Рішення

від 06.10.2011 по справі 38/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/328

06.10.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Криворізький Цемент»

ДоПриватного підприємства фірми «Конкріт»

Простягнення 29641,78 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача Шевченко О.І.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 29641,78 грн., з яких 24300,00 грн. основного боргу, 2383,73 грн. пені, 2496,69 грн. інфляції,461,37 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем  був укладений договір за яким Позивач поставив товар, а Відповідач прийняв його, проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пеню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.08.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 22.09.11р. В судовому засідання розгляд справи відкладався до 06.10.11р.

Судом  досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №20, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості, по ціні та в строки вказані у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємними частинами договору або у видаткових накладних та рахунках-фактура.

Відповідно до п. 6.1. вказаного договору оплата продукції здійснюється наступним шляхом: Відповідач сплачує продукцію протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача.

Згідно з п. 7.3. вказаного договору у випадку прострочення оплати відвантаженої продукції Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженої продукції за кожен день прострочений день оплати.

На виконання умов вказаного договору у період з 10.01.11р. по 27.01.11р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 158400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними копії яких залучені до матеріалів справи. Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 134100,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

06.06.11р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію за вих.. №080 про сплату заборгованості за поставлений товар. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

          Таким чином, на день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 24300,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом 04.01.11р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №20, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості, по ціні та в строки вказані у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємними частинами договору або у видаткових накладних та рахунках-фактура. Відповідно до п. 6.1. вказаного договору оплата продукції здійснюється наступним шляхом: Відповідач сплачує продукцію протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження партії продукції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача.

Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору у період з 10.01.11р. по 27.01.11р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 158400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними копії яких залучені до матеріалів справи. Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 134100,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. 06.06.11р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію за вих.. №080 про сплату заборгованості за поставлений товар. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її. Таким чином, на день вирішення спору у відповідача існує заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 24300,00 грн., що підтверджується матеріалами справи. На підтвердження іншого Відповідачем не надано суду будь-яких документів.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 24300,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суду вважає за можливе задовольнити вимоги Позивач про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 26796,69 грн. та 3% річних в сумі 461,37 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом згідно з п. 7.3. вказаного договору у випадку прострочення оплати відвантаженої продукції Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженої продукції за кожен день прострочений день оплати.

          За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 2383,73 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Конкріт»(02232, м. Київ, вул. Маяковського, 77, кв. 163; код 31310915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Криворізький Цемент»(02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 17; код 31091150) борг з урахування встановленого індексу інфляції в сумі 26796 (двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 69 коп., 3% річних в сумі 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 37  коп., пеню в сумі 2383 (дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 73 коп., державне мито в сумі 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 42 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 21.10.2011 р.