Постанова

від 01.08.2008 по справі 2/97-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/97-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.08.08                                                                                       Справа №2/97-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Колодій Н.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Акімовій Т.М.,

за участю представників:

позивача: Полуектова О.Г., довіреність ВКО № 255341 від 22.07.2008 року;          

                  Кривий І.В., довіреність ВКО № 255329 від 21.07.2008 року;

відповідача: Курохтін О.В., довіреність № б/н від 16.04.2008 року;

                    Трощак Є.В., довіреність № б/н від 16.04.2008 року

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Теко ЛТД», м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 15.04.2008 р. у справі № 2/97-08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Теко ЛТД», м. Херсон

про стягнення 12016,16 грн.

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Херсон звернулося з позовом про стягнення 12016,15 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, у т.ч. – 9527грн.75коп. основного боргу, 1764грн.94коп. суми інфляції, 300грн.11коп. – 3% річних та 423грн.36коп. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.04.2008 р. у справі № 2/97-08 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКО ЛТД» на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії 9527,75 грн. основного боргу, 1764,94 грн.   інфляційних збитків, 300,11 грн. 3% річних, 423,36 грн. пені, 120,16 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем на замовлення відповідача було здійснено взаємоз'єднання з метою можливості останнім отримувати окрім інших послуг і послуги міжміського та міжнародного зв'язку. Відповідач  за надані послуги міжміського та міжнародного зв'язку отримані за період лютий-квітень 2007 року з позивачем в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 9527грн.75коп., яка підтверджується матеріалами справи. Судом визнано правомірним позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, а також суми інфляції, пені та 3% річних, нарахованих на вказану заборгованість.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Теко ЛТД» не погодилося з рішенням суду та звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 15.04.2008 р. у справі № 2/97-08 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що Херсонська філія Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» не є постачальником послуг, які надавалися у спірний період. Вважає необґрунтованим розмір основного боргу. Вказує, що в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судом не було з'ясовано обставин за заявленими вимогами, пов'язаних з визначенням обсягом наданих послуг відповіда чу, розрахункових такс, порядок взаєморозрахунків та не наведено в прийнятих рішеннях доказів, що підтверджують ці обставини. Зауважує, що тарифи, за якими надані телекомунікаційні послуги не відповідають ані договору, ані нормативно - правовим актам. Вважає помилковим посилання суду на те, що відповідач споживає телекомунікаційні послуги, тобто є споживачем. На думку заявника, правовідношення між позивачем та відповідачем повинні регулюватися ст.ст. 37-39 Закону України «Про телекомунікації» та нормами Господарського кодексу України, яки регу люють права та обов'язки сторін в договірних відношеннях, а не нормами яки регулюють права та обов'язки споживачів та операторів при наданні телекомунікаційних послуг. Вважає, що крім зазначених норм матеріального права, які регулюють правовідношення між операторами, при вирішені справи суд повинний був керуватися Рішенням НКРЗ № 351 від 06.09.2006 року «Про затвердження Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікації за послуги доступу до телекомуні каційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку». Зазначає, що позивач своїми діями, які не відповідають Рішенню НКРЗ № 351 від 06.09.2006 року «Про затвердження Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікації за послуги доступу до телекомуні каційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку» переклали обов'язок по розрахунку з абонентами на відповідача, при цьому не отримавши на це згоду, та не уклавши угоду, в якої би були визначені порядок взаєморозрахунків, об'єм трафіку та розрахункові такси за взаємний доступ до мереж. Зауважує, що відповідач не є споживачем, а є суб'єктом господа рювання - оператором місцевого звязку, у якого є договір про взаємоз'єднання та ліцензія на по слуги місцевого зв'язку, а тому до цих правовідношень повинні застосовуватися вимоги ст.ст. 37-39 Закону України «Про телекомунікації»,.ст.179 Господарського кодексу України, ст.207 Цивільного кодексу України, «Поло ження про діяльність операторів міжміського міжнародного зв'язку», яке затверджено наказом № 19 від 14.02.2001 року Державного комітету зв'язку та інформатизації України, Рішення НКРЗ №351 від 06.09.2006 року «Про затвердження Порядку взаєморозрахунків між операторами телеко мунікації за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку».

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.05.2008 року у справі  № 2/97-08 апеляційний розгляд справи призначено на 18.06.2008 року.

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Херсонської області від 15.04.2008 р. у справі № 2/97-08 без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято за результатами об'єктивного аналізу фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними. Вказує, що відповідач невірно трактує норми «Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікації за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку», затвердженого Рішенням НКРЗ № 351 від 06.09.2006 року, в частині взаєморозрахунків між операторами. Зауважує, що відповідач фактично замовляв та споживав телекомунікаційні послуги міжміського та міжнародного зв'язку, на оплату  цих послуг позивачем щомісячно виставлялися рахунки, які частково були сплачені відповідачем. Зазначає, що позивач нараховував надані послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку на підставі наказів Відкритого акціонерного товариства  «Укртелеком» № 591 та 592 про затвердження тарифів на послуги міжміського телефонного зв'язку та міжнародного телефонного зв'язку, що надаються в межах України, які повністю співпадали з тарифами на дані послуги, вказаними в Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги на період з 01.11.2006р., затвердженими Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.05.2006р. № 258, а послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку позивач нараховував на підставі наказу Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» № 588 від 26.12.2006р. Зауважує, що договір про надання телекомунікаційних послуг міжміського та міжнародного зв'язку відповідач зобов'язаний був укласти не з Херсонською філлює Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», а з апаратом управління Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», оскільки довіреністю директора Херсонської філії не передбачено можливість укладання договору на надання послуг міжміського та міжнародного зв'язку. Договір надання послуг міжміського та міжнародного зв'язку № 3620-448 був укладений між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» 27.04.2007р та вступив в дію за домовленістю сторін з 01.05.2007р., і в даному договорі визначені з 01.05.2007р. умови здійснення розрахунків між операторами зв'язку, а до моменту укладання даного договору, у зв'язку з існуванням взаємоз'єднання між позивачем та відповідачем, та споживанням відповідачем послуг міжміського та міжнародного зв'язку, відповідач зобов'язаний був оплачувати надані послуги в повному обсязі згідно п.п. 126,163,170т Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

          Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1203 від 17.06.2008 року справу № 2/97-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Антонік С.Г., судді: Кагітіна Л.П. (доповідач), Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.2008 року у справі  № 2/97-08 апеляційний розгляд справи було відкладено до 01.08.2008 року.

14.07.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» надійшов лист, яким позивач у справі надав детальний, документально підтверджений розрахунок спірної заборгованості, пені, 3%, річних, інфляції та акт звірки розрахунків станом на 01.02.2008 року з доказами його відправки. Вказує, що доказами виникнення боргу, тобто надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідачу, окрім зазначених договорів на взаємоз'єднання та на надання телекомунікаційних послуг місцевого зв'язку, наявністю самого замовленого взаємоз'єднання мереж саме для отримання відповідачем всіх телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг міжміського та міжнародного зв'язку, є також щомісячні рахунки з роздруківками з доказами їх відправки та отримання (є в матеріалах справи), архівні дані розмов абонентів відповідача номерному ресурсі 365000-365999 (відповідно до отриманої ліцензії) за лютий 2007року, часткова оплата наданих послуг на суму 15356 грн. 13 коп. (виписка з банку є в матеріалах справи, в якій розписано саме за який період було здійснено оплату відповідачем, цей період відповідач сам вказав у своїх платіжних дорученнях при здійсненні оплати в банку). Також, позивач надав архівні дані розмов абонентів відповідача в номерному ресурсі 365000-365999 (відповідно до отриманої ліцензії) за березень-квітень 2007року. Звертає увагу на те, що 07.07.2008року позивач на виконання ухвали від 18.06.2008 року у справі № 2/97-08 відправив відповідачу детальний розрахунок заборгованості та акт виконаних робіт.

28.07.2008 року до Запорізького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Теко ЛТД» також надійшов лист, яким відповідач надіслав копію акту звірки з зауваженнями, а також матеріали, які свідчать про неможливість виконати ухвалу від 29.05.2008 року у справі № 2/97-08, тобто контррозрахунок на розрахунок позивача, в зв'язку з фактичною відмовою Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» надати необхідні для цього дані.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1397 від 31.07.2008 року справу № 2/97-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Колодій Н.А., Мірошниченко М.В., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі. Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

За заявою представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                      ВСТАНОВИВ:

          29.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі директора Херсонської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теко ЛТД» ( замовником)  було укладено договір № 07-04/72 «Про взаємозєднання телекомунікаційної мережі ТОВ «Теко ЛТД» з телекомунікаційною мережою ВАТ «Укртелеком», предметом якого є взаємозєднання телекомунікаційної мережі замовника ємністю 1000 номерів з номерним ресурсом від 365000 до 365999 з телекомунікаційною мережою постачальника у м. Херсон, ОПТС, типу EWSD, вул. Кримська, 124а, пропозиція 098-06-д.

          Пунктом 1.3 договору передбачено, перелік телекомунікаційних послуг, що можуть надаватися після встановлення взаємозєднання: послуги місцевого, послуг доступу до мережі міжміського, міжнародного телефонного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного ) зв'язку.

          Згідно п. 1.3.1 цього договору, за допомогою взаємозєднання за цим договором, замовник планує надавати такі  телекомунікаційні послуги: послуги місцевого, міжміського, міжнародного телефонного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого мобільного зв'язку.

          На замовлення відповідача позивачем організовано взаємоз'єднання з 50 вхідними/вихідними з'єднувальними лініями (ЗЛ) і 10 з'єднувальними лініями міжміськими (ЗЛМ) його телекомунікаційної мережі ємністю 1000 номерів в номерному ресурсі 365000-365999 для можливості отримання позивачем телекомунікаційних послуг: послуги місцевого зв'язку, послуги доступу до мережі міжміського, міжнародного телефонного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку.

          Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКО ЛТД» на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії 9527,75 грн. основного боргу; 1764,94 грн.  інфляційних збитків; 300,11 грн. 3% річних; 423,36 грн. пені було предметом судового позову у цій справі.

Колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори або інші правочини.

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та  інші учасники господарських відносин  повинні  виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  вимог щодо виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Згідно ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» та п. 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720 споживачем телекомунікаційних послуг є юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

          Відповідач фактично замовляв та отримував телекомунікаційні послуги міжміського, міжнародного телефонного зв'язку.

          Згідно ст.33 Закону України «Про телекомунікації» та  п.п. 31, 32, 163 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720 на споживача телекомунікаційних послуг покладено обов'язок своєчасно вносити плату за отримані ним телекомунікаційні послуги.

          Пунктом 170 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг визначено, що оплату міжміських телефонних розмов з квартирних телефонів, а також з телефонів підприємств, установ, організацій здійснюють фізичні та юридичні особи, з якими укладено договір про надання послуг місцевого телефонного зв'язку. Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теко ЛТД» було укладено договір про надання телекомунікаційних  послуг на місцевому рівні від 29.01.2007 року № 07-04/66.

          Як свідчать матеріали справи, за період з лютого 2007р. по квітень 2007р.  позивачем на замовлення відповідача були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 25741грн.36коп.

          Позивачем у встановленому порядку щомісячно надсилались відповідачу рахунки для оплати спожитих послуг міжміського, міжнародного телефонного зв'язку.

           Нарахування за спожиті телекомунікаційні послуги здійснювались за відповідними тарифами. Обладнання позивача, яке здійснювало посекундну тарифікацію міжміських та міжнародних розмов відповідача (в діапазоні 1000 номерів, відповідно до отриманого дозволу відповідача) має відповідну сертифікацію.

          Відповідачем частково сплачувалися ці послуги, всього відповідачем було сплачено 15356грн.13коп., що підтверджується банківською випискою.

          В грудні 2007 року позивач зарахував  суму  переплачених  коштів (857,48 грн. -  внесенні платежів абонентами відповідача) в рахунок оплаченої  відповідачем суми за надані послуги.

          Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги міжміського та міжнародного зв'язку за період з лютого 2007р. по квітень 2007р. складає 9527грн.75коп. і до цього часу відповідачем не сплачена. Відповідачем залишено без відповіді претензію позивача про сплату спірного боргу та не підписано актів звірки взаєморозрахунків з позивачем.

          Спірна сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема:  щомісячними рахунками з роздруківками і доказами їх відправки та отримання, архівними даними розмов абонентів відповідача в номерному ресурсі 365000-365999 (відповідно до отриманої ліцензії), а також частковою сплатою відповідачем цих послуг.

          Враховуючи вищевикладені обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9527грн.75коп. заборгованості з надані телекомунікаційні послуги міжміського, міжнародного телефонного зв'язку.

Правомірним є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1764грн.94коп. суми інфляції, 300грн.11коп. – 3% річних та 423грн.36коп. пені.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України,           боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З урахуванням вищенаведеної норми кодексу, а також беручи до уваги вірний розрахунок позивачем 3% річних та суми інфляції, колегія суддів  вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  1764грн.94коп. суми інфляції, 300грн.11коп. – 3% річних.

          Згідно статті 36 Закону України «Про телекомунікації» та п. 41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, у разі затримки оплати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

          Розрахунок пені здійснений позивачем за затримку розрахунків відповідачем вірний і складає 423грн.36коп.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 423грн.36коп. пені, також підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним та наступним:

Так, в обґрунтування своїх доводів, відповідач посилається на те, що є оператором, а не споживачем вказаних послуг, а отже позивачем неправомірно заявлені вимоги щодо оплати за ці послуги.

          Як вже зазначалося, споживачем телекомунікаційних послуг є юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та (або) отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб. За умовами договору № 07-04/72 «Про взаємо з'єднання телекомунікаційної мережі Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко Лтд» з телекомунікаційною мережею Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» від 29.01.2007р., відповідач замовив та отримав взаємоз'єднання, яке дозволило останньому отримувати телекомунікаційні послуги міжміського, міжнародного телефонного зв'язку на підставі п. 2.2. даного договору, де визначено підключення 10 ЗЛМ (з'єднувальних    ліній     міжміських).  Отже, відповідач є    споживачем, так як телекомунікаційні послуги були надані саме його телекомунікаційній мережі в межах номерного ресурсу 365000-365999, на використання якого відповідач отримав дозвіл НКРЗ, а п 1.3.1. договору на взаємоз'єднання визначено, що відповідач планує надавати телекомунікаційні послуги, в т.ч. послуги міжміського, міжнародного зв'язку. Одночасно з договором про взаємоз'єднання було укладено договір № 07-04/66 «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» від 29.01.2007р., п 2.2.1. якого на позивача покладено обов'язок забезпечити якісний доступ мережі відповідача 1000 номерів з номерним ресурсом від 365000-365999 з мережею позивача та ТМЗК (телекомунікаційною мережею загального користування). Таким чином, відповідач в частині отримання послуг міжміського та міжнародного зв'язку, є замовником та споживачем телекомунікаційних послуг, а отже на правовідносини, що склались між  сторонами у справі розповсюджується дія Закону України «Про телекомунікації» та  Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

          Безпідставні посилання заявника апеляційної скарги на те, що договір на взаємо'єднання встановлює тільки те, що сторони мають право на взаємодоступ до мереж постачання телекомунікаційних послуг, які належать кожної із сторін і не встановлює обов'язок сторін щодо надання телекомунікаційних послуг.

           Відповідно до п. п. 1.3., 1.3.1., 2.2. договору на взаємо'єднання позивачем для відповідача згідно з п. 136 вищенаведених правил, на його ж замовлення було організовано взаємоз'єднання з 50 вхідними/вихідними з'єднувальними лініями (ЗЛ) і 10 з'єднувальними лініями міжміськими (ЗЛМ) його телекомунікаційної мережі ємністю 1000 номерів в номерному ресурсі 365000-365999 для можливості отримання телекомунікаційних послуг: послуг місцевого зв'язку, послуг доступу до мережі міжміського, міжнародного телефонного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку.  Позивачем та відповідачем також узгоджена схема організації зв'язку при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж  відповідача і ВАТ «Укртелеком» у м. Херсон. Отже, організація взаємоз'єднання була здійснена на замовлення саме відповідача з метою можливості отримання  також послуг міжміського та міжнародного зв'язку. Пунктом 1.3.2. вказаного договору встановлено обов'язок відповідача, для здійснення розрахунків, укласти договір на надання телекомунікаційних послуг, що і було зроблено шляхом укладання договору № 07-04/66 «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» від 29.01.2007р.  Договір щодо надання телекомунікаційних послуг міжміського та міжнародного зв'язку відповідач мав укласти не з Херсонською філією ВАТ «Укртелеком», а з Апаратом управління ВАТ «Укртелеком», що і було зроблено відповідачем, але тільки 27.04.2007р, шляхом укладення відповідного договору, який вступив в дію, за домовленістю сторін, з 01.05.2007р. Враховуючи, що відповідний договір щодо надання телекомунікаційних послуг міжміського та міжнародного зв'язку вступив в дію лише 01.05.2007 року, а даний спір стосується заборгованості, яка виникла у період до укладення вказаного договору, посилання заявника на цей договір,в обґрунтування своїх доводів, колегією суддів до уваги не приймаються.

          Також, слід зазначити, що постачальником послуг міжміського та міжнародного зв'язку для відповідача  була саме Херсонська філія ВАТ «Укртелеком», оскільки точка доступу відповідача до міжміського та міжнародного зв'язку територіально знаходиться у м. Херсон, а тому послуги міжміського та міжнародного зв'язку надавались безпосередньо позивачем, про що свідчать архівні дані розмов за лютий 2007р в номерному ресурсі 365000-365999.

          Не приймаються до уваги колегії суддів і доводи відповідача щодо того, що позивачем  невірно здійснювалися розрахунки за надані телекомунікаційні послуги - дзвінки на мережі рухомого мобільного зв'язку.

          Відповідно до ст.1 Закону України «Про телекомунікації» та  п. 4, 120 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, одним із видів телекомунікаційних послуг є послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, до яких і відносяться послуги доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку. Вищевказані послуги відносяться до інших телекомунікаційних послуг, і тарифи на дані послуги, на підставі п. 2 ст.66 Закону України «Про телекомунікації» повинні встановлюватись операторами самостійно. Позивач нараховував надані послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку на підставі наказів ВАТ «Укртелеком» № 591 та 592 про затвердження тарифів на послуги міжміського телефонного зв'язку та міжнародного телефонного зв'язку, що надаються в межах України, які повністю співпадали з тарифами на дані послуги, вказаними в Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги на період з 01.11.2006р., затвердженими Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.05.2006р. № 258. Послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку позивач нараховував на підставі наказу ВАТ «Укртелеком» №588 від 26.12.2006р.

          Також слід зазначити, що Порядок взаєморозрахунків між операторами телекомунікації за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку, затверджений Рішенням НКРЗ № 351 від 06.09.2006 року, на який посилається заявник апеляційної скарги, визначає порядок проведення розрахунків між операторами телекомунікації при наданні послуг після встановлення взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, умови взаєморозрахунків за наданні послуги доступу, розрахункові такси за доступ до телекомунікаційних мереж операторів, що займають монопольне становище, який поширюється на всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на підставі відповідних ліцензій, незалежно від форми власності. Всі дані умови оператори визначають в договорах про надання телкомунікаційних послуг. Однак, як вже зазначалося, після укладання договору на взаємоз'єднання між позивачем та відповідачем був укладений договір № 07-04/66 «Про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні» від 29.01.2007р., який визначав умови взаєморозрахунків за надані телекомунікаційні послуги місцевого зв'язку та з приводу оплати яких позивач немає ніяких претензій до відповідача, та не включав їх до розрахунку заборгованості за спірний період.  До того ж, саме у договорі щодо надання телекомунікаційних послуг міжміського та міжнародного зв'язку, визначені з 01.05.2007р. умови здійснення розрахунків між операторами зв'язку, а до моменту укладання даного договору, у зв'язку з існуванням взаємоз'єднання між позивачем та відповідачем, та споживанням відповідачем послуг міжміського та міжнародного зв'язку, відповідач зобов'язаний був оплачувати надані послуги в повному обсязі згідно  вимог Закону України «Про телекомунікації» та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга відповідача  задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом (120грн.16коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та апеляційною скаргою (60грн.08коп. державного мита) відносяться на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105  Господарського процесуального кодексу  України,  Запорізький  апеляційний господарський суд

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Теко ЛТД»,              м. Херсон  залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 15.04.2008 р. у справі № 2/97-08 - без змін.

          Постанову оформлено у повному обсязі та підписано 04.08.2008 року.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Колодій Н.А.  Мірошниченко М.В.