Постанова

від 10.07.2008 по справі 9/370-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/370-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 липня 2008 р.                                                                                    № 9/370-07  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПершиков Є.В.

суддівДанилової Т.Б.

Ходаківської І.П.

розглянувши

касаційну скаргу

Білгородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

напостанову  від 09.04.08 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№ 9/370-07  господарського суду Київської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Білогородка”, с. Білогородка, Києво-Святошинський район

до1. Білгородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Білогородка, Києво-Святошинський район2. Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів,                м. Київ

провизнання права власності на земельну ділянку, визнання рішення недійсним та спонукання до дій.

За участю представників сторін:

від позивача –Кузьменко М.В., за довіреністю

від відповідача –1: Лєвін В.Б., за довіреністю

             Справа розглядається по суті колегією суддів у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утвореною розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України № 02-20/58 від 20.11.06.

                                                   ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Білогородка”(далі –ТОВ АФ „Білогородка”) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі –Білогородська сільрада) та Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів (далі –Києво-Святошинський РВЗР) про визнання права власності на земельну ділянку, визнання рішення недійсним та спонукання до дій.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.11.2007 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного суду від 09.4.2008 р., позовні вимоги ТОВ АФ „Білогородка” задоволено у повному обсязі.

Визнано за ТОВ АФ „Білогородка” право власності на земельну ділянку площею 83,8518 га в межах села Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, на якій розміщені господарські споруди, що належать ТОВ  АФ „Білогородка” на праві власності, згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель колективної власності КСП „Білогородка” розробленої Державним підприємством „Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” 2005р.  

Визнано недійсними рішення № 35 від 14.07.2006 р. III сесії V скликання та рішення №153 від 26.06.2007 р. VIII сесії V скликання Білогородської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області.

Зобов'язано Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів в особі начальника відділу (іншої уповноваженої особи) на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель колективної власності КСП „Білогородка”, на яких  розташовані будівлі та споруди, що належать ТОВ АФ „Білогородка” в межах села Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, переоформити (підписати та скріпити печаткою) бланк Державного акту на право власності на землю ТОВ АФ „Білогородка” на земельну ділянку площею 83,8518 га в межах села Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, на якій розміщенні господарські будівлі та споруди, що належать на праві власності ТОВ АФ „Білогородка” та передати переоформлений бланк Державного акту на підпис до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та в подальшому провести державну реєстрацію державного акту на право власності з видачею ТОВ АФ „Білогородка”.

Зобов'язано Білогородську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області в особі сільського голови (іншої уповноваженої особи) підписати та скріпити печаткою Державний акт на право власності ТОВ АФ „Білогородка” на земельну ділянку площею 83,8518 га в межах села Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, на якій розміщенні господарські будівлі та споруд, що належать на праві власності ТОВ АФ „Білогородка”.

Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Київської області від 13.11.2007 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.04.2008 р. з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.  

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.  

Як вбачається з матеріалів справи,  на підставі рішення загальних зборів уповноважених КСП „Білогородка” від 31.01.2000 р. відбулася реорганізація КСП „Білогородка” в Сільськогосподарський кооператив „Білогородка”. В результаті якої згідно Договору № 1 безоплатної передачі майна від 01.03.2000 р. по Акту прийому-передачі майна передається згідно відомостей інвентаризації та бухгалтерського звіту майно КСП „Білогородка” до Сільськогосподарського кооперативу „Білогородка”.

У вересні 2001 р. відбулася реорганізація Сільськогосподарського кооперативу „Білогородка” в сільськогосподарське ТОВ „Агрофірма „Білогородка”. Відповідно до Договору безоплатної передачі майна від 01.11.2001 р. сільськогосподарський кооператив „Білогородка” передав у власність СГ ТОВ „Агрофірма «Білогородка” цілісний майновий комплекс, з моменту підписання акту прийому-передачі, тобто з 01.11.2001 р.

У 2004 р. сільськогосподарське ТОВ „Агрофірма „Білогородка” було перейменовоно у Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Білогородка”, та зареєстрована нова редакція Статуту.

Позивач ТОВ АФ „Білогородка” вважаючи, що є правонаступником реорганізованих підприємств СК „Білогородка” та КСП „Білогородка”, а отже до нього перейшли всі майнові права та обов'язки попередників, зокрема, і право власності на спірну земельну ділянку, загальною площею 83,8518 га.

Відповідачі - Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області та Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів не визнають права власності відповідача на спірну земельну ділянку та проти задоволення позову заперечують посилаючись на те, що згідно Державного акту на право колективної власності на землю №106 від 23.01.1999 р. земельна ділянка площею 2 531,8 га. передана у колективну власність.  Тому, відповідно до ст. 7 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” № 2114-ХІІ від 14.02.1992 р. суб'єктами права власності є члени колективного сільськогосподарського підприємства.     11.05.2004 р. проведено загальні збори уповноважених та співвласників майна та земельних паїв КСП „Білогородка” на яких було вирішено включити до земель запасу Білогородської сільської ради всі господарчі двори, які не використовуються для господарських цілей.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ АФ „Білогородка”, суди виходили з того, що згідно з ч. 3 ст. 30 Земельного кодексу України в редакції  1992р.,  при передачі підприємствами, установами та організаціями будівель і споруд іншим підприємствам, установам та організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право на земельну ділянку, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. А тому до ТОВ «Агрофірма «Білогородка», як правонаступника КСП «Білогородка», разом з майном цілісного майнового комплексу, яке перейшло у власність згідно п. 2.1. договору безоплатної передачі майна, також перейшли у власність земельні ділянки, які належать до несільськогосподарських угідь та не підлягають паюванню і використовувались як обслуговуючі земельні ділянки цілісного майнового комплексу загальною площею 83,8518 га.

        Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийняття судових рішень не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

 Як вже зазначалося вище, колективному сільськогосподарському підприємству „Білогородка” було передано у колективну власність земельну ділянку площею 2531,8 га, що підтверджується  Державним актом на право колективної власності на землю №106 від 23.01.1999 р. Згідно з Державним актом на право постійного користування землею № 203 від 23.01.1999 р., КСП „Білогородка” було передано в постійне користування земельну ділянку площею 383,8 га.

Однак, позивач вважає, що TOB «Агрофірма «Білогородка»як власник всього майна КСП „Білогородка” та як правонаступник КСП „Білогородка” набуло права власності в тому числі на вищевказані земельні ділянки господарчих дворів.

З матеріалів справи вбачається, що весь майновий фонд КСП "Білгородка" оцінений на суму 4814000 грн. в 2000 році розпайований між 827 власниками, яким видані майнові сертифікати.

В 2004 році TOB «Агрофірма «Білогородка»викупила у власників майнові сертифікати на суму 4662795 гр. що складає 94,8% майнових сертифікатів та 96,9% від загальної вартості майнового фонду в сумі 4814000гр. Тобто було викуплено  майно, яке включає будівлі та споруди, інвентар, обладнання та устаткування. Будівлі та споруди цілісного майнового комплексу зареєстровані в БТІ як власність TOB «Агрофірма «Білогородка»в 2005 р.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, в редакції на момент набуття TOB «Агрофірма «Білогородка»права власності на зазначене вище нерухоме майно,  при переході права власності на будівлю і споруду, право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки, що зайняті  господарчими дворами площею 83, 8513 га. або договору оренди між суб'єктами права колективної власності та TOB «Агрофірма «Білогородка»укладено не було.  

Згідно з Державним актом на право колективної власності на землю №106 від 23.01.1999 р. та ст. 7 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” суб'єктами права  колективної власності є члени колективного сільськогосподарського підприємства.     

      З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2004 р. було проведено загальні збори уповноважених та співвласників майна та земельних паїв КСП „Білогородка”. З протоколу загальних зборів вбачається, що на зборах також були присутні керівник апарату Києво-Святошинської райдержадміністрації, начальник відділу земельних ресерсів Києво-Святошинської райдержадміністрації, начальник відділу з питань реформування райдержадміністрації, сільський голова. Протокол належним чином оформлений та підписаний головою зборів та секретарем.

Відповідно до вищевказаного протоколу, загальними зборами було вирішено включити до земель запасу Білогородської сільської ради всі господарчі двори, які не використовуються для господарських цілей.

На підставі вказаного рішення уповноважених та співвласників майна та земельних паїв КСП „Білогородка”, рішенням  Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.06.2007 р. було припинено право користування ТОВ АФ „Білогородка” на земельні ділянки загальною площею 84, 1729 га.      

Крім того, 05.07.2007 р. комісією у складі сільського голови та інших представників Білогородської сільської ради, представника Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів було проведено обстеження стану використання земельних ділянок під господарськими дворами, які перебували у користуванні TOB «Агрофірма «Білогородка».

В ході проведення перевірки було встановлено, що із загальної площі землекористування використовується для господарських потреб, а саме для товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки загальною площею 8,7221 га. Решта землі не використовується взагалі або зайнята орендаторами нерухомого майна, без належного оформлення права користування земельними ділянками.  

        Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.

       Беручи до уваги вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

       При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

        Відповідно до  ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                   ПОСТАНОВИВ:

        Касаційну скаргу Білгородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області  задовольнити частково.    

       Постанову від 09.04.08 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Київської області від 13.11.2007 р. у справі № 9/370-07 господарського суду Київської області скасувати.

       Справу № 9/370-07 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий    суддя                                                                  Є. Першиков      

Судді                                                                                            Т. Данилова        

                                                                                                     І.  Ходаківська