Рішення

від 21.07.2008 по справі 07/96-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/96-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2008 р.                                                            Справа № 07/96-08

вх. № 2897/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Останін К.Ю., дов. б/н від 15.04.08 р.;  відповідача - Телешек Г.А., дов. б/н від 23.04.08 р.;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Інтереколайн", м.Харків  

до  ПФ "АПІЯ" м. Х-в  

про стягнення 27446,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтереколайн" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватної фірми "АПІЯ" 20630,00 грн. основного боргу, 1869,70 грн. пені, 4241,21 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 705,89 грн. та судових витрат по справі, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем його зобов"язань з оплати поставленого позивачем товару.

Позивачем було надано суду заяву від 27.05.08 р. та розрахунок штрафних санкці від 28.05.08 р., відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 1637,10 грн. пені, 5595,73 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 681,29 грн. та судові витрати по справі.

Суд визнає вказані заяву та розрахунок уточненням позовних вимог, відмовою від стягнення з відповідача 20630,00 грн. основного боргу та приймає їх, як такі, що подані відповідно до ГПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі № 07/96-08, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 20630,00 грн. основного боргу, припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з відсутністю предмету спору. Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів оплати основного боргу після звернення позивача з позовом до суду (платіжне доручення № 3898 від 05.05.08 р., а.с.47), судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача.

Відповідач проти стягнення штрафних санкцій заперечував, з мотивів, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 21.07.08 р. відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.08 р., за узгодженою заявою сторін, строк розгляду даної справи було продовжено здо 01.08.08 р., в порядку ст. 69 ГПК України,

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 73/06 від 03.04.06 р. (а.с.11-14), відповідно до умов якого постачальник (позивач) передає, а покупець (відповідач) отримує та оплачує товари в кількості, асортименті та по цінах, вказаних в накладних, рахунках, чеках та інших документах.

Позивач свої зобов"язання за вказаним договором виконав належним чином та поставив відповідачу товар (папір туалетний), що підтверджується видатковими накладними №№ 11,12 та 14 від 31.07.07 р., № 22 від 06.02.07 р., №№ 23,24 від 08.02.07 р., №35 від 22.02.07 р., № 39 від 27.02.07 р., №№ 44,45,46 від 03.03.07 р. та №№ 51,52,53,54 від 14.03.07 р., а також відповідними довіреностями на отримання товару, доданими до матеріалів справи (а.с. 15-29)

Відповідно до п.3.2 вказаного договору, покупець проводить оплату протягом 25 календарних днів з моменту отримання товару.

Проте, відповідач свої зобов"язання з оплати поставленого позивачем товару, у строки, встановлені п.3.2 не виконав.  

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до платіжного доручення № 3898 від 05.05.08 р., (а.с.47), заборгованість було оплачено відповідачем лише 05.05.08 р.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов"язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 73/06 від 03.04.06 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно  від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 6.4 вказаного договору, за прострочку платежів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та визнання позову відповідачем, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1637,10 грн. пені, 5595,73 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 681,29 грн., визнаються судом правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610,611 ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. ст. 193,198 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми "АПІЯ" (вул. Енгельса, 24, м. Харків, 61012, код за ЄДРПОУ 25613488, р/р 26003026814332 у відділенні № 2 ВАТ "Укрексімбанк" філія в м. Харкові, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтереколайн" (вул. Клочківська, 345-а, м. Харків, 61051, код за ЄДРПОУ 32548744, р/р 26005014922 в ХАК "Зембанк") 1637,10 грн. пені, 5595,73 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 681,29 грн., 285,44 грн. державного мита та 118,00 грн. іитрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 20630,00 грн. основного боргу, припинити, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 24 липня 2008 року.

Суддя