Постанова

від 10.12.2008 по справі 4/296-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/296-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.08                                                                                               Справа №4/296-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Хуторной В.М.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників

позивача: Конончук О.В., довіреність № 020п/7-450 від 26.12.2007р. юрисконсульт;   

відповідача: Константінов Є.О., довіреність б/н від 18.11.2008р. юрисконсульт;   

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 4/296-08 та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал», м.Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 30.07.2008р. у справі № 4/296-08

за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», м.Одеса

до відповідача Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал», м.Херсон

про стягнення суми                    

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.07.2008р. у справі                       № 4/296-08 (суддя Ємленінова З.І.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал» на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» 24311,31грн. штрафу, 17365грн.22коп. пені. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст.525, 526, 610, 662, ч.1 та ч.2 ст.712 ЦК України, п.1,7 ст.193, ст.233 ГК України та мотивовано тим, що відповідач своїх обов'язків по своєчасній поставці запасних частин на протязі 50 календарних днів з дати укладання договору не виконав, поставивши останню партію товару 22.11.2007р. з прострочкою більш ніж 30 днів, суд першої інстанції з урахуванням п.6.2 договору, ч.4 ст.179 ГК України визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача 24311грн.31коп. штрафу, 17365грн.22коп. пені та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 30.07.2008р. у справі № 4/296-08, з тих підстав, що висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також просить прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафу до 100грн. та визнати недійсним п.6.2 договору № КД-10818 від 15.08.2007р. Заявник апеляційної скарги зазначає, що вищезазначений п. 6.2 договору, який стосується сплати пені за прострочення термінів поставки товару позивачу є таким, що суперечить приписам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положенням ЦК України і ГК України. Відповідач зазначає, що позивачем не було доведено завдані збитки чи погіршення майнового стану підприємства, які спричинені несвоєчасним виконанням зобов'язань з боку відповідача. Отже, відповідач вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 233 ГК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, рішення господарського суду Херсонської області від 30.07.2008 р. у справі № 4/296-08 залишити без змін. Посилаючись на ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України, позивач вказує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору, договір є обов'язковим для виконання сторонами. До того ж в Господарському кодексі України прив'язування пені виключно до грошового зобов'язання відсутнє. На думку позивача, вимоги відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій не підтверджені належними доказами.   

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2008 р. апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 10.12.2008 р.      

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2329 від 09.12.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого              Мойсеєнко Т.В., суддів Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Судовий процес вівся із застосування засобів технічної фіксації та за згодою представників сторін в судовому засіданні 10.12.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила, що 15.08.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки               № КД-10818 (далі - Договір) (а.с.16), згідно з умовами якого відповідач зобов'язаний поставити, а позивач прийняти і сплатити за змінно-запасні частини для т/х “Робочий” (далі - Товар) в асортименті, кількості, за цінами, вказаними в Додатку № 1 (Специфікація № 1), який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору поставка Товару здійснюється протягом 50 (п'ятидесяти) календарних днів з дати укладання цього Договору.  

Загальна ціна Товару за Договором складає 347304,41грн., в т.ч. ПДВ 20% грн. - 57884,07 грн. (п. 3.1 Договору).

Датою поставки вважається дата передачі відповідачем позивачу Товару згідно до підписаної сторонами товарною накладною (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 8.6 Договору він (договір) набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами усіх зобов'язань.

В додатку № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію №1, згідно з якою предметом поставки є запчастини загальною вартістю 347304,41грн. (далі –Товар).

ПП «Юрмаш-Універсал» на виконання умов Договору поставляв позивачу Товар до 22.11.2007р., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000167від 17.08.07р. на суму 314539,01грн., № РН-0000184 від06.09.07р. на суму 8155,22грн., № РН-0000211 від 01.11.07р. на суму 19960,13грн., № РН-0000230 від 22.11.2007р. на суму 4472,28грн. (а.с.13). Тобто поставка здійснена з порушенням встановленого в Договорі строку поставки Товару (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 6.2 Договору за прострочення термінів поставки Товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від загальної ціни цього Договору (вказаної у п.3.1 цього договору), а за прострочення понад тридцять календарних  днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (Сіми) % від вказаної загальної ціни Договору.

Стягнення з відповідача на користь позивача 24311,31грн. штрафу і 17365,22грн. пені за неналежне виконання умов Договору, стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли на підставі договору поставки № КД-10818 від 15.08.07р.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки(строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк   (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язання, як встановлено ст. 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту  або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось вище і не заперечується відповідачем, останнім порушений передбачений пунктом 2.2 Договору строк поставки, остаточна поставка була здійснена 22.11.2007р., тобто із простроченням 50 календарних днів.

В силу вимог ст.ст. 216, 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій,зокрема у вигляді штрафних санкцій.

Стаття 230ГК України штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,штраф,пеня),яку учасник господарських відносин зобов'язаний  сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань з поставки у вигляді штрафу і пені сторони встановили у п.6.2.договору, на підставі якого і заявлені позовні вимоги.

Дослідивши зміст даного пункту договору та враховуючи вимоги чинного законодавства, що регулює відповідні спірні відносини, колегія вважає, що позовні вимоги задоволенню підлягають частково з огляду на наступне.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки,штрафу, пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ,слід виходити  із визначень, наведених у ЦК України.

Згідно з ч. ч. 2 та 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового  зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня сплачується за невиконання грошового зобов'язання і у відсотках від суми несвоєчасно виконаного такого зобов'язання.  

Однак, як було зазначено вище, п. 6.2 договору передбачає відповідальність у вигляді пені не за невиконання грошового зобов'язання, а за прострочення термінів поставки та від загальної суми договору, що суперечить приписам ст.549 ЦК України.

Згідно з п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України п. 6.2 Договору в частині стягнення пені у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від загальної суми договору слід визнати недійсним. Отже підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 17365,22грн. відсутні, в цій частині в позові слід відмовити.

Стосовно вимог про стягнення штрафу в сумі 24311,31грн., то в цій частині позовні вимоги заявлено обґрунтовано, розрахунок позивачем зроблений вірно.

Однак, вказані санкції є надмірно великими і не співвідносяться зі ступенем порушення. Порушенням не завдано збитків позивачу. Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що у позивача немає доказів спричинення  позивачу збитків порушенням строків поставки. Крім того, на момент розгляду спору судом відповідач зобов'язання з поставки виконав.

Згідно ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасника господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.      

Однак, відповідно до п.3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін дійшла до висновку, що розмір штрафу, який підлягає стягненню, слід зменшити до 5000грн.

За таких обставин апеляційна скарга Приватного підприємства “Юрмаш-Універсал”,           м. Херсон підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню через неповне з'ясування усіх обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Судові витрати, у тому числі і по апеляційній скарзі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, п.1, п.3 ст.83, ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Юрмаш-Універсал”, м. Херсон задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 30.07.2008 р. у справі № 4/296-08  скасувати частково й прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п. 6.2 договору поставки № КД-10818 від 15.08.2007р., укладеного між Державним підприємством “Одеський морський торговельний порт”, м. Одеса і Приватним підприємством “Юрмаш-Універсал”, м. Херсон в частині стягнення пені у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від загальної суми договору.  

Стягнути з Приватного підприємства “Юрмаш-Універсал”, м. Херсон на користь Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”, м. Одеса 5000грн. штрафу, 243,11грн. державного мита, 68,83грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи у господарському суді Херсонської області.  

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”, м. Одеса на користь Приватного підприємства “Юрмаш-Універсал”, м. Херсон 86,83грн. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.

Видачу наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.

 Хуторной В.М.