Рішення

від 21.10.2011 по справі 41/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/359

21.10.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»

доУкраїнсько-польського спільного підприємства «Євродекор»Товариство з обмеженою відповідальністю    

простягнення 10 000, 00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до  Українсько-польського спільного підприємства «Євродекор»Товариство з обмеженою відповідальністю   про стягнення  10 000, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства не оплатив існуючу перед позивачем заборгованість, право вимоги щодо сплати якої виникло в останнього на підставі договору № 20/10-10 про відступлення права вимоги від 20.10.2010 року.

Ухвалою від 02.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.09.2011 року.

В судовому засіданні 23.09.2011 року представник позивача подав додаткові документи по справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 23.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 21.10.2011 року.

Представники сторін в судове засідання 21.10.2011 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач, ТОВ «Альянс»здійснило відповідачу поставку товару, в свою чергу, відповідач за поставлені товари в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого в останнього перед ТОВ «Альянс»виникла заборгованість в сумі 69 000,26 грн.

В подальшому, 20 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс»(далі –первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Бізнес –Джет»(далі –новий кредитор, позивач)  було укладено договір № 20/10-10 про відступлення права вимоги (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за постачання товару згідно видаткових накладних: № РН –1999489 від 29.09.2008 року, № РН –1000489 від 30.09.2008 року, № РН –1000478 від 07.10.2008 року, № 1000490 від 07.10.2008 року, на загальну суму 69 000,26 грн. (далі –правочини), які відбулися між первісним кредитором та боржником (Українсько –польське спільне підприємство «ЄВРОДЕКОР»ТОВ, код ЄДРПОУ 30555676 (відповідач)).

Відповідно до пункту 1.2 Договору за цим Договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за правочинами.

25.08.2011 року ТОВ «Альянс»направило на адресу УПСП «Євродекор»ТОВ повідомлення про відступлення права вимоги № 65 (датованого 20.10.2010 року), відповідно до якого зазначило, що право вимоги до УПСП «Євродекор»ТОВ за видатковими накладними № РН –1999489 від 29.09.2008 року, № РН –1000489 від 30.09.2008 року, № РН –1000478 від 07.10.2008 року, № 1000490 від 07.10.2008 року, у відповідності до договору № 20/10-10 про відступлення права вимоги від 20.10.2010 року перейшло ТОВ «Бізнес –Джет», що засвідчується копією фіскального чеку № 3744 від 25.08.2011 року.

15.06.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість за вищезазначеними видатковими накладними, однак відповідач залишив дану вимогу без задоволення та належного реагування, на доказ чого надано фіскальний чек № 1721 від 15.06.2011 року.

У зв'язку з вищезазначеним позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 000,00 грн.

Розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення позивача, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 2.1 Договору сторони узгодили, що згідно з відступленням права вимоги за цим Договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду в розмірі 69 000,26 грн. шляхом безготівкового перерахування або погашає борг відповідно до норм діючого законодавства.

Згідно з пунктом 3.1 Договору первісний кредитор повинен передати новому кредитору копії всіх документів (накладні, товарно –транспортні документи, акти приймання –передачі, акти звірки, інші документи), які засвідчують права на інформацію, яка є важливою для їх здійснення за правочином, в термін до 21.10.2010 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.  Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ухвалою суду позивача було зобов'язано надати договір поставки товару (лакофарбової продукції) та видаткові накладні № РН-1000480 від 29.09.2008 року, № РН-1000489 від 30.09.2008 року, № РН-1000478 від 07.10.2008 року, № РН- 1000490 від 07.10.2008 року право вимоги за якими було передано  згідно договору № 20/10-10 від 20.10.2010 року про відступлення права вимоги.

Однак, позивач всупереч вимог статтей 33 та 34 ГПК України витребовувані документи не надав.

Таким чином, у зв'язку з тим, що ні накладних на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги, ні інших належних доказів, які б засвідчували факт поставки товару суду позивачем не надано, господарський суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                        Спичак О.М.

    Дата підписання рішення  

           31.10.2011 року