Рішення

від 05.06.2008 по справі 9/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  9/84

05.06.08

За позовом  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО П»

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація»

Про     стягнення 25211,19 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

від позивача: Маслова К.В. –довіреність № б/н від 11.12.2007 р.

від відповідача:  не з»явились.

Обставини  справи:

          Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 17281,96 грн. основного боргу, 2027,75 грн. інфляції за період січень –жовтень 2007 р., 447,44 грн. річних за період з 11.01.2007 р. по 22.11.2007 р., 2454,04 грн. пені за період з 11.01.2007 р. по 22.11.2007 р. (за 315 днів) на підставі Договору № 07-208 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.11.2006 р. та 3000,00 грн. витрат на послуги юристів на підставі Договору про надання юридичних послуг № б/н від 11.11.2007 р. та Заявки № б/н від 11.11.2007 р. щодо надання правової допомоги.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2008 р. порушено провадження у справі № 9/84 та призначено її розгляд на 05.06.2008 р.

          Позивачем в судовому засіданні подана Довідка Відділу статистики у Лисянському районі Головного управління статистики у Черкаській області № 139 з ЄДРПОУ щодо позивача, Підтвердження № б/н від 04.06.2008 р. та Заявку № б/н від 11.11.2007 р. щодо надання правової допомоги. Позовні вимоги позивачем підтримані повністю.

          Відповідач в судове засідання не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 05.05.2008 р. не подав та не надіслав.

          Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                                       ВСТАНОВИВ:

            Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Поштове відправлення з ухвалою суду від 05.05.2008 р. отримане відповідачем 12.05.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 5528040.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 05.06.2008 р. від останнього до суду не надходило.

Відтак та враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні є правом останніх, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладання розгляду справи, а рівно про можливість розгляду останньої за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                                 15.11.2006 року між позивачем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО П» (у подальшому –«Перевізник») та відповідачем - Закритим акціонерним товариством «Міжнародна агропромислова корпорація»(у подальшому –«Замовник»), був укладений Договір № 07-208 на перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі за текстом –«Договір»).

                                 Договором встановлено, що за виконані послуги (автотранспорту по перевезенню вантажів) Замовник сплачує Перевізнику по договірній ціні (п..1.2).

                                 У п. 3.1 Договору зазначено про те, що Перевізник і Замовник між собою узгодили застосування договірної ціни за перевезення вантажів (додаток до Договору або усна домовленість) по факту наданих послуг відповідно виставленого рахунку.

                                 Пунктом 3.4 Договору зумовлено, що рахунки –реєстри за надані транспортні послуги мають оплачуватись Замовником платіжним дорученням на протязі десяти банківських днів з моменту отримання.

                                Відповідно до п. 3.5 Договору встановлена відповідальність Замовника за кожний день прострочення ним платежу у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На твердження позивача, ним з 19.11.2006 по. 23.12.2006 р. були здійснені для відповідача автоперевезення на загальну суму 17281,96 грн. згідно товарно –транспортних накладних (67 од., копії яких додані до позовної заяви).

Позивач також зазначив, що після виконання всіх робіт за Договором позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 51 від 26.12.2006 р.                 

26.12.2006 р. сторони також підписали Акт № 15 здачі –прийняття робіт (надання послуг) до договору №  07-208 від 15.11.2006 р. на суму 17281,96 грн.

Позивач вважає, що відповідно до п. 3.4 Договору відповідач повинен був оплатити транспортні послуги на протязі десяти банківських днів з моменту отримання рахунку від позивача. Факт підписання відповідачем вищезазначеного Акту здачі –прийняття робіт, в якому було зазначено які саме послуги були надані позивачем відповідачу і на підставі якого саме рахунку (№ 51 від 26.12.2006 р.), свідчить про виконання позивачем всіх його договірних зобов»язань, у т.ч. і щодо виставлення рахунку. А тому, відповідач повинен був здійснити оплату спірних послуг у строк до 11.01.2007 р.

20.09.2007 р. позивач звернувся до відповідача з Претензією № 24 на суму 17281,96 грн., однак останній відповіді на вказану претензію не надав, транспортні послуги на вищезазначену суму відповідно до Договору № 07-208 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.11.2006 р. не оплатив.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між сторонами по справі укладено Договір № 07-208 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.11.2006 р., який за своєю правовою природою є договором перевезення, а, тому саме він та відповідні положення статей глави 64 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбаченого договором перевезення вантажу та його оплати.

           Відповідно до приписів ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов»язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов»язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Виконання договору прервезення полягає у здійсненні сторонами всіх прав та виконанні ними всіх обов»язків, передбачених договором.

Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись

належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Судом встановлено, що позивачем з 19.11.2006 по. 23.12.2006 р. були надані позивачу автопослуги по перевезенню цукру і кукурудзи на загальну суму 17281,96 грн. на виконання умов Договору № 07-208 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.11.2006 р., що підтверджується товарно –транспортними накладними (67 од.) та Актом № 15 здачі –прийняття робіт (надання послуг) до договору №  07-208 від 15.11.2006 р. (надалі  - «Акт здачі –прийняття робіт»).

           Вищезазначені товарно –транспортні накладні та Акт здачі –прийняття робіт приймаються судом у якості належних доказів надання позивачем транспортних послуг на загальну суму 17281,96 грн. та беззаперечного прийняття їх відповідачем.

Відповідач належним чином не виконав зобов»язання за Договором, оплату наданих позивачем транспортних послуг на загальну суму 17281,96 грн. на підставі рахунку позивача № 51 від 26.12.2006 р. на протязі 10 банківських днів (п. 3.4 Договору) не здійснив, а тому з 12.01.2007 р. почалося  прострочення оплати транспортних послуг відповідачем.

За таких обставин, позов в частині основного боргу та у вищезазначеній сумі визнається судом обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.

           Відповідно до позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача також і 2027,75 грн. інфляції за період січень –жовтень 2007 р., 447,44 грн. річних за період з 11.01.2007 р. по 22.11.2007 р., 2454,04 грн. пені за період з січня по листопад 2007 р. на підставі Договору № 07-208 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15.11.2006 р. та 3000,00 грн. витрат на послуги юристів на підставі Договору про надання юридичних послуг № б/н від 11.11.2007 р. та Заявки № б/н від 11.11.2007 р. щодо надання правової допомоги.

 Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).    

           Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

           Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

           Згідно п. 6 ст. 232 ГКУкраїни нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

          Відповідно до п. 3.5 Договору встановлена відповідальність Замовника за кожний день прострочення ним платежу у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

          З огляду на вищенаведене та враховуючи той факт, що прострочення оплати транспортних послуг відповідачем почалося з 12.01.2007 р. (26.12.2006 р., день підписання Акту № 15 здачі –прийняття робіт із зазначенням про рахунок № 51 від 26.12.2006 р. на суму 17281,96 грн. + 10 банківських днів відповідно до п. 3.4 Договору = 11.01.2007 р. –строк для оплати), вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 2454,04 грн. пені за період з 11.01.2007 р. по 22.11.2007 р. (за 315 днів) підлягають лише частковому задоволенню у сумі 1158,70 грн. та за період з 12.01.2007 р. по 12.07.2007 р. (за 182 дні).

           В іншій частині вимог позивача щодо сплати пені в сумі 1295,34 грн. (2454,04 грн. –1158,70 грн. = 1295,34 грн.) відповідачу належить відмовити на підставі п. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України та початок прострочення оплати транспортних послуг відповідачем (з 12.01.2007 р.), вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2027,75 грн. інфляції за період січень –жовтень 2007 р., 447,44 грн. річних за період з 11.01.2007 р. по 22.11.2007 р. також підлягають лише частковому задоволенню у сумі 1904,88 грн. інфляції за період з 12.01.2007 р. по 31.10.2007 р. та 446,01 грн. річних за період з 12.01.2007 р. по 22.11.2007 р.

          В іншій частині вимог позивача щодо сплати інфляції (122,87 грн.) та річних (1,43 грн.) відповідачу належить відмовити.

          Стаття 28 ГПК, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

          Водночас, за приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

          Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

            Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь –яких представників (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 10.12.2007 № 01-8/963).

            Зі змісту Договору на надання юридичних послуг № б/н від 11.11.2007 р. та Заявки № б/н від 11.11.2007 р. на його виконання випливає, що зазначений договір фактично укладений позивачем з Юридичною фірмою «ЮрТрансСервіс», а не з адвокатом.

Отже, визначені позивачем до стягнення витрати на послуги юристів у сумі 3000,00 грн. суд не може віднести до судових витрат.

            За таких обставин, судові витрати в частині держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших витрат, які могли б бути віднесені до судових (ст. 44 ГПК України), судом не встановлено, а тому розподіл таких не можливий.

           Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 538, 625, 629, 929 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація»(01113, м. Київ, вул. Мечникова, 16; ідентифікаційний код 31925477; р/р 2600311886 в філії АППБ «Аваль»м. Києва, МФО 300335), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО П»(19300, Черкаська обл., Лисянський р-н, смт Лисянка, вул. Київська, 75; ідентифікаційний код 31157174; р/р 26005300276  в Лисянському відділенні Ощадбанку, МФО 354626) 17281 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 96 коп. основного боргу, 1158 (одну тисячу п»ятдесят вісім) грн. 70 коп. пені, 1904 (одну тисячу дев»ятсот чотири) грн. 88 коп. інфляції, 446 (чотириста сорок шість) грн. 01 коп. річних, 208 (двісті вісім) грн. 65 коп. держмита, 97 (дев»яносто сім) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяС.М. Жирнов

Дата підписання рішення –12.06.2008 р.