Постанова

від 22.07.2008 по справі 5/591

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/591

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2008 р.                                                                                    № 5/591  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Волковицької Н.О. –головуючого,Костенко Т.Ф.,Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаГребелюк Л.М. –дов. від 09.06.2008 року

відповідачане з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня"

на постановувід 08.04.2008 року Житомирського  апеляційного господарського суду

у справі№ 5/591 господарського суду Хмельницької області

за позовомВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної  компанії "Украгролізинг"

доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня"

про стягнення 73613,40 грн. заборгованості за несплату  лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 27.04.2001 року           № 22-01-653 фл

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" про стягнення 73613,40 грн. заборгованості за несплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 27.04.2001 року № 22-01-653 фл.

13.02.2008 року до господарського суду Хмельницької області надійшла зустрічна позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" (вх. 01-08/1157 від 14.02.2008 року) про визнання неукладеним Договору фінансового лізингу № 22-01-653 фл від 27 квітня 2001 року.

Ухвалою від 18.02.2008 року зустрічний позов повернуто заявнику на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, суд вказав, що відповідно до частини 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, тоді як візуальне порівняння зразків підписів директора товариства на договорі фінансового лізингу № 22-01-653 л від 27.04.2001 року свідчить про його невідповідність підпису на зустрічній позовній заяві.

Крім того, зустрічна позовна заява містить невірні поштові адреси сторін у спорі, які не відповідають даним Єдиного державного реєстру, а тому додану до неї поштову квитанцію суд розцінив як неналежний та недопустимий доказ надсилання відповідачеві за зустрічним позовом копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.02.2008 року, апеляційний суд прийняв постанову, якою ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.02.2008 року у справі № 5/591 залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.02.2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року у справі № 5/591 скасувати, а справу направити на новий розгляд мотивуючи касаційну скаргу неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи зустрічна позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" (вх. 01-08/1157 від 14.02.2008 року) про визнання неукладеним Договору фінансового лізингу № 22-01-653 фл від 27.04.2001 року повернута судом ухвалою від 18.02.2005 року керуючись пунктами 1, 2, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суди зазначили, що підпис особи на зустрічній позовній заяві візуально відрізняється від підписів директора товариства на договорі фінансового лізингу № 22-01-653 фл від 27.04.2001 року та його додатках.

Крім того, у зустрічній позовній заяві зазначені невірні поштові адреси сторін у спорі, які не відповідають даним Єдиного державного реєстру, а саме:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня" знаходиться у с. Сутківці Ярмолинецького району, тоді як в заяві зазначено, що останнє знаходиться у с. Сіткіці Ярмолинецького району.

Що ж стосується Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", то згідно з Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідки про включення до ЄДРПОУ останнє знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 16А, тоді як у зустрічній позовній заяві зазначено: м. Київ вул. Мечникова,16-ф.

Касаційна інстанція не може погодитись з такими висновками, оскільки підстави повернення позовної заяви визначені у статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Перелік підстав повернення позовної заяви, передбачених вказаною нормою є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, пункт 1 цієї статті передбачає, що суддя повертає позовну заяву якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судами встановлено, що зустрічну позовну заяву підписано директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" Паращиним М.П., тобто, особою посадове становище якої зазначено та дозволяє йому підписувати позовні заяви.

У такому разі суд не мав права повертати позов. Більш того, посилання судів на візуально визначену невідповідність підпису, по–перше не є підставою повернення позову, по–друге, аутентичність підпису повинна бути встановлена спеціальною експертизою.

Іншою підставою повернення позову суди зазначили, що позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача вул. Мечникова, 16 "ф" замість 16 "А", а адресу позивача с. Сітківці, замість Сутківці, а оскільки додана до матеріалів справи квитанція №3930 від 13.02.2008 року не містить найменування вулиці та номера будівлі, суди припустили, що неправильні адреси вказані і на конвертах, а відтак дійшли висновку, що це є підставою для повернення позову згідно пунктів 2, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Такий висновок є помилковим та суперечить обставинам, встановленим судами, оскільки пункти 2, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що позов повертається у разі якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, та у разі відсутності доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Так, судами встановлено, що заявник зустрічного позову в якості доказу направлення позову відповідачу надав поштову квитанцію №3930 від 13.02.2008 року та в позові зазначив поштові адреси: 01023 Печерський район, місто Київ, вул. Мечнікова, 16-Ф, с. Сітківці, Ярмолинецького району.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зустрічний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" повернуто безпідставно в зв'язку з чим ухвала господарського суду Хмельницької області від 18.02.2008 року та постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року підлягають скасуванню.

Крім того, касаційна інстанція вважає за необхідне звернути увагу судів на те, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України  висновки суду повинні ґрунтуватись на цілковитій відповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, з достовірністю встановленим судом. При цьому, суд не тільки має право, а й зобов'язаний з метою забезпечення правильного і всебічного розгляду справи вчиняти необхідні дії та витребувати необхідні докази.

Керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.02.2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.04.2008 року у справі № 5/591 господарського суду Хмельницької області скасувати.

Справу направити до господарського суду Хмельницької області для розгляду.

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" задовольнити.

Головуючий суддя                                        Н. Волковицька

С у д д і          Т. Костенко  

 Л.Рогач