Рішення

від 25.09.2006 по справі 1/304-06-8297

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/304-06-8297

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2006 р.Справа  № 1/304-06-8297

      За позовом ТОВ „Республіканський будинок моделей взуття”

       до відповідача: Українсько-американське спільне підприємство „Пульсар” у вигляді ТОВ

      про стягнення 69 798,50 грн.

                                                                                                   Суддя         Гарник Л.Л.

       Представники:

       від позивача:  Дяченко П.О. –директор,

                               Климов А.Р., на підставі довіреності;

       від відповідача: Болтян В.І. –директор.

Суть спору: позивач - ТОВ „Республіканський будинок моделей взуття”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Українсько-американське спільне підприємство „Пульсар” у вигляді ТОВ, про стягнення збитків в сумі 69 798,50 грн.

          Представники позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримали.  

          Відповідач з позовними вимогами не згоден з підстав, викладених у відзиві на позов.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.09.2006р.

           Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

           На підставі укладеного 01.03.1999р. договору про співробітництво, згідно товарно-транспортної накладної від 03.03.1999р. № 058285, ТОВ „Будинок моделей взуття” передало у тимчасове користування Українсько-американському спільному підприємству „Пульсар” у вигляді ТОВ гідравлічний копіювальний верстат „Донцеллі” модель 2 FN/70 й фрезерний верстат „Донцеллі” модель SGR-180.

Згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2004р.                  у справі № 15/330-03-8826 за позовом ТОВ „Республіканський будинок моделей взуття” до Українсько-американського спільного підприємства „Пульсар” у вигляді ТОВ названий договір про співробітництво був розірваний. При цьому суд виходив з тієї обставини,                     що ТОВ „Республіканський будинок моделей взуття”, як правонаступник ТОВ „Будинок моделей взуття”, попередив відповідача про відмову від спірного договору листом                          від 11.12.2001р., що містив вимогу повернути передане згідно цього договору обладнання.

З огляду на викладене й ту обставину, що починаючи з дати прийняття Одеським апеляційним господарським судом названої постанови Українсько-американське спільне підприємство „Пульсар” у вигляді ТОВ безпідставно володіє обладнанням, отриманим                                             від ТОВ „Будинок моделей взуття”, ТОВ „Республіканський будинок моделей взуття”                    як правонаступник останнього згідно заявлених позовних вимог ставить питання                         про стягнення в судовому порядку заподіяних відповідними діями збитків у розмірі 69 798,50 грн.

Розглянувши викладені позивачем доводи, суд дійшов висновку про те,                        що останні заслуговують на увагу та потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач дотепер володіє                        гідравлічним копіювальним верстатом „Донцеллі” модель 2 FN/70 й фрезерним верстатом „Донцеллі” модель SGR-180, в той час як договір про співробітництво від 01.03.1999р., на підставі якого це обладнання ним отримане, був розірваний згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2004р. у справі                              № 15/330-03-8826.

Пунктом 4 прикінцевих положень Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16.01.2003р., що набрав чинності з 01.01.2004р., передбачено, що положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

В силу положень Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (частина 2 статті 193); майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (частина перша статті 175).

Згідно положень Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні річ для користування протягом встановленого терміну ( частина 1 статті 827); якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків (частина 1 статті 836).

То ж, враховуючи викладені норми чинного законодавства, господарський суд вважає підставною позицію позивача у справі, а дії відповідача, що виразилися в ухиленні від виконання обов'язку повернути майно, отримане на підставі договору, який був в подальшому розірваний та у цьому зв'язку свою дію припинив, - неправомірними.

На таких підставах слушними є твердження позивача про те, що внаслідок зазначених дій відповідача ТОВ „Республіканський будинок моделей взуття” було позбавлене можливості особисто виготовлювати за допомогою гідравлічного копіювального верстату „Донцеллі” модель 2 FN/70 й фрезерного верстату „Донцеллі” модель SGR-180 колодки для взуття та у цьому зв'язку було вимушене їх придбати за власні кошти. Згідно розрахунку позовних вимог та наданих в обґрунтування останнього накладних, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, приходних ордерів, загальна вартість придбаних позивачем колодок складає 69 798,50 грн.

Наявність з боку відповідача порушень правил здійснення господарської діяльності які виразилися в неналежному виконанні зобов'язання щодо передачі отриманого у тимчасове користування обладнання, обумовлює наявність причинного зв'язку                                між відповідними діями відповідача і заподіяними позивачу збитками у вигляді вартості здійснених останнім витрат з метою організації процесу виробництва без залучення зазначеного обладнання.

В силу положень статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.

З урахуванням усіх обставин справи, викладені у відзиві на позов заперечення відповідача господарським судом не можуть братися до уваги з підстав, наведених у мотивувальній частині рішення, як доводи, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не доведені у встановленому чинним законодавством порядку та не впливають на вирішення спору по суті.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного                забезпечення    судового   процесу  покладаються  на  відповідача відповідно                                  до статей 44, 49  Господарського процесуального  кодексу   України.

        Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу   України,  суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Українсько-американського спільного підприємства „Пульсар” у вигляді ТОВ /юридична адреса: 65014 м. Одеса, провул. Суворова, 1/12,                     р/р 2600431270 в АБ „Південний” м. Одеси, МФО 328209, Ідент. код 24533267/                    на користь ТОВ „Республіканський будинок моделей взуття” /адреса: 04070                м. Київ, вул. Братська, 6, р/р 26009013346521 в Подільському відділ. КМФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, Ідент. код 32047377/

      69 798,50 грн.  /шістдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім грн. 50 коп./             збитків,

      697,99 грн. /шістот дев'яносто сім грн. 99 коп./ витрат по сплаті державного мита;

     118,00 /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного  забезпечення судового процесу.

        Усього 70 614,49 грн. /сімдесят тисяч шістсот чотирнадцять грн. 49 коп./.

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           Рішення підписане 02.10.2006р.

Суддя                                                                                       Гарник Л.Л.