Рішення

від 30.07.2008 по справі 4/296-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/296-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

30.07.2008                                                                Справа №  4/296-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу               

за позовом державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

м.Одеса

до    приватного підприємства "Юрмаш-Універсал" м. Херсон  

про   стягнення  41.676грн.53коп.

за участю   представників сторін:

від  позивача   -  юрист Конончук О.В.  

від  відповідача  - представник Дунаєв М.І.

          Позивач звернувся з  позовом про  стягнення  з відповідача 24.311грн.31коп. штрафу та 17.365грн.22коп. пені, посилаючись на несвоєчасне  виконання ним обов'язків  по  поставці запасних  частин  для теплоходу «Робочий»відповідно до  договору поставки  від 15.08.2007року №КД-10818.

          Відповідач факт  несвоєчасної поставки  запасних  частин  не заперечує, але просить  зменшити  розмір  штрафу та пені  до 100грн.00коп? посилаючись на норму статті 233 ГК України, оскільки  вважає, що незважаючи на прострочку, він  виконав свої  обов'язки за договором і позивачу несвоєчасним виконанням зобов'язання не завдано збитків, тому відсутні обставини для покарання відповідача та нарахування йому штрафних  санкцій.

          Справа розглядалася з  перервою, яка  відповідно до  статті 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 23.07.2008року.

          Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи  докази, заслухавши представників сторін, суд –

                                                  в с т а н о в и в:

          15 серпня 2007року  між державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (позивач) та приватним підприємством "Юрмаш-Універсал" (відповідач по  справі) укладено  договір  поставки   №КД-10818.

          Згідно з  зазначеним договором відповідач прийняв на себе обов'язки поставити, а позивач –прийняти  та сплатити на умовах, передбачених договором, запасні  частин  для теплоходу «Робочий»в асортименті, кількості, за цінами, вказаними в додаткку №1 (специфікація №1), який є  невід'ємною  частиною  договору. Загальна ціна договору відповідно до  пункту 3.1 та специфікації №1 становить 347.304грн.41коп.

          Відповідно до п. 2.2 договору від 15.08.2007року відповідач зобов'язався  здійснити  поставку запасних  частин протягом 50  календарних днів з дня укладання договору поставки, тобто  не  пізніше 03.10.2007року. Пунктом 4.1 договору поставки  також  встановлено, що  датою  поставки вважається дата передачі  відповідачем товару за підписаною  сторонами  товарною  накладною.

          Відповідно до п.1, 7 ст. 193 ГК України,  ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлене  договором або законом.

          Згідно  з ч.1 статті  712 ЦК України  за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює  підприємницьку діяльність,  зобов'язується передати  у встановлений  строк товар у власність  покупця для використання його  у підприємницькій діяльності або  в інших  цілях, не  пов'язаних з  особистим використанням, а покупець  зобов'язується прийняти  товар  і сплатити за нього  певну  грошову суму.

Згідно з  частиною 2 зазначеної  норми  до  договору поставки  застосовуються загальні  положення про  купівлю-продаж, якщо  інше  не  встановлене  договором, законом, або не  випливає з характеру відносин сторін.

Нормою  статті 662 ЦК України встановлено  обов'язок продавця  передати  покупцеві товар  визначений договором  та одночасно  з  товаром  передати  його приналежності та документи. При цьому відповідно до  частини 1 статті  664 ЦК України та пункту 4.1 договору поставки  від 15.08.2007року обов'язок продавця передати  товар  покупцеві  вважається виконаним  в момент передачі позивачу  товару та підписання сторонами  товарної  накладної.

Матеріалами  справи підтверджується, та не  заперечується відповідачем, що  своїх  обов'язків по  своєчасній поставці запасних частин  на протязі 50 календарних  днів з  дати  укладання договору відповідач не  виконав, поставивши останню партію товару 22.11.2007року, з прострочкою  більш  ніж 30 днів, що  підтверджується наданою до матеріалів справи товарною  накладною  №РН-0000230.

          Згідно зі статтею  610 ЦК України  порушенням  зобов'язання  є його невиконання або  виконання з порушенням  умов, визначених  змістом зобов'язання (неналежне  виконання). При  цьому, відповідно до  статті 611 ЦК України у разі порушення  зобов'язання настають  правові наслідки, встановлені  договором або законом, зокрема  сплата неустойки ( штрафу, пені).  Така ж  відповідальність  передбачена і  статтею 230 ГК України.

          Укладаючи договір  поставки від 15.08.2007року №КД-10818,  сторони пунктом 6.2 шляхом добровільного волевиявлення узгодили  відповідальність  у вигляді сплати  пені   у розмірі 0,1% за кожний день прострочення  від  загальної  ціни  договору, зазначеної пунктом 3.1, та додатково  у разі  прострочення поставки  товару понад 30 календарних  днів - штрафу у розмірі 7% від загальної ціни договору. Таким чином, відповідно до частини 4 статті 179 ГК України сторони, укладаючи  договір  поставки  від  15.08.2007року, проявили вільне  волевиявлення  та погодили відповідальність  за несвоєчасне  виконання договору у вигляді сплати  пені та додатково штрафу, виходячи  із  загальної  ціни договору –347.304грн.41коп, незалежно  від  вартості несвоєчасно  поставлених  відповідачем запасних  частин.

          З урахуванням   зазначених  норм закону та договору,  позивачем  обгрунтовано  нараховано  відповідачу 24.311грн.31коп.  штрафу та 17.365грн.22коп. пені відповідно до  зазначеного  в позовній заяві розрахунку.

          Розглядаючи  клопотання відповідача про  зменшення  штрафу та пені до 100грн.00коп., суд  виходить  із  наступного.

Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо  належні до  стягнення штрафні санкції  надмірно  великі порівняно  із збитками  кредитора, суд  має  право  зменшити  розмір  санкцій. При цьому повинно  бути взято  до  уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; матеріальні інтереси  сторін; їх  фінансовий стан; ступінь  вини відповідача у виникненні спору; наявність  інших  обставин  справи.

          Згідно з  вимогами  ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство  в господарських судах  здійснюється на засадах  змагальності. Сторони ,  які беруть  участь  у справі, обгрунтовують свої  вимоги і заперечення поданими  суду доказами. При  цьому, кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх  вимог  і заперечень.

          Посилаючись  на те, що позивачу несвоєчасним виконанням зобов'язання не завдано збитків, тому відсутні  підстави  для покарання відповідача та нарахування йому штрафних  санкцій і пені, відповідач не  надає  жодних  належних доказів в розумінні статті 233 ГК України та  статті 34 ГПК України, які б  підтверджували ці факти. Не надано ним  і документального підтвердження  причин  несвоєчасної поставки  товару,   майнового  стану та інших доказів, які б  заслуговували  на увагу  суду та були підставою для зменшення штрафний санкцій.

В той же час, як пояснив представник позивача,  умовами  договору між  сторонами  узгоджувалася поставка запасних  частин  для здійснення повного  ремонту теплоходу  «Робочий»і несвоєчасна поставка навіть  однієї із  узгоджених  договором запасної  частини, не дозволяє вчасно  здійснити  ремонт судна, тому сторони  при укладанні договору і  встановили санкції  за прострочку терміну поставки, визначені пунктом 6.2 договору поставки, виходячи  із повної  ціни договору. Оскільки відповідач не  виконав вчасно  обов'язків за договором від 15.08.2007року, позивач був позбавлений вчасно здійснити  ремонтні роботи  судна,  тому він  просить  стягнути з  відповідача штрафні санкції  та пеню  в повному розмірі.

          В урахуванням  викладеного, суд  не  вбачає  підстав для зменшення розміру штрафу та пені, тому позовні вимоги підлягають  задоволенню  в повному розмірі.

Витрати по сплаті державного мита та  за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до  ст.49 ГПК України відносяться на  відповідача.

В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

             З урахування вищезазначених  норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, ст. 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні   вимоги  задовольнити  в повному  обсязі.

          2. Стягнути з приватного підприємства "Юрмаш-Універсал" м. Херсон вул.Полякова, 3 р/р 26003008504 в Херсонській філії КБ «Західінкомбанк» МФО 352327 код 31848199  на користь державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" м. Одеса  Митна площа № 1 р/р 26004124091 в ВАТ «МТБ» м.Іллічівська МФО 328168 код 01125666 - 24.311грн.31коп. штрафу, 17.365грн.22коп. пені, 416грн.76коп. витрат по сплаті державного мита та    118грн.00коп.   витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

             Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                         Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст.84 ГПК України 04.08.2008року.