Рішення

від 22.04.2008 по справі 8/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв

ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.08                                                                                

Справа № 8/40

За

позовом  Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1,   м. Київ,

до Приватного

підприємства “Трейд-Комін”,  м. Луганськ,

-

про стягнення

56071 грн. 24 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа

А.П.,

при

секретарі судового засідання -Рубан І.Є.,

в

присутності представників сторін:

від

позивача - ОСОБА_2,

- юрист, - довіреність № б/н від 18.03.08 року; ОСОБА_1 -приватний

підприємець, - паспорт НОМЕР_1, вид. Ватутінським РУ ГУ МВСУ ум. Києві 30.01.96

року;

від

відповідача -не

з'явився, -

в с т а н о в и в :

суть

спору: позивачем

заявлено вимогу  про стягнення з відповідача  56071,24 грн. -відшкодування в порядку

регресу збитків, заподіяних ним як перевізником, а також витрат по сплаті

державного мита у сумі 506,32 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 118,00 грн.

На

підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено: з 18 березня до 04

квітня 2008 року -у зв'язку з неявкою відповідача; з 04 квітня до 11 квітня

2008 року -у зв'язку з відрядженням судді Середи А.П.; з 11 квітня до 22 квітня

2008 року -у зв'язку з неявкою відповідача.

         У судовому засіданні, яке відбулося

11.04.08 року, представник позивача подав до суду заяви про:

доповнення

до позовних вимог (вих. №б/н від 11.04.08 року), в якій просить стягнути з

відповідача, крім вищезазначених сум коштів, також витрати у сумі 649,26 грн.,

понесені позивачем у зв'язку з приїздом до засідання господарського суду

Луганської області, призначеного на 18.03.08 року;

про

забезпечення позову (вих. №б/н від 11.04.08 року), в якій просить суд «з метою

забезпечення даного позову, керуючись нормами ст.ст. 66 та 67 Господарського

процесуального кодексу України... накласти арешт на всі відомі рахунки боржника...  та накласти арешт на майно боржника в межах

заборгованої суми та оголосити заборону його відчуження».

Розглянувши

першу заяву, суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК

України, а тому долучив її до матеріалів справи та врахував при прийнятті

кінцевого рішення по ній.

Клопотання

позивача, викладене у другій заяві, визнано судом таким, що жодним чином

не мотивоване, а тому у його задоволенні відмовлено.

 Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не

надав, до судового засідання не з'явився, участь у ньому свого представника не

забезпечив, позов не оспорив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча

належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових

слухань, що підтверджується матеріалами справи. Згідно останнім (довідка

державного реєстратора виконкому Луганської міської ради АВ №365817 від

12.03.08 року), юридичною адресою відповідача є місто Луганськ, вул.

Лутугинська, 133.

 Оператором поштового зв'язку поштове

відправлення суду повернуто з службовою поміткою «за закінченням терміну

зберігання».

          Представник позивача пояснив у судовому

засіданні, що ним встановлено адресу фактичного місцезнаходження відповідача, а

саме: місто Луганськ, вул. А.Ліньова, 98-а, - за своєю юридичною адресою він не

знаходиться.

          З огляду на цю обставину суд 15.04.08

року за вих. №306 спрямував на юридичну та фактичну адреси відповідача ухвалу

суду про відкладення розгляду справи до 22.04.08 року.

          Оператором поштового зв'язку

повернуто поштове відправлення, спрямоване на адресу: м. Луганськ,  вул. Лутугинська, 133, з службовою відміткою

«вибув».

           Згідно ст. 93 Цивільного кодексу

України  місцезнаходженням юридичної

особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної

особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було

спрямовано вищеназвані поштові відправлення.

У

зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг

поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від

17.08.02 року №1155, -  в якому сказано,

що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за

зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата

(одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи

закінчення встановленого терміну зберігання. 

Крім

того, згідно частині 7 ст. 19 Закону України від 15.05.2003р. № 755 -IV “Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” юридична

особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації,

протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом)

державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про

підтвердження відомостей про юридичну особу.

Очевидно,

що відповідачем цю вимогу належним чином не виконано.

          Позивач та його представник не

заперечують проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

          З огляду на вищевикладене,

проаналізувавши наявні у справі докази; враховуючи те, що двомісячний термін

судового розгляду справи, встановлений частиною 1 ст. 69 ГПК України,

закінчується  29.04.08 року, що позбавляє

суд реальної можливості ще раз відкласти розгляд справи, - суд вважає, що ним вжито

належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових

слухань, а тому, керуючись частиною 3 ст. 22 та ст.ст. 43 та 75 ГПК України,

розглянув справу за  відсутності  відповідача -за наявними у ній доказами.

          І.Заслухавши позивача та його

представника, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

          1. 23.10.06 року між Акціонерним товариством закритого типу

«Альцест»(Клієнт), - з одного боку, - та Приватним підприємцем

ОСОБА_1(Експедитор), - з іншого боку, - укладеного договір №23/10-У на

транспортно-експедиційне обслуговування, згідно якому Клієнт за заявкою

доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання по перевезенню вантажів Клієнта

в міському та міжміському  сполученні, до

пункту призначення  і передачі їх

вантажоодержувачу (п. 1.1).

          Експедитор за заявкою Клієнта (заявка

на перевезення вантажів  у міському та

міжміському сполученні) виконує транспортно-експедиційне обслуговування (п.

1.2).

          Експедитор забезпечує збереження вантажу під час його

доставки, несе повну матеріальну відповідальність за кількість «та

цільність»вантажу, що перевозиться під пломбами Клієнта (п.3.5).

           У разі виконання операцій по

транспортно-експедиційному обслуговуванню Експедитор приймає вантаж, передає

його належному  вантажоодержувачу,

повертає Клієнту належним чином оформлені ТТН, довіреність, примірники

видаткових накладних, заявку Клієнта (п.п.3.6.1-3.6.4).

          Експедитор несе повну матеріальну

відповідальність за збереження вантажу (п.3.5) по кількості та цілісності після

прийняття його у пункті завантаження. В разі повної чи часткової втрати,

ушкодження чи псування вантажу при перевезенні, експедитор несе

відповідальність у розмірі  фактичної шкоди,

завданої вантажу, відповідності до кількості вантажу, прийнятого до перевезення

(п. 6.1).

          Договір вступає в силу з моменту

підписання і діє до 31 грудня 2007 року. Якщо жодна із сторін за три місяці до

закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону про розірвання договору,

то даний договір зберігає свою силу для сторін кожного разу на один рік

(п.7.1).

2.

24.04.07 року між

Приватним підприємством «Трейд-Комін»(Перевізник; далі -ПП «Трейд-Комін», -

відповідач), - з одного боку, - та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1(Замовник;

далі -ФОП ОСОБА_1, - позивач), - з іншого боку, - укладено договір №24/04

транспортної експедиції по Україні, відповідно до якого Замовник доручає, а

Перевізник  приймає на себе зобов'язання

з організації перевезень та експедирування вантажів Замовника різними видами

транспорту як в межах України, так і за її межами, а також з забезпечення

комплексу операцій, пов'язаних з перевезенням та експедируванням  вантажів Замовника у відповідності до цього

договору (п. 1.1).

          До числа обов'язків перевізника

належать: прийняття вантажу відправника 

та доставка його до пункту призначення у терміни, обумовлені у заявці на

транспортний засіб (п.1.2); зберігати та обслуговувати вантаж на проміжному

складі (п.1.3).

          Перевізник несе відповідальність за

спричинені збитки у зв'язку з втратою або пошкодженням вантажу у розмірі 100%

від суми втраченого вантажу, або 100% від пошкодженого вантажу, якщо обставини,

які викликали цю втрату, пошкодження, мали місце під час знаходження вантажу у

віданні Перевізника (п.5.1).

          Сторони усі спори та розбіжності, що

виникають з цього договору, вирішують шляхом переговорів, а у разі  недосягнення згоди, вони підлягають розгляду

господарським судом  України  (п.6.1).

          Рішення господарського суду є

кінцевим та обов'язковим для виконання обома сторонами (п. 6.3).

          Термін дії договору

встановлюється  з моменту його підписання

і до 31.12.07 року. У випадку. якщо жодна із сторін не виявить бажання  розірвати договір, від вважається продовженим  на невизначений термін (п.8.1).

          3. На виконання  договору №23/10-У від 23.10.06 року  Клієнт - АТЗТ «Альцест»08.05.07 року подало

на адресу Експедитора -ПП ОСОБА_1 заявку №30У, згідно якій запропонувало

останній здійснити перевезення вантажу вантажовідправника -АТЗТ «Альцест»від

місця завантаження - с. Петропавліська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 4, -

на адресу трьох вантажоодержувачів: 1-го - філії АТЗТ, яка знаходиться за

адресою: місто Донецьк, просп. Ватутіна, 2; 

2-го - філії АТЗТ «Альцест», яка знаходиться у місті Донецьку, просп.

Ілліча, 52, та 3-го - філії АТЗТ «Альцест», яка знаходиться у місті Луганську,

вул. К.Маркса, 26. 

          Факт отримання вантажу

Експедитором-перевізником підтверджено товарно-транспортними накладними: №050807Д2

від 08.05.07 року; 050807Дц від 08.05.07 року та №050807Лг від 08.05.07 року.

          У зв'язку з отримання цього вантажу

позивач по справі, діючи як Експедитор за договором  від 24.04.07 року №24/04 транспортної

експедиції в межах України, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Трейд-Комін», -

надав на адресу відповідача (ПП «Трейд-Комін») заявку №ЭИ№0805/07 від 08.05.07

року на перевезення вантажу на адресу трьох вищеназваних вантажоотримувачів.

          09.05.07 року, під час стоянки транспортного

засобу перевізника  - ПП «Трейд-Комін» на

АЗС «Норія ЛТД», яка знаходиться на 56-му кілометрі автошляху «Київ-Харків», з

автомобіля КАМАЗ-54112, державний номерний знак НОМЕР_2 та напівпричепа  «Шмітс», державний номерний знак НОМЕР_3, в

якому  здійснювалося перевезення вантажу,

що належить АТЗТ «Альцест», - невстановленими особами було здійснено крадіжку

частини вантажу -електроінструментів та приладів у кількості 59 одиниць на суму

56071,24 грн.

За

даним фактом Баришівським районним відділом Головного управління УМВС України у

Київській області 21.06.07 року порушено кримінальну справу №01-6183 за

ознаками злочину, передбаченого частиною 1 ст. 185 Кримінального кодексу

України.

Вантажовідправник

-АТЗТ «Альцест»- у зв'язку з спричиненням йому шкоди на суму крадіжки -56071,24

грн.  вжив заходів до її відшкодування

експедитором -ФОП ОСОБА_1, а саме:

1)15.08.07

року  АТЗТ «Альцест»та ФОП ОСОБА_1 склали

акт заліку взаємних вимог до договору №23/10-У від 23.10.07 року, згідно якому

Клієнт (АТЗТ «Альцест»), відповідно до п. 6.1 названого договору, за згодою

Експедитора (ФОП ОСОБА_1), в рахунок платежів, які належало здійснити Клієнту

на користь Експедитора, визнав такими, що є оплаченими Товариством на користь

ФОП ОСОБА_1 транспортні послуги на суму 5438,95 грн. 

У

такий спосіб Клієнт відшкодував на свою користь частину збитків у розмірі

5438,95 грн.

2)крім

того, як вбачається з матеріалів справи (рішення господарського суду міста

Києва від 12.02.08 року, справа №20/30) на користь Клієнта Закритим акціонерним

товариством «Українська транспортна страхова компанія»(далі -АТЗТ «УТСК») було

виплачено страхове відшкодування у сумі 50632,29 грн. -у зв'язку з тим, що

вантаж, який перевозився та частина якого була викрадена, був застрахований.

АТЗТ

«УТСК»після виплати страхового відшкодування, звернулося до господарського суду

міста Києва з позовом до ФОП ОСОБА_1 -про стягнення  суми цього відшкодування у розмірі 50632,29

грн. (56071,24 грн. -5438,95 грн.).

Рішенням

суду від 12.02.08 року (справа №20/30), залишеним без змін постановою

Київського апеляційного господарського суду від 03.04.08 року, позов

задоволено  у повному обсязі, - тобто з

ФОП ОСОБА_1 на користь АТЗТ «УТСК»стягнуто 50632,29 грн.

Вказане

рішення набрало чинності та відповідно до вимог п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції

України, а також ст. 115 ГПК України є обов'язковим для виконання.

          Позивач у судовому засіданні по цій

справі заявила, що вищеназване рішення суду вона визнає та буде виконувати його

у порядку, встановленому чинним законодавством України.

          ФОП ОСОБА_1, крім вимоги про

стягнення з відповідача у порядку регресу суми збитків, стягнутих з неї на

користь АТЗТ «Альцест», понесла додаткові витрати у сумі 649,26 грн. (проїзд до

суду, проживання у готелі та т.і., - що підтверджено документально), у зв'язку

з явкою до господарського суду Луганської області для участі у розгляді цієї

справи (№8/40).

          Таким чином, загальна сума

позовних вимог становить  56720,50 грн.

(56071,24 грн. + 649,26 грн.), на 

стягненні яких у повному обсязі наполягає позивач.

ІІ.Заслухавши

позивача та його представника, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що

позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          1.Згідно наявним у справі

доказам, у тому числі -вищезгаданим судовим рішенням, суд, керуючись

ст.ст.32-34 та ч.2 ст. 35 ГПК України, вважає належним чином встановленим факт

спричинення позивачу по цій справи, внаслідок дій відповідача, збитків у сумі

56720,50 грн.

           З огляду на викладене у позивача

виникло право, а у відповідача -зобов'язання 

щодо його відшкодування.

           Відповідно до статті 11 Цивільного

кодексу України (далі -ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб

виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення

договорів (п.1) та  спричинення шкоди

(п.3).

          Договором є домовленість двох або

більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав

та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в

яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони

(кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право

вимагати від боржника   виконання його

обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає

права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання

повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що

боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання

особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті

зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ,

якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей строк (термін).

          Матеріалами справи доведено, що

відповідач ухиляється від виконання зобов'язання з відшкодування збитків

позивачеві по цій справі.

           Порушенням зобов'язання є його

невиконання або виконання з порушенням  

умов,   визначених  змістом 

зобов'язання  (неналежне

виконання)(ст. 610 ЦКУ).

           Згідно частині 1 ст. 611 ЦКУ у разі

порушення зобов'язання настають 

правові  наслідки, встановлені

договором або законом, зокрема: 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 ст. 612 Кодексу

встановлено, що боржник  вважається  таким, 

що  прострочив,  якщо 

він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у 

строк, встановлений договором або законом.

           Боржник, який  прострочив  

виконання   зобов'язання,

відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за

неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до частин 1-2 ст. 614 ЦКУ

особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її 

вини  (умислу  або 

необережності),  якщо  інше 

не встановлено договором або законом.

          Особа є невинуватою, якщо вона

доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання

зобов'язання.

          Відсутність  своєї 

вини  доводить  особа, 

яка   порушила зобов'язання.

          Статтею 623 ЦКУ визначено, що

боржник,   який  порушив 

зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Розмір   збитків,  

завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

          Збитки   визначаються   з 

урахуванням  ринкових  цін, 

що існували  на  день 

добровільного  задоволення  боржником  

вимоги кредитора  у  місці, 

де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена 

добровільно,  -  у 

день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може задовольнити вимогу про

відшкодування  збитків,  беручи 

до  уваги ринкові ціни, що

існували на день ухвалення рішення.

          При  

визначенні  неодержаних  доходів 

(упущеної  вигоди) враховуються

заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

          Поняття збитків та право на їх

відшкодування в цілому врегульовано статтею 22 ЦКУ, а саме:

          Особа,  якій завдано збитків  у 

результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх

відшкодування.

          Збитками є:

         1) втрати, 

яких  особа  зазнала 

у  зв'язку зі знищенням або

пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для

відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

         2) доходи,  які 

особа  могла б реально одержати за

звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

         Збитки 

відшкодовуються  у повному

обсязі,  якщо договором або законом не

передбачено відшкодування у  меншому  або 

більшому розмірі.

         Якщо особа,  яка порушила право,  одержала у 

зв'язку  з  цим доходи, 

то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої

порушено,  не може бути меншим від  доходів, 

одержаних особою, яка порушила право.

         На 

вимогу  особи,  якій 

завдано шкоди,  та відповідно до

обставин справи майнова шкода може бути 

відшкодована  і  в 

інший спосіб,  зокрема,  шкода, 

завдана майну,  може

відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості,  полагодження пошкодженої речі тощо).

          Відповідач не довів суду відсутність

його вини у формі умислі чи необережності у спричинені збитків, що є предметом

цього позову.

          2.Пунктом 5.1 договору №24/02

транспортної експедиції по Україні, укладеного між сторонами за цим спором,

встановлено, що Перевізник несе відповідальність за спричинені збитки у зв'язку

з втратою або пошкодженням вантажу у розмірі 100% від суми втраченого вантажу,

або 100% від пошкодженого вантажу, якщо обставини, які викликали цю втрату,

пошкодження, мали місце під час знаходження вантажу у віданні Перевізника.

          Статтею 929 ЦКУ встановлено, що за договором  транспортного 

експедирування  одна  сторона (експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони

(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг,

пов'язаних з перевезенням вантажу.

           Договором транспортного

експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати

перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, 

вибраним експедитором або клієнтом, 

зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені

клієнта  договір перевезення

вантажу,  забезпечити відправку і

одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

           Договором транспортного

експедирування може бути  передбачено

надання   додаткових   послуг, 

необхідних  для  доставки 

вантажу (перевірка  кількості  та 

стану  вантажу,  його 

завантаження  та вивантаження,

сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання  вантажу 

до  його  одержання 

у  пункті   призначення, одержання необхідних для експорту

та імпорту документів, виконання

митних

формальностей тощо).

          Положення цієї глави поширюються

також  на 

випадки,  коли обов'язки

експедитора виконуються перевізником.

          Умови 

договору  транспортного

експедирування визначаються за домовленістю сторін,  якщо інше на встановлено законом,  іншими нормативно-правовими актами.

          Згідно ст. 932 ЦКУ, експедитор  має 

право   залучити   до  

виконання   своїх обов'язків інших

осіб.

           У 

разі   залучення   експедитором   до 

виконання  своїх обов'язків за

договором транспортного 

експедирування  інших  осіб експедитор відповідає перед клієнтом за

порушення договору.

          Саме така ситуація має місце по

цій справі.

          3.Суд

вважає, що позивач обрав такий спосіб захисту свого права, який відповідає ст.

16 та частині 1 ст. 1191 ЦКУ, а саме: особа, 

яка відшкодувала шкоду,  завдану

іншою особою, має право  зворотної  вимоги 

(регресу)  до  винної 

особи  у  розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо 

інший  розмір  не 

встановлений законом.

          Таким чином, дослідивши та оцінивши

обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач, спричинивши збитки

позивачу, на порушення вимог чинного законодавства та умов укладеного між

сторонами договору, ухиляється від їх відшкодування.

          З огляду на викладене позов підлягає

задоволенню у повному обсязі з причин, про які сказано вище у цьому рішенні.

          Керуючись ст.ст. 44,47-1 та 49 ГПК України, суд стягує з

відповідача на користь позивача судові витрати у сумі  685,20 грн., у тому числі: державне мито -

567,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

-118,00 грн.

          Позивач припустився надмірної сплати

державного мита у сумі  101,76 грн.

          Так, при зверненні до суду з позовом

він сплатив державне мито у сумі 566,96 грн. (платіжне доручення №239 від

20.02.08 року), в той час, коли, виходячи з суми позову (56071,24 грн.), треба

було сплатити 560,71 грн., - тобто сума надмірно сплаченого державного мита

склала 6,25грн.

          11.04.08

року позивач збільшив свої позовні вимоги на 649,26 грн., у зв'язку з чим

загальна сума позову зросла до 56720,50 грн., - звідси, сума державного мита

повинна становити 567,20 грн., а тому позивачу слід було доплатити державне

мито у сумі 0,24 грн. (567,20 грн. -566,96грн.).

          Незважаючи на це, позивач на підставі

платіжного доручення №283 від 17.04.08 року додатково сплатив державне мито у

сумі 102,00 грн., у зв'язку з чим сума надмірної його  сплати склала 101,76 грн. (102,00 грн. -0,24

грн.).

          Надмірно сплачене державне мито

відповідно до ст.47 ГПК України підлягає поверненню з Державного бюджету на

користь позивача.

          На підставі викладеного, ст.ст.11,

15, 16, 22, 509, 525-527, 530, 610, 612, 614, 623, 625, 929, 932 та 1191

Цивільного кодексу України,  керуючись

ст.ст. 22,32-34,35, 43,44,47,47-1,49 75, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити у повному

обсязі.

          2.Стягнути з Приватного підприємства

«Трейд-Комін», ідентифікаційний код 24850921, яке зареєстроване за адресою:

місто Луганськ, вул. Лутугинська, 133; фактичне місцезнаходження: місто

Луганськ, вул. А.Ліньова, 98-а,  - на

користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_4, яка мешкає

АДРЕСА_1, - збитки у сумі 56720 

(п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять) грн.50 коп., а також витрати по

сплаті державного мита у сумі 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп. та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у суді 118 (сто

вісімнадцять) грн. 00 коп.

          3.Повернути з Державного бюджету

України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_4,

яка мешкає АДРЕСА_1, - надмірно сплачене державне мито у сумі 101 (сто одна)

грн. 76 коп.

          Підставою для виплати є копія цього

судового рішення, засвідчена гербовою

печаткою господарського суду Луганської області.

          Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні

22.04.2008 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та

резолютивну частини рішення.

          Рішення набуває законної сили після

закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до

статті 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржене до

Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня складення

повного тексту та його підписання.

          Рішення складено у повному обсязі

та підписано  -23.04.2008 року.

Суддя                                                                                        

А.П.Середа