Постанова

від 05.08.2008 по справі 7/199/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/199/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.08.08                                                                                       Справа №7/199/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Кагітіна Л.П.  , Коробка Н.Д.

при секретарі: Пересада О.В.

за участю представників:

від позивача: Кузнєцова М.І., довіреність № ВКС390227  від 25.12.07р.,  

від позивача: Бірюкова О.Ю., довіреність № ВКС390220  від 25.12.07р.

від відповідача: не з'явився,

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виробничо – комерційного підприємства «ФЕМ», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 02.06.2008р. у справі № 7/199/08

за позовом: Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Шевченківського безбалансового відділення філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного виробничо – комерційного підприємства «ФЕМ», м. Запоріжжя

про стягнення 380690,20грн.

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1412 від 04.08.2008р. справа № 7/199/08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Яценко О.М.; суддів: Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні 29.07.2008 року оголошувалася перерва з метою досудового урегулювання спору та надання позивачем уточнюючого розрахунку пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 7/199/08 від 02.06.2008р. (суддя Кутіщева Н.С.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Приватного виробничо – комерційного підприємства «ФЕМ», м. Запоріжжя на користь Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Шевченківського безбалансового відділення філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», м. Запоріжжя 239014,10грн. заборгованості по кредиту, 5289,66грн. проценти за неправомірне користування кредитом, 67617,56грн. інфляційні витрати за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійної винагороди, 21290,59грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісійного платежу, 3332,11грн. державного мита та 118грн. оплати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивоване статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 625 Цивільного кодексу України, умовами  договору про відкриття кредитної лінії № 4-2.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, приватне виробниче-комерційне підприємство «ФЕМ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини:  в порушення статей 22, 64 Господарського процесуального кодексу України суд не повідомляв відповідача про порушення провадження у справі, чим  позбавив його права захисту. Розрахунок здійснено позивачем неправильно та безпідставно. Суд застосовані норми матеріального права, які не були вказані позивачем. Згідно договору про відкриття кредитної лінії № 4-2 у разі прострочення повернення кредиту сплачуються відсотки, що відповідачем і зроблено.  

В судовому засіданні представник приватного підприємства «ФЕМ» вказав на часткову оплату суми кредиту та неправильно зроблений розрахунок позовної давності позивачем. Також вказано на зміну назви підприємства у зв'язку зі зміною власника: нова назва підприємства – приватне підприємство «Центр реабілітації».  

У відзиві на апеляційну скаргу акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), в особі Шевченківського без балансового відділення філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя» з її доводами не погодилося, просить рішення господарського суду залишити без змін: знаходження відповідача по вулиці Доківській, 3 в м. Запоріжжя підтверджується матеріалами справи та листуванням з відповідачем; зміна юридичної адреси відповідача відбулася після прийняття рішення судом; відповідач ухиляється від виконання зобов'язання за кредитним договором, жодних оплати ним не здійснено, ніяких доказів суду не надано.

В судових засіданнях представники банку підтвердили заперечення на апеляційну скаргу, підстав для скасування рішення суду не вбачають.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі Шевченківського відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя» та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Фем» було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №4-2. За умовами кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 500 000,00 (п'ятсот тисяч) грн.

За користування кредитом встановлена процентна ставка в розмірі 18% річних. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 30 січня 2007 року (п.п.2.2 Кредитного договору).

Згідно пункту 2.2 укладеного договору остаточне повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту здійснюється Підприємством 30 січня 2007 року.

Відповідальність сторін встановлена в розділі 5 договору.

Вказана сторонами в договорі відповідальність відповідає загальним принципам відповідальності, встановленої як в Господарському кодексу Україні, так і в Цивільному кодексі України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за сумою кредиту, відсотками за користування кредитом та пені. Розрахунок пені господарським судом здійснено у відповідності з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та з урахуванням шестимісячного строку нарахування пені.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеними обставинами, а також наступним:

Заявником апеляційної скарги не заперечується факт неповернення в строк суми кредиту, а відповідно, згідно чинного законодавства та умов договору він повинен нести відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Заявником апеляційної скарги також не надано апеляційній інстанції контррозрахунок суми заборгованості та відповідальності, як і доказів сплати суми кредиту. Посилання в позовній заяві Банком на статті 1054, 1055 Цивільного кодексу України правомірне, оскільки вказані норми матеріального права регулюють взаємовідносини з надання кредиту. Господарський суд застосував як вказані Банком норми права, так і статтю 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання.  Згідно постанови Верховного Суду України від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення» та роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України з подальшими змінами від 10.12.1996 року № 02-5/422 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні  відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина кожного рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі  яких  визначено права і обов'язки  сторін  у спірних правовідносинах, на статті 15, 30, 62 ЦПК й інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права і обов'язки сторін, а в необхідних випадках – також на відповідні керівні постанови Пленуму Верховного Суду України з питання застосування законодавства при вирішенні цивільних справ. Мотивувальна  частина  рішення  має  бути в рішенні і в тому разі, коли відповідач визнав позов.

Стосовно неявки представника заявника апеляційної скарги в судові засідання суду першої інстанції і у зв'язку з цим порушенням його прав (стаття 22 Господарського процесуального кодексу України) колегія суддів константує наступне:

В договорі про відкриття кредитної лінії Підприємством була вказана наступна адреса: м. Запоріжжя, вулиця Дяківська, буд. 3.  Вказана адреса відповідача вказана в позовній заяві. Відповідно, господарський суд ухвалу про порушення провадження у справі надіслав за вказаною адресою. Оскільки поштовим відділенням ухвала господарського суду була повернута, суд зробив запит до Запорізького обласного управління статистики та Державної податкової адміністрації в Запорізькій області про адресу приватного виробничо-комерційного підприємства «ФЕМ» м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 31312425)  -  а.с.39, 40.  Вказані державні органи повідомили, що Підприємство не змінювало свою адресу, яка зафіксована в статутних документах – а.с.100, 101. Звертає увагу, що в квітні 2008 року (коли справа знаходилась в провадженні господарського суду), заявник апеляційної скарги надіслав Банку листа № 58 на бланку підприємства з адресою: вул.. Доківська, 3. Зміни в адресі підприємства зареєстровані 05.05.2008 року вже після прийняття господарським судом рішення у справі  -  а.с.116.

Зміна назви відповідача після прийняття рішення у справі є підставою для здійснення правонаступництва на стадії виконавчого провадження.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства «ФЕМ»      на рішення господарського суду Запорізької  області  від 02.06.2008 року у справі №7/199/08   залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької   області від 02.06.2008  року у справі №7/199/08  -  без змін.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Кагітіна Л.П.  Коробка Н.Д.