Постанова

від 20.05.2008 по справі 2-а-4143/2008

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

а

а

ВІННИЦЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс

(0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

20

травня 2008 р.                                                                                    Справа

№ 2-а-4143/08

Вінницький

окружний адміністративний суд в складі

Головуючого

судді Сапальова Тетяна Валентинівна,

При секретарі

судового засідання:   Балан Марині

Анатоліївні 

За участю :

позивача      :  

ОСОБА_1   

представників

сторін:

позивача:

ОСОБА_2

відповідача

:   не з'явився

розглянувши

матеріали справи

за

позовом: ОСОБА_1 

до:   Управління 

Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці 

про:

визнання дій управління протиправними, зобов'язання відповідача здійснити

перерахунок щомісячної надбавики до пенсії як дитині війни та стягнення

недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 1449 грн.,

ВСТАНОВИВ

:

 ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного

адміністративного суду з вищезазначеними позовними вимогами.

Заявлені

ОСОБА_1 позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до законодавства

має статус  дитини війни і право на

пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Статтею 6 цього Закону  передбачено, що

дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна

допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30%

мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Позивачем зазначено, що всупереч ст. 6 Закону України “Про соціальний захист

дітей війни”доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за

2007 рік йому не виплачувалася.

Позивач  та представник позивача в судовому засіданні

заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини,

викладені в позовній заяві.

Представник

відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи

за його відсутності.

Розглянувши

матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1

підлягає частковому задоволенню з урахуванням нижченаведеного.

З матеріалів

справи судом встановлено наступне.

Згідно з

чинним законодавством України ОСОБА_1 24.12.1938 року народження є дитиною

війни.

Правовий

статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної

захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначаються

Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до

ст. 1 цього Закону дитина війни -це особа, яка є громадянином України та якій

на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18

років.

Державна

соціальна гарантія -встановлений цим законом мінімальний розмір державної

соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям

війни.

   Ст. 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей

війни”передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове

утримання чи державна  соціальна  допомога, що виплачується  замість 

пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   Як вбачається з матеріалів справи, а саме із

довідки управління Пенсійного фонду України 

в Ленінському районі  м. Вінниці

від 03.03.2008 року,  передбачені Законом

України “Про соціальний захист дітей війни”підвищення до пенсії у 2007

році  позивачу не проводились , у зв'язку

з чим позивач у справі ОСОБА_1 підвищення до пенсії не отримувала.

     Визначаючись щодо правомірності позовних

вимог суд виходить з наступних підстав.

     Відповідно до ст. 111 Закону України “Про

Державний бюджет України на 2007 рік”встановлено, що у 2007 році підвищення до

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,

яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про

соціальний захист дітей війни”виплачується особам, які є інвалідами (крім тих,

на яких поширюється дія закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для

учасників війни.

     Рішенням Конституційного суду України у

справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо

відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,

частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66,

пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей

98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007

рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року №

6-рп/2007 визнано такими,  що не  відповідають 

Конституції України (є неконституційними), положення статті 111 та

пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007

рік". 

     Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України

“Про Конституційний Суд України”якщо акти або їх окремі положення визнаються

такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони

оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним

Судом України рішення про їх неконституційність.

     У ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що

Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при

розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що

виникли внаслідок дії неконституційного акта.

     Рішення

Конституційного Суду  України  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007   має преюдиціальне значення для судів

загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з

правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії 

положень статей зазначених   законів, які визнані неконституційними, і що

передбачено у самому рішенні.

Положення

статті 111 та пункту 12 статті 71  Закону

України  "Про   Державний 

бюджет  України  на 

2007  рік", які визнані

неконституційними,  втрачають чинність

з  дня прийняття Конституційним Судом

України відповідного рішення.

Розмір, в

якому  повинні виплачуватись передбачені

Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, підвищення до пенсії,

встановлений у ст. 6 цього Закону -підвищення здійснюються на 30% мінімальної

пенсії за віком.

Згідно зі ст.

6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування”непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного

забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до

зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених

законодавством.

Відповідно до

ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”фінансове забезпечення

державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок

коштів Державного бюджету України.

Відповідно до

ч. 3 ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007

рік”встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком

відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”з 1 квітня та 1 жовтня 2007

року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність,

визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 %.

Спеціального

розміру, з якого повинні обчислюватися підвищення до пенсії дітям війни,

Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”не встановлено.

Разом з тим,

відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України

забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів

неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює

спірні відносини.

Суд виходить

з того, що відповідно до ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум”

прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної

заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної

допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій

та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів

України.

Відповідно до

ст. 6 Закону України “Про прожитковий мінімум”посадові особи, винні у порушенні

законодавства про прожитковий мінімум, несуть відповідальність згідно із

законами.

Отже, при

обчисленні розміру виплат підвищення до пенсії дітям війни слід здійснювати з

урахуванням положень Закону України “Про прожитковий мінімум”та Закону України

“Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Згідно ч. 1

ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного

судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів

юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів

державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших

суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до

ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо

оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди

перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);

добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом,

запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та

інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з

урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто

протягом розумного строку.

 Суд встановив, що при виплаті пенсії ОСОБА_1,

територіальні органи Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниця

діяли без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого

рішення.

Відповідно до

ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення

адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання

протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення,

зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала

дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших

суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів

владних повноважень.

Відповідно до

ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,

якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи

третіх осіб, про захист яких вони просять.

 Враховуючи викладене, суд  вважає за необхідне конкретніше сформулювати

резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.

 Враховуючи протиправність дій відповідача, з

метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень,

суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання

відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачене підвищення до пенсії

відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у

виплаті якого йому було відмовлено,  в

розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового

мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з дня прийняття Конституційним

Судом України рішення №6-рп від 09.07.2007 р.

Згідно зі ст.

124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що

виникають у державі, а згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

  Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги 

та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та

об'єктивному дослідженні. 

Керуючись

ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ

:

позов

ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду

України в Ленінському районі Вінницької області про визнання дій протиправними,

зобов'язання зробити перерахунок щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни

за період 2007 року, стягнення суми недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії

як дитині війни в розмірі 1449 грн. задовольнити частково.

Визнати дії

управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  м. Вінниці щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з

урахуванням доплат дітям війни з 9 липня 2007 р. протиправними. 

Зобов'язати

управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі перерахувати пенсію

ОСОБА_1 з урахуванням доплат, передбачених Законом України “Про соціальний

захист дітей війни”за період з липня по грудень 2007 року.

Відшкодування

судових витрат віднести на рахунок державного бюджету.

Відповідно до

ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення,

а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього

Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому

апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до

ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після

закінчення цього строку.

У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови  вготовлений та підписаний 26.05.2008 року.

Суддя                                                                     Сапальова

Тетяна Валентинівна