Ухвала

від 27.02.2007 по справі 11-135/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-135/2007

Справа №

11-135/2007                                      Головуюча

І інстанції Сотська С.О.

Категорія: ч.2 ст. 121 КК України                    Доповідач

Карпій В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27

лютого 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах

апеляційного

суду Миколаївської області

в складі:

головуючого                                              Карпія

В.М.

суддів:                                                         Салтовської

І.Б.

Тимошевського

В.П.

за участю: прокурора                                Земляного

В.М.

захисника                                                   ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві

кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах

засудженого ОСОБА_1 на вирок Первомайського районного суду Миколаївської

області від 18 грудня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м.

Первомайська Миколаївської області, що мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий

засуджений:

за ч.1

ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік;

за ч.2

ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 10 років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів

шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно

призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3486

грн.29 коп. на користь Миколаївської міської лікарні № 3 (розрахунковий рахунок

35428002000957 в УГК в Миколаївській області МФО 826013 код 04592434) 66 грн.28 коп., на користь

Центральної

2

міської

лікарні м. Первомайська (розрахунковий рахунок 35428032001647 УДК в Миколаївській

області МФО 826013

код 05483345) 1429 грн.65 коп.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 6 вересня

2006 року близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,

знаходячись в будинку ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 відкрито заволодів належним

потерпілому на праві приватної власності майном: телевізійною антеною вартістю

30 грн., кабелем 10 м. вартістю 7 грн., платою посилювача до телевізора

вартістю 10 грн., адаптером до телевізору вартістю 10 грн., картиною вартістю

45 грн., грошима в сумі 20 грн., а всього майном на суму 122 грн. Викраденим

розпорядився на свій розсуд.

7    

вересня після 20 год.

ОСОБА_3, також перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в

будинку ОСОБА_4, умисно облив останнього, який лежав на ліжку, горючою рідиною

та запальничкою підпалив його. В результаті вказаних дій ОСОБА_1 потерпілому

ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді опікових поверхонь0020

обличчя, тулуба, кінцівок., від яких він 13.09.2006 р. помер.

8    

апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1

просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким

виправдати ОСОБА_1 за ч.І ст. 186 КК України в зв'язку з недоведеністю його

вини в скоєнні даного злочину, визнати його винним в скоєнні злочину,

передбаченого ст. 128 КК України, та призначити покарання у виді громадських

робіт. Також просить цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду, позови

лікувальних установ задовольнити.

На обґрунтування своїх вимог вказує на невідповідність

висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки достовірних доказів,

підтверджуючих вину ОСОБА_1 в скоєні грабежу майна ОСОБА_4 ні в ході досудового

, ні судового слідства добуто не було. Також посилається на те, що умислу на

спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4. у ОСОБА_1 не було і такий

висновок суду не підтверджений достовірними доказами, а тому його дії слід

кваліфікувати за ст. 128 КК України, як необережне спричинення тяжких тілесних

ушкоджень. Також вважає, що цивільний позов двоюрідної сестри ОСОБА_2 повинно

було лишити без розгляду, оскільки вона не є близькою родичкою відповідно до

п.11 ст. 32 КПК України, а тому не повинна бути визнаною потерпілою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на

підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, розглянувши

та перевіривши

3

матеріали

справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду, про винність засудженого ОСОБА_1 у виненні

злочинів, за які він засуджений, ґрунтуються на досліджених у судовому

засіданні доказах, які детально викладені в вироку.

Так, потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що ОСОБА_4 розповів

їй, що 06.09.2006 року ОСОБА_3 викрав у нього телевізійну антену та гроші в

сумі 20 грн..

7.09.2006 року вона бачила, як біля 20 години в дім до

ОСОБА_4 зайшов ОСОБА_3. Близько 21 години в цей же день ОСОБА_5 повідомив, що

ОСОБА_4 обгорів. Вона разом з ОСОБА_5 прийшла в будинок ОСОБА_4 і побачила, що

останній з опіками шкіри, кінцівок, обличчя лежав на підлозі, матрац на ліжку

димів.

ОСОБА_4, знаходячись в лікарні, їй повідомив, що його

підпалив ОСОБА_3

З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_4 йому

розповідав, що ОСОБА_3 заволодів його телевізійною антеною з кабелем та

картиною.

В цей же день близько 21 години він прийшов до ОСОБА_4 і

побачив, що на ліжку лежав потерпілий, а його тіло і одяг обгоріли, матрац на

якому він лежав, димів. ОСОБА_4 намагався піднятися з- ліжка, але за станом

здоров'я не міг. Останній повідомив йому, що його підпалив ОСОБА_3

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_4

06.09.2006 року розповів йому про те, що ОСОБА_3 викрав у нього телевізійну

антену з кабелем. В цей же день в його присутності близько 18 години ОСОБА_3 в

будинку ОСОБА_4 без дозволу потерпілого зняв картину зі стіни і заволодів нею.

З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що біля 22 години

07.09.2006 року до неї приходив ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння і

розповів, що він підпалив ОСОБА_4

Із показань ОСОБА_8 в судовому засіданні вбачається, що

на початку вересня 2006 року він за 20 грн. у ОСОБА_3 купив телевізійну антену,

адаптер і плату до телевізора, кріплення до антени та кабель телевізійний.

Зазначені показання свідків, потерпілої узгоджуються між

собою та підтверджуються іншими доказами.

4

Так, згідно висновків судово-медичної експертизи смерть

ОСОБА_4 настала внаслідок опіку полум'ям голови, тулубу, кінцівок третього АБ

ступеню, який займає 41 % площі і який ускладнився опіковою токсемією. У

ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді опікових поверхонь обличчя,

тулуба, кінцівок, які утворилися внаслідок дії високої температури полум'я, не

виключено 07.09.2006 року. Вищевказані тілесні ушкодження відносяться до

категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент

спричинення, відносно до живих осіб.

Із протоколу огляду місця події від 09.09.2006 року

встановлено, що в кімнаті будинку ОСОБА_4 виявлено поліетиленову пляшку з

рідиною з різким запахом розчинника.

При проведенні експертизи рідини, вилученої із місця

події вбачається, що вона являє собою органічну суміш на основі ацетону та

толуолу з їх відсотковим вмістом - 7 % та 50 % відповідно.

В ході досудового слідства при допиті в якості підозрюваного

ОСОБА_3 визнав факт підпалу ОСОБА_4 і пояснював, що знаходячись в стані

алкогольного сп'яніння в будинку потерпілого, він знайшов в кімнаті пляшку з

якоюсь рідиною, вилив її на тулуб останнього, а потім взяв цигарку і підкурив..

Від запальнички полум'я перекинулось на потерпілого і він загорівся. Також

стверджував, що нічого з речей в ОСОБА_4 не викрадав, тільки 5 грн.

При затриманні працівниками міліції 08.09.2006 року

ОСОБА_1, останній давав пояснення, що викрав у ОСОБА_4 телевізійну антену,

гроші в сумі 5 грн. Потерпілий просив його повернути викрадене, але він не

реагував. Також підсудний розповідав, що будучи невдоволеним, що ОСОБА_4

відмовився надати йому гроші, він знайшов у кімнаті пляшку з розчинником чи

ацетоном, облив його і підпалив запальничкою. А коли побачив, що ОСОБА_4 став

сильно горіти, то почав гасити полум'я.

Встановленим по справі обставинам та зібраним доказам

судом 1 інстанції дана належна оцінка, дії ОСОБА_1, за ч.1 ст.186 та

ч.2 ст.121 КК України кваліфіковані вірно.

Доводи апелянта про відсутність доказів винуватості

ОСОБА_1 у вчинені

злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, а також про те, що його дії

відносно потерпілого слід кваліфікувати за ст. 128 КК України, як необережне

спричинення тяжких тілесних ушкоджень, безпідставні та спростовуються

сукупністю вищевикладених доказів. Покарання засудженому, судом призначене з

дотриманням вимог ст.ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості

скоєного, даних про особу винного,

5

вчинення  злочину в стані алкогольного сп'яніння як

обставини, яка обіяжує покарання,

Таким чином, призначене судом покарання, та стягнута сума

в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, відповідає ступені суспільної

небезпечності вчиненого засудженим злочину та особі винного, а тому підстав до

пом'якшення йому покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись

ст. ст. 365,366

КПК України, колегія судів

УХВАЛИЛА:

апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а

вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 грудня

2006 року, відносно ОСОБА_1 залишити без міни.