Рішення

від 07.07.2008 по справі 5/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.08                                                                                 Справа № 5/53

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді         Закропивного О.В., при секретарі Хухрянській І.В., за участю представників сторін:

від позивача – Семенихін С.С.  за дов. від 01.03.08. № б/н;

від відповідача – Великородова Л.О. за дов. від 07.07.08. № 91;

розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю " Донецький шиноремонтний завод ", м. Авдіївка Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Редрейтранс ЛТД ", м. Красний Луч  Луганської області

про стягнення 16665 грн. 00 коп., –

В С Т А Н О В И В:

          Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13163грн.00коп., пені у сумі 1285 грн.81 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1953грн. 17 коп.,  3% річних у сумі 232 грн. 63 коп., за  договором поставки від 15.06.04 №036-04-ДШЗ.

          Відповідач в судовому засіданні 09.06.08. подав суду відзив на позов вих. № 05-01/06-08 в якому фактично заперечив в задоволенні позову в частині стягнення неустойки у розмірі, зазначеній у позові –3623,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні подав уточнення до позовної заяви в якому відмовився від 125 грн. позовних вимог, які були ним заявлені поза межами дії договору постачання від 15.06.04. № 036-04-ДШЗ та відмовився від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій нарахованих на дану суму, надавши суду уточнений розрахунок суми позову.

За таких обставин позовними вимогами за даною справою слід вважати: вимогу про  стягнення з відповідача 16520,85 грн., з яких: сума боргу –13038,00 грн., 1273,04 грн. –пеня, 1979,76 грн. –інфляційні, 230,00 грн. –3% річних.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані з наступних підстав.

          Відповідач ТОВ «Редрейтранс ЛТД», 15 червня 2004 року уклав з ТОВ "Донецький шиноремонтний завод" (надалі - позивач) договір поставки № 036-04-ДШЗ, згідно з яким відповідач зобов'язаний придбати для власних виробничих потреб встановлені шини гумові пневматичні (надалі іменується «продукція»), а також зобов'язався оплатити прийняту продукцію шляхом перерахування грошей на поточний рахунок ТОВ «ДШЗ».

          Факт поставки продукції на загальну суму 13 038,00 гривень підтверджується видатковою накладною № ШЗ-0000197 від 27 червня 2007 року, підписаною двома сторонами. Факт прийняття поставленої продукції підтверджується довіреністю серії ЯНШ № 075654 від 26 червня 2007 року, виданою на ім'я Юрковського Володимира Анатоліївича, паспорт серії ЄМ № 455650 від 02 грудня 1999 року, виданий Краснолучським MB УМВС України в Луганській обл.

          Намагаючись    вирішити    питання    про    повернення    відповідачем    заборгованості дотримання досудового порядку врегулювання спору,  були надіслані лист № 22-01-04 від 2 січня 20008 року та претензія № 12-02-04 від 12 лютого 2008 року. Відповіді отримано не було.

          Таким чином, заборгованість основного боргу Відповідача перед Позивачем складає  13038,00 грн.

          Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона у справі повинна довести ті обставини на які вона посилається на підстави своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

          Згідно до ст. 629 ЦК України - Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

          Статтею 230 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що (неустойкою штрафом, пенею) є грошова сума яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

          В статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543\96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

          Тому п. 5.2. Договору сторони встановили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті у встановлені Договором терміни вартості (ціни) Товару, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача, за кожен день прострочення пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу, що складає 1273,04 грн.

          У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів .

В даному ж випадку, згідно п. 5.1. Договору сторонами встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно діючого законодавства України. Відповідно до статті 625 ЦК України позивачем обґрунтовано та правильно розраховано інфляційні у розмірі 1979,76 грн. та 3% річних у сумі 230,05 грн.

          З урахуванням вище викладеного, ціна позову становить 16520,85 грн.

В добровільному порядку вимоги позивача відповідачем не виконані. Враховуючи на викладене позов підлягає до задоволення повністю з урахуванням уточнення.

          Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 165,21 грн. та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Редрейтранс-ЛТД" м. Красний Луч Луганської області, Шосе Антрацитівське, 36 і.к. 24194606  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький шиноремонтний завод" м. Авдіївка Донецької області, пров. Ясиноватський,60, і.к. 31972218 борг у сумі 13038,00 грн., 3% річних у сумі 230,05 грн., інфляційні у сумі 1979,76 грн., пеню у сумі 1273,04 грн. витрати по сплаті держмита в сумі 165,21 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

3. В іншій частини провадження у справі припинити.

Рішення підписане 10.07.08.

Суддя                                                                      О.В. Закропивний

          Помічник судді                                                            С. А. Кулешова