Ухвала

від 27.10.2011 по справі 13/143-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

 27.10.2011                                                                                           № 13/143-10

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Баранця  О.М.

 суддів:                                           

 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2010

 у справі № 13/143-10    

 за позовом           Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

 до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Трейд"

 про          стягнення 45771,79 євро

ВСТАНОВИВ:

06.09.2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд"  про стягнення 45 771 Євро.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.11.2010 року у справі № 13/143-10 позов Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" 42 486, 83 Євро основного боргу, 3 284, 96 Євро пені, що разом становить 462 222, 34 грн., а також судові витрати: державне мито у розмірі 457, 70 Євро та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить  Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 08.11.2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 20.12.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року у справі № 13/143-10 Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року у справі № 13/143-10 скасувати повністю, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд".

Ухвалою Вищого господарського суду від 21.01.2011 року прийнято до касаційного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" та призначено до розгляду на 02.02.2011 на 09:40.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду у справі № 13/143-10 залишено без змін.

10.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило Київський апеляційний господарський суд  скасувати рішення господарського суду Київської області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" повернуто на підставі п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

22.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду Київської області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" у повному обсязі та поновити строк на апеляційне оскарження Товариству з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 року відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" повернуто на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, ч.2 ст.93 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.05.2011 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" у  прийняті касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.04.2011 року у справі № 13/143-10.

25.05.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Київської області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" у повному обсязі та поновити строк на апеляційне оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 09.06.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" повернуто без розгляду на підставі п.2, 3, 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

13.10.2011 року ОСОБА_1  звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд відновити строк на апеляційне оскарження, прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області 08.11.2011 року у справі № 13/143-10 до рогляду, скасувати рішення господарського суду Київської області від 08.11.2011 року у справі № 13/143-10 повністю і прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що при винесенні спірного рішення мало місце порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело  до винесення судом неправильного рішення.

У зв‘язку із прийняттям Закону України “Про судоустрій та статус суддів” внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) надано право сторонам та третім особам, які не брали участь у справі подати апеляційну скаргу, на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду  протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз’яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, подане ОСОБА_1 клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що він являється директором та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд" і не володіє юридичними знаннями, а також те, що частину документів у нього було викрадено, і лише в жовтні 2011 року, після того як він звернувся до правоохоронних органів, йому були повернуті судові документи до підготовки справи № 13/143-10, тому дані обставини унеможливили його звернутися вчасно та оскаржити рішення господарського суду.

Частиною 2 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

Посилання скаржника на ту обставу, що пропущення строку подання апеляційної скарги відбулось  у зв’язку з незнанням законів та викраденням документів, не можна вважати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, так, як  скаржником не доведені ті обставини на які посилається скаржник в клопотання про поновлення пропущеного строку.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку через одинадцять місяців після прийняття господарським судом Київської області  рішення у справі № 13/143-10 не кореспондується з автоматичним обов’язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об’єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Таким чином, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, оскільки ОСОБА_1.повинен був знати про прийняття оскаржуваного рішення, враховуючи, що він, за його твердженням є директором та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль - Трейд". Тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та які могли б бути підставою для відновлення строку на подання апеляційної скарги.      

Керуючись ст. 86, ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

3. Матеріали справи № 13/143-10 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді