Рішення

від 24.10.2011 по справі 36/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/337

24.10.11

За позовом Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»

про стягнення 75 475, 30  грн.  

Суддя Трофименко  Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. –дов. № 4 від 30.12.2010 р.

від відповідача: не з‘явились

Обставини справи :

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» відповідно до договору № 1000/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва від 20.11.2009 р. заборгованості в розмірі 75 475, 30 грн., з яких: орендна плата в розмірі 73 431, 21 грн. та пеня в розмірі 2 044, 09 грн.  Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.10.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача  підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 24.10.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2009 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради (далі –орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»(далі-орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста, за умовами якого орендодавець на підставі розпоряджень Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації № 770 від 13.05.2008 р., наказу № 176 від 20.10.2009 р. зобов’язався передати, а орендар прийняти нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. вул. Малогвардійська, 32, загальною площею 1436, 5 кв.м.

Відповідно до п. 3.1. договору за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку  та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом’янської районної в м. Києві радою від 20.12.2006 р. № 101 або за результатами конкурсу на право оренди об’єкту комунальної власності.

Орендна плата на момент укладання договору встановлюється у розмірі 15 % від вартості майна і становить 39 161, 95 грн. на місяць.

Згідно з п. 3.2. договору розмірі орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням  індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.8. договору орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1., 3.7) та інші платежі ( п.п. 3.5, 3.6.) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за завітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.  

Пунктом 3.9. договору передбачено, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту прийму-передачі. Орендна плата нараховується до:

-          дати підписання сторонами  акту прийому-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві;

-          дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Згідно з п. 6.2. договору за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п.п. 3.1., 3.6. договору орендар сплачує на користь орендодавця  пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.1. договору строк дії договору встановлено з 20.11.2009 р. до 18.06.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2009 р. орендодавець передав, а орендар прийняв об’єкт оренди загальною площею 1 436, 5 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Малогвардійська, 32.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови  договору № 1000/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва від 20.11.2009 р.  щодо сплати орендних платежів, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 73 431, 21 грн. за період з  квітня 2011 р. до червня 2011 р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендних платежів відповідно до договору № 1000/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва від 20.11.2009 р. в розмірі 73 431, 21 грн. за період з  квітня 2011 р. до червня 2011 р.  та пеню в розмірі 2 044, 99 грн. за період з 01.05.2011 р. до 30.07.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з’явився, заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1000/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва від 20.11.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.  

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендних платежів відповідно до договору № 1000/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва від 20.11.2009 р. в розмірі 73 431, 21 грн. за період з  квітня 2011 р. до червня 2011 р.  підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить  стягнути з  відповідача відповідно до договору № 1000/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва від 20.11.2009 р. пеню в розмірі 2044, 09 грн. за період з 01.05.2011 р. до 30.07.2011 р.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені   в розмірі 2044, 09 грн. за період з 01.05.2011 р. до 30.07.2011 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача  (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної у місті Києві ради задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 32, код 25410064), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом’янської районної  у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, код 35756919) заборгованість з орендної плати  в розмірі 73 431 (сімдесят три тисячі чотириста тридцять одна)  грн.  21  коп.,  2 044 (дві тисячі сорок чотири) грн.. 09 коп.,  754 (сімсот п’ятдесят чотири) грн. 76 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

            Суддя

                                                                         Трофименко Т.Ю.

                                                      Повний текст рішення складений: 25.10.2011 р.