Рішення

від 05.06.2008 по справі 10/259/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/259/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.08                                                                                        Справа №  10/259/08

Суддя   Алейникова Т.Г.

За позовом:  Товариство з обмеженою відповідальністю “Синтез-Трейд”, м. Дніпропетровськдо відповідача: Антимонопольний комітет України Запорізьке обласне територіальне відділення, м. Запоріжжяпро визнання рішення недійсним

за  зустрічним позовом:  Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя  

до відповідача:   Товариства з обмеженою відповідальністю  “Синтез-Трейд”,

м. Дніпропетровськ

про стягнення суми 5000 грн.

                              Суддя Т.Г. Алейникова

За участі представників:

Позивача: Годованець Є.О. дов. від 11.06.07

Відповідача : Димитрашко Д.К.   –довіреність від 11.03.2008

           Сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи.

            У судовому засіданні оголошено рішення у повному обсязі.                    

Позивач звернувся з позовом до Антимонопольного комітету України Запорізького обласного  територіального відділення,  про визнання недійсним рішення від  26 грудня 2007 року  N  38-рш  "Про  визнання  вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"    у    справі N 03/33-07, яким:

           - визнано, що  Позивач є одним із постачальників борошна на хлібозаводи Запорізької області, а саме: ВАТ „Оріхівський хлібозавод”, ВАТ „Мелітопольський хлібозавод”, ВАТ „Бердянський хлібозавод”.

          За результатом моніторингу закупівельних цін на борошно було встановлено що  вищеозначені хлібозаводи за 11 місяців у 2007р. закуповували борошно у Позивача  за різними цінами при однакових умовах постачання. В таких діях Позивача вбачаються ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченогоп.2 ст.50, п.2 ч.2 ст.13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним(домінуючим) становищем на ринку борошна для хлібопечення шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

     - накладено штраф на Підприємство за вказані порушення  в  сумі 5000,00 грн.

Позивач вважає, що рішення відповідача не відповідає дійсності та чинному законодавству. Позивач не є монополістом у розумінні ст.13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” та не реалізовував борошно  за різними цінами при однакових умовах постачання. Відповідач не  здійснив відповідне дослідження у передбаченому Законом порядку, а саме в порядку передбаченим Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку від 05.03.2002  № 49-р.

Відповідач у відзиві заперечує проти позову і посилається на ті підстави що Позивач має частку на ринку борошна Запорізької області 33,4%, а сумарна частка з ДП „ДП „Агросервіс 2000” перевищує 50 відсотків (за відрахуванням обсягів борошна що постачалося ДАК „Хліб України”) та що борошно закуповувалось у Позивача трьома вище означеними хлібозаводами  за різними цінами при однакових умовах постачання, що свідчить про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку борошна.

Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя  звернулося з зустрічним позовом до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю  “Синтез-Трейд”, м. Дніпропетровськ про стягнення суми 5000 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладених рішенням амін. колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя від 26.127 № 38-рш.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  суд

Встановив:

Відповідно до  частини 5 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції"  монопольним  (домінуючим) визнається  становище  кожного з кількох суб'єктів господарювання, зокрема, за умови, що сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання,  яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку,  перевищує 50 відсотків і при цьому вони  не  доведуть,  що стосовно  них  не  виконуються умови частини 4 цієї статті,  тобто якщо між зазначеними суб'єктами господарювання  немає  конкуренції або  є  незначна  конкуренція;  зазначені  суб'єкти господарювання разом узяті не мають жодного конкурента або  не  зазнають  значної конкуренції   внаслідок   обмеженості   доступу   інших  суб'єктів господарювання  щодо  закупівлі  сировини,  матеріалів  та   збуту товарів,  наявності  бар'єрів  для вступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Розроблена відповідно  до  статті   12   зазначеного   Закону „Про захист економічної конкуренції”  та затверджена розпорядженням Комітету від 5 березня  2002  року  N  49-р  Методика  встановлює  порядок визначення    монопольного   (домінуючого)   становища   суб'єктів господарювання  на  ринку  і  призначена  для  аналізу  діяльності  суб'єктів   господарювання,   груп   суб'єктів  господарювання  та

споживачів з виробництва,  реалізації,  придбання товарів, надання  послуг,  виконання  робіт  на  загальнодержавних  та  регіональних  ринках.  Згідно з пунктом 1.2 Методики  об'єктами  для  визначення монопольного  (домінуючого) становища є:  суб'єкти господарювання; групи    суб'єктів    господарювання    -    декілька    суб'єктів господарювання,   які   діють   на  ринку  в  певних  товарних  та  територіальних (географічних) межах;  обставини, які визначають на відповідному   товарному   ринку  умови  здійснення  господарської  діяльності з виробництва,  реалізації,  придбання товарів, надання послуг,  виконання робіт,  а також умови придбання та використання

зазначених  товарів,   робіт,   послуг.   Пунктом   2.1   Методики  передбачено,  що  визначення  монопольного (домінуючого) становища  суб'єктів господарювання може включати :

- встановлення  об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища,  а саме:  суб'єкта господарювання  (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги),    який    випускається,    постачається,    продається, придбавається    (споживається,   використовується)   цим   (цими)

суб'єктом (суб'єктами) господарювання;

    - складання переліку товарів (робіт,  послуг),  щодо яких має визначатися    монопольне    (домінуюче)    становище     суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;

    - складання  переліку  основних  продавців   (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);

    - визначення товарних меж ринку;

    - визначення територіальних (географічних) меж ринку;

    - встановлення проміжку часу,  стосовно якого має визначатися

становище  суб'єктів  господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;

    - визначення обсягів товару, який обертається на ринку;

    - розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;

    - складання переліку продавців (постачальників,  виробників),покупців  (споживачів)  товару  (товарної  групи)  -   потенційних конкурентів,    покупців,   які   можуть   продавати   (постачати, виробляти),  придбавати  (споживати,  використовувати)  той  самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

    - визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з  ринку  для суб'єктів господарювання,  які продають (постачають,  виробляють), придбавають  (споживають,  використовують)  або  можуть  продавати (постачати,  виробляти),  придбавати (споживати,  використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

    - встановлення  монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Таким чином,    установлення    монопольного    (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних,  так і поведінкових показників,  що характеризують стан  конкуренції  на  ринку.  При  цьому застосування структурних  показників   зумовлюється    встановленням    об'єктів    аналізу, визначенням товарних,  територіальних (географічних),  часових меж  ринку тощо на підставі інформації,  що може бути  використана  для  визначення монопольного (домінуючого) становища.

Суб'єктом правопорушення,  передбаченого  статтею  13  Закону,  може бути лише суб'єкт господарювання,  який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку.

           Факт   зайняття   суб'єктом   господарювання  монопольного (домінуючого)   становища    на    ринку    доводиться    органами Антимонопольного   комітету   України   на  підставі  відповідного дослідження,  проведеного  у  порядку,   передбаченому   Методикою визначення монопольного становища суб'єкта господарювання на ринку.

          Судом встановлено що  позивачем протягом 11 місяців поставлялося борошно тільки на ВАТ „Оріховський хлібозавод”. На  ВАТ „Мелітопольський хлібозавод” борошно поставлялося тільки до 30.05.2008р.- п'ять місяців, а потім тільки два рази у жовтні та три рази у листопаді, всього 6-ть з половиною місяців. На ВАТ „Бердянський хлібозавод” борошно поставлялося тільки до 31.07.2008р., тобто тільки 7 місяців. Твердження  Відповідача що підставою для винесення рішення є результати діяльності Позивача за 11 місяців 2007р. на трьох вище означених хлібозаводах  не відповідають дійсності.

Різниця цін поміж двох суб'єктами господарювання, ВАТ „Оріхівський хлібозавод” та  ВАТ „Мелітопольський ”за результати діяльності Позивача за 11 місяців 2007р. є незначною і коливалася як в одну сторону так і в другу, а саме  ціна мінялася як в нижчу сторону для ВАТ „Оріхівський хлібозавод” (на 23.05.2008р. для ВАТ „Оріхівський хлібозавод” ціна - 1320,00 грн., для ВАТ „Мелітопольський хлібозавод” -  ціна 1 430,00 грн.),  так і в нижчу сторону для ВАТ „Мелітопольський хлібозавод”(на 16.11.2008р. для ВАТ „Мелітопольський хлібозавод”, ціна -1900,00 грн.,  для ВАТ „Оріхівський хлібозавод” ціна –2 000,00грн.). Поміж ВАТ „Мелітопольський хлібозавод” та ВАТ „Бердянський хлібозавод”  ціни взагалі рівні до 30.05.2008р. і становили для борошна в/г –1600,00 грн., для 1г. -1500,00 грн. Таким чином твердження Відповідача, що Позивач  зловживав монопольним становищем  на підставі застосування різних цін за період 11 місяців 2007р. на трьох вище означених хлібозаводах,   не відповідає  дійсності.

Відповідачем встановлено що на ринку борошна у Запорізькій області більш ніж 60 суб'єктів господарювання різних форм власності у зазначений період здійснювали постачання борошна на хлібозаводи Запорізької області. Згідно  з  пунктом  1.2  Методики   необхідно  розглянути  обставини,  що перешкоджають суб'єктам господарювання конкурувати. Відповідачем не встановлено, які існують бар'єри для   вступу на ринок та виходу з ринку других суб'єктів господарювання на ринку борошна у Запорізькій області зі сторони Позивача, яким чином  Позивач перешкоджає поставляти борошно 60-ти суб'єктам господарювання на три вище означені хлібозаводи.

Відповідач встановив частку Позивача на ринку борошна у Запорізькій області у розмірі 33,4%, а сумарну  частку з ДП „ДП „Агросервіс 2000” у розмірі що перевищує 50 відсотків (за відрахуванням обсягів борошна що постачалося ДАК „Хліб України”), тобто фактично частка  визначена без врахування  борошна що постачалося ДАК „Хліб України” (державне  підприємство) і тому не відповідає дійсній частки Позивача (33,4%) та сумарній частці  з ДП „ДП „Агросервіс 2000” ( 50%) на ринку борошна у  Запорізькій області. Окрім цього згідно  з  частиною  п'ятою  статті 15 Закону України "Про

підприємництво"   не допускається прийняття державними органами актів,  які визначають привілейоване  становище  суб'єкта підприємницької  діяльності  однієї форми власності щодо суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності.  У разі прийняття  державним   органом   такого  рішення  на підставі частини другої статті 4 ГПК  господарський  суд  повинен відмовити  у  задоволенні  вимог,  що  ґрунтуються  на цьому акті.

Відповідач встановив,  що на ВАТ „Бердянськтий хлібозавод” борошно поставляв Позивач, а з серпня 2007р.  став поставляти ДП „ДП „Агросервіс 2000” з яким Позивач має сумарну частку на ринку борошна  у розмірі  більше 50%, таким чином встановлено що між зазначеними суб'єктами господарювання, які мають сумарну частку у розмірі що перевищує 50 відсотків на ринку борошна у Запорізькій області (за твердженням Відповідача),  існує  значна конкуренція.

Окрім цього Позивач має одні із найнижчих цін на борошно у Запорізькій області, що не характерно для монополіста на ринку.

Таким чином Відповідачем не  доведено  факту  зайняття Позивачем монопольного становища  на  ринку,  а  також   ознак  зловживання  ним  монопольним становищем,  передбачених статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".  

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позову про визнання недійсним рішення від  26 грудня 2007 року  N  38-рш  "Про  визнання  вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"    у    справі N 03/33-07, а  в зустрічному позові Відділення, про стягнення суми штрафу у розмірі 5 000,00 грн. з ТОВ „Синтез Трейд”, відмовити.

Керуючись ст.ст. 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд,

ВИРІШИВ:

Продовжити строк розгляду справи.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез-Трейд”,

м. Дніпропетровськ до  Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України , м. Запоріжжя - задовольнити.

Визнати недійсним рішення від  26 грудня 2007 року  N  38-рш  "Про  визнання  вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"    у    справі N 03/33-07.

Стягнути з Антимонопольного комітету України Запорізького обласного  територіального відділення, ЄДРПОУ 20497824, 69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164,    на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез-Трейд”, 49038,                 м. Дніпропетровськ,  вул. Пастера, 4, ЄДРПОУ 32540918, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.) 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу. Видати наказ.

В зустрічному позові  Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України , м. Запоріжжя до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез-Трейд”, м. Дніпропетровськ про стягнення суми штрафу у розмірі 5 000,00 грн. - відмовити.

Суддя                                                                                                 Т.Г. Алейникова