Ухвала
від 30.07.2008 по справі 19/85пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/85пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

30.07.08 р. Справа № 19/85пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Мішиній М.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Стариков А.В., за довіреністю

від відповідача: Габрієлян В.О., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер”, м.Київ

до відповідача Малого приватного підприємства “Лілія”, м.Дзержинськ Донецької області

про заборону Малому приватному підприємству “Лілія” використовувати знак для товарів і послуг “ТНК”; зобов`язання Малого приватного підприємства “Лілія” демонтувати вивіски, логотипи та обладнання з позначенням торгового знаку “ТНК” та “ГНК” на автозаправних станціях, що знаходяться за адресами: Донецька область: м.Дзержинськ, пр.Свердлова, 46; м.Дзержинськ, вул.Дзержинського, 67; м.Дзержинськ, п.Кирово, вул.Октябрьська, 1а, с.Новгородське, вул.Пролетарська, 1а.

Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер”, м.Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Малого приватного підприємства “Лілія”, м.Дзержинськ Донецької області про заборону Малому приватному підприємству “Лілія” використовувати знак для товарів і послуг “ТНК”; зобов`язання Малого приватного підприємства “Лілія” демонтувати вивіски, логотипи та обладнання з позначенням торгового знаку “ТНК” та “ГНК” на автозаправних станціях, що знаходяться за адресами: Донецька область, м.Дзержинськ, пр.Свердлова, 46МП; м.Дзержинськ, вул.Дзержинського, 67; м.Дзержинськ, п.Кирово, вул.Октябрьська, 1аМП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 19697 від 15.05.2001 р., доповнення до Свідоцтва, ліцензійний договір № ТВН-1157/06, згідно якого ВАТ “ТНК-ВР Холдінг” надав Спільному українсько-німецькому товариству з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер” право на використання знаку “ТНК” на території України з правом надання подальших субліцензій; лист № 13.03.2—7 р. № 018-018/1451и-ТХ; ст.ст.16, 20, 21 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг”, ст.ст. 16, 426, 432, 495 Цивільного кодексу України.

Відповідач, Мале приватне підприємство “Лілія”, в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував. Заявив про можливість мирного врегулювання спору. Відзив на позов та витребувані ухвалою суду документи не надав.

Заявою (вх. №02-41/25202 від 30.07.08 р.), представник позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, змінив позовні вимоги та просить суд заборонити Малому приватному підприємству “Лілія” використовувати знак для товарів і послуг “ТНК”, зобов`язати Мале приватне підприємство “Лілія” демонтувати вивіски, логотипи та обладнання з позначенням торгового знаку “ТНК” та “ГНК” на автозаправних станціях, що знаходяться за адресами: Донецька область: м.Дзержинськ, пр.Свердлова, 46; м.Дзержинськ, вул.Дзержинського, 67; м.Дзержинськ, п.Кирово, вул.Октябрьська, 1а, с.Новгородське, вул.Пролетарська, 1а.

Оскільки, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу надано право зміни заявлених вимог, заяву прийнято судом.

30.07.08р. до матеріалів справи сторонами надана заява (вх.02-41/25201 від 30.07.08р.) про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами по справі №19/85пн, та припинення провадження у справі. До заяви додана мирова угода.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом, -

В с т а н о в л е н о.

Відкрите акціонерне товариство “ТНК-ВР Холдінг” є власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг №19697 від 15.05.01 р., яким зареєстровано торговий знак “ТНК”.

18.11.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “ТНК-ВР Холдінг” (Ліцензіаром) та Спільним українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер” (Ліцензіатом) укладено ліцензійний договір № ТВН-1157/06, відповідно до умов якого Ліцензіар, який є власником об'єкта права інтелектуальної власності – знака для товарів і послуг “ТНК”, що підтверджється свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 19697 від 15.05.01 р. (далі по тексту “Товарний знак”), згодний, на умовах цього Договору, надати Ліцензіату одиничну ліцензію на право використання Товарного знака; Ліцензіат зацікавлений у використанні Товарного знаку і бажає отримати на умовах цього договору одиничну ліцензію на право його використання.

Згідно п. 1.1 договору, Ліцензіар надає Ліцензіату право на користування Товарним знаком на наступних умовах:

- одиничну ліцензію на право використання Товарного знаку з правом надання подальших субліцензій на Товарний знак відповідно до умов цього договору;

- для товарів і послуг згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг, а саме № 4, 16, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42 класи, без обмежень;

- на термін до 29.09.2010 року;

- на території України.

Сторони визначили наступні права та обов`язки.

За умовами договору, Ліцензіар зобов'язується, зокрема, надати Ліцензіату право користування Товарним знаком (п.2.2.1. Договору).

Ліцензіат має право, зокрема, на використання товарного знака для товарів і послуг згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг, а саме № 4, 16, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42 класи, без обмежень (п. 3.1.1): надавати субліцензії на Товарний знак (далі “Субліцензії”) третім особам (далі окремо, що іменуються – “Субліцензіат” і спільно – “Субліцензіати”) (п.3.1.2.).

Ліцензіат несе солідарну відповідальність з Субліцензіатами за шкоду, заподіяну Ліцензіару діями Субліцензіатів (п.3.1.3. Договору).

Згідно п.3.2.4. Договору, якщо Ліцензіату стане відомо, що Товарний знак протиправно використовується третьою особою, він зобов'язаний негайно інформувати про це Ліцензіара і вжити необхідні заходи, направлені на припинення порушень (п.3.2.4. Договору).

Відповідно до умов цього Договору і чинного законодавства Ліцензіат має право надавати Субліцензії на використання Товарного знака. Всі Субліцензії надані Ліцензіатом, а також Субліцензіатами, повинні укладатися з дотриманням наступних вимог: права, що передаються по Субліцензіям не повинні виходити за рамки прав наданих за даним Договором; з моменту припинення даного Договору припиняють свою дію всі Субліцензії, як надані Ліцензіатом так і Субліцензіатом на підставі відповідних Субліцензій (п.4.1. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 9.1 договору).

Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 20 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою особа, яка придбала ліцензію.

Згідно приписів п. 4 ст. 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

Листом від 13.03.2007 р. № 018-018/1451и–ТХ ВАТ “ТНК-ВР Холдінг” надало згоду Спільному українсько-німецькому товариству з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер” на пред'явлення вимог до будь-яких юридичних осіб та громадян на території України про поновлення порушених прав власника торгівельних марок (знаків для товарів та послуг), що належать ВАТ “ТНК-ВР Холдінг”, в судових органах України, в Антимонопольному комітеті України (його територіальних відділеннях), в правоохоронних органах.

30.07.08р., в період провадження по справі №19/85пн, Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер” та Мале приватне підприємство “Лілія” звернулись до господарського суду Донецької області з заявою про затвердження мирової угоди по справі №19/85пн та припинення провадження у справі № 19/85пн. На затвердження надана Мирова угода наступного змісту:

“Мале приватне підприємство „Лілія" (далі за текстом - «Відповідач»), в особі Габріеляна Віталія Олександровича, який діє на підставі довіреності, з одного боку, та Спільне українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» (далі за текстом - «Позивач») в особі представника Старікова Артема Володимировича, який діє на підставі довіреності №11 від 20.12.2007р. з другого боку, уклали цю мирову угоду по справі №19/85пн за позовом Позивача до Відповідача про заборону незаконного використання знаку для товарів і послуг «ТНК» про наступне:

1. В строк до 16 вересня 2008 року Відповідач зобов'язується забезпечити відсутність

(зняти з вивісок, прапорів, стел, іншого обладнання) та не використовувати в майбутньому

знак для товарів і послуг «ТНК», що охороняється свідоцтвом на знак для товарів і послуг

(далі за текстом - «знак ТНК») №19697 від 15.05.2001 року, виданим Державним

департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та права на

використання якого належать Позивачу, на автозаправних станціях Відповідача за адресами:

Донецька область: м. Дзержинськ, пр. Свердлова 46; м. Дзержинськ, п.Кирово, вул. Октябрьска, 1а; с. Новгородське, вул. Пролетарська,1а; м. Дзержинськ, вул. Дзержинського, 67.

2. Відповідач зобов'язується не використовувати знак «ТНК» без дозволу Позивача.

3. За умови виконання Відповідачем п.1 даної мирової угоди Позивач зобов'язується не

заявляти у майбутньому будь-яких претензій та вимог майнового чи немайнового характеру

до Відповідача у зв'язку з використанням Відповідачем знаку «ТНК» на АЗС до 16 вересня

2008 року.

4. Відповідач на протязі 10 календарних днів з моменту затвердження даної мирової угоди

Господарським судом Донецької області відшкодовує Позивачу судові витрати по справі

№19/85пн в сумі 203 грн. без ПДВ, що складаються із державного мита в розмірі 85,00 грн.

та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 118,00 грн.

5. Ця мирова угода укладена Позивачем та Відповідачем відповідно до вимог статті 78

Господарського процесуального кодексу України та підлягає затвердженню Господарським

судом Донецької області.

6. Ця мирова угода набирає чинності з моменту винесення ухвали про її затвердження

Господарським судом Донецької області.”

В судовому засіданні сторони заявили, що вказана Мирова угода не порушує прав сторін у справі.

Вивчивши положення Мирової угоди, роз'яснивши сторонам процесуальні наслідки їх дій, перевіривши повноваження осіб, що підписали мирову угоду, вислухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що укладена Мирова угода у справі №19/85пн підписана повноважними особами, стосується прав та обов'язків сторін у справі, не суперечить чинному законодавству України, тому підлягає затвердженню.

Відповідно п.7 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст. 22, 33, 34, 77, 78, п. 7 ст.80, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

У Х В А Л И В :

Затвердити Мирову угоду, укладену між Спільним українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер”, м.Київ (01054, м.Київ, вул.Гончара, 65, код ЄДРПОУ 25196004, рахунок 26003001300601 в АКБ “Райффайзенбанк Украина” м.Києва, МФО 300528) та Малим приватним підприємством “Лілія”, м.Дзержинськ(85200, Донецька область, м.Дзержинськ, вул.Клари Цеткін, 12, код ЄДРПОУ 20359708) наступного змісту: