1/304-06-8297
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 р. № 1/304-06-8297
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. –головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю “Республіканський будинок моделей взуття”, м. Київ
напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р.
у справігосподарського суду Одеської області № 1/304-06-8297
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Республіканський будинок моделей взуття”
до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько –американського спільного підприємства “Пульсар”, м.Одеса
про стягнення 69 758,50грн.
за участю представників сторін:
від позивача –Дяченко П.О., Климов А.Р.;
від відповідача –Єлизар”єв С.В. ;
УСТАНОВИВ:
01.03.1999р. між ТОВ Українсько –американським спільним підприємством “Пульсар” та ТОВ “Республіканський будинок моделей взуття” укладено договір про співробітництво, згідно умов якого, сторони домовилися про надання (тимчасове користування) одна одній свого обладнання для збільшення об'ємів виробництва продукції. Перелік обладнання зазначався в актах тимчасового обміну.
25.02.2004р. поставою Одеського апеляційного господарського суду у справі №15/330-03-8826 за позовом ТОВ “Республіканський будинок моделей взуття” до ТОВ Українсько –американського спільного підприємства “Пульсар”, яка набрала законної сили, зазначений договір розірвано.
17.08.2006р. ТОВ “Республіканський будинок моделей взуття” звернулися до господарського суду Одеської області з позовною заявою, якою просили стягнути з ТОВ Українсько –американського спільного підприємства “Пульсар” 69 798,50грн. майнової шкоди, обґрунтовуючи тим, що в порушення ст.1212 Цивільного кодексу України, після розірвання договору про співробітництво, відповідач не повернув йому обладнання (фрезерний верстат “Донцеллі” модель SGR –180 та гідравлічний копіювальний верстат 2 FN/70 ) передане за цим договором та володіє ним незаконно. Тому, позивач позбавлений був можливості самостійно виготовляти колодки для взуття та вимушений їх придбати за власні кошти, у зв'язку з чим, понесено збитки на зазначену суму.
Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що за договором від 01.03.1999р. не лише ним одержано обладнання від позивача, а й останнім –від ТОВ Українсько –американського спільного підприємства “Пульсар”, яке не повернуто. Окрім того, після розірвання зазначеного договору сторони домовилися та 23.11.2005р. уклали договір купівлі –продажу №1/2601 саме тих двох одиниць обладнання, фрезерний верстат “Донцеллі” модель SGR –180 та гідравлічний копіювальний верстат 2 FN/70, з якими позивач пов'язував понесені збитки.
25.09.2006р. рішенням господарського суду Одеської області (суддя Гарник Л.Л.) позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ Українсько –американського спільного підприємства “Пульсар” на користь ТОВ “Республіканський будинок моделей взуття” 69 798,50грн. збитків, мотивуючи їх законністю та обґрунтованістю.
31.10.2006р. постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді: Андрєєва Е.І. –головуючий, Мацюра П.Ф., Ліпчанська Н.В.) рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2006р. скасовано, у позові –відмовлено. Апеляційна інстанція дійшла такого висновку на підставі недоведеності позивачем вини відповідача щодо неповернення спірного обладнання, оскільки договором від 01.03.1999р. сторонами взагалі не було передбачено порядку його повернення одна одній. Крім того, з характеру попередніх дій позивача (при розгляді справ № 6/213-06-5667, №15/86-04-2601) вбачалось бажання не повернуто саме обладнання, а отримати його вартість, що і було зроблено після укладання 23.11.2005р договору купівлі –продажу №1/2601.
У касаційній скарзі ТОВ “Республіканський будинок моделей взуття” просили скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення першої інстанції, посилаючись на неповно встановлені апеляційним судом фактичні обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
При ухваленні постанови судом апеляційної інстанцій правильно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у матеріалах справи доказах. Правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Суд обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності з боку відповідача порушень правил здійснення господарської діяльності.
Викладені ТОВ “Республіканський будинок моделей взуття” у касаційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованого висновку апеляційного господарського суду та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Республіканський будинок моделей взуття” залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. у справі господарського суду Одеської області №1/304-06-8297 - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяЛ.В. Ковтонюк
СуддяВ.В. Чабан
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 479184 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Карабань В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні