Рішення

від 20.09.2011 по справі 9/102-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2011 р.                                                                  Справа № 9/102-11

За позовом      Дочірнього підприємства «ЕКОСИР»

До                     Закритого акціонерного товариства «ФОЗЗІ»

Про                  стягнення 94 962,04 грн.

       Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:  

Від позивача  Давидюк Р. М. (постанова господарського суду Чернівецької обл. № 5/18/б від 01.03.2011 р.)

                          ОСОБА_1 (дов. № 5/118-16032011-10 від 01.06.11 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 04/11 від 15.09.2011 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги дочірнього підприємства «ЕКОСИР»до закритого акціонерного товариства «ФОЗЗІ»про стягнення 94962,04 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2011 року порушено провадження у справі № 9/102-11 та призначено розгляд справи на 09.08.2011 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права позивача порушені відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; зобов’язано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи), копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; контррозрахунок, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідку з органу статистики про знаходження відповідача в ЄДРПОУ, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 09.08.2011р. представники сторін з‘явилися, надали витребувані судом документи по справі.

Ухвалою суду від 09.08.2011 року розгляд справи відкладено на 20.09.2011 року у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів; зобов’язано позивача надати оригінали видаткових накладних, підписаних сторонами на виконання договору (з яких складається сума основної заборгованості); письмові пояснення, в яких зазначити перелік всіх накладних, на підставі яких позивач просить суд стягнути суму основного боргу із зазначенням дати, номеру та суми кожної з накладних; документи на підтвердження взаєморозрахунку та переведення боргу щодо нарахування штрафу і проведення взаєморозрахунку; зобов’язано відповідача надати оригінал (для огляду) та належним чином завірену копію (для доручення до матеріалів справи) листа про зарахування однорідних вимог; докази направлення листа про нарахування штрафу та зарахування взаєморозрахунку; письмові пояснення щодо нарахування штрафу з урахуванням ухвали господарського суду Чернівецької області № 5/118/б від 12.06.2009 р.

В судове засідання 20.09.2011 р. представники сторін з’явилися, надали витребувані судом документи та усні пояснення у справі; представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в позові повністю, з підстав, зазначених у запереченнях, поданих в судовому засіданні 09.08.2011 року.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників позивача та відповідача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Чернівецької області від 01.03.2011 у справі № 5/188-б Дочірнє Підприємство "Екосир" (ідентифікаційний код 31966513) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором вказаного товариства призначено Давидюка Р.М. (ліцензії Мінекономіки на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ від 31.03.08 НОМЕР_1); газеті “Голос України” від 11.03.2011 № 44 (5044), зобов’язано ліквідатора у 5-денний строк з дня прийняття цієї постанови опублікувати відомості про визнання позивача банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих органах.

В газеті «Голос України»від 11.03.2011 р. № 44 (5044) опубліковано відповідне оголошення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

05.05.2008 р. між Дочірнім підприємством “ЕКОСИР” (позивачем) та Закритим акціонерним товариством «ФОЗЗІ» (відповідачем) укладено договір поставки № 1214 (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язується передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар МТ «Премія»відповідно до умов договору, у відповідності до замовлення, супровідної документації і прийнятих сторонами змін та доповнень до договору, що є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.5 договору оплата за товар проводиться  протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

На підставі спірного договору, позивачем було  передано відповідачу товар на загальну суму  633 323, 21 грн., що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії видаткових накладних долучені до матеріалів справи):

-          від 20.08.08 № 3663 на суму 152 798, 43 гривень;

-          від 27.08.08 № 3790 на суму 33 978,43 гривень;

-          від 03.09.08 № 3956 на суму 62 783,61 гривень;

-          від 10.09.08 № 4013 на суму 32 086, 78 гривень;

-          від 17.09.08 № 4124 на суму 66 758, 82 гривень;

-          від 24.09.08 № 4248 на суму 62 178, 69 гривень;

-          від 01.10.08 № 4335 на суму 60 664, 84 гривень;

-          від 09.10.08 № 4435 на суму 87 732, 53 гривень;

-          від 17.10.08 № 4598 на суму 74 341, 08 гривень.

Відповідачем оплачено товар частково, а саме на суму 280 000,00 грн., що позивачем не заперечується.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, станом на 02.04.09 р., у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в сумі 353 323, 17 грн. (633 323, 21 грн. -280 000,00 грн.).

Зазначена сума заборгованості відповідача (353 323, 17 грн.) перед позивачем була додатково зменшена наступним чином.

05.05.08 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про надання Позивачу Відповідачем мерчендайзингових послуг № 34/2 від 05.05.08.

Загальна сума наданих позивачу послуг складала 187 046, 46 гривень, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 0093389827.

Враховуючи те, що за спірним договором поставки від 05.05.08 № 1214 відповідач був боржником перед позивачем зі сплати заборгованості за поставлений товар в розмірі 353 323, 21 гривні, то між сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим заборгованість Відповідача перед Позивачем зменшилась на суму 187 046, 46 гривень, і становила 166 276,75 грн. (353 323, 21 грн. - 187 046, 46 грн.).

Крім того, 03 серпня 2009 між Позивачем та ТОВ „Торговий дім „Еталон" був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Позивач відступив на користь ТОВ „Торговий дім „Еталон" право вимоги з відповідача частини заборгованості за спірним договором поставки від 05.05.08 № 1214 на суму 53 125, 56 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем додатково зменшилась на суму 53 125, 56 грн. і станом на 03.08.09 становила 113 151, 19 гривень (166 276,75 грн. - 53 125, 56 грн.).

Також, 15.09.09 р. відповідачем в рахунок погашення частини боргу за спірним договором поставки від 05.05.08 № 1214 позивачу було перераховано 18 189, 15 грн., у зв'язку з чим суму заборгованості відповідача складає 94 962, 04 гривні.

Відповідач проти зазначених обставин зменшення суми заборгованості не заперечує.

Тобто позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 633 323,21 грн., а згідно двосторонніх домовленостей між сторонами (оплата, взаємозалік, відступлення права вимоги тощо) оплачено товару на загальну суму 538361,17 грн., у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача складає 94 962, 04 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості, позивачем 03.02.10 було направлено відповідачу претензію № 669 щодо погашення заборгованості в сумі 94 962, 04 гривень.

16.02.10 р. відповідачем на адресу позивача було направлено лист, згідно з яким були відхилені вимоги позивача з підстав порушення позивачем плану поставки на листопад 2008 року (додаток № 7 ) за  спірним договором, а саме: не поставлено в листопаді 2008 року товару на загальну суму 379 848, 00 гривень. У зазначеному листі відповідач також посилається на п. 2.6 спірного договору поставки від 05.05.08 № 1214, згідно з яким, у випадку затримки поставки товару, або поставки товару, який не відповідає вимогам, викладеним у замовленні, покупець має право відмовитись від прийняття такої партії товару, а постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25 % вартості непоставленої чи недопоставленої партії товару. З огляду на зазначене, відповідач відмовився від прийняття партії товару, що обумовлена в плані поставки за листопад 2008 року, та просить сплатити штраф в розмірі 25 % від вартості непоставленого товару, що складає 94 962, 00 гривні.

Крім того, 16.02.2010 р. відповідачем направлена позивачу заява про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 94962,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на позов відповідача від 08.08.2011 р. та в усних поясненнях, наданих в судових засіданнях 09.08.2011 р. та 20.09.2011 р. відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що у ЗАТ «ФОЗЗІ»відсутня заборгованість за спірним договором на підставі проведеного з позивачем взаємозаліку зустрічних однорідних вимог з посиланням на порушення позивачем п. 2.6 договору.

Відповідно до  п. 2.6 спірного договору поставки від 05.05.08 № 1214, у випадку затримки поставки товару, або поставки товару, який не відповідає вимогам, викладеним у замовленні, покупець має право відмовитись від прийняття такої партії товару, а постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25 % вартості непоставленої чи недопоставленої партії товару.

У зв’язку з тим, що позивачем не було здійснено поставку товару у листопаді 2008 року на загальну суму 379 848, 00 гривень, відповідач нарахував позивачу штраф у розмірі 25 % вартості непоставленої партії товару на суму 94 962, 00 гривні.

Враховуючи викладене, відповідач вважає у ЗАТ «ФОЗЗІ»відсутня заборгованість за спірним договором на підставі проведеного з позивачем взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Позивач проти проведення такого взаємозаліку заперечує з огляду на те, що поставка  товару у листопаді 2008 року на загальну суму 379 848, 00 гривень не була здійснена позивачем у зв’язку з форс-мажорними обставинами, а саме: у зв’язку з катастрофічним паводком, що стався у липні 2008 року. В якості доказу наявності форс-мажорних обставин позивачем долучено довідку Чернівецької торгово-промислової палати від 10.12.08 р. № 290 про підтвердження визнання Новоселицького району зоною надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з катастрофічним паводком.

Крім того, позивач заперечує проти проведення зазначеного взаємозаліку з підстав неоднорідності вимог.

Суд, розглянувши документи, долучені до матеріалів справи та заслухавши пояснення сторін, не приймає до розгляду посилання відповідача на проведення взаємозаліку однорідних позовних вимог з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 203 та частиною 1 ст. 220 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Однією з підстав припинення зобов’язання є зарахування зустрічних однорідних вимог.

За правилами статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

Також необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред’являти до зарахування вимоги за таким зобов’язанням, яке не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов’язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов’язанні був боржником в іншому зобов’язанні. Також зарахування можливе у разі однорідності вимог. Однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення зобов’язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

За загальним правилом, штраф, як різновид штрафних санкцій, та заборгованість за договором не пов’язані між собою підставами виникнення, а тому не можуть вважатися однорідними вимогами у розумінні статті 601 Цивільного кодексу України.       

Аналогічна правова позиція щодо неоднорідності підстав виникнення штрафу та заборгованості викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.03.07 № 21/292-06 прийнятою в аналогічній справі (копія постанови долучена до матеріалів справи).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що, надана відповідачем заява про залік взаємно однорідних вимог не може вважатися належним та допустимим доказом по справі в розумінні ст. 34 ГПК України з підстав необґрунтованості.

Водночас, судом роз’яснено відповідачу, що він не позбавлений права звернутися в окремому позовному провадженні з позовом про стягнення нарахованого штрафу.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК  України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов’язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 94 962,04 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.   

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84  ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -  

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ФОЗЗІ»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, Ірпінь, вул. Промислова,5, код ЄДРПОУ 25294089) на користь Дочірнього підприємства „ЕКОСИР” (60300, Чернівецька область, м. Новоселиця, вул. Леніна, 101 (код ЄДРПОУ  31966513) суму основної заборгованості 94 962, 04 (дев‘яносто чотири тисячі дев‘ятсот шістдесят дві) грн. 04 коп. та судові витрати: державне мито у сумі  949 (дев‘ятсот сорок дев‘ять) гривні 63 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

         Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                               Л.В. Сокуренко

        Рішення суду підписано 10.10.2011 р.