ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 жовтня 2011 року 12:45 № 2а-8947/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Дочірнього підприємства "Шольц енд Френдз Київ"
до
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н, від 01.08.11,
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № б/н, від 01.08.11,
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 7179/9/10-011, від 29.12.10,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Шольц енд Френдз Київ»(далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2011 року № 0000042307/0.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2011 року № 0000042307/0.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.2007 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), оскільки позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені за рекламні та маркетингові послуги, надані ТОВ “РА “Креасвіт”, відповідно до наданих податкових накладних, а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснила, що позивачем було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту витрати, сплачені за договорами контрагенту позивача - ТОВ “РА Креасвіт” за надання маркетингових та рекламних послуг, згідно з податковими накладними, виданими ТОВ “РА “Креасвіт”, оскільки рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 р. по справі № 3493/09, визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість та статут ТОВ “РА “Креасвіт”.
Представники позивача звертали увагу суду на те, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2009 року було прийнято відмову від позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ “РА “Креасвіт” про визнання недійсним установчих документів ТОВ “РА “Креасвіт” та закрито провадження у справі, зазначили, що анулювання свідоцтва платника ПДВ у контрагента позивача, що мало місце вже після укладання та виконання господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), яке було дійсним на момент здійснення перевірки позивача - не є правовою підставою для висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва в період з 20.12.2010 року по 23.12.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Шольц енд Френдз Київ»(код ЕДРПОУ 24578867) з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «РА Креасвіт»(код ЕДРПОУ 35828134).
По закінченню невиїзної документальної перевірки відповідачем було складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства «Шольц енд Френдз Київ»(код ЕДРПОУ 24578867) з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «РА Креасвіт»(код ЕДРПОУ 35828134) від 23.12.2010 р. № 1067/1-23-70-24578867 (надалі –Акт перевірки).
Відповідачем було встановлено порушення ДП «Шольц енд Френдз Київ»п.п.7.2.4., п.п.7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит на суму 369 411 грн.
В акті перевірки зазначено, що ДП «Шольц енд Френдз Київ»в податковому обліку використало податкові накладні, виписані ТОВ «РА Креасвіт», державна реєстрація якого була скасована та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «РА Креасвіт»№ 1001118142 з моменту видачі свідоцтва, тобто з 27.05.2008 року, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15.05.2009 року по справі № 3493/09. Таким чином, на думку відповідача, ДП «Шольц енд Френдз Київ»безпідставно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 369 411 грн.
Суд звертає увагу на те, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 р. по справі № 3439/09 було переглянуто за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2009 року, прийнято відмову від позову позивача у даній справі, ОСОБА_5, про визнання недійсним установчих документів ТОВ «РА «Креасвіт» та закрито провадження у справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 3493/09 від 23.10 2009 року скасувано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2009 р..
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подавались до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва заперечення до акту перевірки та ухвала Голосіївського районного суду м. Києві від 01.12.2009 року на підтвердження правомірності дій позивача щодо формування податкового кредиту.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2011 року № 0000042307/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем –369 411 грн. та штрафних санкцій в розмірі 92 352,75 грн., застосованих за порушення пп. 7.2.4. п. 7.2. п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями.
В порядку адміністративного оскарження ДП «Шольц енд Френдз Київ»подало скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації м. Києва 19 січня 2011 року, та 29 березня 2011 року до Державної податкової адміністрації України. Обидві скарги залишені без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих представниками сторін пояснень, між позивачем та ТОВ “РА “Креасвіт” було укладено договори про надання маркетингових та рекламних послуг, а саме: договір № 26-06/08 від 26.06.2008 р., договір № 24-10/08 від 24.10.2008 р., договір № 03-11/08 від 03.11.2008 р., договір № 05-11/08 від 05.11.2008 р. та договір № 20-07/08 від 20.07.2008 р., які в судовому порядку недійсними не визнавались.
За умовами вказаних договорів, ТОВ “РА “Креасвіт” зобов‘язувалось надати маркетингові та рекламні послуг щодо продукції клієнтів ДП «Шольц енд Френдз Київ» під ТМ R1 Slim Line Rich Blue, R1 Slim Line, R1 Super Slim, Davidoff, що належать ТОВ «Імперіал Тобако Юкрейн», а також ТМ Nokian, що належить ТОВ «Нокіан Шина», а ДП «Шольц енд Френдз Київ»в порядку та на умовах, визначених договором, зобов’язується приймати та оплачувати надані послуги.
Згідно банківських виписок, що містяться в матеріалах справи, на виконання умов укладених договорів ДП «Шольц енд Френдз Київ»перерахувало ТОВ «РА Креасвіт»грошові кошти в якості оплати за послуги у загальній сумі 2 216 467,12 грн., в т.ч. ПДВ 369 411 грн.
Надання ТОВ «РА Креасвіт» вказаних послуг позивачу підтверджується підписаними сторонами актами приймання –передачі виконаних послуг та звітами ТОВ «РА Креасвіт»про надані послуги (адресні програми, створені рекламні макети, анкети опитування споживачів, статистичні дані по результатам опитування, тощо), що містяться в матеріалах справи.
На дату виникнення податкових зобов'язань по кожній операції ТОВ «РА Креасвіт»ДП «Шольц енд Френдз Київ» відповідно до вимог пп.7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було виписано податкові накладні.
ДП «Шольц енд Френдз Київ»на підставі зазначених податкових накладних суми податку на додану вартість було включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у податковому обліку, що відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені господарські операції між позивачем та контрагентом, - ТОВ “РА “Креасвіт”, відбувались в період з червня 2008 року по листопад 2008 року включно, та в цей період, що також не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та в акті перевірки, ТОВ “РА “Креасвіт” було у встановленому законом порядку зареєстровано платником податку на додану вартість.
Суд також звертає увагу, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в наданих суду поясненнях не заперечувалась фактичне здійснених операцій між позивачем та ТОВ “РА “Креасвіт”, зокрема фактичне надання послуг ТОВ “РА “Креасвіт” та їх оплата ДП «Шольц енд Френдз Київ», однак, зважаючи на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 р. по справі № 3493/09, яким визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість та статут ТОВ “РА “Креасвіт”, відповідач зазначає про неправомірність віднесення ДП «Шольц енд Френдз Київ»до складу податкового кредиту витрати з ПДВ, сплачені по господарських операціях з контрагентом ТОВ “РА Креасвіт”.
Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.90 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем , або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, податкова накладна, має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що видані та зазначені вище податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час існування спірних правовідносин .
У відповідності до п. 1.7, 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) –актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки на підтвердження обґрунтованості віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по контрагенту ТОВ “РА “Креасвіт”, позивачем надавались всі первинні бухгалтерські документи, докази сплати контрагенту коштів та податкові накладні.
Таким чином, єдиною підставою для встановлення порушення позивачем вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення, на яку посилається відповідач, є рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 р. по справі № 3493/09, яким визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість та статут ТОВ “РА “Креасвіт”.
Судом встановлено, що зазначене рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 р. по справі № 3493/09 було скасовано ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2009 р., яким призначено справу до розгляду в загальному порядку, а також, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2009 р. закрито провадження у справі про визнання недійсними установчих документів ТОВ “РА “Креасвіт” на підставі відмови позивача від позову.
Також, суд звертає увагу, що згідно ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який наявний у матеріалах справи, станом на 30.08.2011 року ТОВ «РА Креасвіт» значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, на час здійснення правовідносин між позивачем та ТОВ “РА “Креасвіт” , а також складання відповідних податкових накладних, ТОВ “РА “Креасвіт” знаходилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, установчі документи товариства не були визнанні недійсними в установленому законом порядку, та ТОВ “РА “Креасвіт” було зареєстровано платником податку на додану вартість.
На час проведення перевірки позивача та на час розгляду даної справи, установчі документи ТОВ “РА “Креасвіт ” також були та залишаються дійсними.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено суми ПДВ за податковими накладними, що виписані ТОВ “РА “Креасвіт” до податкового кредиту відповідного періоду.
Відповідачем не доведено, що господарські операції між ДП «Шольц енд Френдз Київ»та ТОВ “РА “Креасвіт” є фіктивними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку за укладеними між контрагентами договорами до складу валових витрат.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні послуг, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення –рішення від 06 січня 2011 року № 0000042307/0.
Позивачем надано належні докази в обгрунтування позовних вимог.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Дочірнього підприємства "Шольц енд Френдз Київ" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 06 січня 2011 року № 0000042307/0.
3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Дочірнього підприємства "Шольц енд Френдз Київ" (ідентифікаційний код юридичної особи 24578867) за рахунок Державного бюджету України
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 19.10.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 25.10.2011 р.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2011 |
Оприлюднено | 07.11.2011 |
Номер документу | 18904412 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шрамко Ю.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні