Постанова

від 23.07.2008 по справі 44/49пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

44/49пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.07.2008 р.                                                                         справа №44/49пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Величко  Н.Л.

суддів Алєєвої  І.В. , Скакуна  О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Можарова З.М. – за дов. № 46/10 від 29.12.07 року,

від відповідачів 1,3:від відповідача 2:третя особапрокурорне з"явились, Безверхий С.В. - за дов. № В-3/08 від 21.07.08 року не з"явиласьЧерних О.І. –за посвідченням № 2033

розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційне подання Прокурора Куйбишевського району міста Донецька та апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька  

на рішення господарського суду

Донецької області

від14.05.2008 року

по справі№44/49пн (Мєзєнцев Є.І.)

за позовомПрокурора Куйбишевського району міста Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька

до відповідачів

за участі третьої особибез самостійних вимог на предмет спору  1.Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" м.Київ2. Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в місті Донецьку  3. Приватного підприємства "Максімус" м. Донецьк Державного підприємства „Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1”

про- визнання недійсними торгів, проведених 03.11.04 року Донецькою філією спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст”, по відчуженню відділом Державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в місті Донецьку на користь приватного підприємства "Максімус" будівлі складу літ.О-1 загальною площею 197,1 м2, розташованої по вулиці Куйбишева 109 в місті Донецьку;- визнання недійсним виданого 16.11.04 року П'ятою Донецькою державною нотаріальною конторою свідоцтва № 4-4382 про придбання приватним підприємством "Максімус" з прилюдних торгів від 03.11.04 року нерухомого майна, належного державному підприємству "Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1"

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад суті рішення суду

            21.02.2008р. Прокурор Куйбишевського району міста Донецька  звернувся до суду з позовом в інтересах Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька до Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст”, Державної виконавчої служби в Куйбишевському районі міста Донецька та Приватного підприємства "Максімус" про визнання недійсними торгів, проведених 03.11.04 року Донецькою філією спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст”, по відчуженню відділом Державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в місті Донецьку на користь приватного підприємства "Максімус" будівлі складу літ.О-1 загальною площею 197,1 м2, розташованої по вулиці Куйбишева, 109 в місті Донецьку та визнання недійсним виданого 16.11.04 року П'ятою Донецькою державною нотаріальною конторою свідоцтва № 4-4382 про придбання приватним підприємством "Максімус" з прилюдних торгів від 03.11.04 року нерухомого майна, належного державному підприємству "Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1".

Ухвалою суду від 22.02.2008р. порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2008р. замінений неналежний відповідач 3 - Державна виконавча служба у Куйбишевському районі м. Донецька на належного - Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в місті Донецьку.  

Рішенням   господарського  суду  області від 14.05.2008р. у справі                   № 44/49пн (суддя Мєзєнцев Є.І.) відмовлено у позові Прокурору Куйбишевського району міста Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька.

          Припинено провадження у справі за позовом прокурора Куйбишевського району міста Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька до Приватного підприємства „Максімус”.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Прокурор Куйбишевського району міста Донецька з прийнятим рішенням суду від 14.05.2008р. не погодився та подав апеляційне подання, позивач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі міста Донецька, також подав апеляційну скаргу, в яких просять його скасувати та  прийняти  нове  рішення,   яким   задовольнити позовні вимоги.

Апеляційне подання та апеляційна скарга мотивовані тим, що судом при розгляді справи не було з'ясовано усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, було визнано встановленими обставини, які мають значення для справи та які не були доказаними та було неправильно застосовано норми Закону України № 2864-ІІІ "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", як про це зазначено в його преамбулі, спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Посилаються на те, що статтею 2 Закону №2864 зазначено, що під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо такі відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами продажу  майна  в  процесі   провадження   справи   про   банкрутство,   щодо   визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

До об'єктів нерухомого майна слід відносити майно, пов'язане із землею - будівлі, споруди, квартири, підприємства {їх структурні підрозділи) як цілісні майнові комплекси, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого.

До інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87.

Вважають, що судом не було витребувано у третьої особи ДП "Куйбишевське РБУ №1" та відповідно не було об'єктивно досліджено доказів щодо спірної будівлі літ.О-1, чи обліковується у бухгалтерському обліку будівля складу літ.О-1, як необоротні активи згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", тобто, на думку апелянтів, судом було порушено вимоги статей 34 та 38 ГПК України, та вимоги статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Відділом ДВС Куйбишевського РУЮ м. Донецька не було  надано до суду доказів того, що дійсно на виконанні перебувало зведене виконавче провадження, оскільки з письмових пояснень Відділу усі матеріали були утилізовані у зв'язку із закінчення строку зберігання.

Зазначають, що виходячи зі змісту акту АА № 410161 від 20.01.04 року, вбачається що виконавче провадження було відкрито на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави, а не щодо виплати заробітної плати, а тому підлягало зупиненню відповідно до статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням правил статті 62 Закону України "Про виконавче провадження". При введенні спеціальною нормою закону   мораторію   на   примусову   реалізацію   певного   майна   виконавче провадження підлягає  зупиненню.           

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника:

в першу чергу - на кошти боржника та інші цінності;

в другу - на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Посилаються на те, що доказів звернення державного виконавця до боржника, банківських установ з метою звернення стягнення на грошові кошти боржника, звернення стягнення на рухоме майно, на яке не розповсюджується дія Закону Україна № 2864, відповідач не надав, оскільки ці обов'язкові для виконання дії не зробив взагалі.

Проте, судом не було звернено уваги, що у порушення вимог Закону №2864 щодо мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств виконавче провадження про стягнення з Державного підприємства Куйбишевське Ремонтно-будівельне управління №1 п/о «Донецьквугілля»зупинено не було .

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови державного виконаний про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частіші другій цієї статті. Частина 2 цієї статті Закону зазначає, що постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу, нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відділом не було надано доказів відповідно до статті 33 ГПК України про отримання ДП Куйбишевське РБУ №1 копії постанови про арешт коштів чи майна боржника.

До  органів нотаріату та будь-яких інших органів що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, також не було надіслано постанову якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Вважають, що державним виконавцем при виконанні своїх обов'язків були допущені порушення щодо порядку відчуження спірного майна.

Посилаються на те, що згідно статуту Державне підприємство Куйбишевське Ремонтно-будівельне управління №1 п/о "Донецьквугілля" засновано на державній власності та підпорядковується Міністерству вугільної промисловості України - орган управління майном.

Вважають, що у порушення статей 75 та 136 Господарського кодексу України державним виконавцем при здійснені відчуження нерухомого майна Державного підприємства не було отримано ані згоду органу, уповноваженого управляти майном Державного підприємства Куйбишевське Ремонтно-будівельне управління №1 п/о «Донецьквугілля»- Міністерства вугільної промисловості України, а ні згоду Фонду державного майна України в установленому порядку.

Зазначають, що станом на 03.11.2004р. Державне підприємство Куйбишевське Ремонтно-будівельне управління №1 п/о "Донецьквугілля" мало податковий борг перед бюджетом та все його майно знаходилось у податковій заставі, що підтверджується розширеним витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідно до якого з 27.07.1998 року та зі змінами від 07.05.2003 року, та з подальшою реєстрацією 21.04.2004 року (після завершення п'ятирічного терміну зберігання) все майно та майнові права знаходяться у податковій заставі. Термін дії податкової застави зазначений 20.04.2009 рік. Причому законність внесення податковою інспекцією обтяження на все майно боржника саме в зазначений Державний реєстр обтяжень рухомого майна, випливає з приписів спільного наказу Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України №9/5/59 від 07.02.03 року "Про реєстрацію податкових застав нерухомого майна". Що стосується реєстрації податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна терміном на 5 років, то відповідно до статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»записи зберігаються в Державному реєстрі протягом 5 років з моменту їх внесення.

Тобто, на момент проведення прилюдних торгів щодо відчуження майна ДП Куйбишевське РБУ №1 п/о "Донецьквугілля", все майно та майнові права знаходилися у податковій заставі, яка була належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Податкова застава та арешт ВДВС за своєю природою є публічними обтяженнями (обмеженнями) майнових прав боржника. Наявність державної реєстрації податкової застави та відсутність державної реєстрації арешту державного виконавця визначають пріоритет податкової застави над арештом державного виконавця, що, на думку апелянтів, випливає зі змісту статей 14 та 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», норми якого можливо застосувати до спірних правовідносин в силу статті 8 ЦК України - на підставі аналогії закону, оскільки приписи Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»прямо не встановлюють правил пріоритетності обмежень на нерухоме майно, а Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», предметом правового регулювання якого є правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, до спірної ситуації найбільш близьким за змістом та предметом регулювання нормативним документом.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційні скарги

Відповідач 2 вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення, з тих підстав, що рішення суду винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи, а висновки суду повністю відповідають цим обставинам.

4. Апеляційною інстанцією встановлено:

          Відповідно до Статуту (а.с.22-26) Державне підприємство Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1” засновано на державній власності.           

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 15068673 (а.с.14-15), активи Державного підприємства Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1” (рухоме майно та майнові права) 23.04.1999 року внесені до податкової застави. Пізніше, 21.04.2004 року, до податкової застави внесено усе майно  – все майно та майнові права.

Згідно довідки податкового органу станом на 03.11.2004р. (а.с.101) податкова заборгованість Державного підприємства "Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1" склала 126270грн.

20.01.04 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в місті Донецьку  складено акт опису та арешту майна Державного підприємства "Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1"  АА № 410161 (а.с.68-69), згідно якого описано рухоме та нерухоме майно боржника та оголошено заборону його відчуження. В акті АА № 410161 від 20.01.04 року зазначено, що на примусовому виконанні перебували рішення судів виданих з 2000 року по 2003 рік: господарського суду та судами загальної юрисдикції та платіжні вимоги організацій про стягнення з Державного підприємства "Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1" на користь стягувачів (фізичних, юридичних осіб) загальної суми боргу у розмірі 37646,76 грн., яке об'єднано в порядку, передбаченому статтею 49 Закону України „Про виконавче провадження” через наявність декількох стягувачів, які мали претензії майнового характеру до боржника.

04.10.2004 року між Донецькою філією Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец'юст” та Відділом державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції в місті Донецьку  укладено договір на реалізацію арештованого майна № 4050695 (а.с.73) щодо відчуження належної Державному підприємству "Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1" Будівлі складу, загальною площею 197,1м.в., розташованої за адресою м. Донецьк, вул.. Куйбишева, 109.

12.10.04 року у газеті „Партнер-Інформ” № 162 (306) розміщено оголошення про проведення прилюдних торгів (а.с.67).

Прилюдні торги з реалізації нерухомого майна Державного підприємства "Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1" відбулись 28.10.2004 року, що підтверджується протоколом № 4050695-5 (а.с.65). Переможцем конкурсу стало ПП "Максімус".

Відповідно до статті 66 Закону України „Про виконавче провадження” начальником Відділу 03.11.2004 року затверджено акт про проведення прилюдних торгів від 28.10.04 року (а.с.29), який є підставою для реєстрації права власності на Будівлю складу літ.О-1.

16.11.2004р. державним нотаріусом П'ятої донецької нотаріальної контори ПП "Максімус" видано свідоцтво про право власності на майно (а.с.27), яке складається з  Будівлі складу О-1 загальною площею 197,1м.в., розташованої за адресою м. Донецьк, вул.. Куйбишева, 109.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 06.05.2008р. Приватне підприємство "Максімус", ідентифікацій1ний код 32088057, адреса 83012, м. Донецьк, вул. Словацька,1кв.75, 07.06.06 року було ліквідовано, про що внесено відповідний запис № 12661110003008244 (а.с.80).

Ухвалою від 30.11.2007р. у справі 45\247бГосподарським судом Донецької області порушене провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Державного підприємства Куйбишевське ремонтно-будівельне управління №1 ВО «Донецьквугілля»за заявою ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька.

12.12.2007р. у справі №45\247б Господарським судом Донецької області прийнято постанову ,якою визнало банкрутом відсутнього боржника Державне підприємство Куйбишевське ремонтно-будівельне управління №1 ВО "Донецьквугілля" та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Несвіт Л.П.

16.12.2007р. ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було здійснено перевірку стану збереження активів платника податку, які перебувають у податковій заставі Державного підприємства Куйбишевське ремонтно-будівельне управління №1 ВО "Донецьквугілля". Актом встановлено ,що майнові активи введені у податкову заставу 7.05.2003р.,згідно акту опису від 9.01.2003р.№2 а саме адміністративно-побутовий корпус, бокс (гараж),будівля котельної, що розташовані за адресою м. Донецьк  вул. Куйбишева,109 відсутні. Будівля гаражу була реалізована Донецькою філією "Укрспецюст" з прилюдних торгів ПП "Максімус".

5.Мотиви з яких виходила апеляційна інстанція при прийнятті постанови:   

5.1. Щодо доводів скаржників про порушення державним виконавцем при складенні акту опису та арешту та при проведенні торгів підпункту 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо необхідності узгодження факту реалізації Будівлі складу з податковою інспекцією.

У відповідності з п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна.

Таким чином, дана заборона на відчуження майна без згоди податкового органу стосується тільки платника податку.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень. Права то обов'язки державного виконавця визначені у Законах України  "Про державну виконавчу службу" і "Про виконавче провадження". Вказані закони не містять положень про те, що державні виконавці повинні звертатись до податкових органів за отриманням згоди на реалізацію майна, що знаходиться  у податковій заставі.

Закон України № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не містить заборони щодо арешту майна підприємства-боржника з метою забезпечення позову за господарським чи іншим судовим спором

За змістом статті 13 Закону України "Про заставу", яка регулює форму договору застави, її норми не поширюються на право податкової застави, яке регулюється податковим законодавством.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що до правовідносин податкової застави не можна застосовувати за аналогією норми, що регулюють цивільні правовідносини у тому числі врегульовані Законом України “Про заставу” , оскільки податкова застава є способом забезпечення податкових зобов'язань платників податків і врегульована спеціальним податковим законом (ЗУ № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами), відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується,якщо інше не встановлено законом.

 5.2. Щодо доводів апелянтів про те, що  при   організації торгів спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" порушений Закон України № 2864-ІІІ від 29.11.2001р. "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", яким встановлено мораторій на відчуження майна державних підприємств.

Згідно ст.1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" на період до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

У статті 2 Закону України №2864 "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (зі змінами внесеними Законом № 2103-ІУ від 21.10.2004р.) зазначено, що під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо такі відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами продажу  майна  в  процесі   провадження   справи   про   банкрутство,   щодо   визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Як вбачається з  довідки органу виконавчої служби № 7-18 від 01.10.04 року (а.с.72) будівля складу літ.О-1 не забезпечує виробничу діяльність Державного підприємства Куйбишевське ремонтно-будівельне управління № 1”, у справі відсутні докази, які б свідчили ,що будівля складу літ. О-1 забезпечують ведення виробничого процесу. Арешт та опис майна здійснювався  у присутності працівників Державного підприємства Куйбишевське Ремонтно-будівельне управління №1 п/о «Донецьквугілля», які підписали відповідний акт , заперечення щодо неможливості реалізації  цього майна у зв'язку з неможливістю у подальшому здійснювати виробничу діяльність підприємством не висловлювались , , тому судова колегія дійшла висновку ,що дія мораторію відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" на цю будівлю не поширюється,.

5.3. Щодо доводів ДПІ про те, що у порушення статей 75 та 136 Господарського кодексу України державним виконавцем при здійснені відчуження нерухомого майна Державного підприємства не було отримано ані згоду органу, уповноваженого управляти майном Державного підприємства Куйбишевське Ремонтно-будівельне управління №1 п/о «Донецьквугілля»- Міністерства вугільної промисловості України, а ні згоду Фонду державного майна України в установленому порядку.

Частиною 1 ст. 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника  у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Зміст названої норми передбачає можливість обмеження правомочності підприємства щодо володіння ,користування та розпорядження окремих видів майна,закріпленого за ним на  правах повного господарського відання власником або в силу закону. Обмежень щодо можливості Державною виконавчою службою примусово реалізувати майно підприємства з метою погашення боргу стягнутого рішенням суду названа стаття не містить.

У апеляційній скарзі заявник апеляційної скарги  стверджуючи порушення виконавчою службою вимог ст.. 75 ГК України довільно виклав її зміст.

     Згідно статті ч.5 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має  права  безоплатно передавати   належне   йому   майно   іншим  юридичним  особам  чи громадянам,   крім  випадків,  передбачених  законом.  Відчужувати майнові   об'єкти,   що  належать  до  основних  фондів,  державне комерційне  підприємство  має  право  лише  за  попередньою згодою органу,  до  сфери  управління  якого  воно  належить,  і  лише на конкурентних   засадах,   якщо   інше   не   встановлено  законом.

           Розпоряджатися  в  інший  спосіб  майном,  що належить до основних

фондів,  державне  комерційне  підприємство має право лише у межах повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

              Відчуження  нерухомого  майна,  а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту   здійснюється   за   умови  додаткового  погодження  в установленому порядку з Фондом державного майна України.

                 Абзацом 2 частина 5 ст.75 ГК Україна доповнена згідно із Законом N 549-V  від 09.01.2007, яким ч.5 ст.75 викладена у новій редакції, ця редакція ст.75 ГК України не може застосовуватися до правовідносин, які виникли у 2004р. - здійснення публічних торгів.

        Крім того названа стаття також не містить будь-яких обмежень правомочності Державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішень судів.

Законом України "Про виконавче провадження" передбачений певний порядок дій державних виконавців при виконанні судових рішень та зверненні стягнення на майно боржника.

Відповідно до ст.64 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначений порядок звернення  стягнення  на  майно   боржника - юридичної особи, у разі накладення арешту на майно третьої черги (об'єкти  нерухомого  майна,  верстати, обладнання,  інші  основні  засоби,  а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.,  що належить боржнику  - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє  власника  або  уповноважений  ним  орган,   до   сфери управління  якого  належить  майно,  та у разі необхідності –Фонд державного  майна  України  про   накладення   арешту   на   майно боржника  -  юридичної  особи,  а  також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

Тобто Законом України "Про виконавче провадження" передбачено лише повідомлення державним виконавцем орган, уповноваженого управляти майном Державного підприємства та Фонд державного майна України про накладений арешт на майно підприємства, а не обов"язково отримання згоди на арешт майна та його реалізацію.

5.4. Щодо посилань скаржників на висновки, наведені у постанові Вищого господарського суду України від 30.05.07 року у справі № 44/374а щодо порядку узгодження реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, судова колегія зазначає, підстави звільнення від доказування наведені у ст.35 ГПК України і є вичерпними. Висновки суду у справі № 44/374а в якій брали  участь інші сторони, не можуть вважатись преюдиціальними у розумінні ст.35 ГПК України.

5.5. Щодо доводів апелянтів про те, що на момент реалізації будівлі складу літ. О-1 Приватне підприємство "Максимус" було включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, тому ліквідація 07.06.2006р. ПП "Максімус" не має значення для визнання недійсними торгів.

Статтею 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Пунктом 6 ч.1 ст.80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано .

Відповідно до статті 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам –правонаступникам у результаті реорганізації або в результаті ліквідації, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно п.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов'язки) юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 06.05.2008р. Приватне підприємство "Максімус", ідентифікацій1ний код 32088057, адреса 83012, м. Донецьк, вул. Словацька, буд.1кв.75, 07.06.06 року було ліквідовано за заявою власника або рішення вищого органу управління, про що внесено відповідний запис № 12661110003008244 (а.с.80), тому суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України за позовом прокурора Куйбишевського району міста Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька до Приватного підприємства „Максімус”.

З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду від 14.05.2008р. винесено у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

                              П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Донецької області від 14.05.2008р. у справі № 44/49пн залишити без змін, а апеляційне подання Прокурора Куйбишевського району міста Донецька та апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.          

Головуючий          Н.Л.  Величко

Судді:          І.В.  Алєєва

          О.А.  Скакун

Постанова підписана 25.07.2008р.

Надруковано 9 примірників:

           4–сторонам по  справі

  1 - у справу

           1 –господарському  суду                                                                                                                                              1-апеляц..господ. суду

  1- прокурору

   1 -  третій особі