Постанова

від 21.04.2008 по справі 20-5/301-2/432

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 21 квітня 2008 р.                                                                                   

№

20-5/301-2/432 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,

судді суддів

Кота

О.В., Воліка І.М. Шевчук С.Р.

розглянувши

касаційну скаргу

Відкрите

акціонерне товариство "Кача" в особі ліквідатора ВАТ

"Кача" ОСОБА_1

на

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2007

р.

у

справі                                      

№

20-5/301-2/432

за

позовом

Відкритого

акціонерного товариство "Кача"

до

Приватного

підприємства "ТВИК"

про

витребування

майна; за зустрічним позовом про визнання права власності

за участю

представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: Веремчук

М.А.

встановив:

Відкрите

акціонерне товариство „Кача” в особі ліквідатора ОСОБА_1звернулось до

господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Твик” про

витребування майна на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України. Під час судового

розгляду справи предмет позову змінено. Позивач просив суд визнати за ТОВ  „Кача” право власності на будівлю магазина №

437, яка розташована за адресою: м. Севастополь, с. Верхнєсадове, вул.

Фільченко, 5.

ПП

"Твик" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом про

визнання права власності на будівлю вказаного магазина за відповідачем.

Рішенням

господарського суду м. Севастополя 

від  05.11.2007 р. (суддя Шевчук

Н.Г.)  первісний позов задоволено: визнано

право власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Кача” на будівлю

магазину № 437, яка розташована за адресою: 

м. Севастополь, с. Верхнєсадове, вул. Фільченко, 5, а також стягнуто з

ПП „Твик” судові витрати.

У

задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою

Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 р. (судді

Борисова Ю. В., Гонтар В. І., Плут В. М.) рішення господарського суду м.

Севастополя від 05.11.2007 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у

задоволенні первісного позову ВАТ "Кача" відмовлено, зустрічний позов

ПП "Твик" задоволено.

ВАТ

"Кача" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною

скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 17.12.2007 р. скасувати, а рішення місцевого

господарських суду залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що при

винесенні оскаржуваного судового акту порушено норми матеріального права.

Сторони,

згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином

повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, проте позивач не

скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною

інстанцією.

Заслухавши

пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими

судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як

встановлено господарськими судами, 24.05.2000 р. на засіданні загальних зборів

акціонерів ВАТ „Кача” розглядалась пропозиція щодо затвердження угоди про

відступлення частини часток учасників ТОВ "Ітар-плюс" на користь

третьої особи від 23.12.1999 р. з метою входження ВАТ "Кача" до

складу учасників ТОВ "Ітар-плюс" з часткою 94 % від статутного фонду.

Загальними

зборами акціонерів 24.05.2000 р. ухвалено рішення про затвердження Договору про

внесення майнового вкладу до статутного фонду ТОВ „Ітар-плюс” від 12.01.2000 р.

шляхом передачі об'єктів нерухомого майна у статутний фонд ТОВ

"Ітар-плюс", у тому числі будівлі магазину № 437, яка розташована за

адресою: м. Севастополь, с. Верхнєсадове, вул. Фільченко, 5. Прийняття даного

рішення підтверджується протоколом № 1 загальних зборів акціонерів. За дане рішення

проголосувало 98,68 % присутніх на зборах.

Ст.

41 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що вищим органом

акціонерного товариства є загальні збори 

товариства, до  компетенції яких,

між іншим,  віднесено внесення  змін 

до статуту товариства, у тому числі зміна розміру  його 

статутного  капіталу.

Крім

того, до компетенції загальних зборів акціонерів зазначеним Законом віднесено

затвердження  договорів  (угод), 

укладених  на  суму, 

що перевищує вказану в статуті товариства.

Ст.

12 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що товариство є

власником майна,  переданого  йому учасниками  у власність як вклад до статутного  (складеного) 

капіталу.

Господарськими

судами також встановлено, що ухвалою арбітражного суду м. Севастополя від

27.08.2000 р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Кача”. Ухвалою

від 29.01.2001 р. судом затверджений реєстр вимог кредиторів товариства.

Ухвалою

від 15.03.2001 р. ВАТ „Кача” визнано банкрутом, введена ліквідаційна процедура,

призначений ліквідатор.

11.04.2001

р. між ТОВ „Ітар-Плюс” та ПП „Твик” укладено договір купівлі-продажу будівлі

магазину № 437, яка розташована за адресою: м. Севастополь, с. Верхнєсадове,

вул. Фільченко, 5. П. 1.2. вказаного Договору зазначає, що майно, яке є

об'єктом продажу, належить продавцеві на підставі Договору від 12.01.2000 р.,

укладеного між ТОВ „Ітар-Плюс” та ВАТ „Кача”.

Частина

1 ст. 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах,

що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Набувач,

який не знав і не повинен був знати, що майно придбане в особи, яка не мала

права його відчужувати, вважається добросовісним набувачем.

Будівля

магазину № 437 зареєстрована Бюро технічної інвентаризації та державної

реєстрації об'єктів нерухомого майна м. Севастополя на праві приватної

власності за ПП "Твик" та записана в реєстрову книгу за реєстровим №

524 15.05.2001 р.

Відповідно

до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його

права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а

також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Такий

позов може бути подано особою, яка фактично володіє майном, а у даному випадку,

як свідчать матеріали справи та обґрунтовано зазначено апеляційним

господарським судом,  майно фактично

знаходиться у володінні позивача за зустрічним позовом.

Зважаючи

на те, що майно, яке є предметом спору, перебуває у власності ПП

"Твик", колегія суддів вважає, що позовні вимоги за зустрічним

позовом в частині визнання права власності на спірний об'єкт ґрунтуються на

нормах закону, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають

задоволенню.     

З

урахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком

апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для визнання за

позивачем з первісного позову прав власності на майно - магазин № 437, який

розташований по вул. Фильченко, 5 в с. Верхнєсадове, м. Севастополя.                                                                  

Отже,

матеріали справи свідчать, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК

України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх

сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Виходячи

з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни

оскаржуваного судового акту.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 р. у справі №

20-5/301-2/432 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного

товариства "Кача" в особі ліквідатора ВАТ "Кача" ОСОБА_1

-без задоволення.

Головуючий

суддя                                                 

О. Кот

судді:                                                                

І. Волік

                                                                                               С.

Шевчук