Рішення

від 02.06.2008 по справі 7/199/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/199/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.08                                                                                        Справа №  7/199/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом:  Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Шевченківського безбалансового відділення філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, м. Запоріжжя

До    відповідача:   Приватного    виробничо  -   комерційного      підприємства      “ФЕМ”,                                                     м. Запоріжжя

про стягнення  363794,06 грн.  

                                                                                                                    Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача   Кузнєцова М.І. дов. № 1149 від 25.12.2007 р. Бірюкова О.Ю., дов. № 1142 від 25.12.2008 р.

Від відповідача

не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 380690,20 грн., які складаються з 239014,10 грн. заборгованості по кредиту за договором  № 4-2 від                     08.02.2006 р., 5289,66 грн. проценти за неправомірне користуванням кредитом,                  68768,88 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплата процентів та комісійного платежу, 67617,56 грн. доплата за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійної винагороди з урахуванням індексу інфляції.

01.04.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на  16.04.2008 р. Ухвалами суду розгляд справи  відкладався на 26.05.2008 р., на 02.06.2008 р.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх   ст. ст.  526, 629, 1054, 1055 Цивільного кодексу України та умовами кредитного договору №  4-2 від                     08.02.2006 р.

Позивач, заявою від 30.05.2008 р.  (вих. № 37-03/372), уточнив та зменшив суму позовних вимог пред'явивши до стягнення: 363794,06 грн., які складаються з 239014,10 грн. заборгованості по кредиту за договором  № 4-2 від 08.02.2006 р., 5289,66 грн. процентів за неправомірне користуванням кредитом, 51872,74 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійного платежу, 67617,56 грн. інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійної винагороди.

Заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, приймається судом до розгляду.

Спір розглядається в сумі 363794,06 грн.  

Відповідач 02.06.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в попередній  ухвалі суду, не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Згідно довідки  № 15-7/2431 від 27.05.2008 р., наданої Запорізьким  обласним управлінням статистики, Приватне виробничо - комерційне підприємство “ФЕМ”, зареєстровано за адресою: 69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3, тобто за тою ж адресою, що вказана позивачем в позовній заяві

Сторони по справі № 7/199/08 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994 р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994 р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати  - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення  збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України                 № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93  ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

         Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив  на позовну  чи доказів заперечення.

За усним клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 02.06.2008 р. оголошенням резолютивної частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством), в особі Шевченківського відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя» та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Фем»було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №4-2 (далі - договір).

За умовами кредитного договору, позивач  надав відповідачу  кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати                                  500 000,00 (п'ятсот тисяч) грн.

Відповідно до п. 2.3. договору, кредит надається із наступним цільовим призначення: для придбання товарів, матеріалів, запчастин, виплати заробітної плати, оплати послуг та на поточні потреби.

Згідно умов договору відповідач  отримав грошові кошти  від позивача на суму                 399 999,82 грн. Факт отримання грошових коштів підтверджується довідкою від 23.02.2006 року перевірки цільового використання кредитної лінії, відкритої ПВКП "ФЕМ" за період з 08.02.2006 року по 23.02.2006 року (який міститься в матеріалах справи).

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –30 січня 2007 року. ( п. 2.2. договору).

Відсотки за користуванням кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються  позивачем, виходячи із встановленого позивачем відсоткової ставки у розмірі 18 відсотків річних (п.3.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, сторони обумовили, що після оплати банком документів на суму, що вказана у п. 2.1. договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого п. 2.2. договору та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення відповідачем частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.

Згідно до п. 4.2.1 договору, відповідач зобов'язався надавати  позивачу платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений п. 2.2 договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту.

Відповідно п. 4.2.2  договору, відповідач зобов'язався  своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах i в порядку, передбачених договором, а також суми передбаченої договором неустойки.

Відповідач свої зобов'язання за договором, а саме повернення кредиту в сумі 399999,82  грн. в строк визначеним договором, тобто до 30.01.2007 р. не виконав.

Позивач 01.02.2007 р. направив на адресу відповідача повідомлення (вих. № 37-07/35) з вимогою  перерахувати  на рахунок позивача  прострочену заборгованість  у зв'язку з  порушенням умов  кредитного договору.

Відповідач  листом визнав  заборгованість в сумі 320634,89 грн. по кредитному договору, повідомив що не має можливості сплатити вчасно по зобов'язанням кредитного договору.

Однак, станом 30.05.2008 р. відповідач свої обов'язки по оплаті виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача  160985,72 грн., що підтверджуються меморіальними ордерами які містяться в матеріалах справи, внаслідок чого у нього утворилась прострочена заборгованість за кредитом в сумі 239014,10 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…           

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

 Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за кредитним договором,  доказів її погашення не надав,  вимога позивача про стягнення простроченої заборгованості по кредиту  в сумі  239014,10 грн.   належить задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.3 договору, за управлінням кредитом в Фомі кредитної лінії відповідач сплачує позивачу комісійну винагороду у розмірі 50 грн. щомісячно...

Відповідно до п. 3.4. договору,  у випадку порушення відповідачем строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п. 2.2. договору, відповідач надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 30 відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2. договору.

Відповідно п. 5.2. встановлено,   що  відповідач    у   випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню позивачу  сум кредиту та/ або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування   кредитом   зобов'язаний   сплатити   суму   заборгованості   з   урахування встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Отже, вимоги позивача про стягнення 5289,66 грн. процентів за неправомірне користуванням кредиту та стягнення інфляційних витрат  за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійні винагороди з урахуванням індексу інфляції  в сумі 67617,56 грн.  обґрунтовані  і підлягають  задоволенню.

          Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 51872,74 грн.  пені за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійного платежу.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з п. 5.3 договору, сторони обумовили, що у разі несвоєчасної сплати сум кредиту  та/або відсотків за надання кредиту та /або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення  та нараховується щоденно.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір   пені  не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним. (п.6 ст.232 ГК України).

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені в сумі 51872,74 грн. підлягає задоволенню  частково – в сумі 21290,59 грн., оскільки саме таку суму становить пеня за  період з  26.09.2007 р. по 26 березня  2008 р. (182 днів) згідно  перевірки розрахунку в судовому засіданні.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в зв'язку з тим що:

  Згідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до  забезпечення позову. Забезпечення позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі, якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

За  приписами ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування  і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Позивачем  не надано жодних документальних доказів, які б підтверджували що не вжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати, в частині задоволеної суми, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 193, 230, п. 6 ст. 232  Господарського кодексу України,  ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного  виробничо  -   комерційного      підприємства      “ФЕМ” (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3, р/р  26003010253980 в філії ЗРУ “ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” МФО 313731; р/р 26002301164802 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313355, код 31312425)  на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Шевченківського безбалансового відділення філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69063, м. Запоріжжя,                      вул. Жуковського, буд. 55, прим. 7, рахунок №  2909190232 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” МФО 313355, код 09313350) 239014,10 грн. заборгованості по кредиту, 5289,66 грн. проценти за неправомірне користування кредитом,   67617,56 грн. інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійної винагороди, 21290,59 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійного платежу, 3332,11 грн. державного мита та 118  грн. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

3.          В решті позову відмовити.

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписане 10  червня 2008 р.

             Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева