Постанова від 17.10.2011 по справі 51/88

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2011                                                                                           № 51/88

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Мартюк А.І.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників

від позивача:                      ОСОБА_1, дов. б/н від 20.04.2011р.

від відповідача:                   не з’явились

розглянувши у відкритому           

судовому засіданні

апеляційні скарги              Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи

                                              ОСОБА_2

на рішення                          Господарського суду м. Києва від 18.05.2011

у справі                                № 51/88 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом                           Відкритого акціонерного товариства «Овруцький

                                              молочноконсервний комбінат»

до                                          Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи

                                             ОСОБА_2

про                                       стягнення 139 563,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2011 року у справі № 51/88 позов задоволено повністю. Стягнуто з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Овруцький молочноконсервний комбінат» 114 000,00 грн. основного боргу, 5 641,52 грн. 3% річних, 19 921,50 грн. інфляційних нарахувань, 1 395,63 грн. держаного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Суб’єкт підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Господарського суду м. Києва від 18.05.2011 року у справі № 51/88 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. у справі № 51/88 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено на 03.10.2011р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Ільєнок Т.В., Сулім В.В..

Розпорядженням секретаря судово палати Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П..

Представники відповідача у судове засідання не з’явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити справи за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 20.10.2008 р. між сторонами був укладений договір № 20/10-2008 купівлі продажу товарів, за умовами якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідачу товар, а відповідач – прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату.

Відповідно до п. 1.2 договору товаром в даному договорі є продукти харчування ТМ «Омка»виробництва ВАТ «Овруцький молочно-консервний комбінат»в асортименті. Товар передається відповідачу окремо узгодженими партіями.

Згідно з п. 2.1 договору кількість товару, що поставляється за цим договором, зазначається в накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач зобов’язався передати відповідачу товар на протязі 3 робочих днів з дня отримання письмової заявки (факсимільним зв’язком, електронною поштою, поштовим відправленням, нарочно), а відповідач –в цей же строк прийняти товар.

Позивач передає відповідачу товар (партію товару) на умовах франко-склад покупця (відповідача) –ІНКОТЕРМС-2000 Міжнародні правила тлумачення торгових термінів (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору датою поставки є дата отримання відповідачем товару відповідно до накладної, підписаної сторонами.

Згідно з п. 4.1 договору ціни на товар, що поставляється за цим договором, визначаються в накладних.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що платіж за товар, що поставляється за цим договором, здійснюється відповідачем на протязі 30 календарних днів з моменту одержання товару.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 3 грудня 2009 року (п. 91. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була здійснена поставка товару згідно договору № 20/10-2008 купівлі продажу товарів від 20.10.2008 р. на загальну суму 114 000, 00 грн., що підтверджується накладними на продукцію № 1763 від 20.10.2008 р. на суму 57 000, 00 грн., № 1779 від 27.10.2008 р. на суму 57 000, 00 грн. та податковими накладними № 2834 від 20.10.2008 р., № 2870 від 27.10.2008 р. (копії - у матеріалах справи).

17.03.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 17.03.2010 р. із вимогою сплати заборгованість за поставлений товар в розмірі 114 000, 00 грн.

Претензія була залишена відповідачем без розгляду.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав своє зобов’язання щодо сплати коштів за поставлений товар за договором № 20/10-2008 купівлі продажу товарів від 20.10.2008 р.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань, кошти за отримані послуги не перерахував.

Відповідно до п.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконань замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Судом першої інстанції, з метою встановлення відомостей щодо наявності відповідача в Реєстрі платників податку на додану вартість як платника ПДВ на момент здійснення поставки товару, тобто станом на жовтень 2008 р. та отримання копії декларації з податку на додану вартість, в яку включені податкові накладні № 2834 від 20.10.2008 р. та № 2870 від 27.10.2008 р., було здійснено судовий запит до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва.   

На виконання вимог суду Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва надано відповідь від 13.05.2011 р. № 1789/9/10 -026, з якої вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні № 2834 від 20.10.2008 р. та № 2870 від 27.10.2008 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення 114 000,00 грн. основного боргу, оскільки відповідач в установленому законом порядку не спростував доводи позивача та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 5 641,52 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 19 921,50 грн. за період з 20.11.2008 р. до 19.07.2010 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з місцевим судом та вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних в розмірі 5 641,52 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 19 921,50 грн. за період з 20.11.2008 р. до 19.07.2010 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 51/88 від 18.05.2011р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 51/88 від 18.05.2011р. – без змін.

2. Матеріали справи № 51/88 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді