Рішення

від 31.07.2008 по справі 12/56-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/56-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" липня 2008 р.                                                     Справа № 12/56-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача: Венгерук С.Ю. - представник за довіреністю № 210 від 15.04.2008р.  

від 1-го відповідача: не з'явився

від 2-го відповідача: не з'явився  

розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Волинської філії ВАТ "Кредитпромбанк" (м. Луцьк)  

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Агромаш" (м.Бердичів);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Древекспорт- 2007" (м. Бердичів)  

про визнання договору оренди №01/01-08 від 04.01.2008р. недійсним

У відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

В судовому засіданні від 22.07.2008р., згідно ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 12:30 год. 31.07.2008р.

Позивачем пред'явлено позов до ВАТ "Агромаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Древекспорт- 2007" про   визнання  договору оренди  №01/01-08 від 04.01.2008р. недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав на виконання вимог суду докази в обгрунтування своїх позовних вимог.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвал суду від 06.05.2008р., 03.06.2008р., 01.07.2008р. та 22.07.2008р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце  судового засідання  були повідомлені належним чином.

Враховуючи викладене, справа розглядається у відсутності представників відповідачів, та відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд оглянув в засіданні оригінали документів, надані представником позивача. Оригінал договору оренди, про визнання недійсним якого просить позивач, не надано за відсутності його в останнього, а відповідачі, як зазначалося вище, вимог суду не виконали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2006 року між ВАТ "Агромаш" та ВАТ „Кредитпромбанк" було укладено Кредитний договір № 08/29/06-КЛТ (з додатковою угодою №1 від 18.08.06р. та додатковою угодою №2 від 21.09.06р. до нього), згідно якого останній надав ВАТ "Агромаш" кредит в сумі 3 400 000,00 (Три мільйони чотириста тисяч) Євро, з цільовим використанням для поповнення обігових коштів та розрахунку за придбане обладнання (а.с.13-18).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №08/29/06-КЛТ від 18.08.2006 року та додатковими угодами до нього, ВАТ „Агромаш" передало в іпотеку ВАТ „Кредитпромбанк" належний йому на праві власності цілісний майновий комплекс згідно Іпотечного договору №08/29/118/06-КЛТ (а.с.9-11), посвідченого 18.08.2006 року приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Богатирчуком М.А.

Предмет іпотеки, знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 16 та складається з:

- виробничого корпусу цех № 1 /літер Д/, загальною площею 3684,6 кв. м.;

- виробничого корпусу цех № 2 /літер Н/, загальною площею 1906,2 кв. м.;

- виробничого корпусу цех № 3 /літер С/, загальною площею 1089,2 кв. м.;

- виробничого корпусу цех № 4 /літер К/, загальною площею 613,0 кв. м.;

- адміністративно - будівельного корпусу /літер А-4/, загальною площею

951,4 кв. м.;

-їдальні та підвалу /літер А-4/, загальною площею 951,4 кв. м.;

- медпункту /літер С-2/, загальною площею 252,0 кв. м.;

- будівлі КПП /літер Г/, загальною площею 105,0 кв. м.

На підставі цього до Державного реєстру іпотек внесено відповідний запис, щодо обтяження нерухомого майна іпотекою (копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек додаються (а.с.12)).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 08/29/06-КЛТ від 18.08.2006 року та додаткових угод до нього,  ВАТ „Агромаш" також передало в заставу ВАТ „Кредитпромбанк" належне йому на праві власності обладнання (розміщене в цілісному майновому комплексі - предмет іпотеки), згідно договорів застави №05/29/334/06-КЛТ від 18.08.06р., №05/29/377/06-КЛТ від 23.11.06р., №05/29/381/06-КЛТ від 21.12.06р., №05/29/307/07-КЛТ від 12.03.07р., №05/29/308/07-КЛТ від 16.05.07р., №08/29/301/07-КЛТ від 17.07.07р., №08/29/302/07-КЛТ від 06.07.07р., №08/29/303/07-КЛТ від 06.07.07р. (а.с.19-24, 27-30, 32-40, 55-58, 60-62, 64-67, 69-71, т.1).

На підставі цього до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідний запис, щодо обтяження рухомого майна заставою (копія витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна додаються (а.с.12,25,31,41-54, 59,63,68,72).

За твердженнями позивача, відповідно до договору оренди від 04.01.08р. перший відповідач, всупереч умовам договорів застави та іпотеки (без отримання письмової згоди заставодержателя/іпотекодержателя) передав предмет застави (іпотеки) другому відповідачу, строком на 35 місяців. Про такі орендні відносини ВАТ „Кредитпромбанк" (як іпотекодержателя/заставодержателя), ні ВАТ „Агромаш" (орендодавець), ні Товариство з обмеженою відповідальністю "Древекспорт-2007" (орендар) не повідомили, хоча на момент укладення договору оренди, в Державному реєстрі іпотек та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна існував відповідний запис щодо обтяження предмету іпотеки/застав (предмету оренди) іпотечними/заставними зобов'язаннями.

Починаючи з листопада 2007 року, за даними позивача, кредитна заборгованість ВАТ „Агромаш" перед ВАТ „Кредитпромбанк" є простроченою.

На підставі ст. ст. 12, 33 Закону України „Про іпотеку", ст. 20 Закону України "Про заставу" та у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) боржником          основного зобов'язання кредитором (іпотекодержателем/заставодержателем) прийнято рішення задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застав.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати недійсним укладений відповідачами договір оренди від 04.01.08р.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, за твердженнями позивача, перший відповідач, уклавши з другим відповідачем договір оренди від 04.01.08р., порушив  взяті на себе за іпотечним договором та договорами застави зобов'язання, що і стало підставою для звернення до суду.

Згідно наявних у справі документів, необхідність визнання недійсним договору оренди від 04.01.08р., який за твердженнями позивача укладено відповідачами, викликана тим, що останній порушує права ВАТ "Кредитпромбанк" в особі Волинської філії, що випливають з кредитного договору №08/29/06-КЛТ (а.с.13-18), з договорів застави №05/29/334/06-КЛТ від 18.08.06р., №05/29/377/06-КЛТ від 23.11.06р., №05/29/381/06-КЛТ від 21.12.06р., №05/29/307/07-КЛТ від 12.03.07р., №05/29/308/07-КЛТ від 16.05.07р., №08/29/301/07-КЛТ від 17.07.07р., №08/29/302/07-КЛТ від 06.07.07р., №08/29/303/07-КЛТ від 06.07.07р. (а.с.19-24, 27-30, 32-40, 55-58, 60-62, 64-67, 69-71, т.1) та іпотечного договору №08/29/118/06-КЛТ (а.с.9-11).  

Факт укладення зазначених кредитного договору, іпотечного договору та договорів застави на вищевказаних умовах підтверджено матеріалами справи.

Що стосується договору оренди, то на підтвердження його укладення позивачем надано лише не завірену належним чином, копію договору, оскільки предоставити оригінал у нього немає можливості, а відповідачі, як зазначалося вище, жодної вимоги суду не виконали.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами.

За ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Тобто належного доказу укладення відповідачами договору оренди від 04.01.08р. до матеріалів справи не надано.

Однак, суд, навіть при належним чином підтвердженому факті укладення відповідачами договору оренди від 04.01.08р., не вбачає підстав для визнання його недійсним, мотивуючи наступним.

Дійсно, відповідно до п.п.3.1.3,3.1.4 Договорів застави та п. п.п. 3.1.1,3.1.2 іпотечного договору, ВАТ"Агромаш", як заставодавець/іпотекодавець, взяло на себе зобов'язання не вчиняти дій, пов'язаних зі зміною права власності на майно, не заставляти майно та не передавати його в наступну заставу або оренду без письмової згоди заставодержателя/іпотекодержателя ( ВАТ " Кредитобанк") та погодилось, що предмети застави/іпотеки на період дії договорів застави/іпотеки будуть обтяжені зобов'язаннями та знаходитимуться під забороною відчуження, що відповідає положенням  ст.577 та ч.2 ст. 586 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається з положень п.1 ч.1 ст. 592 ЦК України, у разі передання заставодавцем предмета застави іншій  особі  без згоди   заставодержателя,   якщо   одержання такої згоди було необхідним заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно п.2 ч.2 вказаної статті Цивільного кодексу України, у разі порушення заставодавцем  правил про  розпоряджання предметом застави, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання,  забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави.

Приписи зазначених норм кореспондуються з п.4.2 Договорів застави, згідно якого заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення заставодавцем умов кредитного договору або умов договору застави.

Крім того, ст.27 Закону України "Про заставу" від 02.10.92р., що відповідає положенням ст. 593 ЦК України, передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права,  що  складають  предмет  застави, переходять у власність іншої особи.

З огляду на викладене, виходячи з положень Договорів застави та норм чинного законодавства, у вказаній ситуації позивач має право звернути стягнення на предмет застави, що, згідно наданих документів і вчинено останнім (а.с. 34-35, т.2).

Натомість, чинним законодавством не передбачено визнання недійсним договору із зазначених позивачем підстав, оскільки за ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203 цього Кодексу. Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ч.ч.1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України, зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Однак,  відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо  відчуження  іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. 

Тобто недійсність договору щодо передачі в оренду  іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя встановлена Законом України "Про іпотеку".

З огляду на викладене, в даному випадку слід керуватися ч.2.ст. 215 ЦК України, згідно якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто, навіть у випадку  доведення належними доказами тверджень позивача щодо факту укладення відповідачами договору оренди від 04.01.08р., вказаний договір є нікчемним з дня його укладення.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог і як наслідок про відмову впозові.

Судові витрати покладаються на позивача.

Крім того, враховуючи, що відповідачі не виконали вимоги жодної з чотирьох ухвал суду щодо направлення в судове засідання свого представника та надання витребовуваних документів, згідно положень п.5 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне стягнути з першого та другого відповідачів в дохід Державного бюджету України по 800,00 грн. штрафу за ухилення від дій, покладених на них  господарським судом.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Древекспорт-2007", 13300, Житомирська обл.,  м. Бердичів, вул. Нізгурецька, 16, код 35006645

в дохід Державного бюджету України - 800,00 грн. штрафу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агромаш", 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Низгірецька, 16, код 33597918

в дохід Державного бюджету України - 800,00 грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає  законної  сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 позивачу (м. Житомир, вул. В.Бердичівська,43)

4,5 -відповідачам ( рек.