Постанова

від 19.10.2011 по справі 16/403

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2011 № 16/403

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Разіно ї Т.І.

суддів:

при секретарі:

за участю представників с торін:

від позивача: ОСОБА_1. - п редставник за довіреністю № 01/230-503 від 11.11.2010 р.;

від відповідача: не з' яви лися

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу товариства з додатк овою відповідальністю «Стра хова компанія «Альфа-Гарант» на рішення господарського с уду міста Києва від 30.08.2011 р. у спр аві № 16/403

за позовом товариства з до датковою відповідальністю « Страхова компанія «Альфа- Га рант», м. Київ

до відкритого акціонерно го товариства «Страхова комп анія «Нова», м. Київ

про розірвання угоди та стя гнення грошових коштів 16 360 гр н. 94 коп.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року товарис тво з додатковою відповідаль ністю «Страхова компанія «Ал ьфа-Гарант» звернулось до го сподарського суду міста Києв а з позовом до відкритого акц іонерного товариства «Страх ова компанія «Нова» про розі рвання угоди № 1 про проведен ня заліку взаємних однорідн их вимог до договору облігат орного пропорційного перес трахування наземних трансп ортних засобів на засаді екс цеденту сум № 91-017/05-3 від 31.01.2005р., дог овору облігаторного пропор ційного перестрахування наз емних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № 91 -017/06-3 від 27.12.2005р., договору факульт ативного перестрахування (ре троцесії) № 04-19/04-18ФП від 19.04.2004р., укл аденої між позивачем та відп овідачем та стягнення 16360 грн . 94 коп. боргу.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідач не викон ав свої зобов' язання, перед бачені угодою, посилаючись н а ч.ч. 1, 3 ст. 615, ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України, ст. ст. 202, 203 ГК України.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 30.08.2011 р. у спр аві № 16/403 в задоволенні позовни х вимог відмовлено повністю (суддя Ярмак О.М.).

Рішення обґрунтоване тим, щ о позивачем в порядку ст.ст. 32, 3 3 Господарського процесуальн ого кодексу не надано доказі в істотного порушення догово ру відповідачем, які могли б с лужити підставою розірвання договору.

До позовної заяви та суду н е надано докази направлення відповідачу пропозиції про розірвання угоди у відповід ності до вимог ст. 188 ГК України . Оскільки одностороння відм ова від зобов' язання або зм іна його умов, а також зміна аб о розірвання господарських д оговорів в односторонньому п орядку відповідно до статей 525 ЦК України, статтей 188 та 193 ГК України не допускаються, якщ о інше не передбачено законо м або договором, а також, врахо вуючи положення ч.ч. 1, 3 ст. 615, ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України, ст.ст. 202, 203 ГК Укр аїни, місцевим господарським судом відмовлено в задоволе нні позову.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, товариство з додатковою відповідальніст ю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» звернулося до Київс ького апеляційного господар ського суду з апеляційною ск аргою, в якій просило рішення господарського суду міста К иєва від 30.08.2011 р. у справі № 16/403 ска сувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольн ити позов та стягнути з відпо відача судові витрати, понес ені позивачем.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що суд першої інстанц ії належним чином не перевір ив пояснень позивача та всих обставин справи, не дав їм нал ежної оцінки, не встановив та не зазначив у рішенні, чи мали місце обставини, якими обґру нтовує свої вимоги позивач, а також мотивів, з яких він їх в ідхилив. На думку апелянта, не зважаючи на повне виконання ТДВ СК «Альфа-Гарант» своїх о бов'язків, передбачених угод ою № 1, ВАТ «СК «Нова» всупереч п. 4 зазначеної угоди та вищез азначеним нормам чинного зак онодавства України не викона ло свого зобов'язання стосов но зарахування та припинення заборгованості ТДВ СК «Альф а-Гарант», передбаченої угод ою № 1, про що свідчить подання відповідачем декількох позо вів до господарських судів п ро стягнення перестрахових п ремій, в які були включені вим оги про стягнення з ТДВ СК «Ал ьфа-Гарант» заборгованості п о сплаті перестрахових премі й, вже зарахованих відповідн о до угоди № 1, і відповідно ТДВ СК «Альфа-Гарант» після вико нання відповідних рішень суд ів звернулося до суду за захи стом своїх порушених прав. Св ої вимоги апелянт обґрунтову є положеннями ст. ст. 11, 16, 202, 203, 525, 538, 60 1, 611, 615, 628, 629, 651 Цивільного кодексу У країни, ст.ст. 174, 193, 202, 203 Господарс ького кодексу України.

Відповідно до розпоряджен ня заступника голови Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 12.10.2011 р. № 01-23/3/7 склад колегії суддів змінено: голо вуючий суддя Разіна Т.І., судді Остапенко О.М., Сотніков С.В.

В судовому засіданні 12.10.2011 ро ку представник відповідача н адав відзив на апеляційну ск аргу за вих. № 3557/0/17-11 від. 12.10.2011 року.

Представник позивача в суд ових засіданях 12.10.2011 року, 19.10.2011 ро ку підтримав доводи апеляцій ної скарги з підстав, викладе них в ній.

Представник відповідача в судове засідання 19.10. 2011 року не з' явився, про причини неявк и суд не повідомив. Про час і м ісце розгляду справи був нал ежним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріаль ного права, колегія суддів Ки ївського апеляційного госпо дарського суду дійшла до вис новку, що апеляційна скарга н е підлягає задоволенню, вихо дячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського су ду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Згідно ст. 99 ГПК України апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2009 року між по зивачем та відповідачем було укладено угода № 1 про провед ення заліку взаємних однорі дних вимог до договору обліг аторного пропорційного пер естрахування наземних тран спортних засобів на засаді е ксцеденту сум № 91-017/05-3 від 31.01.2005р., д оговору облігаторного проп орційного перестрахування н аземних транспортних засоб ів на засаді ексцеденту сум № 91-017/06-3 від 27.12.2005р., договору факул ьтативного перестрахування (ретроцесії) № 04-19/04-18ФП від 19.04.2004 р.

Відповідно до п. 4 угоди № 1 ст орони дійшли згоди, що з дати п ідписання угоди, заборговані сть сторін за вищевказаними договорами у розмірі 14 560,65грн. п о відношенню одна до одної вв ажається застрахованою та пр ипиненою.

Дата проведення заліку 27 се рпня 2009 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и зобов' язання має виконува тися належним чином відповід но до умов договору та вимог ц ього кодексу, інших актів цив ільного законодавства, а за в ідсутності таких умов та вим ог - відповідно до звичаїв д ілового обороту або інших ви мог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и, порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання).

Згідно з частинами 1 та 3 ст. 61 5 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право част ково або в повному обсязі від мовитися від зобов'язання, як що це встановлено договором або законом. Внаслідок однос торонньої відмови від зобов' язання частково або у повном у обсязі відповідно змінюють ся умови зобов'язання або вон о припиняється.

В апеляційній скарзі позив ач посилається на положення ч. 2 ст. 651 ЦК України як на такі, щ о надають право звернення до суду не враховуючи положенн я статей 525 ЦК України, 188 та 193 ГК У країни, згідно яких, як правом ірно зазначив в оскаржуваном у рішенні місцевий господарс ький суд, не допускаються, якщ о інше не передбачено законо м або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК Укра їни договір може бути змінен о або розірвано за рішенням с уду на вимогу однієї із сторі н у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлен их договором або законом. Іст отним є таке порушення сторо ною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сто рона значною мірою позбавляє ться того, на що вона розрахов увала при укладенні договору .

Статтями 202, 205 Цивільного код ексу України закріплено зага льне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на наб уття, зміну або припинення ци вільних прав та обов' язків. Правочин може вчинятися усн о або в письмовій формі. Сторо ни мають право обирати форму правочину, якщо інше не встан овлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов' язкова письмова форма, вважа ється вчиненим, якщо поведін ка сторін засвідчує їхню вол ю до настання відповідних пр авових наслідків.

Колегія суддів вважає, що за значена норма права не може б ути застосовна до відносин, щ о виникли між сторонами на пі дставі угоди № 1 про проведенн я заліку взаємних однорідних вимог від 27.08.2009 р., оскільки вказ ана угода не є ні договором в р озумінні ст. 626 ЦК України, ні пр аво чином в розумінні ст.ст. 202, 205 Цивільного кодексу України .

В пункті 3 зазначеної угоди № 1 від 27.08.2009 року передбачено, що на підставі статті 601 Цивільн ого кодексу України сторона- 1 та сторона-2 проводять залік взаємних однорідних вимог на суму 14560 грн. 65 коп.

Згідно ст. 601 Цивільного коде ксу України зобов'язання при пиняється зарахуванням зуст річних однорідних вимог, стр ок виконання яких настав, а та кож вимог, строк виконання як их не встановлений або визна чений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних ви мог може здійснюватися за за явою однієї із сторін.

Крім того угодою № 1 про пров едення заліку взаємних однор ідних вимог від 27.08.2009 р. право на односторонню відмову від до говору не передбачено.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

В апеляційній скарзі ТДВ СК «Альфа-Гарант» не заперечує факту не направлення листа п ро розірвання договору. Врах овуючи викладене, колегія су ддів приходить до висновку, щ о апелянтом було порушено пр оцедуру розірвання господар ських зобов'язань, передбаче них ст. 188 ГК України.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається, як на підста ву своїх вимог і заперечень. С уд приймає тільки ті докази, я кі мають значення для справи . Обставини справи, які відпов ідно до законодавства повинн і бути підтверджені певними засобами доказування не можу ть підтверджуватися іншими з асобами доказування.

Таким чином, обов' язок док азування законодавчо поклад ено на сторони.

Отже, суд першої інстанції п равомірно дійшов до висновку , що вимоги позивача не відпов ідають фактичним обставина м та матеріалам справи.

Враховуючи викладене, коле гія суддів на підставі наявн их в справі матеріалів дійшл а до висновку, що відповідно д о ст.ст. 43, 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ріше ння місцевого господарськог о суду не вбачає, а тому апеляц ійна скарга задоволенню не п ідлягає.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 85, 99, 101-103 , 105 Господарського процесуал ьного кодексу України, Київс ький апеляційний господарсь кий суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарськог о суду міста Києва від 30.08.2011 р. у с праві № 16/403 залишити без змін, а пеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальніс тю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» без задоволення.

Головуючий суддя

Судді

25.10.11 (відправлено)