Постанова

від 07.11.2008 по справі 10/259/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/259/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.11.08                                                                                       Справа №10/259/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Кагітіна Л.П.  , Коробка Н.Д.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю представників позивача: Годованець Є.О. – дов. №05-05/08 від 05.05.08р.

представників відповідача:  Димитрашко Д.В. – дов. №112 від 15.09.08р.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м, Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 05.06.08р. у справі  №10/259/08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез – Трейд”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м, Запоріжжя

про визнання рішення недійсним

за зустрічним позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м, Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез – Трейд”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 5000 грн.

ВСТАНОВИВ:

          У судовому засіданні 12.08.08р. оголошувались перерви до 24.10.08р.

Розпорядженням В.О. голови Запорізького апеляційного господарського суду  №2040 від 24.10.2008р. справу №10/259/08 передано для розгляду колегії у складі: головуючий – Антонік С.Г. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.

          Колегія суддів прийняла справу до провадження у цьому складі.

          У судовому засіданні 24.10.07р. колегією суддів оголошено перерву до 07.11.08р. для виготовлення постанови у повному обсязі.

          У судовому засіданні 07.11.08р., за згодою представників сторін, оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

За заявою представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.06.2008р. у справі №10/259/08 (суддя Алейнікова Т.Г.) продовжено строк розгляду справи. Позов ТОВ «Синтез – Трейд» задоволений. Визнано недійсним рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.12.07р. №36-рш «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №03/33-07. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Зустрічний позов Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з ТОВ «Синтез – Трейд» штрафу у розмірі 5000грн. залишений без задоволення.  

Рішення господарського суду за первісним позовом мотивоване тим, що відповідачем не доведено факту зайняття ТОВ «Синтез – Трейд» монопольного становища на ринку, а також ознак зловживання ним монопольним становищем, передбачених статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції». У зв'язку з цим підстав для задоволення зустрічного позову не було.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати, задовольнити зустрічні позовні вимоги, а первісний позов залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на безпідставність висновків суду про не доведення факту зайняття позивачем монопольного становища на ринку борошна для хлібопечення. При цьому зазначає, що для складання переліку суб'єктів господарювання, які здійснювали реалізацію борошна для хлібопечення, тер відділення звернулось до виробників хліба Запорізької області. На підставі отриманої інформації було визначено перелік постачальників борошна на хлібозаводи області. Часовими межами ринку визначено 11 місяців 2007р., тобто з січня по листопад, тому і становище суб'єктів господарювання на ринку визначалось у цей же період.  Коло споживачів борошна з державного резерву було обмежено адміністративними бар'єрами. Відповідно до п.8 Методики вивчення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, тервідділенням здійснено розрахунок часток суб'єктів господарювання на зазначеному ринку, згідно з яким найбільші частки на належать двом підприємствам – ТОВ «Синтез – Трейд» та ДП «ДП «Агросервіс 2000», їх сукупна частка перевищує 50 відсотків, з яких 33,4 відсотки належить ТОВ «Синтез – Трейд». Частки інших суб'єктів господарювання на цьому ринку є порівняно незначними.  За результатами дослідження ринку встановлено, що позивач протягом 11 місяців 2007 року був основним постачальником борошна для трьох виробників хліба: ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» та ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», а  ДП «ДП «Агросервіс 2000» - для ВАТ «Запорізький хлібозавод №3» та ВАТ «Запорізький хлібозавод №5». Загальний обсяг виробництва хліба та хлібобулочних виробів цих хлібозаводів в Запорізькій області становить більше ніж 80 відсотків. Оскільки ДП «ДП «Агросервіс 2000» поставляв борошно на хлібозаводи у м. Запоріжжі, а позивач – по Запорізькій області, то значної конкуренції між собою вони не зазнавали. За таких обставин підприємство позивача визнано таким, що займає за визначений період монопольне (домінуюче) становище на ринку борошна для хлібопечення в межах Запорізької області з часткою 33,4 відсотки, при сукупній частці двох суб'єктів, що перевищує 50 відсотків. Також заявник апеляційної скарги зазначив про незгоду з висновками господарського суду про те, позивач не зловживав монопольним становищем, оскільки різниця в цінах на борошно для хлібозаводів була незначною. Аналіз умов договорів, укладених позивачем з ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» та ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» на постачання борошна, щодо якості товару та умов поставки для всіх хлібозаводів свідчить, що вони є однаковими. Між тим, закупівельні ціни на борошно в один і той же період були різними у хлібозаводів. Різниця склала на борошно вищого ґатунку – від 30 до 140грн. за тону, на борошно 1 гатунку – від 40 до 130 грн. за тону. Товариством в ході розгляду справи не було надано обґрунтування щодо встановлення різних оптово – відпускних цін на борошно для хлібозаводів. Відповідно до п.2 ст.50, п.2 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» такі дії позивача кваліфікуються як зловживанням монопольним (домінуючим становищем) на ринку борошна шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин. Підстав для визнання недійсним рішення тервідділення у суду не було.

Представники Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

ТОВ «Синтез  - Трейд»  у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення, просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Крім того зазначили, що коливання цін на борошно при його поставках на хлібозаводи було незначним. При цьому ціни коливались як в сторону підвищення, так і в сторону зниження вартості закупівель. Відповідачем не встановлено, які існують бар'єри для вступу на ринок та виходу з ринку інших суб'єктів господарювання на ринку борошна у Запорізькій області з боку позивача, яким чином останній перешкоджає поставляти борошно на вищезазначені хлібозаводи.

В додаткових поясненнях ТОВ «Синтез – Трейд» зазначило, що різниця цін поставки ним борошна для ВАТ «Оріхівський хлібозавод» та ВАТ «Мелітопольський хлібозавод» обумовлена тим, що борошно для ВАТ «Оріхівський хлібозавод» поставлялось в мішках і у ціну тони борошна була включена вартість мішків, а для ВАТ «Мелітопольський хлібозавод» борошно поставлялось насипом, тому ціна за тону не враховувала вартості мішків, відповідно, була нижчою.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду,  знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України  від 26.12.07р. № 38-рш  у справі № 03/33-07 «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез Трейд» за результатами діяльності 11 місяців 2007 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку борошна для хлібопечення в межах Запорізької області з часткою 33,4 відсотків.

            Визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез Трейд» по застосуванню протягом січня - листопада 2007 року різних оптово-відпускних цін на борошно для хлібопечення для хлібозаводів ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» та ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачений п.2 ст.50, п.2 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку борошна для хлібопечення шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

.          За вчинення зазначеного порушення, згідно зі ст.2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез Трейд»  притягнуто, до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Рішення Адміністративної колегії мотивовано наступним.

За підсумками 11 місяців 2007 року більш ніж 60 суб'єктів господарювання різних форм власності у зазначений період здійснювали постачання борошна на хлібозаводи Запорізької області. Обсяг ринку склав 25018,483 тн борошна (за відрахуванням обсягів борошна, що постачалося ДАК «Хліб України» з державного бюджету).

Розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку дозволив встановити, що сумарна частка ДП «ДП «Агросервіс 2000» (м. Запоріжжя) та ТОВ «Синтез Трейд» перевищує 50 відсотків, при цьому частка Товариства становить 33,4%. Оскільки позивач та ДП «ДП Агросервіс 2000» мають великі ринкові частки, а частки інших суб'єктів господарювання на цьому ринку є порівняно незначними (частка найблищого конкурента складає 3,7%), то відповідач дійшов до висновку, що відсутні підстави вважати, що зазначені суб'єкти господарювання зазнають значну конкуренцію на ринку борошна для хлібопечення з боку інших підприємств.

Крім того, за результатами дослідження ринку встановлено, що Товариство протягом 11 місяців 2007 року було основним постачальником борошна для трьох виробників хліба: ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» (67,4%), ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат»(100%), ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» (74,9%), а ДП «ДП «Агросервіс 2000» для двох виробників хліба: ВАТ «Запорізький хлібозавод №3» (91,7%), ВАТ «Запорізький хлібозавод №5» (96,4%).

Тобто, фактично ДП «ДП Агросервіс 2000» постачає борошна хлібозаводам м. Запоріжжя, Товариство - хлібозаводам, що розташовані в інших регіонах області. Таким чином, вважати, що вони зазнають значну конкуренцію між собою підстав також немає.

У зв'язку з цим, за результатами діяльності 11 місяців 2007 року ТОВ «Синтез-Трейд» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку борошна для хлібопечення в межах Запорізької області з часткою 33,4 відсотків.

Дослідивши договори, укладені позивачем з ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» відповідач дійшов висновку, що умови поставки борошна та місце відвантаження для всіх хлібозаводів є однаковими. Аналіз застосованих Товариством оптово - відпусних цін на борошно для хлібозаводів ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» та ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» свідчить про те, що застосовувались різні оптово-відпускні ціни на борошно в/г та Іг для цих хлібозаводів і з січня   по травень 2007 року оптово-відпускні ціни   на борошно були стабільними. Наприкінці травня 2007 року Товариство збільшує оптово-відпускні ціни на борошно для всіх хлібозаводів, при цьому термін змін їх та рівень встановлює різний.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що Товариство не надало обґрунтування щодо застосування протягом січня - листопада 2007 року різних оптово-відпускних цін на борошно для хлібозаводів ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» та ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» зазначені дії Товариства є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим  п.2 ст.50, п.2 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку борошна для хлібопечення шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду на підставі яких задоволено первісний позов і відмовлено в задоволенні зустрічного.

Відповідно до  частини 5 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції"   монопольним  (домінуючим) визнається  становище  кожного з кількох суб'єктів господарювання, зокрема, за умови, що сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання,  яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку,  перевищує 50 відсотків і при цьому вони  не  доведуть,  що стосовно  них  не  виконуються умови частини 4 цієї статті,  тобто якщо між зазначеними суб'єктами господарювання  немає  конкуренції або  є  незначна  конкуренція;  зазначені  суб'єкти господарювання разом узяті не мають жодного конкурента або  не  зазнають  значної конкуренції   внаслідок   обмеженості   доступу   інших  суб'єктів господарювання  щодо  закупівлі  сировини,  матеріалів  та   збуту товарів,  наявності  бар'єрів  для вступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Розроблена відповідно  до  статті   12   зазначеного   Закону   та затверджена розпорядженням Комітету від 5 березня 2002  року  N  49-р  Методика  встановлює  порядок визначення    монопольного   (домінуючого)   становища   суб'єктів господарювання  на  ринку  і  призначена  для  аналізу  діяльності суб'єктів   господарювання,   груп   суб'єктів  господарювання  та споживачів з виробництва,  реалізації,  придбання товарів, надання послуг,  виконання  робіт  на  загальнодержавних  та  регіональних ринках.  Згідно з пунктом 1.2 Методики  об'єктами  для  визначення монопольного  (домінуючого) становища є:  суб'єкти господарювання; групи    суб'єктів    господарювання    -    декілька    суб'єктів господарювання,   які   діють   на  ринку  в  певних  товарних  та територіальних (географічних) межах;  обставини, які визначають на відповідному   товарному   ринку  умови  здійснення  господарської діяльності з виробництва,  реалізації,  придбання товарів, надання послуг,  виконання робіт,  а також умови придбання та використання зазначених  товарів,   робіт,   послуг. В пункті  2.1   Методики вказані дії, які можуть застосовуватись при визначенні  монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання.

Аналізуючи дії відповідача щодо визначення монопольного становища колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що територіальним відділенням неправильно визначені часові межі ринку, оскільки на протязі 11 місяців 2007 року позивач поставляв борошно лише ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат». На ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» борошно поставлялося з січня по травень включно та по декілька разів в жовтні і листопаді 2007 року. На ВАТ «Бердянський хлібокомбінат» борошно поставлялося з січня по 31 липня 2001 року.

Колегія суддів також погоджується з тим, що відповідач не довів відсутність конкуренції  між ТОВ «Синтез Трейд» і ДП «ДП Агросервіс 2000» та безпідставно дійшов висновку, що позивач поставляє борошно підприємствам Запорізької області, а ДП «ДП Агросвіт 2000» хлібозаводам м. Запоріжжя. Як вбачається з матеріалів справи, ДП «ДП Агросвіт 2000» поставляв борошно вищого ґатунку в травні і в червні ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат». А з серпня 2007 року став поставляти борошно ВАТ «Бердянський хлібозавод», витіснивши позивача.

Крім того колегія суддів зазначає, що при визначенні бар'єрів вступу на ринок та бар'єрів виходу  з ринку відповідач оцінював лише ситуацію, яка склалася з отриманням зазначених послуг  споживачами,  тоді  як  згідно  з  пунктом  1.2 Методики  слід  було  розглянути  обставини,  що перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних  із  суб'єктами  господарювання,  що  вже  діють  на даному товарному ринку.

Що стосується умов поставки, то колегія не погоджується з висновком територіального відділення, що вони є рівними. Як вбачається з договорів укладених між позивачем та ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат», ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» та встановлено в ході судового засідання борошно на ВАТ «Бердянський хлібокомбінат», ВАТ «Мелітопольський хлібокомбінат» доставлялось муковозами, насипом. На ВАТ «Оріхівський хлібокомбінат» мука поставлялася в мішках. У зв'язку з цим, а також різною відстанню до споживачів ( вартість тари та транспортні витрати включалися в ціну борошна) вартість борошна для цих споживачів не могла бути рівною.

На підставі викладеного слід дійти висновку, що ТОВ «Синтез-Трейд» не був монополістом на ринку борошна протягом 11 місяців 2007 року в межах Запорізької області, а тому господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги і визнав рішення відповідача недійсним. А у зв'язку з цим і обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду слід залишити в силі.

Судові витрати віднести на заявника апеляційної скарги.

                На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м, Запоріжжя залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Запорізької області від 05.06.2008р. у справі №10/259/08 залишити без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Кагітіна Л.П.  Коробка Н.Д.