Ухвала

від 10.12.2014 по справі 2а-8947/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Київ К/9991/24255/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012

у справі № 2а-8947/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Дочірнього підприємства (ДП) «Шольц енд Френдз Київ»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 06.01.2011 № 0000042307/0.

У касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.12.2010 № 1067/1-23-70-24578867. Згідно цих висновків позивачем порушені норми підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: підприємство завищило податковий кредит на загальну суму 369411,00 грн. у податковому обліку за листопад, грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «РА «Креасвіт», установчі документи та свідоцтво платника ПДВ якого визнано недійсним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2009, на поставку маркетингових та рекламних послуг.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.01.2011 № 0000042307/0 про збільшення ТОВ«Шольц енд Френдз Київ» грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 369411,00 грн. за основним платежем та 92352,72 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що позивач сформував податковий кредит у податковому обліку за листопад, грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року у загальній сумі 369411,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «РА «Креасвіт» за наслідками господарських операцій з поставки маркетингових та рекламних послуг за договорами про надання маркетингових та рекламних послуг: від 26.06.2008 № 26-06/08, від 24.10.2008 № 24-10/08, від 03.11.2008 № 03-11/08, від 05.11.2008 № 05-11/08, від 20.07.2008 № 20-07/08. Факт виконання вказаних договорів, як і сплата позивачем ПДВ у ціні поставлених послуг, податковим органом під час перевірки та в судовому процесі не оспорюється.

У відповідності до абзаців 1 та 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цього ж пункту визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2009 визнано недійсними статут ТОВ «РА «Креасвіт» з дати реєстрації та реєстрацію ТОВ «РА «Креасвіт» платником податку на додану вартість з моменту видачі свідоцтва.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що з врахуванням наявності у ТОВ «РА «Креасвіт» статусу платника ПДВ на дати виписування податкових накладних, не спростування ДПІ реальності господарських операцій між позивачем та вказаним постачальником маркетингових та рекламних послуг, визнання у подальшому недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ цього постачальника згідно з рішенням суду не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит. Суди, правильно застосувавши норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, зробили обґрунтований висновок, що наявні у позивача документи давали йому право на включення суми ПДВ, сплаченої у вартості послуг, до складу податкового кредиту за листопад, грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року. Цей висновок зроблений судами з врахуванням встановлених обставин реального характеру поставки позивачу ТОВ «РА «Креасвіт» маркетингових та рекламних послуг, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, оцінка яких дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, а також скасування рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2009 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.10.2010. Так, цією ухвалою було скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2009, а справу призначено до судового розгляду, за результатами якого ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2009 прийнято відмову від позову ОСОБА_5 до ТОВ «РА «Креасвіт» про визнання недійсними установчих документів та закрито провадження у справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують вказаного висновку судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев