Рішення

від 23.09.2011 по справі 24/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/311

23.09.11

За позовом

Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна”

До

Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

Про

стягнення 5 951, 96 грн.

      Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача

не з’явився.

Від відповідача

ОСОБА_1 (дов. №1645 від 17.05.2011р.)

У судовому засіданні 23 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті  85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"  (далі –відповідач) 5 951, 96 грн. відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2011 порушено провадження у справі №24/311 та призначено справу до розгляду на 16.09.2011р.

У судовому засіданні 16.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві №34448-11 від 17.06.2011р.

Представник відповідач пояснив з яких підстав відповідач прои позову заперечує.

У судовому засіданні 16.09.2011р. було оголошено перерву на 23.09.2011р.

У судове засідання 23.09.2011р. з’явився представник відповідача, проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, будь-яких додаткових доказів позивач суду не надав.

Враховуючи те, що нез’явлення представника позивача у дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

19.06.2007 р. приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “ПЗУ Україна”, (далі - страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю “АСБУД УКРАЇНА” (далі - страхувальник) був укладений договір страхування транспортних засобів №V2.0. 07342 (далі - договір страхування), відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Skoda Octavia”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

27.03.2008 року в м. Вишневе по вул. Промислова відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу, та автомобіля “ГАЗ 3302”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 07.05.2008р. по справі №3-6233-1/08, гр. ОСОБА_2 (страхувальника відповідача) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, склала 4 171,73 грн. (чотири тисячі триста чотирнадцять грн. 78 коп.), що підтверджується звітом про оцінку майна №883 від 08.04.2008р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач на підставі заяви страхувальника від 28.03.2008р. на підставі страхового акту №V2.0. 07342.L02.02 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із наряду  замовлення №АМ#0077908, враховуючи звіт про оцінку майна №883 від 08.04.2008р. сплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 5 535 (п’ять тисяч п’ятсот тридцять п’ять) грн. 90 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №5210 від 21.04.2008р. та №9123 від 24.07.2008р. (копії в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 5 535, 90 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги в сумі 5 535, 90грн. - страхове відшкодування до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина гр. ОСОБА_2 в скоєнні ДТП встановлена постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 07.05.008р. по справі №3-6233-1/08 і додаткового доведення не потребує.

Цивільна відповідальність за шкоду, спричинену застрахованим автомобілем на момент настання страхової події була застрахована в акціонерному товариству "Українська пожежно-страхова компанія" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3023078, який діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “ГАЗ 3302”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр.ОСОБА_2.

Поліс № ВВ/3023078 є полісом першого типу, і відповідно до ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка діяла на час укладання полісу та скоєння ДТП, страховик за таким полісом відповідає за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Відповідно до полісу ВВ/3023078 забезпеченим транспортним засобом –автомобіль “ГАЗ 3302”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього автомобіля гр. ОСОБА_2, покладений на відповідача.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (полісом № ВВ/3023078) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500 грн., франшиза –510,00 (п’ятсот десять) грн. 00 коп. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач з листом №30/1/2008 ДППР від 16.03.2009р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, і зазначає, що між позивачем і відповідачем не має жодних договірних зобов’язань, а безпосередньо відповідач не є особою яка спричинила шкоду позивачу.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів”встановлено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 32 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів”встановлено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує: 32.7. шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Згідно ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів”страховик має право здійснювати  виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих ті інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до звіту №883 від 08.04.2008р. розмір матеріального збитку з урахуванням вищезазначених коефіцієнтів складає 4 171, 73 грн.

Отже сума збитків право на відшкодування яких має позивач становить 3 661, 73 грн. (4 171, 73 грн. –510,00 франшиза).

Доказів оплати суми 3 661, 73 грн. суду не надано, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

В частині стягнення з відповідача 416, 06 грн. пені позов є безпідставним, виходячи з наступного.

Нарахування  416, 06 грн. пені позивачем здійснювалось на підставі ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .

Зобов'язанням, відповідно до пп. 1, 2 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Вимога позивача до відповідача є регресною, обґрунтована статтею 993 ЦК України і статтею 27 Закону України “Про страхування" та виникла не з договірних зобов'язань між сторонами по справі.

Відповідно до змісту ст. ст. 22, 27 “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 993, 1191 ЦК України в їх сукупності, суттю регресних вимог є відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування лише в межах фактичних витрат.

Стаття 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на яку посилається позивач, передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, а не особі, яка має право регресного позову до страховика.

За таких обставин, суд дійшов висновку до висновку про необхідність часткового задоволення позову ПАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” та стягнення з АТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 3 661, 73 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"  (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; код ЄДРПОУ 20602681)  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (04053, м. Київ, вул. Артема, 40; код ЄДРПОУ 20782312) 3 661 (три тисячі шісток шістдесят одна) грн. 73 коп. страхового відшкодування, 62 (шістдесят дві) грн. 75 коп. державного мита та 145 (сто сорок п’ять) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.  В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Суддя                                                                                           В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.