Рішення

від 24.10.2011 по справі 5021/2229/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.11

          Справа № 5021/2229/2011.

за позовом:          Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»  в особі Сумської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер»

про повернення майна з чужого незаконного володіння

СУДДЯ        Лиховид Б.І.

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

За участю представників сторін:

від  позивача:           ОСОБА_1, довіреність №14/20-261-11 від 04.10.2011 р.

від відповідача:           директор ОСОБА_2, ОСОБА_3, довіреність від 04.10.2011р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд  повернути від відповідача на свою користь міні АТС Панасонік інв. № 178 вартістю 2026,00 грн.; мобільний телефон Нокіа інв. № б/н вартістю 1727,83 грн.; комп’ютер Пентіум інв. № 213 вартістю 4845,96 грн.

04.10.2011 року від позивача надійшли письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог.

У судове засідання 24.10.2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вважає вимоги про повернення майна безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, посилаючись на те, що відповідачем було повернуто зі зберігання майна позивача на більшу суму, ніж отримано. Крім того, позивач зазначає, що будь-яких претензій з боку позивача щодо якості, комплектності, вартості, недостачі чи надлишку майна на адресу відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

10.01.2008 року між Сумською філією Національної акціонерної компанії  «Украгролізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Агропартнер» був укладений договір зберігання №01/01-08, відповідно до умов якого виконавець (відповідач) зберігає майно, передане йому замовником (позивачем), і повертає це майно в цілості.

Згідно з п. 1.2 зберігання майна регулюється даним договором, відносини, не врегульовані даним договором регулюються  цивільним законодавством  щодо зберігання.

Пунктом 1.3 сторони передбачили, що вид, кількість, вартість, якість майна, яке передається на зберігання визначається актом приймання-передачі до даного договору. Замовник передає на зберігання, а виконавець приймає майно першого на підставі акту приймання-передачі до даного договору (п.2.1.1 договору).

Факт передачі майна на зберігання від замовника до виконавця підтверджується актами № 1 та № 2  від 10.01.2008 року (у справі).

Оригінали договору та актів були оглянуті судом та представниками відповідача у судовому засіданні 24.10.2011 р. Судом встановлено, що оригінали вказаних документів тотожні долученим до матеріалів справи копіям.

Відповідно до п. 2.1.4 договору замовник витребує майно від виконавця через надання йому відповідної письмової вимоги.

Згідно з п. 2.1.5 виконавець протягом робочого дня, в день отримання вимоги про повернення майна зі зберігання, передає вказане майно повноважному представнику особи, вказаної у вимозі. Виконавець передає майно замовника повноважному представнику особи та оформляє передачу актом приймання-передачі (2.1.6 договору).

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, 29.07.2009 року відповідачу було направлено вимогу № 226 від 29.07.2009 року про повернення майна зі зберігання, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 29.07.2009 р., поштовим касовим чеком №3958 від 29.07.2009 року, повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (копії у справі), яке свідчить про те, що дана вимога була отримана відповідачем 03.08.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.10.2009 року відповідач повернув зі зберігання позивачу лише частину майна згідно з актами приймання-передачі № 3 та № 4. Недостачу становлять міні АТС Панасонік інв. № 178 вартістю 2026,00 грн.; мобільний телефон Нокіа інв. № б/н вартістю 1727,83 грн.; комп’ютер Пентіум інв. № 213 вартістю 4845,96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2009 року позивач направив відповідачу вимогу № 312 про повернення недостачі майна, що підтверджується копією поштового касового чеку № 1390 від 18.11.2009 року. У відповідь на вказану вимогу, відповідач надіслав позивачу лист № 2 від 27.01.2010 р., в якому зазначив про безпідставність вимог  позивача, оскільки вважає, що починаючи з 18.08.2009 року не має зобов’язань перед позивачем зі збереження майна за вказаним договором, посилаючись на вимогу № 40 від 17.07.2009 року.

Таким чином, твердження відповідача про те, що будь-яких претензій з боку позивача щодо якості, комплектності, вартості, недостачі чи надлишку майна на адресу відповідача не надходило, спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема вищезгаданою вимогою №1390 від 18.11.2009 року про повернення недостачі майна.

У вимозі № 40 від 17.07.2010 року відповідач за умови непогашення заборгованості та не підписання додаткових угод до договорів, укладених між сторонами, попереджає, що вважатиме, в тому числі, договір зберігання № 01/01-08 від 10.01.2008 р. недійсним та про відсутність, у такому разі, зобов’язань зі свого  боку зі збереження майна..

Відповідач посилається на п. 2.3 договору, відповідно до якого у випадку відмови виконавця від зберігання замовник зобов’язується протягом місяця взяти назад здане ним на збереження майно,  а виконавець зобов’язується протягом цього строку зберігати таке майно.

Як зазначає позивач, додаткові угоди до договорів сторонами не були узгоджені, тому не підписані. Натомість 29.07.2009 року відповідачу було направлено вимогу № 226 про повернення майна зі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Як зазначалося вище, виконавець передає майно замовника повноважному представнику особи та оформляє передачу актом-приймання-передачі (2.1.6 договору).

Як вбачається з листів відповідача № 45 від 03.08.2009 року, № 48 від 25.09.2009 року, № 52 від 01.10.2009 року та пояснень представника відповідача у судовому засіданні 24.10.2011 р., відповідач вимагав від позивача надати акти приймання-передачі майна зі зберігання, що не відповідає умовам договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як  на підставу  своїх вимог та заперечень.

Правовідносини між сторонами врегульовані главою 66 Цивільного кодексу України «Зберігання» та договором зберігання № 01/01-08 від 10.01.2008 р., укладеним між ними.

Позивачем з дотриманням порядку та умов, визначених у договорі №01/01-08 від 10.01.2008 р. було передано на зберігання майно згідно актів приймання-передачі № 1 (62 одиниці) та № 2 (10 одиниць).

Водночас відповідачем не надано доказів повернення частини майна,  а саме:  міні АТС Панасонік інв. № 178 вартістю 2026,00 грн.; мобільний телефон Нокіа інв. № б/н вартістю 1727,83 грн.; комп’ютер Пентіум інв. № 213 вартістю 4845,96 грн. у порядку та на умовах, визначених договором № 01/01-08 від 10.01.2008 р. та вимогами чинного цивільного законодавства.

Заперечення відповідача не спростовують доводів позивача та наданих на їх підтвердження доказів, листування між сторонами стосується, в тому числі, договірних та майнових відносин, які існують між сторонами та не входить до предмету доказування по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач належних доказів повернення майна,  а саме: міні АТС Панасонік інв. № 178 вартістю 2026,00 грн.; мобільний телефон Нокіа інв. № б/н вартістю 1727,83 грн.; комп’ютер Пентіум інв. № 213 вартістю 4845,96 грн. не подав, вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Агропартнер» (40009, м. Суми, вул.. Білопільський шлях, буд. 13, код 32778421) повернути на користь Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» в особі Сумської філії НАК «Украгролізинг» (40000, м. Суми, пл.. Незалежності, 3, код 24014314) міні АТС Панасонік інв. № 178 вартістю 2026,00 грн.; мобільний телефон Нокіа інв. № б/н вартістю 1727,83 грн.; комп’ютер Пентіум інв. № 213 вартістю 4845,96 грн.

3.          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Агропартнер» (40009, м. Суми, вул.. Білопільський шлях, буд. 13, код 32778421) на користь Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» в особі Сумської філії НАК «Украгролізинг» (40000, м. Суми, пл.. Незалежності, 3, код 24014314) 102 грн. 00 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ                                   (підпис)                                            Б.І.ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 26.10.2011 р.