6/17/5025/250/11
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року Справа № 6/17/5025/250/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.
при секретарі Снічук І.О.
за участю представників сторін:
за участю прокуратури: Рункевич І.В.
позивача: представник не зв'явився
відповідача: представник не зв'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства "Поляна СВ" на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 6/17/5025/250/11 від 05.07.11р. (суддя Танасюк О.Є.)
за позовом Прокурора Дунаєвецького району м. Дунаївці в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації
до відповідача Приватного підприємства "Поляна-СВ"
про стягнення 105 000,00 грн. коштів, виділених з резервного фонду Державного бюджету на відшкодування наслідків стихійного лиха.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 6/17/5025/250/11 від 05.07.11р. задоволено позовні вимоги прокурора Дунаєвецького району в особі Управління агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації до приватного підприємства "Поляна СВ" про стягнення 105 000,00 грн. коштів, виділених з резервного фонду Державного бюджету на відшкодування наслідків стихійного лиха.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в порушення умов укладеного 05.08.2008р. з позивачем договору №8 про надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету., відповідач не виконує покладені на нього зазначеним договором зобов'язання по поверненню наданих йому позивачем коштів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції приватне підприємство "Поляна СВ" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 05.07.11р. у справі 6/17/5025/250/11 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним п.3.3 договору №8 від 25.08.2008р..
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що кошти виділені з резервного фонду Державного бюджету на відшкодування наслідків стихійного лиха повинні були виділені на безоплатних умовах, а не на умовах повернення.
Представником прокуратури подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 05.07.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників представника прокуратури у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. у справі №6/17/5025/250/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Поляна СВ" без задоволення виходячи з наступного.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях”, Хмельницькій ОДА з резервного фонду державного бюджету відповідно до розподілу коштів на часткову компенсацію вказаних витрат виділено 20 млн. грн.
Розпорядженням першого заступника голови Дунаєвецької РДА від 15.08.08р. №847/2008-р, розпорядником по використанню вказаних бюджетних коштів визначено управління агропромислового розвитку Дунаєвецької РДА, на рахунок якого перераховано ці кошти.
Рішеннями комісії (протокол №1 від 14.08.08р. та №2 від 20.08.2008р.), створеної управлінням сільськогосподарського розвитку Дунаєвецької РДА, одним із сільськогосподарських підприємств, які постраждали внаслідок стихії та мають право на отримання часткової компенсації витрат визнано ФГ „Поляна -СВ”, с. Тинна Дунаєвецького району, правонаступником якого є ПП „Поляна- СВ”.
На підставі даного рішення, 05.08.2008р. між позивачем - Управлінням агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації та відповідачем - ФГ „Поляна-СВ” укладено договір №8 про надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету.
Пунктом 3.3 вказаного договору передбачено, що отримувач коштів зобов'язується повернути надані кошти повністю до 01.07.2009р.
Суму компенсації визначено в розмірі 95200грн. (перераховано платіжним дорученням №426 від 09.09.08р.) та в розмірі 9 800,00 грн. (перераховано платіжним дорученням №718 від 29.12.08р.).
Таким чином, загальна сума компенсації, що надана ФГ „Поляна-СВ” становить 105000грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, всупереч умовам укладеного з Управлінням агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації договору №8 від 05.08.2008р. про надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету, відповідачем не виконано покладені цим договором на нього зобов'язання, щодо повернення виділених йому коштів, що підтверджено листом позивача №39 від 25.01.11р., в якому зазначено, що станом на 25.01.11р. бюджетні кошти в сумі 105000грн. виділених з резервного фонду держаного бюджету для ФГ „Поляна-СВ” не повернуті, доводів протилежного відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ч.2 ст.2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 р. № 1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях” було встановлено наступне: п. 1. Виділити для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні - липні 2008 р., 58,5 млн. гривень, зокрема Волинській облдержадміністрації - 12 млн., Львівській -6,5 млн., Рівненській - 20 млн., Хмельницькій - 20 млн. гривень. Мінфіну здійснити зазначені видатки за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету; п. 2. Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій облдержадміністраціям: затвердити у тижневий строк за погодженням з Мінагрополітики, Мінекономіки і Мінфіном розподіл коштів, виділених згідно з цим розпорядженням; подати до кінця 2008 р. Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну та Державному казначейству звіт про використання зазначених коштів.
Відповідно до п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.2002 року „Про затвердження порядку використання коштів резервного фонду”, кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.
Згідно, п.5 Постанови КМ України від 29 березня 2002 р. №415 „Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету”, відповідно до якої, розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.
Розпорядженням першого заступника голови Дунаєвецької РДА від 15.08.08р. №847/2008-р, розпорядником по використанню вказаних бюджетних коштів визначено управління агропромислового розвитку Дунаєвецької РДА, на рахунок якого перераховано ці кошти.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державної адміністрації на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України №1010-р. від 28.07.2008 року „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях” відповідачеві було надано кошти в сумі 105 000 грн. на умовах підписаного між сторонами 05.08.2008р. договору №8.
Факт перерахування коштів в сумі 105000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями №426 від 09.09.08р. в сумі 95 200,00 грн., №718 від 29.12.08р. в сумі 9 800,00 грн., будь-яких заперечень щодо їх отримання відповідачем суду не подано.
При цьому, п. 3.3 укладеного договору, сторони погодили термін повернення коштів до 01.07.2009р., доказів про повернення коштів відповідачем у відповідності до умов договору, суду не подано.
Судом також враховується позиція, викладена в п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.2002 року „Про затвердження порядку використання коштів резервного фонду”, згідно якої кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.
Відповідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Як слідує із матеріалів справи, відповідач всупереч наведеним нормам не виконав покладені на нього договірні зобов'язання, що підтверджено листом управління агропромислового розвитку Дунаєвецької РДА №39 від 25.01.11р., в якому зазначено, що станом на 25.01.11р. бюджетні кошти в сумі 105000грн., виділених з резервного фонду держаного бюджету, ФГ „Поляна-СВ” не повернуті, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу.
Твердження відповідача, викладені у поданій ним апеляційній скарзі є власним трактуванням норм законодавства, а відтак є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Також апеляційний суд, щодо прохання апелянта скасувати рішення господарського суду від 05.07.2011р. та постановити нове рішення, яким визнати недійсним п.3.3 договору №8 від 25.08.2008р., вважає за доцільне зазначити, що така вимога повинна заявлятись до початку розгляду справи місцевим господарським судом по суті, у відповідності до приписів ст. 60 ГПК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 105000 грн. коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств від наслідків стихійного лиха, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. у справі №6/17/5025/250/11 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємства "Поляна СВ" - без задоволення.
Справу №6/17/5025/250/11 повернути господарському суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Дужич С.П.
01-12/13866/11
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2011 |
Оприлюднено | 11.11.2011 |
Номер документу | 19048987 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Юрчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні