Рішення

від 19.10.2011 по справі 15/5009/4927/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.11 С права № 15/5009/4927/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Купріянівсь ка сільська рада Вільнянсько го району Запорізької област і, 70054, Запорізька область, Віль нянський район, с. Купріянівн а, пров. Парковий, буд. 1

до відповідача Приватн ого підприємства “Агрофір ма Прогрес”, 70054, Запорізька обл асть, Вільнянський район, с. Ку пріянівка, вул.. Молодіжна, буд . 1

про визнання договору к упівлі продажу недійсним

Суддя Го рохов І.С.

представники:

від позивача: Грона В.О. , сільський голова, посвідчен ня 3 б/н від 22.11.2010р.

від відповідача: ОСОБА_3 , представник дов. № 22 від 01.06.2009р.

Суть спору:

Розглядається позовна з аява Купріянівської сільськ ої ради Вільнянського району Запорізької області до відп овідача Приватного підп риємства “Агрофірма Прогрес ” про визнання договору купі влі - продажу недійсним.

Ухвалою господарсько го суду від 19.08.2011 порушено прова дження у справі, її розгляд пр изначено на 08.09.2011. Розгляд справ и відкладався.

В судовому засіданні 19.10.2011 ог олошено вступну та резолютив ну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з н аступних підстав: згідно акт у приймання передачі №49 від 25.07 .2005 у зв' язку з розформування м ТОВ «Колос»позивачу було п ередано на баланс майно, що на лежало ТОВ «Колос»на праві в ласності, зокрема одноповерх ове приміщення зернового скл аду, що розташоване в АДРЕС А_3. Проводивши роботу по бла гоустрою території, позиваче м з' ясувалося, що навколо за значеного майна Приватним підприємством «Агрофірма «Прогрес»встановлено огоро жу. Звернувшись до керівника зазначеного підприємства, п озивач дізнався, що між ПП «Аг рофірма «Прогрес»та ТОВ «Кол ос»у 2002 році укладено договір купівлі-продажу, зокрема, і ви щезазначеного майна.

Позивач просить визнати не дійсним договір купівлі-прод ажу №3 від 01.02.2002, укладений між П П «Агрофірма «Прогрес»та ТОВ «Колос»з тих підстав, що дани й договір не посвідчений нот аріально, об' єкт нерухомост і не пройшов державну реєстр ацію.

Відповідач проти позову за перечує з підстав, викладени х у відзиві. Вважає, що договір укладено у відповідності до діючого законодавства, що ді яло на момент укладення оспо рюваного договору. При уклад енні спірного договору права позивача не порушувались. Кр ім того, відповідач просить з астосувати строк позовної да вності, оскільки позивач зве рнувся до суду з пропуском та кого строку для звернення до суду.

Розгляд справи здійснював ся за допомогою технічних за собів фіксування судового пр оцесу, а саме: програмно-апара тного комплексу «Оберіг».

Вивчивши матеріали справи , заслухавши пояснення предс тавників сторін суд встанови в наступне.

01.08.2002 між Товариством з обмеж еною відповідальністю «Коло с» - продавець та Приватним підприємством «Агрофірма Прогрес»- покупець укладено договір купівлі-продажу №3, за умовами якого покупець прид бав нерухоме майно: цех по вир обництву макаронних виробів , розташований за адресою А ДРЕСА_1, АДРЕСА_3

Договір укладено в простій письмовій формі, нотаріальн о не посвідчений, та зареєстр ований в Реєстрі прав власно сті на нерухоме майно 02.06.2003, про що свідчить відмітка на дого ворі та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.06.2003.

Згідно із наданою Орендним підприємством Запорізьке мі жміське бюро технічної інвен таризації від 23.09.2011р. №14441 інформ ацією право власності на:

- об' єкт нерухомості інв. АДРЕСА_1 зареєстровано за Приватним підприємством « Агрофірма Прогрес»на підста ві договору купівлі-продажу №1 від 01.08.2002р.;

- об' єкт нерухомості інв. АДРЕСА_2 зареєстровано за Приватним підприємством « Агрофірма Прогрес»на підста ві договору купівлі-продажу №3 від 01.08.2002р.;

- продуктовий склад інв. АД РЕСА_3 зареєстровано за ТОВ «Колос»на підставі свідоцтв а №6 про право власності видан ого Куприянівської сільсько ї ради Вільнянського району Запорізької області від 18.06.2001р .

25.07.2005р. між Купріянівською сі льською радою та Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Колос»підписано акт прийм ання - передачі будівлі скла ду №49 у комунальну власність. Рік введення в експлуатацію 1897р., матеріали стін - цегла, ма теріали покрівлі стропила + ш ифер, кількість поверхів 1, об' єм будівлі - 875 м3, площа забудов и - 250 кв. м., відновна вартість 6178 грн., фізичний знос будинку 6 5%.

Як зазначалося, в якості під став для визнання договору н едійсним позивач вказує те, щ о договір нотаріально не пос відчений, а також об' єкт нер ухомості не пройшов державно ї реєстрації, внаслідок чого технічна документація не ви готовлялася.

При вирішенні спору про виз нання угод недійсними господ арський суд повинен встанови ти наявність тих обставин, з я кими закон пов' язує визнанн я угод недійсними - відповідн ість змісту угод вимогам зак ону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкр етно полягає неправомірніст ь дій сторони. Відповідність чи невідповідність правочин у вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідн о до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочин у.

Згідно ст. 42 ЦК України в реда кції 1963 р., угоди можуть укладат ись усно або в письмовій форм і (простій чи нотаріальній). У года, для якої законом не вста новлена певна форма, вважаєт ься також укладеною, якщо з по ведінки особи видно її волю у класти угоду.

Згідно з ст. 45 Цивільного код ексу України в редакції 1963р., не додержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в раз і, якщо такий наслідок прямо з азначено в законі.

Згідно з ст. 47 ЦК 1963р., нотаріал ьне посвідчення угод обов' я зкове лише у випадках, зазнач ених у законі.

Згідно з ст. 48 ЦК 1963р., недійсно ю є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі у щемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 224 Цивільно го кодексу Української РСР (196 3р.), за договором купівлі-прод ажу продавець зобов'язується передати майно у власність п окупцеві, а покупець зобов'яз ується прийняти майно і спла тити за нього певну грошову с уму.

Відповідно до статей 215 та 216 Ц К України вимога про визнанн я оспорюваного правочину нед ійсним та про застосування н аслідків його недійсності, а також вимога про застосуван ня наслідків недійсності нік чемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінте ресованою особою, права та за коні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п. 6. Роз' ясне ння Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999 «Про деяк і питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання м угод недійсними»господарю ючі суб'єкти повинні укладат и угоди в письмовій формі, за в инятком угод, зазначених ста тті 43 Цивільного кодексу. Таки м чином свобода вибору у підп риємства, установи, організа ції, що укладає угоду, між усно ю та письмовою формами угоди є винятком, а обов'язкова пись мова форма угоди - правилом. Дво - або багатосторонні угод и (договори), які повинні уклад атись в письмовій формі, можу ть укладатись, зокрема, шляхо м обміну листами, телеграмам и, телетайпограмами, телефон ограмами, радіограмами, підп исаними стороною, яка їх надс илає. Відсутність відтиску п ечатки підприємства, установ и, організації, на скріпленій підписом угоді не є порушенн ям форми угоди, якщо інше не пе редбачено законом, зокрема, с таттею 66 Цивільного кодексу. Н едодержання форми угоди, яко ї вимагає закон, тягне за собо ю недійсність угоди лише у ра зі, якщо такий наслідок прямо зазначений у законі (стаття 45 Цивільного кодексу). Виходяч и з цього, господарський суд, п риймаючи рішення про недійсн ість угоди, укладеної сторон ами з порушенням установлено ї законом форми, повинен керу ватися законодавчим актом, я кий прямо передбачає такі на слідки порушення форми даног о виду угод.

Відповідно до п. 7 зазначено го Роз' яснення, нотаріальне посвідчення угод обов' язко ве лише у випадках, зазначени х у законі.

Відповідно до п. 8 Роз' ясне ння, чинне законодавство пер едбачає реєстрацію угод окре мих видів. Угода, укладена з по рушенням правил щодо обов'яз кової державної реєстрації, може бути визнана недійсною лише у тому випадку, коли такі наслідки прямо передбачені нормативним актом.

Для договорів купівлі - пр одажу нерухомого майна між ю ридичними особами на час укл адення спірного договору вим огами Цивільного кодексу Укр аїнської РСР не передбачалос ь нотаріальне його посвідчен ня, а також державна реєстрац ія речових на нерухоме майно .

Посилання позивача на вимо ги Закону України «Про держа вну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеж ень»від 01.07.2004р. щодо обов' язко вої реєстрації речових прав на нерухоме майно є безпідст авним, оскільки він набрав чи нності до укладення спірного договору - 03.08.2004р. і його норма ми не передбачено можливості розповсюдження на правовідн осини, які виникли до набранн я ним чинності.

Відповідно до п. 5 наказу Мін істерства юстиції України ві д 07.02.2002р. №7/5 «Про затвердження ти мчасового положення про поря док державної реєстрації пра ва власності та інших речови х прав на нерухоме майно»(в ре дакції станом на 03.06.2002р. внесенн я змін) на державне підприємс тво «Інформаційний центр»Мі ністерства юстиції України п окладено обов' язок запрова дження в обіг спеціальних бл анків (виготовлення та поста чання) для видачі витягів з Ре єстру прав власності на неру хоме майно та свідоцтв про пр аво власності з 1 жовтня 2002 року .

Пунктом 7 Тимчасового полож ення визначено, що до створен ня електронної версії Реєстр у прав власності на нерухоме майно реєстрація прав власн ості на нерухоме майно здійс нюється на паперових носіях.

Відповідно до п. 1.3 - 1.5 Тимчасо вого положення, реєстрацію п рав власності на нерухоме ма йно здійснюють комунальні пі дприємства бюро технічної ін вентаризації (далі - БТІ).

Реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєс трація прав) - це внесення запи су до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійсню ється БТІ за місцезнаходженн ям об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюю чих документів, за рахунок ко штів особи, що звернулася до Б ТІ.

Обов'язковій реєстрації пр ав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних т а юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громад янства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організаці й, іноземних держав, а також те риторіальних громад в особі органів місцевого самовряду вання та держави в особі орга нів, уповноважених управлят и державним майном.

Під час вирішення спору в су ді представником відповідач а надавався на дослідження о ригінал спірного договору ку півлі-продажу №3 від 01.08.2002р. (засв ідчену копію, якого долучено до матеріалів справи) на яком у містить відтиск печатки з н аступною інформацією - «Зар еєстровано в електронному Ре єстрі прав власності на неру хоме майно 02.червня 2003р.».

Посилання позивача на не зд ійснення оплати відповідаче м за договором не свідчить пр о недійсність договору купів лі-продажу, і дані відносини с тосуються лише сторін за дог овором щодо належного його в иконання.

Відсутність технічної хар актеристики об' єктів нерух омого майна, їх розміру, з яких матеріалів побудовані, бала нсова варіть, а також не зазна чення на яких земельних діля нках розташовані об' єкти не рухомого майна - розміри зем ельних ділянок, кому вони нал ежать, також не є підставами д ля визнання спірного договор у недійсним, оскільки такі ви моги не були обов' язковими для договору купівлі-продажу на час його укладення.

За викладених вище обстави н, суд не вбачає підстав для ви знання спірного договору куп івлі-продажу №3 від 01.08.2002р. недій сним.

На вимогу суду Орендним під приємством «Запорізьке міжм іське бюро технічної інвента ризації»надано довідку про т е, що право власності на проду ктовий склад інв. №49, що знаход иться в АДРЕСА_3 зареєстр овано за ТОВ «Колос»на підст аві свідоцтва №6 про право вла сності, виданого Купріянівсь кою сільською радою Вільнянс ького району Запорізької обл асті 18.06.2011.

Відповідачем надано витяг про реєстрацію права власно сті на нерухоме майно №681763 від 02.06.2003р. за яким за ним зареєстро вано право власності на об' єкт нерухомого майна інв. №18 р озташований за адресою: АДР ЕСА_2 на підставі договору к упівлі-продажу №3 від 01.08.2002р.

Не зважаючи на те, що БТІ над ано інформацію про відсутніс ть реєстрації права власност і на продуктовий склад інв. №49 за позивачем та відповідаче м, суд вважає, що відповідач з урахуванням укладеного відп овідно до вимог законодавств а України, яке було чинне на мо мент укладення спірного дого вору має право звернутися до БТІ з метою реєстрації речов их прав на нерухоме майно.

Разом з тим, необхідно зазна чити, що заявляючи позовні ви моги про визнання договору к упівлі-продажу №3 недійсним п озивачем не надано доказів в підтвердження того, що спірн ий об' єкт належить йому на п раві власності.

Передача за актом прийманн я - передачі будівлі складу №49 у комунальну власність від булась 02.06.2005р., тоді як спірний д оговір укладено 01.08.2002р. тобто зн ачно раніше. За даними БТІ скл адське приміщення за інв. №49, я ке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за Т ОВ «Колос»на підставі свідоц тва №6 про право власності від 18.06.2001р.

Статтею 1 ГПК України встано влено, що підприємства, устан ови, організації, інші юридич ні особи (у тому числі іноземн і), громадяни, які здійснюють п ідприємницьку діяльність бе з створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб' єкта підпр иємницької діяльності, мають право звертатися до господа рського суду згідно з встано вленою підвідомчістю господ арських справ за захистом св оїх порушених або оспорювани х прав і охоронюваних законо м інтересів.

За приписами ст. 33 ГПК Україн и обов' язок доказування і п одання доказів покладається на сторони. Кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення до су ду з вимогою про визнання нед ійсним договору купівлі-прод ажу, майно, що є предметом цьог о договору, не перебувало та н е перебуває у власності пози вача, отже права позивача не п орушені та ос порені відпові дачем.

Крім того, необхідно зазнач ити, що відповідачем заявлен о клопотання про застосуванн я позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільно го кодексу України (2003р.), позов на давність - це строк, у межа х якого особа може звернутис я до суду з вимогою про захист свого цивільного права або і нтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільно го кодексу України, загальна позовна давність встановлює ться тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг поз овної давності починається в ід дня, коли особа довідалася або могла довідатися про пор ушення свого права або про ос обу, яка його порушила.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна дав ність застосовується судом л ише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним р ішення.

Сплив позовної давності, пр о застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд вважає, що позивач міг і повинен був дізнатися про іс нування спірного договору пі д час підписання акту прийма ння - передачі будівлі склад у №49 у комунальну власність - 02.06.2005р., а відтак строк позовної давності для пред' явлення позову про визнання недійсни м договору купівлі-продажу № 3 від 01.08.2002р. сплив 02.06.2008р.

Враховуючи вище викладене , суд дійшов висновку, що заявл ений позов є безпідставним т а таким, що задоволенню не під лягає.

Судові витрати покладають ся на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господа рського процесуального коде ксу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Ку пріянівської сільської ради Вільнянського району Запорі зької області, с. Купріянівна до Приватного підприємс тва «Агрофірма Прогрес», Зап орізька область, Вільнянськи й район, с. Купріянівка про виз нання недійсним договору куп івлі-продажу №3 від 01.08.2002р. відмо вити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та п ідписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуа льного кодексу України 24.10.2011р.