Рішення

від 07.08.2008 по справі 40/85пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/85пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.08.08 р.                                                                                                    Справа № 40/85пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання  Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків                  м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК” м.Донецьк

про усунення перешкод у користуванні майном

за участю:

представників сторін:

від позивача Нахаренко Н.С. - юрисконсульт

від відповідача Дем'янков І.Ю. – юрисконсульт

Суть спору:

Комунальне підприємство по обслуговуванню адміністративних будинків  звернулось з позовом до суду зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю” ДАК” усунути існуючи перешкоди, які позбавляють  його підприємство можливості користуватися та розпоряджатися  майном – приміщенням загальною площею 34,0 кв.м., розташованим у будівлі за адресою: 83015, м. Донецьк, проспект Мира 10, зобов'язавши  відповідача звільнити зазначене приміщення та  застосувати заходи щодо збереження цього  майна до моменту його передачі  згідно акту прийому - передачі Комунальному  підприємству по обслуговуванню адміністративних будинків м. Донецьк.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи це наступними обставинами:

-          відповідачем не створені фактичні та юридичні перешкоди до користування позивачем  майном;

-          ухвалою господарського суду Донецької області  у справі №1/395пн від 29.01.07р.  припинено провадження у справі, предметом якої усунення перешкод у користуванням спірним приміщенням;

-          позивач не надав докази в розумінні статті 33 ГПК України вчинення відповідачем дій, у тому числі його висловлювань, які можуть бути розцінені як створення особою, яка є власником об'єкту перешкод до користування ним;

-          відповідно до вимог ст.777 ЦК України, орендар на час закінчення строку дії договору має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на укладення його на новий строк на тих саме умовах;

-          проведення поліпшення стану об'єкту оренди на протязі тривалого строку дії договору є підставою  для зарахування витрат на проведення ремонту орендованого майна за рахунок заборгованості з орендної плати;

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

З метою всебічного повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи, усунення суперечностей у доводах та доказах сторін та підготовки процесуального документа у судовому засіданні з 4.08.08р. до 7.08.08р. згідно вимог частини 4 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву.

З урахуванням складності спору, клопотань однієї сторони погодженим з другою, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

До прийняття рішення у справі позивач відповідно до вимог ст. 22 ГПК України  надав суду клопотання про уточнення своїх позовних вимог, а саме: задовольнити його позовні вимоги та зобов'язати відповідача – ТОВ ” ДАК” звільнити нежитлове приміщення загальною площею 34,0 кв. м, яке розташоване за адресою: 83015, м. Донецьк, проспект Мира, 10 та прийняти заходи по зберіганню майна до моменту його передачі  згідно акту прийому-передачі позивачеві - Комунальному підприємству по обслуговуванню адміністративних будинків. Крім того клопотання містить вимогу про зобов'язання відповідача повернути позивачу із чужого незаконного володіння майном – приміщення загальною площею 34,0 кв. м, розташоване у будівлі за адресою: 83015, м. Донецьк, проспект Мира , 10 за актом прийому-передачі.              .

Суд виходив з ретельного дослідження змісту поданої заяви про уточнення позовних вимог та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Так, законодавець визначає способи захисту порушеного права, які знайшли своє відображення у частині 1 ст. 16 ЦК України, де підкреслено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга зазначеної статті містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Предмет позову повинен завжди відповідати способам захисту порушеного права.

Предмет позову – це матеріально-правова вимога до відповідача, щодо якої суд повинен винести рішення. Ця вимога повинна нести правовий характер, тобто бути урегульована нормами матеріального права, а також бути підвідомча суду. В процесі розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет позову. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову.

Підстави позову – обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Це не є доказами у справі. Підставу позову теж можна змінити.

Віндікаційним позовом захищається правомірність володіння, що належить власникові або іншій особі, яка отримала право володіння річчю на законній підставі( у тому числі на підставі договору, який не визнано недійсним). Отже віндікаційний позов може пред'явити  власник, суб'єкт іншого речового права.

 Орендар в зв'язку з закінченням строку дії  договору оренди (суборенди) не звільняє приміщення, яке орендується ним. У такому випадку він дійсно перешкоджає реалізації власником приміщення права користування приміщенням. Але при цьому Орендар (Суборендар) порушує свій обов'язок звільнити приміщення, який випливає з договору. Тому способом захисту порушеного права, що є адекватним такому порушенню, є пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання передати річ, однак не витребувати його із чужого незаконного володіння, що має ознаки віндікаційного позову.

Відмінність негаторного позову від віндікаційного полягає у тому, що власник або користувач  має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би вони і не були пов'язані з порушенням права володіння. Тобто він пред'являється у випадках створення фактичних  або юридичних перешкод до користування майном.

З огляду на приписи частини четвертої статті 22 ГПК України зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна Ії зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмету  і підстав позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи повинен відмовити в задоволенні такого клопотання.

З урахуванням порівняльного аналізу двох норм права, суд дійшов висновку, що позивач на час подання уточнень до позовної заяви одночасно змінив предмет і підставу позову. А тому у задоволенні клопотання позивача від 05.06.08р. за №05/11-ю щодо зобов'язання відповідача – ТОВ ” ДАК” звільнити нежитлове приміщення загальною площею 34,0 кв. м, яке розташоване за адресою: 83015, м. Донецьк, проспект Мира, 10 та прийняти заходи по зберіганню майна до моменту його передачі  згідно акту прийому-передачі позивачеві - Комунальному підприємству по обслуговуванню адміністративних будинків, і зобов'язання відповідача повернути позивачу із чужого незаконного володіння майном – приміщення загальною площею 34,0 кв. м, розташоване у будівлі за адресою: 83015, м. Донецьк, проспект Мира , 10 за актом прийому-передачі слід відмовити.              .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.04.02р. між Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва в Донецької області та товариством з обмеженою відповідальністю „ДАК” було укладено договір № 2-а оренди нежитлового приміщення з додатками та додатковими угодами до нього.  Предметом договору є нежитлове приміщення, яке має загальну площу 391,7 кв. м,  і розташованого за адресою: м. Донецьк, проспект Мира,10,  а також знаходиться на : 4 поверху зі площею 222,4 кв. м,  та  у підвалі зі загальною площею 169,3 кв. м.

Згідно з рішенням Донецької обласної ради від 21.06.06р. за № 5/5-43 нерухоме майно у вигляді приміщення було передано позивачу  та закріплено за ним на праві повного господарського ведення.

На підставі цього рішення Донецької обласної ради між Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних будинків, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю” ДАК”, далі Орендар, було укладено додаткова угода від 31.12.06р. до договору оренди №2-а від 01.04.02р.ёза яким Орендодавець передає,  а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 34,0 кв.м, розташоване в будівлі за адресою: м. Донецьк, проспект Мира, 10.  

Пунктом 1 цієї угоди зазначено, що стороною в договорі оренди №2-а від 01.04.06р. з боку Орендодавця є Комунальне підприємство по обслуговуванню адміністративних будинків. За згодою сторін  строк дії договору оренди  продовжено до 1.12.07р.               

Згідно вимог п.п 1.1 пункту 1 договору Орендар має право використовувати орендовані приміщення відповідно до їх  цільового призначення, зокрема - під офіс   та здійснення торгівельної діяльності.

Відповідно до умов п.2.1 Орендар вступає у строкове платне користування приміщенням на строк вказаний у договорі, однак не раніше дати підписання сторонами договору та акту прийому-передачі. За актом прийому-передачі від 1.02.07р. приміщення загальною площею 34,0 кв.м було передано відповідачу.

Пунктами 3.1 та 3.2 сторони визначили порядок та розмір внесення орендної плати та умови її перегляду на час дії договору.

Пунктом 5.2  Орендар взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати.

Оскільки майно належить державі, то до спірних правовідносин слід застосувати приписи  спеціальної норми права передбаченої в Законі України” Про оренду державного та комунального майна”, далі Закон.

Судом прийнято до уваги, що відповідач є суб'єктами господарювання в розумінні ст. 55 ГК України, а тому до спірних правовідносин слід застосувати також вимоги пункту 4 статті 284 ГК України.

Стаття 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. № 2269 – ХII, зі змінами та доповненнями,  далі Закон, ст.638 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України підтверджують те, що сторони досягли суттєвих умов договору, тобто подія відносно якої було прагнення сторін відбулася, а тому він вважається укладеним.

Так, відповідно до вимог пункту 1 статті 10 та стаття 19 Закону відносить орендну плату та виконання зобов'язань до істотних умов договору.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права, та стаття 283 ГК України як норма спеціальна встановлюють, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Предметом даного позову (негаторного) є вимога власника, титульного володільця нерухомого майна до користувача цього майна про усунення перешкод у здійснені ним права користування нежитловим приміщенням (складське приміщення) згідно договору оренди.

Правовою підставою  звернення до суду з  позовом є порушення Орендодавцем прав Орендаря на використання орендованих нежитлових приміщень відповідно до їх призначення та умов договору, так неможливість їх використовувати.

У тому числі позбавлення можливості  Орендодавця входити у це приміщення.

Таким чином, відповідач порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, зокрема умови частини 1 статті 28 Закону, а саме вчиняє дії, які перешкоджають позивачу в користуванні орендованими нежитловим приміщенням на умовах укладеного між сторонами договору.

Однак  пунктом 10.5 сторони визначили, що дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Строк дії договору №2-а від 01.12.07р. закінчив свою дію 01.12.07р.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача листа №04/328 від 13.12.07р. з повідомлення про розірвання договору, з проханням підписати акт прийому-передачі на повернення спірного майна та звільнити приміщення.

Звернення позивача  були залишені відповідача без відповіді та задоволення і до на час звернення з позовною заявою відповідач спірне приміщення загальною площею 34,0 кв.м, розташоване в будівлі за адресою: м. Донецьк, проспект Мира, 10 не повернув. Відповідно до вимог ст. 782 ЦК України та ст.188 ГК України  договір оренди вважається розірваним, як такий що припинив свою дію.

Стаття 391 ЦК України передбачає права власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Цивільне законодавство передбачає можливість пред'явлення негаторного позову, зокрема, тобто позову про усунення перешкод до користування майном.

Негаторний позов – це досить рідкісне явище у практиці, він пред'являється у випадках створення фактичних або юридичних перешкод до користуванням майном.

Фактичні перешкоди до користування майном звичайно створюються особою, яка є власником об'єктів, суміжно розміщених з майном, перешкоди до користування яким створюються.  Позивачем доведені дійсні перешкоди, які здійснюються відповідачем.

Правомірність користуванням спірним майном, відповідачем на час слухання справи не доведено.

З урахуванням обставин справи та правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтовано та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного слід зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю” ДАК” усунути існуючи перешкоди, які позбавляють  Комунальне підприємство по обслуговуванню адміністративних будинків можливості користуватися та розпоряджатися  майном – приміщенням загальною площею 34,0 кв.м., розташованим у будівлі за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Миру 10, зобов'язавши  відповідача звільнити зазначене приміщення та  застосувати заходи щодо зберігання  майна до моменту його передачі  згідно акту прийому - передачі Комунальному  підприємству по обслуговуванню  адміністративних  будинків м. Донецьк .

Щодо долученого до матеріалів справи договору  від 1.02.07р. за №01/02, то він  не є предметом  даного спору, а тому не підлягає дослідженню судом.

Відносно заперечень відповідача про наявність  ухвали суду та припинення провадження у справі, то воно спростовується наступним:

Дійсно пункт 2 частини першої статті 80 ГПК України визначає, що суд припиняє провадження у справі тоді, коли ж рішення  господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про  той же предмет і з тих же підстав.

Припинення провадження у справі – це завершення судової процедури за якою  рішення по суті господарського спору не виноситься.).

Ухвала суду у справі №1/395пн від 29.01.07р містить інші підстави позову  (площа спірного приміщення інша), а тому не може бути прийнято судом у якості доказів по справі  на підставі вимог ст. 35 ГПК України.

Щодо проведення капітального , поточного ремонту, які пов'язані з поліпшенням стану об'єкту оренди, то  законодавець надає можливість зарахувати вартість проведених ремонтів в рахунок орендної плати, або відшкодувати вартість ремонту. Однак ці вимоги є предметом іншого спору і не повинні розглядатися судом у даній справі.

Розподіл витрати по державному миту та забезпечення судового процесу вирішується до вимог зазначених  у ст.ст. 44, 49 ГПК України та покладаються на відповідача.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  10, 12, 19, 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. № 2269 – ХII,ч. 1 ст.16,  ст. 391, ч.1 ст. 759, ст. 782 ЦК України, ст.ст. 55, 188, 283, 284,  ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 36, 44, 49, 69,  77,  82, 84, частиною третьою ст.85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю ”ДАК”, 83054, м. Донецьк, Київський район, вул. Поліграфічна, 1, ід. код 30998193 усунути існуючи перешкоди, які позбавляють  Комунальне підприємство по обслуговуванню адміністративних будинків, 83105, м. Донецьк, вул. Пушкіна, 34 ід. код. 20359915, можливості користуватися та розпоряджатися майном – приміщенням загальною площею 34,0 кв.м., розташованим в будівлі за адресою: 83015, м. Донецьк, проспект  Миру  10, видавши наказ.

3.Зобов'язати  товариство з обмеженою відповідальністю ”ДАК”, 83054, м. Донецьк, Київський район, вул. Поліграфічна, 1, ід. код 30998193  звільнити приміщення загальною площею 34,0 кв.м., розташоване в будівлі за адресою: 83015, м. Донецьк, проспект Миру 10,  та застосувати заходи що збереження цього майна до моменту передачі згідно акту прийому – передачі Комунальному підприємству по обслуговуванню адміністративних будинків м. Донецьк,   видавши наказ.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”ДАК”, 83054, м. Донецьк, Київський район, вул. Поліграфічна, 1, ід. код 30998193, р/р 26000015140831 в Донецькому відділенні „ Укрексімбанку” м. Донецьку  МФО 334817  на користь:

- Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків, 83105, м. Донецьк, вул. Пушкіна, 34,  ід. код. 20359915,  р/р 26001150110811  в ДОФ АКБ УСБ м. Донецька, МФО 334011 витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя                                                                                                                                           

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 12.08.08р.