21/86
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.10.11 р. Справа № 21/86
Позивач: Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ
до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк
про стягнення 4 267,45 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Левадна Ю. Г. – юр.
відповідача: Ляшко Д.В. – пров. юр.
Публічним акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого 03.05.2011р. (вантажовідправник – Державне підприємство “Ровенькиантрацит”) за залізничною накладною №51284214 у напіввагоні №67897520 у загальній сумі 4 267,45 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом БА 785189/9 від 04.05.2011р. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.
Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:
- вантажовідправник на порушення п.п.5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу не пересвідчився у тому, що перевезення у спірному вагоні не призведе до втрати вантажу і не вжив додаткових заходів щодо запобіганню видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення;
- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами;
- відповідно до ст.917 Цивільного кодексу України відправник вантажу має право відмовитись від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу;
- якщо відправник не відмовивсь від непридатного для перевезення вантажу наданого транспортного засобу, то відповідальність за втрату, недостачу вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (роз'яснення президії ВГСУ від 29.09.08р. № 04-5/225).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
03.05.2011р. Державне підприємство “Ровенькиантрацит” (вантажовідправник) на адресу Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, надалі перейменованого в Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” (вантажоодержувач) у напіввагоні №67897520 за залізничною накладною №51284214 зі станції Фащівка Донецької залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні 71000кг, брутто – не зазначено, тара – 22 400 кг.
В накладній також зазначено, що вантаж маркований двома подовжніми борознами з нанесенням вапна шириною 100мм по довжині вагону.
Згідно рахунку-фактури вантажовідправника (Державного підприємства “Ровенькиантрацит”) № 72827 від 03.05.2011р. ціна 1т вугілля АС 6-13 (з приплатами і скидками) – 771,69грн. з ПДВ.
На станцію призначення вагон прибув 04.05.2011р., де був складений акт загальної форми № 124 від 04.05.2011р. та акт про технічний стан вагону № 2 від 04.05.2011р. Підстава складання акту загальної форми: над 6 люком по ходу потягу воронкоподібне заглиблення розміром: 1000мм х 3000мм х ширину вагону, прогинання люка, зазор 50мм закладений дошкою неякісно, є витікання вантажу. В акті про технічний стан вагону зазначено, що „втрата вантажу можлива, вантажовідправником не закладена технологічна щілина між 6 люком зазор 50мм”.
Окрім того на станції Дебальце-Сортувальне (побіжна станція) був складений акт загальної форми № 260 від 03.05.2011р., згідно якого „над 1, 2 люками посередині заглиблення 1500мм х 300мм х 2000мм, порушене маркування, витікання відсутнє”.
На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Комунарськ Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БА 785189/9 від 04.05.2011р., згідно з яким:
- вагон в технічному відношенні справний;
- навантаження у вагоні нижче бортів на 200мм, рівномірне, марковане двома подовжніми борознами вапном;
- над 6 люком по ходу потягу воронкоподібне заглиблення розміром: 1000мм х 3000мм х ширину вагону;
- прогнутий люк, зазор 50мм, закладений дошкою неякісно;
- було витікання вантажу, яке було усунено;
- зважування вагону проводилося на тензометричних вагонних терезах вантажоотримувача ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;
- вага нетто зважування вантажу 64 050кг (брутто 86 450кг, тари з брусу 22 400 кг), нестача вантажу складає 6 950кг проти даних залізничної накладної.
Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці – начальником станції, прийомоздавальником, завідуючим вантажним двором, з боку вантажоодержувача - заступником начальника вантажної служби ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 4 267,45грн. із розрахунку: 5,53т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 771,69грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ). Позивачем заявлена така ж сума.
Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Посилання залізниці на те, що відправник міг бачити несправність (комерційну) вагону перед його завантаженням, і ця обставина, на її думку, дає підстави вважати, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин і, як наслідок, звільняє залізницю від відповідальності за нестачу, господарський суд вважає безпідставним, оскільки на залізниці лежить обов'язок подавати під завантаження справні, у технічному відношенні, вагони (ст.31 Статуту залізниць України) і тому якщо вона подала несправний вагон, повинна відповідати за нестачу, яка виникла внаслідок цього.
Якщо припустити, що відправник здійснив завантаження у несправний вагон, то постає правомірне питання: чому несправність вагону (прогнутий люк, зазор 50мм) і витікання вантажу не було виявлено на станції відправлення або на одній із проміжних станцій, зокрема на станції Дебальце-Сортувальне, під час перевезення, яке здійснювалось на відстань 46км? На ці запитання залізниця суду пояснень не дала. Однак, згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. У зв'язку з цим є правомірним припущення, що якщо б відправник завантажив несправний вагон, то на станції відправлення або станції Дебальце-Сортувальне, де є пункт комерційного огляду вагонів і де був складений акт загальної форми № 260 від 03.05.2011р., це було б виявлено. В той же час на станції Дебальце-Сортувальне прогинання люка і зазор 50мм виявлено не було.
Заперечення залізниці щодо того, що на відправникові лежить обов'язок підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували його збереження на шляху слідування; придатність рухомого складу для перевезення вантажів у комерційному відношенні визначає відправник, судом до уваги не взяті, так як:
- ч.3 ст.32 Статуту, на яку посилається залізниця, передбачений обов'язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування, а не вагон. Подібна норма закріплена і п.4 Правил приймання вантажів до перевезення;
- поняття "технічно несправні вагони" і "вагони в комерційному відношенні непридатні для перевезення відповідного вантажу" не тотожні. Їх варто розрізняти, тому що вагон може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. У такому випадку мова йде про непридатність вагона в комерційному відношенні.
Також при прийнятті рішення судом врахована та обставина, що:
- згідно п.7.11.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої у вересні 2008р. наказом Укрзалізниці № 417-Ц, заборонено подавати під завантаження вагони, що мають „пошкодження або відсутність металевої обшивки, настилу підлоги, борта та інших вузлів кузова, даху, дверей”;
- люк є складовою частиною підлоги вагону (інші вузли кузова), а тому прогинання одного із люків і щілина 50мм свідчать про несправність (технічну) вагону і такий вагон не повинен був подаватись під завантаження.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260030000173, 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, п/р 2600919055 в Луганській обласній дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ 05441447) 4 267,45грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Вик
Тел.381-91-18
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2011 |
Оприлюднено | 08.11.2011 |
Номер документу | 18885020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Матюхін В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні