Рішення

від 11.10.2011 по справі 9/089-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/089-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 9/089-11

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Нектар”

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю “В2В”

Про                    стягнення 42 960,00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:           

Від позивача                    не з‘явився

Від відповідача          не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Нектар” до Товариства з обмеженою відповідальністю “В2В” про стягнення 42 960,00 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2011 року порушено провадження у справі № 9/089-11 та  призначено розгляд справи на 07.07.2011 р.; зобов'язано позивача надати пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів, уточнений розрахунок зазначених у позовній заяві сум; довідку з Державного казначейства України про залучення коштів сплачених платіжним дорученням № 15 від 13.05.2011 р. до Державного бюджету України; зобов'язано відповідача надати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, контррозрахунок,  письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 07.07.2011р. представники позивача та відповідача не з‘явилися, про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 07.07.2011 року розгляд справи відкладено на 02.08.2011 р.; зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 17.06.2011 року та надати суду оригінал (для огляду) та належним чином завірену копію (для долучення до матеріалів справи) довіреності на отримання товару від Відповідача, належним чином завірені копії дистриб'юторського договору № 00025 від 25.02.2011р. (належної якості); зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 17.06.2011 року; явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою та попереджено учасників процесу про майнову відповідальність, передбачену  п. 5 ст. 83 ГПК України.

У судове засідання 02.08.2011р. представники позивача та відповідача вдруге не з‘явилися; вимоги ухвал суду від 17.06.2011р. та 07.07.2011р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2011 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Нектар” до товариства з обмеженою відповідальністю “В2В”про стягнення 42 960,00 грн. залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

05.08.2011 р., тобто після судового засідання, яке відбулося 02.08.2011 р., через загальний відділ господарського суду Київської області від представника позивача надійшли витребувані судом документи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Нектар” на ухвалу господарського суду Київської області від 02.08.2011 року задоволено; ухвалу господарського суду Київської області від 02.08.2011 року у справі № 9/089-11 скасовано.

15.09.2011 року матеріали справи № 9/089-11 повернуто до господарського суду Київської області для розгляду по суті.

Згідно резолюції керівництва господарського суду Київської області від 16.09.2011 року справу № 9/089-11 передано судді Сокуренко Л.В. для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області розгляд справи призначити на 11.10.2011 року; зобов'язати відповідача надати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, контррозрахунок, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 11.10.2011р. представники позивача та відповідача не з‘явилися, вимоги ухвали суду від 19.09.2011 р. не виконали; про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві, але сторони не з'явилися на виклик суду та не направили своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку що сторони про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/089-11 вже відкладалась у зв'язку з неявкою сторін, а сторони про розгляд справи були належним чином повідомлені, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

25.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар»(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “В2В” (відповідачем) укладено дистриб'юторський договір № 00025 (договір).

Відповідно до п. 2.1 договору позивач,  на умовах, передбачених цим договором, поставляє відповідачу продукцію (продукти харчування), а відповідач здійснює її продаж клієнтам за цінами, зазначеними у прайс-листах позивача і здійснює своєчасну оплату отриманої від позивача продукції. Найменування, кількість, та вартість продукції, що постачається відповідачу визначаються у накладних.

Моментом поставки визначається фактична передача продукції, що підтверджується підписанням представниками сторін накладної (п. 3.5 договору).

За ствердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар», на виконання умов Договору, поставило відповідачу товар, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною.

В якості доказів передачі продукції позивач долучив до матеріалів справи видаткову накладну № КФ-0000001 від 25.02.2011 р. на суму 42960,00 грн., підписану уповноваженими представниками сторін та скріплені їх мокрими печатками (оригінал накладної долучений до матеріалів справи).

Відповідно до п. 5.3 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за поставлену продукцію протягом 24 календарних днів з моменту її поставки та зазначати в призначенні платежу платіжного доручення на сплату коштів відповідачу номер витратної накладної згідно якої відповідачу поставлена продукція, а також номер та дату укладення цього договору.

Враховуючи умови п.п. 3.5 та 5.3 договору, відповідач повинен був перерахувати кошти за поставлену продукцію позивачу до 17.03.2011 р.

За ствердженням позивача, відповідач не здійснив оплату за отриманий товар за вищезазначеною накладною у встановлений п. 5.3 договору термін, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 42 960,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 17.05.2011 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою про оплату відповідачем заборгованості за договором.

Відповідач залишив зазначений лист позивача без відповіді, заборгованість не оплатив.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК  України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов'язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судових засідання жодного разу не з'явився; доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав; доказів розірвання або визнання недійсним спірного договору також не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 42 960 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України суми,  які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.   

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84  ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -  

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В2В»(07354, Київська область, с. Нові Петрівці, провулок Першого Травня,30, код ЄДРПОУ 37496151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар» (45008, Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Словянська,16, код ЄДРПОУ 37442038) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 42 960 (сорок дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості та судові витрати: державне мито у сумі 430 (чотириста тридцять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

         Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                               Л.В. Сокуренко

           Рішення суду підписано 17.10.2011 р.