Рішення

від 02.07.2007 по справі 40/85пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

02.07.07 р.                                                                              

Справа № 40/85пн                              

Суддя господарського суду Донецької

області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання

Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом 1. ОСОБА_1м.Донецьк

2. ОСОБА_2м.Донецьк

3. ОСОБА_3м.Донецьк

4. ОСОБА_4м.Донецьк

5. ОСОБА_5м.Донецьк          

до відповідача акціонерного

товариства закритого типу „1-й Донецький авторемонтний завод” м.Донецьк

про визнання недійсними рішень

загальних зборів та Наглядової ради

за участю:

представників сторін:

від позивачів не прибув

від відповідача Євсєєв С.В. -

представник

З урахуванням складності справи та

витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час

процесу, строк вирішення спору було продовжено на один місяць згідно ст. 69 ГПК

України.

Сторін було належним чином повідомлено

про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог

ст.ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на

принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.              

СУТЬ СПОРУ:         

Заявлені вимоги про визнання

недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів від 20.09.05р. та

Наглядової ради від 18.11.05р. акціонерного товариства закритого типу „1-й

Донецький авторемонтний завод” про реалізацію будівлі гуртожитку, розташованого

за адресою: АДРЕСА_1

Неприбуття у судове засідання

представника позивачів, яких було належним чином повідомлено про час та місце

проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно

вимог ст. 75 ГПК України.

Відповідач позов не визнав по

викладеним у  поясненнях доводам.

З'ясувавши  фактичні 

обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову

кваліфікацію  відносинам сторін і

виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка

підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:   

Законом України № 483-V від

15.12.06р. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення

підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” розширено

юрисдикцію господарських судів шляхом віднесення до їх підвідомчості справ, що

виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та

його учасником (засновниками, акціонерами), у тому числі учасником, який вибув,

а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства,

що пов'язані із створенням, діяльністю управлінням та припиненням діяльності

цього товариства, крім трудових спорів, а також справ у спорах, що виникають

при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому

числі щодо приватизації майна. Таким чином відповідачем у справі є товариство з

обмеженою відповідальністю “Лек-Сервіс”.

Згідно частини 1 статті 167 ГК

України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у

статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності

на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної

частки прибутку (дивіденди) даної організації та активів у разі ліквідації

останнього відповідно до закону. А також інші правомочності, передбачені

законом та статутними документами.

Під корпоративним відносинами

маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо

корпоративних прав.

Частиною п'ятою статті 63 ГК України

чітко встановлено, що підприємства, що створюються у формі господарського

товариства є корпоративними.

Підставою для визначення у особи

(учасника господарського товариства) корпоративних прав є наявність у нього

частки господарського товариства.

Частиною 3 статті 148 Цивільного

кодексу України визначено, що спори, котрі виникають у зв'язку з виходом

учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо

порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати,

вирішуються судом.

Позов обґрунтовано тим, що позивачі

- ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_5є акціонерами акціонерного

товариства закритого типу „1-й Донецький авторемонтний завод”, що о

підтверджується іменними акціями.

Відповідачу на праві власності

належала будівля гуртожитку загальною площею 4069,9 кв.м., розташована за

адресою: АДРЕСА_1 Відчуження даної будівлв гуртожитку відповідач здійснив на

підставі рішень, прийнятих загальними зборами акціонерів від 20.09.05р. та на

підставі рішення Наглядової Ради від 18.11.05р.

Позивачі, будучи акціонерами та

мешканцями гуртожитку, вважають дії відповідача незаконними, у зв'язку з чим

ними заявлені вимоги про визнання недійсними рішень позачергових загальних

зборів акціонерів від 20.09.05р. та Наглядової ради від 18.11.05р. акціонерного

товариства закритого типу „1-й Донецький авторемонтний завод” про реалізацію

будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Позовні вимоги відносно визнання

недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів акціонерного

товариства закритого типу „1-й Донецький авторемонтний завод” від 20.09.05р.

позивачі обґрунтовують наступними обставинами:

-          на загальних зборах акціонерів від

20.09.05р. всупереч вимогам ст. 43 Закону України „Про господарські товариства”

було ухвалено рішення, не включеного до порядку денного загальних зборів

товариства, а саме питання про продаж будівлі гуртожитку, розташованого за

адресою: АДРЕСА_1

-          відповідач не повідомив позивачів, як

власників іменних акцій, про час і місце проведення загальних зборів, з

вказівкою порядку денного;

-          на підставі рішення позачергових

загальних зборів акціонерів від 20.09.05р. між відповідачем та ОСОБА_6 був

укладений і нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу будівлі гуртожитку,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1

-          відповідно до ст. 98 ЦК України

рішення про відчуження майна господарського товариства на суму, яка складає 50%

і більше відсотків майна, відноситься виключно до компетенції загальних зборів

учасників товариства;

-          проте, на загальних зборах від

20.09.05р. не ухвалювалося рішення про продаж будівлі гуртожитку, а таке

рішення було ухвалене на засіданні Наглядової Ради акціонерного товариства

закритого типу „1-й Донецький авторемонтний завод” 18.11.05р.

Рішення Наглядової ради від

18.11.05р. акціонерного товариства закритого типу „1-й Донецький авторемонтний

завод” позивачі вважають незаконним з наступних підстав:

-          Наглядова Рада не була власником

майна і не мала права ухвалювати рішень про продаж будівлі гуртожитку, оскільки

дане питання відноситься до виключної компетенції загальних зборів;

-          воно суперечить вимогам ст.ст. 655,

656 ЦК України, оскільки Наглядова Рада вийшла за межі своїх повноважень,

встановивши, що нерухоме майно продаватиметься наперед вибраній фізичній особі

ОСОБА_6;

-          крім того, встановивши продажну ціну

4 500 000 грн., Наглядова рада, не будучи власником і відповідно продавцем

майна, тим самим визначила таку істотну умову договору купівлі-продажу, як

ціна;

-          зазначеним рішенням порушені права

позивачів, як акціонерів, на отримання прибутку (дивідендів), передбачені ст.

10 Закону України „Про господарські товариства”, оскільки будівля гуртожитку

була продана за ціною набагато меншою, ніж реальна вартість будівлі;

-          вказане рішення також суперечить п.

17.5 Статуту акціонерного товариства закритого типу „1-й Донецький

авторемонтний завод” в якому визначено, що Наглядова рада дає дозвіл

генеральному директору на здійснення операцій на суму, що перевищує 5000 грн.;

-          в порушення вимог ст. 46 Закону

України „Про господарські товариства” на засіданні Наглядової ради від

18.11.05р.  не брав участь представник

профспілкового органу;

-          протокол № 9 засідання Наглядової

ради від 18.11.05р. в порушення вимог п. 17.2 Статуту був підписаний не всіма

п'ятьма учасниками, а саме не був підписаний представниками ТОВ „Торговий

Будинок „Північний” та ТОВ „Наш Будинок”;

-          крім того, зазначений протокол не

підписаний секретарем та в ньому взагалі не вказано, хто є секретарем

Наглядової ради.

Господарські товариства діють на

підставі установчих документів та діючого законодавства України.

Розробка і затвердження установчих

документів є одним з етапів створення господарського товариства. Законодавство

діюче на той час передбачало, що товариство з обмеженою відповідальністю

створюється і діє на підставі 

установчого договору та Статуту.

Відповідно до статті 57

Господарського кодексу України в установчих документах суб'єкта господарювання

повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет

господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок

прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та

збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено

законом, що знайшло своє відображення у пунктах 4.3 та 4.4 Статуту Товариства.

У засновницькому договорі

засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок

спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна,

порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта

господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження

нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які

передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації

відповідно до закону.

У зв'язку з цим можна наголосити,

що якщо при створенні господарського товариства учасники товариства при

розробці та затвердженні установчих документів не передбачили порядок переходу

частки та порядок обов'язкового вступу до товариства спадкоємців - то дане

питання повинне регулюватися діючим законодавством України.

Так, відповідно до частини 1 статті

1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та

обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: право на

участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не

встановлено законом або їх установчими документами.

Важливо підкреслити, що перехід

частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою

відповідальністю до іншої особи визначається статтею 147 Цивільного кодексу

України.

У частині 5 цієї статті вказано, що

частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить

до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника

товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід

допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки зі спадкоємцями

(правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються

відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Слід звернути увагу на те, що на

теперішній час діє спеціальний закон, який визначає поняття і види

господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і

обов'язки їх учасників та засновників - Закон України "Про господарські

товариства", далі Закон -2.

Згідно зі статтею 55 цього Закону

при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю

громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне

право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від

вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у

прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або

натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій

юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації

або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду

товариства підлягає зменшенню.

Тобто у відповідних випадках

законодавством передбачені права спадкоємців в отриманні у власність частки

майна в товаристві померлого учасника.

Це питання за законом знайшло своє

відображення в пункті 8.6  засновницького

договору Товариства.

Відповідно до цього зазначено, що

при реорганізації юридичної особи, учасника підприємства, або у зв'язку зі

смертю громадянина, учасника підприємства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне

право вступу до підприємства.

У випадку відмови правонаступника

(спадкоємця) від вступу до підприємства або відмови Товариства у прийнятті до

нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній

формі частка майна, яка належить реорганізованому або ліквідованої юридичної

особі (спадкоємцю), вартість котрої визначається на день реорганізації або

ліквідації (смерті) учасника. У даному випадку розмір статутного фонду підлягає

зменшенню. 

Але при цьому найголовніше є те, що

вступ до товариства спадкоємців померлого учасника можливий тільки за

обов'язковою згодою інших учасників (учасника) товариства в окремих випадках.

Так, згідно зі статтею 59

вищезгаданого Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою

відповідальністю належить, зокрема: визначення основних напрямів діяльності

товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін

до статуту товариства, вирішення питання про виключення учасника з товариства.

З цих питань рішення вважається прийнятим,

якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50

відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення зборів

приймається простою більшістю голосів.

До цього потрібно додати й те, що

збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники

(представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками

голосів (стаття 60 все того ж Закону).

Отже, із матеріалів справи  вбачається, що товариство може відмовити у прийнятті

до нього правонаступника (спадкоємця) тільки у разі прийняття рішення простою

більшістю голосів учасників, які володіють у сукупності більш як 60 відсотків

загальної кількості голосів учасників товариства, що підтверджено пунктом 6.6

Статуту Товариства.

Тобто один учасник товариства, що

залишився, розмір частки внеску до статутного капіталу якого становить 50

відсотків, не може відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців, які

отримали спадщину від померлого учасника, розмір частки внеску до статутного

капіталу якого становив 50 відсотків.

Доказами у справі підтверджено, що

ОСОБА_7прийняв участь у створені статутного фонду Товариства, та здійснив

внесок в розмірі 50 відсотків. В свою чергу ОСОБА_8 як інший засновник має свою

частку у статутному фонді яка дорівнює 50 відсотків капіталу.

Таким чином, вирішити питання про

вступ або відмову правонаступника (спадкоємця), товариство не має можливості,

оскільки це питання віднесено до компетенції загальних зборів, яке не може бути

скликано, як це визначено у статті 41 Закону -2 та пункту 6.4 Статуту

Товариства.

Позивачем пред'явлені вимоги про

визнання неправомірним (недійсним протокол загальних зборів товариства з

обмеженою відповідальністю "Лек-Сервіс" від 24.12.06р. за № 11 як

такий, що не відповідає вимогам Закону - 2.

Позивач посилається на порушення

його права як учасника (спадкоємця) та невідповідність рішення загальних зборів

учасників, оформлене протоколом загальних зборів акціонерів, змісту установчих

документів.

Це є одне з найбільш складних

питань, що виникає у спорах з приводу корпоративного управління, - правова

оцінка порушень процедури прийняття певних рішень та визначення можливих

наслідків.     

Фактично йдеться про рішення

(юридичні акти) органів господарських товариств, що породжують певні правові

наслідки та обов'язки для виконання суб'єктами корпоративних відносин.

Окремі порушення процедури

прийняття таких рішень не можуть бути підставою для визнання їх недійсними.

Втім для цього мають бути виконані такі умови:

-          рішення має відповідати вимогам

чинного законодавства;

-          рішення має відповідати тим

обставинам, за яких його було прийнято;

-          чинне законодавство не передбачає

відповідне порушення процедури як підставу для визнання рішення недійсним  (незаконним);

-          порушення процедури повинно бути

суттєвими та несуттєвими. 

Корпоративне законодавство ніде

прямо не визначає наслідки порушення процедури прийняття рішень до яких

відноситься і протокол зборів засновників (учасників) Товариства.

Однак з урахуванням змін до статті

12 ГПК України ці питання підсудні господарському суду України.

Тобто перехід права на частку в

статутному капіталі(її частки) тягне перехід до спадкоємців повністю або у

відповідної частини, прав, що належали учасникам.  А саме, частка учасника в статутному фонді до

спадкоємців допускається лише за згодою інших учасників (в цьому разі згода

надається учасниками , а не зборами учасників).

Доводи позивача необґрунтовані за

наступними обставинами:

-            протоколом № 17 від 20.09.05р.

підтверджуються повноваження призначеного загальними зборами акціонерів

генерального директора на право діяти від товариства;

-          відповідно до п. 17.5 Статуту питання

про надання дозволу генеральному директору на укладання угод щодо відчуження

основних фондів балансовою вартістю 5000 грн. належить до компетенції

Наглядової ради;

-          на виконання цих повноважень

Наглядова рада доручила генеральному директору провести відчуження будівлі

гуртожитку, про що свідчить протокол Наглядової ради № 9 від 18.11.05р., отже

рішення про відчуження будівлі гуртожитку загальні збори не приймали;

-          відповідність рішень, прийнятих

загальними зборами акціонерів 20.09.05р. підтверджується також порядком денним,

опублікованим в місцевій газеті „Наш дом” № НОМЕР_1, бюлетені „Цінні папери

України” № НОМЕР_2;

-          всім акціонерам товариства своєчасно

до 05.08.05р. були надіслані відповідні персональні повідомлення, про що

свідчить повідомлення закритого акціонерного товариства „Об'єднана реєстраційна

компанія” № 05/20056 від 02.08.05р. та акт виконаних робіт від 10.10.05р.;

-          по реєстру акціонерів на день

проведення загальних зборів налічувалося 235 акціонерів (в тому числі 233

фізичні особи та 2 юридичні особи), що володіють 656 197 простими іменними

акціями і 1250 акціонерів, які володіють 27 336 привілейованими акціями. При

визначенні наявності кворуму на загальних зборах за 100% було прийнято 656 197

акцій товариства, що надають акціонерам право голосу з усіх питань загальних

зборів;

-          для участі в загальних зборах було

зареєстровано 97 акціонерів, які володіють 579 036 акціями товариства, у т.ч.

578 427 простими іменними акціями з правом голосу, що складає 88,15% від

загальної кількості голосуючих акцій, прийнятих до визначення кворуму;

-          четвертий позивач - ОСОБА_4 була

присутньою на загальних зборах та приймала участь у голосуванні, про що

свідчить реєстр зареєстрованих на зборах 20.09.05р. акціонерів;

-          крім того, враховуючи кількість

акцій, що їй належить (21 привілейована та 55 простих з правом голосу), її

участь чи відсутність на загальних зборах акціонерів не могла істотно вплинути

на прийняття рішень, ці факти встановлені рішення Ворошиловського районного

суду м.Донецька від 02.08.06р.;

-          вартість будівлі гуртожитку не

перевищує 50% вартості майна товариства, оскільки, як встановлено зазначеним

вище рішення суду, станом на 01.01.06р. вартість будівлі гуртожитку складала

412 216 грн., а вартість усього майна товариства на 01.01.06р. складала 11 062

600 грн., що підтверджується договором та довідкою підприємства про перебування

будівлі на балансі, балансом товариства станом на 31.12.05р.;

-          відносно участі у роботі наглядової

ради представника профспілкового органу, то жоден нормативний акт не передбачає

відображення участі представника профспілки в протоколі;

-          права позивачів як акціонерів на

отримання прибутку не порушені, оскільки у відповідності до чинного

законодавства та Статуту товариства акціонери не можуть отримувати прибуток від

якоїсь конкретної операції чи угоди, а прибуток у вигляді дивідендів може бути

отриманий за підсумками роботи за рік, що у відповідності до ст. 41 Закону

України „Про господарські товариства” є виключною компетенцією загальних зборів

акціонерів;

-          протокол № 9 засідання Наглядової

ради від 18.11.05р. було підписано ОСОБА_9, яка у відповідності до п. 17.8

Статуту товариства та п. 3.9 Положення про наглядову раду товариства була

обрано секретарем ради на засіданні 21.09.05р. (протокол № 7 від 21.09.05р.);

-          на сьогоднішній день законним

власником будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_6, що

підтверджується не тільки договором купівлі-продажу від 27.01.06р., а й

рішенням постійно діючого третейського суду Асоціації „Жінка та бізнес” від

28.02.06р., рішеннями Ворошиловського районного суду м. Донецька від

02.08.06р., від 23.06.06р., від 20.10.06р. та від 27.11.06р.

На підставі викладеного, суд дійшов

висновку про те, позовні вимоги необґрунтовані, порушення корпоративних права

позивачів, як учасників товариства не відбулося і, а тому в задоволенні

позовних вимог про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів

акціонерів від 20.09.05р. та Наглядової ради від 18.11.05р. акціонерного

товариства закритого типу „1-й Донецький авторемонтний завод” про реалізацію

будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, слід відмовити.

Витрати по державному миту та

судовому процесу покладаються на позивачів згідно статей 44, 49 ГПК України.

Суддя може оголосити в судовому

засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на

це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в

разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього

представника. Відповідачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну

та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 41, 43, 46, 55, 59, 60 Закону України " Про господарські товариства

", ст.ст. 57, 98, 147, 148, 159, 160, 167, 655, 656, 691, 692  ЦК України, ст.ст. 42, 55, 63 ГК України,

ст.ст. 12, 43, 44, 49, 65, 69, 77, 82, 84, частиною третьою ст.85 ГПК України,

суд, -

       В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Витрати по державному миту та

судовому процесу покласти на позивачів.

3.Рішення суду набирає законної

сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                              

Дата

підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України,

09.07.07р.