Рішення

від 18.10.2011 по справі 5/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/124 18.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»

до Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Торговий дім «Максимум»

про стягнення 51 359,95 грн.

Суд дя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 . за довіреністю № б/н від 17.09.2011 р .;

від відповідача: не з'явив ся.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»звернулось до господа рського суду міста Києва з по зовом до Товариства з обмеже ною відповідальністю «Торго вий дім «Максимум»про стягне ння з відповідача на користь позивача 51 277,78 грн., а саме: 41 092,00 гр н. - основного боргу, 1 614,44 грн. - 3% річних, 8 571,34 грн. - пені (з урах уванням поданої заяви про ут очнення позовних вимог). Тако ж, позивач просить судові вит рати по сплаті державного ми та та витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу покласти на від повідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач поси лався на не оплату відповіда чем вартості переданих за До говором дистрибуції № 33/01 від 15 .01.2010 р. товарів, що зумовило вини кнення у Товариства з обмеже ною відповідальністю Торгов ий дім «Максимум»заборгован ості перед позивачем.

Ухвалою господарського с уду міста Києва від 02.09.2011 р. пор ушено провадження у справі № 5/124, розгляд справи призначен о на 04.10.2011 р.

Представник позивача в суд ове 04.10.2011 р. не з'явився, вимоги ух вали господарського суду міс та Києва від 02.09.2011 р. про порушен ня провадження у справі № 5/124 не виконав, проте 30.09.2011 р. ч ерез відділ діловодства госп одарського суду міста Києва подав клопотання про відклад ення розгляду справи, в зв'я зку з перебуванням повноважн ого представника позивача у відпустці.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2011 р. не з'яв ився, вимоги ухвали господар ського суду міста Києва від 02. 09.2011 р. про порушення проваджен ня у справі № 5/124 не вик онав, про поважні причини нея вки суд не повідомив, про час і місце проведення судового з асідання повідомлений належ ним чином.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 04.10.2011 р. на під ставі ст. 77 Господарського про цесуального кодексу України розгляд справи відкладено н а 18.10.2011 р.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. п редставником позивача підтр имано свої уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2011 р. не з'яв ився, вимоги ухвали господар ського суду міста Києва від 02. 09.2011 р. про порушення проваджен ня у справі № 5/124 та ухвали господарського суду міста К иєва від 04.10.2011 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не над іслав, про час і місце проведе ння судового засідання повід омлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що п. 11 Інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосуван ня норм Господарського проце суального кодексу України, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських с удів не віднесено установлен ня фактичного місцезнаходже ння юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому відпові дні процесуальні документи н адсилаються господарським с удом згідно з поштовими рекв ізитами учасників судового п роцесу, наявними в матеріала х справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно зі статте ю 93 Цивільного кодексу Україн и) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальни х документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Слід також зазначити, що вищ езгаданий інформаційний лис т відправляє до пункту 4 інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України від 02.0 6.2006 р. № 01-8/1228 “Про деякі питання пр актики застосування норм Гос подарського процесуального кодексу України, порушені у д оповідних записках про робот у господарських судів у 2005 роц і” (із змінами від 08.04.2008 р.), в яком у зазначається, що примірник и повідомлень про вручення р екомендованої кореспонденц ії, повернуті органами зв'язк у з позначками “адресат вибу в”, «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних об ставин справи можуть вважати ся належними доказами викона ння господарським судом обов 'язку щодо повідомлення учас ників судового процесу про в чинення цим судом певних про цесуальних дій.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду ї ї судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики засто сування Господарського проц есуального кодексу України” ).

Відомості про місцезнаход ження відповідача є правомір ними, оскільки підтверджені витягом з ЄДРПОУ, наданим поз ивачем, повідомлення про вру чення поштових відправлень в ідповідачу наявні в матеріал ах справи.

Відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України справа розглядаєт ься за наявними в ній матеріа лами.

В судовому засіданні 18.10.2011 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з'ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об'є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2010 р. між Товариством з о бмеженою відповідальністю « Сонячний Берег» (далі - Поста чальник) та Львівською філіє ю Товариства з обмеженою від повідальністю «Торговий дім «Максимум»(далі - Дистрибуто р) укладено Договір дистрибу ції № 33/01 (далі - Договір) з урахув анням протоколу розбіжносте й, підписаного між сторонами та скріпленого їх печатками в редакції відповідача, за у мовами якого Постачальник, н а умовах передбачених цим До говором, зобов'язується пере дати товар у власність Дистр ибутора, а Дистрибутор зобов 'язується прийняти і своєча сно сплатити вартість прийня того товару за цінами, узгодж еними сторонами (п. 2.1 Договору ).

Відповідно до п. 2.4 Договору, Постачальник постачає товар Дистрибутору за ціною, перед баченою для Дистрибутора в о фіційному прайс-листі Постач альника.

Пунктом 5.1 Договору сторона ми погоджено, що товар постач ається партіями. розмір парт ії, ціна товару та його кількі сть вказується в узгодженій заявці і зазначається у вида тковій накладній, що є невід' ємною частиною Договору.

Згідно з п. 5.2 Договору, оплат а кожної отриманої Дистрибут ором партії товару здійснюєт ься Дистрибутором в готівков ій (з оформленням приходно-ка сового ордеру) або безготівк овій формі, за вибором Дистри бутора не пізніше сорока п' яти календарних днів від дат и отримання відповідної парт ії товару, зазначеної у видат ковій накладній.

Пунктом 6.2 Договору передба чено обов'язок Дистрибутор а оплачувати товар згідно з ц інами вказаними в прайс-лист і Постачальника та видаткові й накладній.

Договір вступає в дію з моме нту його підписання сторонам и (15.01.2010 р.) та діє до припинення п рав та обов'язків, які виник ли з нього.

Спір у справі виник у зв' язку із неналежним, на думку п озивача, виконанням відповід ачем грошового зобов'язанн я по оплаті поставленого тов ару за видатковими накладним и РН-0000224/2 від 01.03.2010 р. на суму 4 597,60 грн ., № РН-0000242 від 05.03.2010 р. на суму 36 494,40 гр н., у зв'язку з чим позивач вк азує на існування заборгован ості відповідача у розмірі 41 0 92,00 грн.

Зазначений договір є догов ором поставки, а відтак між ст оронами виникли правовіднос ини, які підпадають під право ве регулювання Глави 54 Цивіль ного кодексу України.

Вказаний договір є підстав ою для виникнення у його стор ін господарських зобов'язань , а саме майново-господарськи х зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174 , 175 Господарського кодексу Ук раїни, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного к одексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарсько го кодексу України визначено , що господарським визнаєтьс я зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками ) відносин у сфері господарюв ання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого оди н суб'єкт (зобов'язана сторона , у тому числі боржник) зобов'я заний вчинити певну дію госп одарського чи управлінсько-г осподарського характеру на к ористь іншого суб'єкта (викон ати роботу, передати майно, сп латити гроші, надати інформа цію тощо), або утриматися від п евних дій, а інший суб'єкт (упр авнена сторона, у тому числі к редитор) має право вимагати в ід зобов'язаної сторони вико нання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного код ексу України за договором по ставки продавець (постачальн ик), який здійснює підприємни цьку діяльність, зобов'язує ться передати у встановлений строк (строки) товар у власніс ть покупця для використання його у підприємницькій діяль ності або в інших цілях, не пов 'язаних з особистим, сімейн им, домашнім або іншим подібн им використанням, а покупець зобов'язується прийняти то вар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтве рджується передача відповід ачу товару на підставі видат кових накладних: № РН-0000224/2 від 01.0 3.2010 р. на суму 4 597,60 грн.; № РН-0000242 від 0 5.03.2010 р. на суму 36 494,40 грн. (належним чином завірені копії яких на явні в матеріалах справи), на з агальну суму 41 092,00 грн. Вказані н акладні містять підписи пред ставників сторін та відтиски печаток підприємств.

В письмових пояснень позив ача зазначено, що заявки відп овідача надавалась в електро нному вигляді на електронну адресу Товариства з обмежено ю відповідальністю «Сонячни й Берег», проте в зв'язку з іс тотним перевантаженням лімі ту пам'яті, була видалена. Пр и цьому, з наданих пояснень по зивача, вбачається, що між сто ронами відсутні інші договір ні відносини і поставка това ру здійснювалася виключно на виконання зобов'язань за Д оговором дистрибуції № 33/01.

Також, суд додатково зазнач ає, що між позивачем та відпов ідачем було складено та підп исано акт звіряння № б/н стано м на 31.03.2010 р. (оригінал якого судо м оглянуто в судовому засіда нні, а належним чином завірен а копія наявна в матеріалах с прави), з якого вбачається, що сторонами погоджено розмір о сновної заборгованості за вз аємними розрахунками відпов ідача перед позивачем, яка ст ановить 41 092,00 грн., зауважуючи, щ о вказаний акт звіряння № б/н з гідно Закону України «Про бу хгалтерський облік та фінанс ову звітність в Україні»не є первинним документом.

Статтею 692 Цивільного кодек су України визначено, що поку пець зобов'язаний оплатити т овар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру. Покупець зобов'язаний спл атити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то во но підлягає виконанню у цей с трок (термін).

Як встановлено п. 5.2 Договору , оплата кожної отриманої Дис трибутором партії товару зді йснюється Дистрибутором в го тівковій (з оформленням прих одно-касового ордеру) або без готівковій формі, за вибором Дистрибутора не пізніше сор ока п'яти календарних днів від дати отримання відповідн ої партії товару, зазначеної у видатковій накладній.

Проте, відповідачем зобов' язання з оплати поставленого товару у встановлений догов ором строк виконано не було, у зв'язку із чим позивач звер нувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охо ронюваних законом інтересів .

В силу вимог ч. 1 ст. 193 Господ арського кодексу України, су б'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання на лежним чином відповідно до з акону, інших правових актів, д оговору, а за відсутності кон кретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господ арського кодексу України заз начено, що кожна сторона пови нна вжити заходів, необхідни х для належного виконання не ю зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та з абезпечення загальногоспод арського інтересу.

Зобов'язання має виконув атись належним чином, відпов ідно до умов договору та вимо г Цивільного кодексу України , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться (ст. 526 Цивільног о кодексу України).

Приписами ст. 610 Цивільного к одексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов'язання (не належне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивіль ного кодексу України, боржни к вважається таким, що простр очив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встан овлений договором або законо м.

Згідно зі ст. 629 Цивільного ко дексу України, договір є обов 'язковим для виконання стор онами.

В силу вимог ст. 33 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь. Докази подаються сторонам и та іншими учасниками судов ого процесу.

Зважаючи на встановлені фа кти та вимоги вищезазначених правових норм, а також врахов уючи, що позивачем доведено о бґрунтованість позовних вим ог - про стягнення боргу за пер еданий товар за вказаними на кладними на виконання умов з азначеного договору, а відпо відачем в установленому поря дку обставини, які повідомле ні позивачем, не спростовано , господарський суд дійшов ви сновку, що позов в частині стя гнення основного боргу норма тивно та документально довед ений, та підлягає задоволенн ю, внаслідок чого з відповіда ча на користь позивача підля гає стягненню 41 092,00 грн. боргу.

В зв'язку з тим, що відпові дач припустився простроченн я по платежах, позивач на підс таві п. 7.1 Договору просить суд стягнути з Товариства з обме женою відповідальністю «Тор говий дім «Максимум»на свою користь 8 571,34 грн. - пені.

Відповідно до п. 7.1 Договору, у випадку якщо Дистрибутор у термін зазначений у пункті 5.2 цього Договору не сплатив аб о сплатив не в повному обсязі вартість отриманого товару, він зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми ко штів за кожен календарний де нь прострочення платежу. Пен я нараховується за весь час п рострочення платежу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Циві льного кодексу України, неус тойкою (штрафом, пенею) є грошо ва сума або інше майно, які бор жник повинен передати кредит орові у разі порушення боржн иком зобов'язання. Пенею є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'я зання за кожен день простроч ення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного к одексу України, якщо предмет ом неустойки є грошова сума, ї ї розмір встановлюється дого вором або актом цивільного з аконодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивіль ного кодексу України, боржни к вважається таким, що простр очив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встан овлений договором або законо м.

Пунктом 1 ст. 216 Господарськог о кодексу України встановлен о, що учасники господарських відносин несуть господарськ о-правову відповідальність з а правопорушення у сфері гос подарювання шляхом застосув ання до правопорушників госп одарських санкцій на підстав ах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законам и та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарськ ого кодексу України, підстав ою господарсько-правової від повідальності учасника госп одарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Госпо дарського кодексу України, ш трафні санкції за порушення грошових зобов'язань встанов люються у відсотках, розмір я ких визначається обліковою с тавкою Національного банку У країни, за увесь час користув ання чужими коштами, якщо інш ий розмір відсотків не перед бачено законом або договором .

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК Укра їни, нарахування штрафних са нкцій за прострочення викона ння зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або дог овором, припиняється через ш ість місяців від дня, коли зоб ов'язання мало бути виконано .

Судом здійснено перерахун ок пені в межах періодів визн ачених позивачем та встановл ено, що з Товариства з обмежен ою відповідальністю «Торгов ий дім «Максимум»на користь Товариства з обмеженою відпо відальністю «Сонячний Берег »підлягає стягненню 8 57 1,34 грн. - пені.

Крім того, позивач просить с уд на підставі ст. 625 Цивільног о кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 1 614,44 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір процентів річних ви значається сторонами в догов орі. Якщо сторони в договорі н е передбачили сплату процент ів річних та їх розмір, підляг ають сплаті три проценти річ них від простроченої суми за весь час прострочення.

Пунктом 7.3 Договору сторони дійшли згоди змінити розмір процентів, встановлений ст. 62 5 Цивільного кодексу України та встановили його розмір як 18% річних, проте позивач здійс нював розрахунок відсотків р ічних виходячи з того, що їх ро змір становить 3%.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати с уму боргу з урахуванням проц ентів річних є способом захи сту його майнового права та і нтересу, суть яких полягає у в ідшкодуванні матеріальних в трат кредитора від знеціненн я грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отри манні компенсації (плати) від боржника за користування ут римуваними ним грошовими кош тами, належними до сплати кре диторові; отже, проценти річн их входять до складу грошово го зобов'язання.

Враховуючи, що судом встано влено факт прострочення вико нання грошового зобов'язан ня, то вимога позивача про стя гнення 3% річних визнається су дом обґрунтованою, з огляду н а що, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максимум»на користь по зивача підлягає стягненню 3 % р ічних в розмірі 1 614,44 грн.

Згідно зі ст. 44 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, до судових витрат відн есені державне мито, суми, що п ідлягають сплаті за проведен ня судової експертизи, призн аченої господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом т а дослідженням речових доказ ів у місці їх знаходження, опл ата послуг перекладача, адво ката, витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу та інших витрат , пов'язаних з розглядом справ и.

При цьому, на підставі ст. 49 Г осподарського процесуально го кодексу України, стороні н а користь якої відбулося ріш ення, господарський суд відш кодовує державне мито за рах унок другої сторони, а також в итрати на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, судові витрати у відп овідності до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни покладаються на відпо відача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити пов ністю.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «Т орговий дім «Максимум»(01010, м. К иїв, вул. Івана Мазепи, б. 26; код Є ДРПОУ 36147878) на користь Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Сонячний Берег» (95022, Автон омна Республіка Крим, м. Сімфе рополь, вул. Глінки, б. 63; код ЄДР ПОУ 31173285) 41 092 (сорок одну тисячу де в'яносто дві) грн. 00 коп. - осн овного боргу, 8 571 (вісім тисяч п 'ятсот сімдесят одну) грн. 34 к оп. - пені, 1 614 (одну тисячу шіст сот чотирнадцять) грн. 44 коп. - 3% річних, 512 (п'ятсот дванадцят ь) грн. 77 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гр н. 00 коп. - витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

3. Після вступу рішення в зак онну силу видати наказ.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя В.С . Ломака

Повне рішення складен о 19.10.2011 р.