07/96-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2008 р. № 07/96-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів :Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Інтереколайн"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2008р.
у справі за позовомТОВ "Інтереколайн"
доПриватної фірми "Апія"
простягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
у квітні 2008 року, ТОВ "Інтереколайн" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватної фірми "Апія" про стягнення 20 630 грн. боргу, 1 869 грн. 70 коп. пені, 4 241 грн. 21 коп. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 705 грн. 89 коп. річних, а всього 27 446 грн. 80 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він, на підставі договору поставки № 73/06 від 03.04.2006р., укладеного між сторонами, відпустив відповідачу товар, вартість якого сплачена лише частково і станом на день заявлення позову заборгованість відповідача складає 20 630 грн., яку, з урахуванням 3 % річних та інфляційних, передбачених ст. 625 ЦК України, позивач і просить суд стягнути у примусовому порядку. Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням взятого на себе грошового зобов'язання, позивач додатково просить сягнути з відповідача пеню, передбачену п. 6.4 договору, розмір якої складає 1 869 грн. 70 коп.
В ході судового розгляду спору, позивач, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу, уточнив свої вимоги і просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1637 грн. 10 коп. пені, 5 595 грн. 73 коп. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 691 грн. 29 коп. річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.07.2008 року позов задоволено. Стягнуто з Приватної фірми "Апія" на користь ТОВ "Інтереколайн" 1637 грн. 10 коп. пені, 5 595 грн. 73 коп. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 691 грн. 29 коп. річних. Провадження у справі в частині стягнення 20 630 грн. боргу припинено на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2008 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.
Постанову апеляційного господарського суду оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2008 року, порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним судом обставин справи, помилковість висновків щодо необґрунтованості заявленого позову і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що строк дії договору № 73/06 від 03.04.2006р., в межах якого позивачем була здійснена поставка спірного товару, у 2007 році сторонами не продовжено, а тому дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів та встановлено в ході розгляду справи місцевим господарським судом, позивач на виконання умов договору поставки № 73/06 від 03.04.2006р., продовженого згідно п.п. 2 пункту 9 договору, по видаткових накладних №№ 11, 12, 14 від 31.07.2007р., № 22 від 06.02.2007р., №№ 23, 24 від 08.02.2007р., № 35 від 22.02.2007р., № 39 від 27.02.2007р., №№ 44, 45, 46 від 03.03.2007р. та №№ 51, 52, 53, 54 від 14.03.2007р. відпустив відповідачу товар, загальною вартістю 20 630 грн., а це, як вбачається з письмових пояснень та апеляційної скарги залучених до матеріалів справи, не заперечувалось і самим відповідачем.
За таких обставин, враховуючи, що розрахунок пені, суми на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та річних був предметом дослідження в суді першої інстанції та не спростований в ході перегляду справи в апеляційному порядку, а відповідач, підписавши акт звіряння взаєморозрахунків від 01.12.2007р. та сплативши в добровільному порядку суму боргу, фактично визнав договірну природу правовідносин, господарський суд Харківської області дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог, визнавши відповідача таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, правомірно постановив про стягнення з відповідача 1637 грн. 10 коп. пені, передбаченої п. 6.4 договору, 5 595 грн. 73 коп. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 691 грн. 29 коп. річних, передбачених ст. 625 ЦК України і підстав для скасування судового рішення, за наведених апеляційним господарським судом мотивів, не було.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2008 року скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2008р. залишити без.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М.Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2008 |
Оприлюднено | 03.12.2008 |
Номер документу | 2419120 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні