Рішення

від 21.10.2011 по справі 2-5247/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

іменем України

2-5247/11

21.10.2011 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., з участю секретаря Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний кадровий фонд про відшкодування шкоди, -

встановив:

в серпні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся у Голосіївський районний суд м. Києва із позовом з позовом до ТОВ Міжнародний кадровий фонд про відшкодування майнової і моральної шкоди. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у липні 2011р. уклав із відповідачем договір про надання туристичних послуг, за яким сплатив на рахунок відповідача 17 392 грв. (сімнадцять тисяч триста дев'яносто дві гривні). Згідно із п.4.8 даного договору у разі відмови від туристичних послуг більш ніж за 8 днів до початку туру вартість туру підлягає поверненню у 100% розмірі. Позивач вважає, що він належним чином і завчасно повідомив відповідача про відмову від отримання послуг через погіршання стану здоров'я членів його сім'ї, проте відповідач визнаючи заборгованість перед позивачем відмовився повертати сплачені грошові кошти посилаючись на їх відсутність. Позивач вважає, що зволікання відповідача із поверненням коштів призвело до заподіяння йому моральної шкоди, яку позивач оцінює у розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень і просить її стягнути, а також стягнути заподіяну неповерненням коштів за договором шкоду та витрати на юридичну допомогу.

В судове засідання, будучи належно повідомленими, з'явилися позивач та його представник, які підтримали позовні вимоги, а також представник відповідача, який частково визнав позов.

В судовому засіданні 21.10.2011р. позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із тим, що відповідач частково погасив перед ним заборгованість у розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень.

Представник відповідача позов визнав частково, а саме: визнаючи наявність заборгованості перед позивачем за договором у повному обсязі, відповідач вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки вважає, що позивач її не заподіював. Свої доводи і міркування представник відповідача виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 26-27_).

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що дійсно між позивачем і відповідачем 26.07.2011 було укладено Договір про надання туристичних послуг згідно із яким позивач зобов'язався надати відповідачеві комплекс туристичних послуг (а.с. 7-9). Згідно з умовами даного договору, а саме п.3.1. договору, замовник туристичних послуг сплачує вартість туристичного пакету у національній валюті, а загальна сума платежу складає 17392,00 (сімнадцять тисяч триста дев'яносто дві) грв. П.4.8. даного договору передбачає, що у випадку відмови від туру більш ніж за 8 днів його вартість підлягає поверненню у розмірі 100%.

Позивачем було представлено квитанції прибуткового касового ордеру від 26.07.2011р. та 27.07.2011р., які підтверджують виконання позивачем умов договору у частині оплати послуг (а.с.11). Окрім того, позивачем представлено Акт звірки взаєморозрахунків від 25 серпня 2011р., який був підписаний сторонами, у якому чітко зазначено, що позивач оплатив вартість послуг у повному обсязі, а відповідач визнав свою заборгованість у повній сумі за договором (а.с.10).

01.08.2011р. позивач звернувся до відповідача із заявою про відмову від використання послуг (а.с.12). Строк такого звернення відповідає укладеному між сторонами Договору про надання туристичних послуг, який передбачає у п.4.8 повне повернення у випадку завчасного звернення (більш ніж 8 днів). Реалізація позивачем свого права на послугу мала б відбутися 13.08.2011р., що випливає із п.1.4 даного договору, а звернувся останній до відповідача 01.08.2011р., тобто без порушення строку такого звернення. На заяві позивача наявні відмітка службової особи відповідача засвідчена печаткою про прийняття такої заяви саме 01.08.2011р. Окрім того, розпискою про часткове погашення заборгованості відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, щодо виконання умов договору.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання позивачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Керуючись даною нормою суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині.

Стосовно відшкодування моральної шкоди позивачеві суд дійшов до наступного.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (згідно із ч.1. п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

Позивачем доведено, що він неодноразово звертався до відповідача із вимогою повернути йому суму заборгованості, проте відповідач безпідставно відмовляв йому у поверненні заборгованості посилаючись на відсутність коштів, що призводило до його сильних душевних переживань і психологічних страждань останнього, оскільки таке неповернення коштів істотно вплинуло на його майновий стан, а зазначені кошти позивач планував використати для відзначення річниці свого одруження, якому, власне і планувалося присвятити тур, що не відбувся. Річниця одруження позивача підтверджується представленою копією свідоцтва про одруження (а.с.13).

П.4 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачає право громадян на відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання. Ст.23 ЦК України гарантує відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення прав. Відповідно до п.п.3,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди моральна шкода може полягати у порушення права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні сосунків з оточуючими людьми.

Суд вважає, що безпідставна відмова відповідача повернути кошти позивачеві призвело до порушення його майнових прав внаслідок чого виникла моральна шкода, що полягала у погіршанні відносин із членами сім'ї, душевних стражданнях, порушено звичний уклад життя позивача. Таким чином, у суду є усі підстави застосувати норми ст.1167 ЦК України, оскільки протиправні дії відповідача щодо неповернення коштів є винними.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

В той же час, суд керується нормами абз.2 ч.3 ст.23 відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршання здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивачем не представлено доказів, які належно, допустимо, логічно і послідовно обґрунтовують розмір заявлених ним позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди саме у тому обсязі, як ним визначено у позовній заяві.

Суд враховує пояснення відповідача викладені у його письмових запереченнях на позов у частині того, що останній добровільно визнав свою заборгованість, запропонував можливі варіанти компенсації (у вигляді представлення аналогічного туру у іншу країну), добровільно почав вживати заходів по погашенню заборгованості перед позивачем. Враховуючи таке, суд керуючись вимогами розумності та справедливості, прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, як необґрунтованого позивачем.

Окрім того, позивачем документально підтверджено здійснення ним витрат на оплату правової допомоги у сумі 250 грн. (а.с. 6), яка підлягає розподілу за правилами ст.88 ЦПК України.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підстави своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Оплата судових витрат покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених і відмовлених у задоволенні позовних вимог згідно із вимогами ст.88 ЦПК України.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 610-611 ЦК України, ст.ст., ст.10, 11, 60, 209, 212-213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний кадровий фонд про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний кадровий фонд (код ЄДРПОУ 30114323, р/р 26009005919601 в ЗАТ Сведбанк , МФО 300164) на користь ОСОБА_1 12392, 00 (дванадцять тисяч триста дев'яносто дві) гривні заборгованості за договором про надання туристичних послуг.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний кадровий фонд (код ЄДРПОУ 30114323, р/р 26009005919601 в ЗАТ Сведбанк , МФО 300164) на користь ОСОБА_1 2500, 00 (дві тисячі п'ятсот) гривень моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний кадровий фонд (код ЄДРПОУ 30114323, р/р 26009005919601 в ЗАТ Сведбанк , МФО 300164) на користь ОСОБА_1 495 (чотириста дев'яносто п'ять) гривень сплачених судових витрат (державного мита, витрат на ІТЗ, витрат на правову допомогу) .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення суд ового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя