Рішення

від 17.12.2013 по справі 41/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/359 17.12.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва Простягнення 237 713,07 грн. Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В. - представник за довіреністю №91/2012/06/13-1 від 13.06.2013;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва про стягнення 237 713,07 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2008 порушено провадження у справі № 41/359 та призначено її до розгляду на 17.11.2008.

17.11.2008 представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з розглядом повязаної з нею справи № 8/131.

В судовому засіданні 17.11.2008 року встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги " визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноваження встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а в статті 31 цього Закону передбачено порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.

Таким чином, судом встановлено, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якими встановлені тарифи на підставі яких позивачем визначається вартість наданих відповідачу послуг, в судовому порядку визнані протиправними та скасовані. Проте постанова Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року не набрала законної сили та оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 17.11.2008 р. було продовжено строк вирішення спору по справі № 41/359 та на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 8/131.

06.10.2013 року позивач через відділ діловодства Господарського суду м. Києва звернувся із заявою про поновлення провадження у справі з якої вбачається, що обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі 41/359 відпали, зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14", ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/359, ухвалою суду від 05.12.2013 року було поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 17.12.2013 року.

Представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Також представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. В заяві позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 92 934,99 грн. на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем частково було сплачено суму основного боргу.

В судовому засіданні 17.12.2013 року представник позивача підтримав подану 13.12.2013 року заяву про зміну найменування позивача, відповідно до якої просив суд змінити найменування Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго". Суд розглянув та задовольнив вказану заяву.

Також, в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 92 934,99 грн. припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки під час розгляду справи в суді відповідачем було частково сплачено суму основного боргу та просив стягнути з відповідача 77 785,42 грн. основного боргу, 50 301,07 грн. інфляційних втрат та 8709,25 грн. - 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2013 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 17.12.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка в подальшому змінила найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 691376 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобов'язалася безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору абонент зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 2 до Договору.

Згідно з пунктом 4.3 Договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

01.09.2005 року між сторонами також було укладено Порядок розрахунків за теплову енергію, пунктами 1 та 9 якого сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими розпорядженням КМДА від 10.12.2004р. № 2249 та п. 12 погоджено можливість змінення тарифів в період дії Договору. Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує оформлену постачальником платіжну вимогу доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає постачальнику.

Відповідно до пункту 10 Порядку розрахунків споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію, а до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач за період з 01.09.2005 року по 01.09.2008 року спожив теплової енергії на загальну суму 178 720,41 грн., що засвідчується обліковими картками за спірний період.

В свою чергу, відповідач не розрахувався за спожиті послуги в сумі 178 720,41 грн., в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 178 720,41 грн., про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом.

З наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію вбачається, що під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість в сумі 89 410,74 грн., а також відповідачем сплачено до моменту подання позову вартість спожитої теплової енергії в сумі 3524,25 грн.

У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 77 785,42 грн. основного боргу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог у сумі 77 785,42 грн. не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 77 785,42 грн. Водночас, враховуючи, що відповідач вартість спожитих послуг у сумі 3524,25 грн. сплатив до подання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в сумі 3524,25 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на встановлені факти, господарський суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 89 410,74 грн. - припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8709,25 грн. 3 % річних та 50 301,07 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме, 3% річних - в сумі 8709,25 грн. та інфляційних втрат - 50 301,07 грн.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва заборгованості в сумі 89 410,74 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

3.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (місцезнаходження: 02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 77 785 (сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 42 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 8709 (вісім тисяч сімсот дев'ять) грн. 25 коп. - 3% річних, 50 301 (п'ятдесят тисяч триста одна) грн. 07 коп. - інфляційних втрат, 2262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 06 коп. - державного мита та 112 (сто дванадцять) грн. 28 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013 року.

Суддя О.М. Спичак