Постанова

від 24.07.2008 по справі 60/19-05/5-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

60/19-05/5-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 липня 2008 р.                                                                                    № 60/19-05/5-07  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПершиков Є.В.

суддівДанилової Т.Б.

Ходаківської І.П.

розглянувши

касаційні скарги1)          Регіонального відділення Фонду державного майна України по  Київській області     2) Фонду державного майна України

напостанову від 29.05.08р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№ 60/19-05/5-07 господарського суду  Київської області

за позовом   Відкритого акціонерного товариства “Броварисільбуд”   

до  

третя особа:

за участю 1) Комунальне підприємство Київської обласної ради “Броварське міжміське бюро  технічної інвентаризації”,2) Комунальне підприємство Броварської міської ради “Броварське бюро  технічної інвентаризації”,3) Броварської міської ради,4) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,

Фонд державного майна України

Прокуратури Київської області

провизнання недійсним рішення, визнання права власності, зобов'язання здійснити реєстрацію права власності  

За участю представників сторін:

від Генеральної прокуратури України –Попенко О.С., прокурор відділу

від позивача –Тваури М.О., голова правління

від відповідача –1: Колеснікова Н.С., за довіреністю

від відповідача –4: Любенко С.В., за довіреністю

від 3-ї особи (ФДМ України) –Грек О.М., за довіреністю

                                                  ВСТАНОВИВ:

18 січня 2005 року  позивач - ВАТ “Броварисільбуд”звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного комунального підприємства “Броварське міжміське бюро  технічної інвентаризації”та Броварської міської ради про визнання права власності на гуртожитки №№ 1, 2, 3, які знаходяться за адресою м. Бровари, вул. Грушевського,1, вул. Металургів, 9, 13, та на базу відпочинку “Будівельник”, що знаходиться в  с.Рожни Броварського району Київської області.

При розгляді справи у суді першої інстанції, позивачем було подано Доповнення до позовної заяви від 02.02.2005 р., в якій позовні вимоги були сформульовані наступним чином:

- визнати недійсними Рішення  Державного КП “Броварське міжміське бюро   технічної інвентаризації”від 13.07.2004 року “Про відмову в реєстрації  права власності на гуртожитки №№ 1, 2, 3, які знаходяться за адресою м. Бровари, вул. Грушевського,1, вул. Металургів, 9, 13”, та Рішення Державного КП “Броварське міжміське бюро   технічної інвентаризації”від 13.07.2004 року “Про відмову в реєстрації  права власності  на базу відпочинку “Будівельник”, що знаходиться в   с. Рожни Броварського району Київської області”;

- визнати право власності ВАТ “Броварисільбуд”на гуртожитки №№ 1, 2, 3, які знаходяться за адресою м. Бровари, вул. Грушевського,1, вул. Металургів, 9, 13; на базу відпочинку “Будівельник”, що знаходиться в  с. Рожни Броварського району Київської області.

У клопотанні від 24.03.2005 р. позивач у порядку ст. 22 ГПК України доповнив позов вимогою про зобов'язання Державного КП “Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації” здійснити реєстрацію права власності  на спірні об'єкти.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.07.2007 року по справі № 60/19-05/5-07 у позові відмовлено повністю.

Постановою від 29.05.08р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Броварисільбуд” на рішення господарського суду Київської області від 12.07.2007р. у справі № 60/19-05/5-07 задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 12.07.2007р. у справі № 60/19-05/5-07 скасовано частково. Прийнято нове судове рішення, яким позов до відповідача-4 Регіонального відділення Фонду державного майна України  задоволено. Визнано право власності ВАТ “Броварисільбуд”на гуртожитки №№ 1, 2, 3, які знаходяться за адресою м. Бровари, вул. Грушевського,1, вул. Металургів, 9, 13, та на базу відпочинку “Будівельник”, що знаходиться в  с. Рожни Броварського району Київської області. Зобов'язано відповідача-1 Комунальне підприємство Київської обласної ради “Броварське міжміське бюро  технічної інвентаризації” здійснити  державну реєстрацію права власності на базу відпочинку “Будівельник”, що знаходиться в с. Рожни Броварського району Київської області. Зобов'язано відповідача-2 Комунальне підприємство Броварської міської ради “Броварське бюро  технічної інвентаризації” здійснити реєстрацію права власності на гуртожитки №№ 1, 2, 3, які знаходяться за адресою м. Бровари, вул. Грушевського,1, вул. Металургів, 9, 13. У позові до відповідача-3  Броварської міської ради –відмовлено”. В іншій частині Рішення господарського суду Київської області від 12.07.2007р. по справі 60/19-05/5-07 залишено без змін.

       Регіональне відділення Фонду державного майна України по  Київській області та Фонд державного майна України звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять:   скасувати постанову від 29.05.08р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 12.07.2007 року.

        Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

       Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.   

       Згідно приписів ст. 15 Закону України “Про приватизацію державного майна”, в редакції на 26.01.1994, яка була чинною на час здійснення приватизації позивача, одним із способів приватизації є викуп майна державного підприємства, зданого в оренду. Пунктом 2.4 Положення “Про застосування способів приватизації майна державних підприємств”, затвердженим Наказом ФДМ України від 04.02.1993 року №56 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.1993 року за №34 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до покупця, який придбав шляхом викупу цілісний майновий комплекс, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об'єктом з дати видання органом приватизації наказу про приватизацію об'єкта.

Судами встановлено, що відповідно до Плану приватизації, затвердженого, начальником Регіонального відділення ФДМ України по Київській області від 30.07.1993 року, як спосіб приватизації зазначеного орендного підприємства “Броварисільбуд” було обрано продаж акцій відкритого акціонерного товариства.

Згідно із Договором про придбання пакету акцій ВАТ “Броварисільбуд” від 09.09.1994 року, відповідач-4  продав позивачеві за некомерційним курсом за власні кошти останнього пакет акцій у кількості 62118 штук на загальну суму 15529,6 тис. крб.

Згідно Протоколу від 27.12.1996 року № 12 підсумків продажу акцій ВАТ “Броварисільбуд”, затвердженого Начальником Регіонального відділення ФДМ України по Київській області 30.12.1996 року, процес продажу акцій позивача було визнано завершеним. Постановлено вважати вартість державної частини в статутному фонді позивача повністю сплаченою.

Відповідно до Наказу Регіонального відділення ФДМ України по Київській області від 30.12.1996 року №11/41-ВП “Про завершення приватизації ВАТ “Броварисільбуд” процес приватизації ВАТ “Броварисільбуд” було завершено.

На підставі вищеназваного Наказу було видано Свідоцтво про власність від 30.12.1996 р. №35 (яке було чинним на час звернення позивача з позовною заявою до суду), яким було визначено, що ВАТ “Броварисільбуд” став власником майна Орендного підприємства “Броварисільбуд”, як правонаступник прав та обов'язків останнього.

Отже, ВАТ “Броварисільбуд” утворилось в процесі приватизації орендного підприємства “Броварисільбуд” шляхом викупу акцій відкритого акціонерного товариства, згідно діючого законодавства.

     Згідно ст. 15 Закону України “Про приватизацію державного майна”, в редакції на 26.01.1994, яка була чинною на час здійснення приватизації позивача, одним із способів приватизації є викуп майна державного підприємства, зданого в оренду. Пунктом 2.4 Положення “Про застосування способів приватизації майна державних підприємств”, затвердженим Наказом ФДМ України від 04.02.1993 року №56 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.1993 року за №34 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до покупця, який придбав шляхом викупу цілісний майновий комплекс, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об'єктом з дати видання органом приватизації наказу про приватизацію об'єкта.

Відповідно до пункту 4 Декрету КМУ “Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду” від 20.05.1993 року №57-93 (в редакції чинній на час здійснення приватизації) до статутного фонду товариства, що створене у процесі приватизації шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств, вноситься державне майно, здане в оренду, та майно, що є власністю орендаря і перебуває на балансі підприємства, створеного орендарем.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна”, угода щодо приватизації майна державного підприємства оформлюється відповідним Договором купівлі-продажу.

09.09.1994 року між Регіональним відділеннями Фонду державного майна України по Київській області та Організацією орендарів орендного підприємства “Броварисільбуд” був укладений Договір купівлі-продажу пакету акцій.

За таких обставин, трудовий колектив “Броварисільбуд” став власником державного майна, у тому числі і власником об'єктів соціально-побутового призначення, які передавались позивачу безоплатно за умови, викладеної в статті 24 Закону України “Про приватизацію державного майна” та в передбачений Планом приватизації від 30.07.1993 р. спосіб приватизації.

Наявним у справі висновком  Ради науково-правових експертиз при інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 28.09.2007 р. №126/232-с.  також,  підтверджується, що об'єкти соціально-побутового призначення, які були прийняті на баланс ВАТ “Броварисільбуд”, були споруджені за рахунок коштів їх попередника –Тресту “Броварисільбуд”, правонаступником якого було орендне підприємство “Броварисільбуд”.

Той факт, що спірні об'єкти перебувають на балансі та утримуються ВАТ “Броварисільбуд” підтверджується наданими суду 4-ма томами доданих до матеріалів справи платіжних документів, які підтверджують сплату позивачем рахунків, щодо утримання спірних об'єктів нерухомого майна з моменту передачі їх у власність.

Крім того, в матеріалах справи міститься Лист корпорації  по агропромисловому будівництву “Украгропромбуд” від 28.04.2007 р., який підтверджує, що такі об'єкти як гуртожиток №1 по вул. Грушевського, 1; гуртожитки №2 та №3 по вул. Металургів, 9,13 у м. Бровари Київської області; база відпочинку “Будівельник” у с. Рожни Броварського району Київської області споруджувались Трестом “Броварисільбуд” за рахунок коштів фондів соціального розвитку, які відраховувалися підприємствами від своєї виробничо-господарської діяльності та за рахунок власних коштів.

Посилання відповідачів на акт прийому-передачі від 30.12.1996 р., в якому зазначено, що спірні об'єкти нерухомого майна передаються товариству в господарське відання безкоштовно, апеляційним судом обґрунтовано відхилено, оскільки спосіб приватизації підприємства було визначено та затверджено Планом приватизації від 30.07.1993 р., відповідно до якого спірні об'єкти соціально-побутового призначення ввійшли до цілісного майнового комплексу шляхом їх безоплатної передачі трудовому колективу. Акт прийому передачі є похідним документом Плану приватизації, не може змінювати спосіб приватизації цілісного майнового комплексу, та лише фіксує факт передачі цілісного майнового комплексу.

 Судом відхиляється посилання скаржників щодо скасування наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України від 20.12.2005 р.         №14-25-11/19 свідоцтва про право власності від 30.12.1996 р. №35, яким було засвідчено, що майно ВАТ “Броварисільбуд” є колективною власністю акціонерів товариства, оскільки правового обґрунтування підстав скасування  виданих Регіональними відділеннями ФДМ України  Свідоцтв про право власності в Наказі ФДМУ України не визначено.

Як вірно зазначено апеляційним судом, право власності підтверджується документами, які були підставою для видачі Свідоцтва. Як встановлено судом, підставою видачі Свідоцтва про власність від 30.12.1996 року №35 був Наказ Регіонального відділення ФДМ України по Київській області від 30.12.1996 року №11/41-ВП, який не скасовано і є чинним по сьогоднішній день.

Беручи до уваги все вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок апеляційного суду про те, що спірні об'єкти соціально-побутового призначення перейшли у власність ВАТ “Броварисільбуд” у складі цілісного майнового комплексу у спосіб, який визначений Планом приватизації від 30.07.1993 р., та за умовами чинного Договору купівлі-продажу акцій від 09.09.1994р.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.  

        Відповідно до  ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                   ПОСТАНОВИВ:

      Касаційні скарги  Регіонального відділення Фонду державного майна України по  Київській області та Фонду державного майна України залишити без задоволення.

       Постанову від 29.05.08р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 60/19-05/5-07 господарського суду  Київської області залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                  Є. Першиков      

Судді                                                                                            Т. Данилова        

                                                                                                     І.  Ходаківська