Постанова

від 09.11.2011 по справі 4/256

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 4/256

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Дунаєвської Н.Г.- голов уючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касац ійну

скаргу Товариства з об меженою відповідальністю

"Енглер - Україна"

на рішення господарськ ого суду міста Києва

від 28.07.2011 року

та постанову Київського а пеляційного господарського

суду від 13.09.2011 року

у справі № 4/256

господарського суду міста Києва

за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю

"Енглер - Україна"

до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю

"УніКредит Лізинг"

за участю третьої особи, я ка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору Приватного нота ріуса Київського

міського нотаріально го округу

ОСОБА_4

про визнання виконавчого напису таким,

що не підлягає виконанню

за участю представникі в:

позивача - не з"явились

відповідача - Брус О.М., Проса лової О.Є.

третьої особи - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року Товар иство з обмеженою відповідал ьністю "Енглер - Україна" зве рнулось до господарського су ду міста Києва з позовом до То вариства з обмеженою відпові дальністю "УніКредит Лізинг" про визнання виконавчого на пису нотаріуса № 2029, виданого 27 .04.2011 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міськ ого нотаріального округу О СОБА_4, таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчи нено з порушенням ст. ст. 87, 88 За кону України "Про нотаріат", пп . 283, 284 Інструкції про порядок вч инення нотаріальних дій нота ріусами України, затверджено ї наказом Міністерства юстиц ії України від 03.03.2004 р. № 20/5.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 28.07.2011 року (с уддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 13.09.2011 року (судді: Я ковлєв М.Л., Тарасенко К.В., Жук Г .А.), в задоволенні позову відм овлено.

В касаційній скарзі Товар иство з обмеженою відповідал ьністю "Енглер - Україна" про сить скасувати рішення місце вого і постанову апеляційног о господарських судів та зад овольнити позовні вимоги, по силаючись на неправильне зас тосування судами попередніх інстанцій норм матеріальног о і процесуального права, що п ризвело до прийняття незакон них судових актів.

Колегія суддів, обговорив ши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту ї х встановлення, дослідивши п равильність застосування го сподарськими судами першої т а апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуаль ного права, вважає, що касацій на скарга підлягає задоволен ню частково з наступних підс тав.

Загальні правові й економі чні засади фінансового лізин гу визначено у Законі Україн и “Про фінансовий лізинг”.

Підпунктом 3 пункту 2 статті 11 вказаного Закону встановле но, що лізингоодержувач зобо в' язаний своєчасно сплачув ати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України цього ж Закону лізин годавець має право відмовити ся від договору лізингу та ви магати повернення предмета л ізингу від лізингоодержувач а у безспірному порядку на пі дставі виконавчого напису но таріуса, якщо лізингоодержув ач не сплатив лізинговий пла тіж частково або у повному об сязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягн ення за виконавчим написом н отаріуса провадиться в поряд ку, установленому Законом Ук раїни “Про виконавче провадж ення”.

Умови вчинення виконавчог о напису визначені ст. 88 Закон у України “Про нотаріат”, від повідно до якої нотаріус вчи няє виконавчі написи, якщо по дані документи підтверджуют ь безспірність заборгованос ті або іншої відповідальност і боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникненн я права вимоги минуло не біль ше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установ ами та організаціями - не біль ше одного року. При цьому, якщ о для вимоги, за якою видаєтьс я виконавчий напис, законом в становлено інший строк давно сті, виконавчий напис видаєт ься у межах цього строку.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що 16.05.2008 року мі ж товариством з обмеженою ві дповідальністю “УніКредит Л ізинг” (лізингодавець) та тов ариством з обмеженою відпові дальністю “Енглер-Україна” ( лізингоодержувач) укладено д оговір “Загальні умови фінан сового лізингу”№ 587-LD, за яким л ізингодавець приймає на себе зобов' язання придбати у вл асність від продавця транспо ртний засіб (засоби) разом з до датковим обладнанням, зазнач ений в специфікації, що є дода тком № 1 до договору (відповідн о до встановлених лізингооде ржувачем специфікацій та умо в), та передати його у користув ання лізингоодержувачу на ст рок і на умовах, визначених до говором лізингу та загальним и умовами, а лізингоодержува ч - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові пла тежі на умовах цього договор у.

Факт передачі лізингодавц ем лізингоодержувачу предме тів лізингу (легковий автомо біль LEXUS LS 460 та легковий автомоб іль Range Rover) підтверджується акта ми приймання-передачі від 11.06.20 08 року та від 30.10.2008 року.

Згідно розділу 6 договору лі зингоодержувач виплачує ліз ингодавцю лізингові платежі відповідно до графіків та ум ов (додаток № 2 до договору).

Розділом 9 договору фінансо вого лізингу передбачено, що у разі не сплати позивачем св оєчасно будь-якої суми, яку ві н повинен сплатити за будь-як им з фінансових документів, у визначених для сплати валют і та коштах, відповідач має пр аво негайно вилучити предмет лізингу у позивача, а також ви користовувати будь-які і всі інші наявні в таких обставин ах засоби захисту своїх прав , передбачених законодавство м, що може бути застосоване.

В зв' язку з порушенням поз ивачем зобов' язань за догов ором фінансового лізингу щод о сплати лізингових платежів у визначений строк, відповід ач 07.04.2011 року повідомив позивач а про відмову від договорів ф інансового лізингу № 587/1 та № 587/2 , які укладені на виконання за гальних умов договору фінанс ового лізингу № 587-LD від 16.05.2008 року та за яким позивачу передані вищезазначені транспортні з асоби.

27.04.2011 року за заявою ТОВ “УніК редит Лізинг” приватним нота ріусом Київського міського н отаріального округу ОСОБА _4 вчинено виконавчий напис № 2029 на договорі фінансового л ізингу № 587-LD від 16.05.2008 року про пов ернення ТОВ “Енглер-Україна” на користь ТОВ “УніКредит Лі зинг” транспортні засоби, як і передані у користування на умовах договору фінансового лізингу № 587-LD від 16.05.2008 року, а сам е:

1) легковий автомобіль LEXUS; мод ель LX 460 L; рік випуску: 2008р.; колір: ч орний; кузов: JTHGM46F205022377; двигун: 4608 ку б.см; тип транспортного засоб у: легковий седан; реєстрацій ний номер: АА 8889 АР; вартістю 582 005, 84 грн.;

2) легковий автомобіль LAND ROVER; мо дель RANGE ROVER; рік випуску: 2008р.; колі р: чорний; кузов: SALLМАМ349А299116; двиг ун: 4197 куб.см; тип транспортного засобу: легковий універсал; р еєстраційний номер: АА 8889 НХ; ва ртістю 709 605 грн., за невиплачену за період з 31.01.2011 року по 27.04.2011 рок у заборгованість у розмірі 151 483, 59 грн.

Предметом даного позову є вимога позивача визнати вик онавчий напис нотаріуса № 2029 в ід 27.04.2011 року таким, що не підляг ає виконанню.

Відмовляючи в задоволенн і позовних вимог про визнанн я виконавчого напису нотаріу са № 2029 від 27.04.2011 року таким, що не підлягає виконанню, місцевий господарський суд, з висновк ами якого погодилась апеляці йна інстанція, виходив з того , що на момент вчинення викона вчого напису договір фінансо вого лізингу припинений, у зв ' язку з чим, відповідач набу в права вимагати повернення предметів лізингу та, відпов ідно, підстави для визнання в иконавчого напису нотаріуса № 2029 від 27.04.2011 року таким, що не пі длягає виконанню відсутні. П ри цьому, судами попередніх і нстанцій зазначено, що розмі р заборгованості не має факт ичного значення для повернен ня предмету лізингу, оскільк и значення має сам факт забор гованості та період.

Проте, зазначений висновок зроблено судами попередніх інстанцій без всебічного, по вного й об' єктивного розгля ду всіх обставин справи в їх с укупності.

Так, відповідно до ст. 88 Закон у України "Про нотаріат" нотар іус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтв ерджують безспірність забор гованості або іншої відповід альності боржника перед стяг увачем та за умови, що з дня ви никнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у від носинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно п. 8 переліку докумен тів, за якими стягнення забор гованості проводиться у безс пірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріус ів, затвердженого постаново ю Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999р., для одержання вик онавчого напису для стягненн я заборгованості за нотаріал ьно посвідченими угодами под аються, зокрема, оригінал нот аріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованост і боржника та встановлюють п рострочення виконання зобов 'язання.

Пунктом 283 Інструкції про по рядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зат вердженої наказом Міністерс тва юстиції України № 20/5 від 03.03 .2004 р., встановлено, що для вчине ння виконавчого напису стягу вачем або уповноваженим пред ставником нотаріусу подаєть ся заява, у якій, зокрема, має б ути зазначено: відомості про найменування і адресу стягу вача та боржника; дата та місц е народження боржника - фізич ної особи, місце його роботи; н омери рахунків у банках, кред итних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягне ння; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або пред метів, що підлягатимуть витр ебуванню, включаючи пеню, штр афи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформац ія, необхідну для вчинення ви конавчого напису. У разі, якщо нотаріусу буде необхідно от римати іншу інформацію чи до кументи, які мають відношенн я до вчинення виконавчого на пису, нотаріус вправі витреб увати їх у стягувача.

Зважаючи на вищеперелічен і положення, обов'язковою умо вою для вчинення виконавчого напису є безспірність майно вих вимог до боржника.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, залишивши поза ув агою факт перевірки правильн ості розміру майнових вимог, зазначили, що при вчиненні ви конавчого напису суд не пере віряє безспірність заборгов аності, не встановлює права й обов'язки учасників правові дносин, а лише перевіряє наяв ність документів з урахуванн ям положень Переліку докуме нтів, за якими стягнення забо ргованості провадиться у без спірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріус ів.

Водночас, позовне провадже ння передбачає з'ясування не лише правильності вчинення виконавчого напису, а і перев ірку правильності вимог, за значених у виконавчому напи су, оскільки при розгляді спо ру про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за позов ом боржника до кредитора, суд має встановити наявність у п озивача права на звернення с тягнення на рухоме майно в су мі, яка визначена в виконавчо му написі.

Правильність визначення дійсної суми боргу покладає ться на суд, який за наслідкам и перевірки і визначає дійсн ість виконавчого напису (п. 13 П останови Пленуму Верховного Суду "Про судову практику в сп равах за скаргами на нотаріа льні дії або відмову в їх вчин енні").

Відтак, передчасним є висн овок судів попередніх інстан ції про те, що оспорюваний вик онавчий напис вчинений нотар іусом з дотриманням вимог чи нного законодавства, зокрема , статті 87 Закону України "Про н отаріат", пункту 8 Переліку док ументів, за якими стягнення з аборгованості проводиться в безспірному порядку на підс таві виконавчих написів нота ріуса, затвердженого постано вою Кабінету Міністрів Украї ни № 1172 від 29.06.1999р. і розділу 32 вище зазначеної Інструкції.

За таких обставин, суди по передніх судових інстанцій п рипустились неправильного з астосування приписів ч. 1 ст. 47 Г ПК України щодо прийняття су дового рішення суддею за рез ультатами обговорення усіх о бставин справи та ч. 1 ст. 43 цьог о Кодексу стосовно всебічног о, повного й об'єктивного розг ляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупно сті, що, відповідно до ч. 1 ст. 11110 Г ПК України, є підставою для ск асування прийнятих у справі судових рішень.

Касаційна інстанція відпо відно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставин и, що не були встановлені у ріш енні або постанові господарс ького суду чи відхилені ним, в ирішувати питання про достов ірність того чи іншого доказ у, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові дока зи або додатково перевіряти докази.

В зв"язку з зазначеним, при йняті у справі судові акти пі длягають скасуванню, а справ а - передачі на новий розгля д до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду гос подарському суду першої інст анції необхідно врахувати ви кладене, всебічно й повно з' ясувати і перевірити всі фа ктичні обставини справи, об' єктивно оцінити докази, що ма ють юридичне значення для її розгляду і вирішення спору п о суті, і, в залежності від вст ановленого, правильно визнач ити норми матеріального прав а, що підлягають застосуванн ю до спірних правовідносин, т а прийняти обґрунтоване і за конне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 1 1111 Господарського проце суального кодексу України Ви щий господарський суд Україн и, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "Енглер - Україна" за довольнити частково.

Постанову Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 13.09.2011 року у справі № 4/256 та рішення господар ського суду міста Києва від 28. 07.2011 року у спарві № 4/256 скасувати .

Справу передати на новий ро згляд до господарського суду міста Києва в іншому складі с уду.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді Н.І. Мележик

О.А. Подоляк