Постанова

від 25.10.2011 по справі 35/549-2/224

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2011 № 35/549-2/224

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Яковле ва М.Л.

суддів:

при секретарі:

за участю представників с торін: згідно протоколу судо вого засідання від 25.10.2011 року по справі № 35/54902/224 (в матеріалах спр ави)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн і скарги закритого акціонерн ого товариства «Європорт», м . Київ та товариства з обмежен ою відповідальністю «Виробн иче об' єднання «Фабрика спе цодягу», м. Київ на рішення го сподарського суду м. Києва ві д 19.07.2011 року (оформленого відпов ідно до ст. 84 ГПК України 25.07.2011 ро ку) у справі № 35/549-2/224 (суддя - Дом нічева І.О.)

за позовом закритого ак ціонерного товариства «Євро порт», м. Київ

до товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Виробниче

об' єднання «Фабрика спецодягу», м. Київ

про: стягнення 189 50 2,22 грн.

та за зустрічним позовом то вариства з обмеженою відпові дальністю «Виробниче об' єд нання «Фабрика спецодягу», м . Київ

до закритого а кціонерного товариства «Євр опорт», м. Київ

про стягнення 36 7 55,00

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва в порядку позовн ого провадження звернулося з акрите акціонерне товариств о «Європорт», м. Київ до товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Виробниче об' єднанн я «Фабрика спецодягу», м. Київ про стягнення з відповідача на користь позивача заборго ваності в розмірі 189 502,22 грн., а са ме заборгованості по орендні й платі з урахуванням індекс у інфляції в розмірі 15 225,00 грн., к омпенсації комунальних плат ежів в розмірі 999,40 грн., штрафні санкції в розмірі 158 595,52 грн., інф ляційні втрати в розмірі 166,20 гр н., та про зобов' язання відпо відача повернути приміщення загальною площею 100 кв.м., розта шованого за адресою: м. Київ, в ул. Лебедєва-Кумача,7 та стягне ння судових витрат.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Виробниче об ' єднання «Фабрика спецодяг у» в свою чергу звернулося із зустрічною позовною заявою до закритого акціонерного то вариства «Європорт», м. Київ п ро стягнення збитків в розмі рі 3 755,00 грн., а саме 20 755,00 грн. витра т на орендну плату за приміще ння; 8 500,00 - витрат на виготовле ння та установку рекламної в ивіски, 7 500,00 грн. - витрати на п ослуг посередницького підпр иємства та стягнення судових витрат.

За результатами попереднь ого розгляду було прийнято р ішення 21.12.2009 року у справі № 35/594 (с удді Літвінова М.Є.), яким перв існий позов було задоволено частково, в задоволенні зуст річного позову відмовлено по вністю.

Постановою від 13.05.2010 року Киї вський апеляційний господар ський суд змінив рішення гос подарського суду міста Києва .

Постановою від 21.07.2010 року Вищ ий господарський суд України скасував рішення господарсь кого суду міста Києва від 21.12 2009 року та постанову Київського апеляційного господарськог о суду від 13.05.2010 року в частині з адоволення первісного позов у та в цій частині справу напр авив на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті вим ог рішення господарського су ду міста Києва від 21.12.2009 року та постанова апеляційної інста нції від 13.05.2010 року залишені без змін.

При новому розгляді в части ні скасування 19.07.2011 року господ арським судом міста Києва ви несено рішення, відповідно д о якого позовні вимоги перві сного позову задоволені част ково: вирішено стягнути з від повідача на користь позивача 15 225,00 грн. заборгованості по ор ендній платі за договором су боренди № СУБ-08/С-141 від 22.10.2008 року , 999, 40 грн. компенсації комуналь них платежів, 1 620,48 грн. пені, 217,36 г рн. 3 % річних, 166,20 грн. інфляційни х нарахувань, 1822,84 грн. державно го мита та 22,70 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу; в решт і задоволення вимог первісно го позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, закр ите акціонерне товариство «Є вропорт», м. Київ звернувся з а пеляційною скаргою до Київсь кого апеляційного господарс ького суду та просить скасув ати рішення господарського с уду міста Києва в частині від мови в задоволенні стягнення неустойки у розмірі 88 755,60 грн. і прийняти нове, яким позов в ці й частині задовольнити та ст ягнути з відповідача неустой ку в зазначеному розмірі.

Апеляційну скаргу скаржни к мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з' ясова но обставини, що мають значен ня для справи та має місце нев ідповідність висновків, викл адених у рішенні місцевого с уду обставинам справи. Зокре ма, скаржник стверджує, що суд першої інстанції прийняв не правомірне рішення в частині відмови в задоволення стягн ення неустойки, оскільки при міщення повинно було бути по вернено відповідачем не пізн іше 12.02.2009 року.

Разом з тим, до Київського а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з вернувся відповідач, товарис тво з обмеженою відповідальн істю «Виробниче об' єднання «Фабрика спецодягу», м. Київ т а просить скасувати рішення господарського суду міста Ки єва повністю і прийняти нове , яким в задоволенні позову ві дмовити.

Свою апеляційну скарги від повідач мотивує тим, що суд фа ктично ухилився від визначен ня періоду фактичного корист ування орендованим приміщен ня відповідачем, хоча до мате ріалів долучено докази, що пр иміщення відповідачем було з вільнено 23.01.2009 року, і позивачем підтверджено факт заміни в о рендованому приміщенні замк ів. До того ж, всупереч наявни м матеріалам справи, місцеви й суд стягнув з відповідача в итрати на компенсацію комуна льних послуг, однак в матеріа лах справи відсутні як доказ и направлення рахунків на оп лату комунальних послуг, так і докази нарахування цих вит рат.

Ухвалами Київського апеля ційного господарського суду від 25.08.2011 року по справі № 35/549-2/224 ап еляційні скарги позивача та відповідача були прийняті до провадження і призначено пе регляд рішення на 25.10.2011 року. Ра зом з тим, ухвалою апеляційно го суду від 25.08.2011 року розгляд а пеляційної скарги товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Виробниче об' єднання «Ф абрика спецодягу», м. Київ по справі № 35/549-2/224 та розгляд апеля ційної скарги закритого акці онерного товариства «Європо рт», м. Київ об' єднано в одне апеляційне провадження, оскі льки оскаржується один і той самий процесуальний докумен т.

Відповідно до розпоряджен ня Секретаря палати Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 25.10.2011 року у зв' яз ку з виробничою необхідністю та з метою дотримання строкі в розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії судд ів, відповідно до якого перег ляд рішення здійснюється гол овуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Тарасенко К.В., М альченко А.О.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ предст авників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривш и доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосуван ня судом першої інстанції но рм матеріального та процесуа льного права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляцій на скарга закритого акціонер ного товариства «Європорт», м. Київ задоволенню не підляг ає, апеляційна скарга товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Виробниче об' єднанн я «Фабрика спецодягу», м. Київ підлягає частковому задовол енню, а рішення господарсько го суду міста Києва від 19.07.2011 ро ку по справі № 35/549-2/224 - слід ска сувати частково, виходячи з в икладеного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справ и переглядаються за правилам и розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням осо бливостей, передбачених у ро зділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповід но ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційни й господарський суд не зв' я заний доводами апеляційної с карги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місце вим господарським судом, між закритим акціонерним товари ством «Європорт» (позивач, за первісним позовом) та товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Виробниче об' єднан ня «Фабрика спецодягу» (відп овідач, за первісним позовом ) 22.10.2008 року укладено договір су боренди нежитлового приміще ння № СУБ-08/С-141 (надалі - догові р суборенди), відповідно до п. 1.1. якого суборендодавець (поз ивач) передає, а суборендар (ві дповідач) приймає в тимчасов е платне користування нежитл ове приміщення загальною пло щею 100 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Лебедєва -Кумача, 7, 1-поверх (приміщення), та належить суборендодавцю на підставі договору оренди № б/н від 01.10.2007 року між ТОВ «Сер го» та позивачем (договір оре нди).

Згідно ст. 11 ЦК України, цивіл ьні права та обов' язки вини кають із дій осіб, що передбач ені актами цивільного законо давства, а також із дій осіб, щ о не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов' язк и. Підставами виникнення цив ільних прав та обов' язків, з окрема, є договори та інші пра вочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК Україн и договором є домовленість двох або більше сторін, спря мована на встановлення, змін у або припинення цивільних п рав та обов'язків. Договір є д востороннім, якщо правами та обов' язками наділені обидв і сторони договору.

Відповідно до ст. 774 ЦК Україн и, передання наймачем речі у к ористування іншій особі (під найм) можливе лише за згодою н аймодавця, якщо інше не встан овлено договором або законом . До договору піднайму застос овуються положення про догов ір найму.

Статтею 288 ГК України встано влено, що орендар має право пе редати окремі об' єкти оренд и в суборенду, якщо інше не пер едбачено законом або договор ом оренди.

Пунктом 6.5.5 договору оренди в становлено, що орендар має пр аво здавати частину площ при міщення в суборенду третім о собам без згоди орендодавця при умові,що площа, яка буде пе редаватися в суборенду треті м особам не буде перевищуват и 200 м.кв. (т. 3 а.с. 100).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 283 Господарсь кого кодексу України за дого вором оренди одна сторона (ор ендодавець) передає другій с тороні (орендареві) за плату н а певний строк у користуванн я майно для здійснення госпо дарської діяльності. Об' єкт ом оренди можуть бути, зокрем а, окреме індивідуально визн ачене майно виробничо-техніч ного призначення, що належит ь суб' єктам господарювання .

Строк дії договору суборен ди встановлено з моменту йог о підписання, тобто з 22.10.2008 року і до 30.09.2009 року (п. 3.1. договору суб оренди).

Строк суборенди і нарахува ння орендної плати та інших п латежів по цьому договору су боренди починається з момент у підписання акту прийому-пе редачі приміщення від суборе ндодавця до суборендаря і за кінчується в момент закінчен ня терміну дії договору орен ди. Продовження строку субор енди можливе лише за умови пр одовження терміну дії догово ру оренди і підписання сторо нами відповідної угоди (п. 3.1. д оговору суборенди).

На виконання умов договору суборенди, 20.11.2008 року між позив ачем та відповідачем було ук ладено та підписано акт прий ому-передачі приміщення в су боренду (т. 1 а.с. 15).

Листом від 16.01.2009 року № 6 позива ч повідомив відповідача про дострокове розірвання догов ору суборенди, посилаючись н а п. 5.2.3. (ремонт, реконструкція, п ерепланування приміщення) та п. 6.2.5. (повідомлення про розірв ання договору за два місяці д о розірвання) договору субор енди, з 12.02.2009 року та просив звіл ьнити орендоване приміщення до 12.02.2009 року, у зв' язку з чим пі дписати відповідну додатков у угоду про розірвання догов ору суборенди. Отримання нав еденого листа від 16.01.2009 року № 6 в изнається відповідачем.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідач на цей лис т позивача відповів листом в ід 20.01.2009 року № 01-22, в якому не визн ав заявлених причин до розір вання - посилання на п. 5.2.3. та п . 6.2.5. договору та з огляду на про тизаконні на думку Відповіда ча дії Позивача, однак погоди вся на запропоноване позивач ем дострокове розірвання дог овору суборенди, та зазначив про своє бажання звільнити з аймане за договором суборенд и приміщення 22-23.01.2009 року та прос ив позивача підготувати акт прийому-передачі приміщення .

Відповідно до ст. 188 ГК Україн и, сторона договору, яка вважа є за необхідне змінити або ро зірвати договір, повинна над іслати пропозиції про це дру гій стороні за договором. Сто рона договору, яка одержала п ропозицію про зміну чи розір вання договору, у двадцятиде нний строк після одержання п ропозиції повідомляє другу с торону про результати її роз гляду.

Таким чином, колегія апеляц ійного суду вважає, що відпов ідач погодився на пропозицію позивача щодо звільнення пр иміщення та, відповідно, розі рвання договору 23.01.2009 року.

Разом з тим, відповідач зазн ачає, що за власною ініціатив ою хотів звільнити займане з а договором суборенди приміщ ення 23.01.2009 року, проте позивачем було змінено вхідні замки на приміщенні та обмежено дост уп відповідача у займане при міщення, в зв' язку з чим відп овідач вважає незаконним нар ахування йому орендної плати та плати за комунальні послу ги з 23.01.2009 року та в зв' язку з чи м претензією № 01-29 на підставі п . 7.8. договору суборенди відмов ився від договору у зв' язку з ненаданням йому приміщенн я. Факт зміни замків в орендов аному приміщенні підтверджу ється позивачем, а відтак суд першої інстанції безпідстав но не врахував обставин обме ження відповідача у користув анні приміщенням з 23.01.2009 року. Д о того ж, колегія суддів апеля ційного суду не погоджується з висновком місцевого суду, щ о сторони не дійшли згоди щод о розірвання договору, оскіл ьки відповідач погодився на передачу приміщення саме 23.01.200 9 року, однак був обмежений в д оступі до приміщення.

Відповідно до Розділу 6 дого вору зміна та припинення цьо го договору допускається у в ипадках, передбачених чинним законодавством та цим догов ором, і зокрема Розділом 6 дого вору перелічено випадки, в як их суборендодавець (позивач) та суборендар (відповідач) ма ють беззаперечне право достр окового розірвання договору суборенди.

Разом з тим, відповідно до п ункту 3 стаття 6 Цивільного код ексу України сторони в догов орі можуть відступити від по ложень актів цивільного зако нодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд . Сторони в договорі не можуть відступити від положень акт ів цивільного законодавства , якщо в цих актах прямо вказан о про це, а також у разі, якщо об ов' язковість для сторін пол ожень актів цивільного закон одавства випливає з їх зміст у або із суті відносин між сто ронами.

. Водночас, відповідно до ча стини 1 статті 291 Господарсько го кодексу України односторо ння відмова від договору оре нди не допускається.

Зазначена заборона носить імперативний характер та не залежить від волі сторони, ві д якої власне і виходить відм ова від договору.

За загальним правилом, закр іпленим у частині 1 статті 651 Ци вільного кодексу України, зм іна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановл ено договором або законом

Договір оренди може бути ро зірваний за згодою сторін.

Що стосується подальшого л истування між позивачем та в ідповідачем з приводу начебт о невиконання умов договору і щодо сплати орендної плати та компенсації комунальних платежів, і щодо не направлен ня рахунків для оплати, в зв' язку з чим вони по черзі відмо вляються від договору, право мірно не прийнято судом перш ої інстанції до уваги, оскіль ки наведені повідомлення та листи не містять в собі повід омлення про відмову від дого вору суборенди в порядку ст. 78 2 ЦК України, і посилання на вк азану статтю в них також відс утнє. А також, суд апеляційної інстанції враховує те, що зго ди щодо розірвання договору вони дійшли попередньо.

Колегія апеляційного суду вважає, що судом першої інста нції правомірно відхилено по силання відповідача, що прим іщення було передано в оренд у іншій особі - ТОВ «Компані я «Автопілот», оскільки в мат еріалах справи наявні два ок ремі договори суборенди: від 22.10.2008 року - договір суборенди з відповідачем, та від 10.10.2008 рок у - договір суборенди з ТОВ « Компанія «Автопілот», та від повідно з додатків № 1 до кожно го з вищевказаних договорів чітко вбачається, що відпові дачу та ТОВ «Компанія «Автоп ілот» були надані окремі, окр емо розташовані (не суміжні) п риміщення, крім того з різним и площами - 100 кв.м. та 97 кв.м. відпо відно.

Скасовуючи рішення господ арського суду міста Києва ві д 21.12.2009 року та постанову Київс ького апеляційного господар ського суду від 13.05.2010 року по сп раві № 35/549 в частині задоволенн я первісного позову, Вищий го сподарський суд України вихо див з того, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги , що за повідомленням № 6 від 16.01.2 009 року причиною розірвання до говору оренди зазначені нам іри позивача здійснити рекон струкцію орендованого примі щення, а у повідомленні № 9 від 23.01.2009 року позивач довів до від ома відповідача про обмеженн я у користуванні майном, на що також посилався і відповіда ч.

Враховуючи вказівки суду в ищої інстанції та матеріали справи, колегія апеляційного суду дійшла висновку про роз ірвання договору суборенди з 23.01.2009 року.

Позивач також просить суд с тягнути з відповідача орендн у плату за січень 2009 року з урах уванням інфляції у розмірі 15 2 25,00 грн., компенсацію комунальн их платежів за грудень 2008 року в розмірі 540,40 грн. та січень 2009 ро ку в розмірі 459,00 грн., всього на з агальну суму 999,40 грн.

Відповідно до пункту 4.1 дого вору суборенди передбачено, що базова щомісячна орендна плата за цим договором перер аховується відповідачем в бе зготівковій формі на поточни й рахунок позивача до 5-го числ а місяця, в якому надаються по слуги з суборенди, на підстав і рахунків-фактур, наданих по зивачем або на підставі дано го договору.

Розмір базової щомісячної орендної плати за 100 кв.м. стано вить 15 000 грн. (п. 4.2.).

Умовами п. 4.3. договору суборе нди сторони погодили та вста новили, що починаючи з другог о місяця суборенди розмір ор ендної плати за один календа рний місяць автоматично (без додаткового погодження стор онами) змінюється (індексуєт ься) відповідно до наступної формули: Орендна плата (П) = Інд екс І х Орендна плата (Б), де: Інд екс І - індекс інфляції у відпо відності до даних Державного комітету статистики України за (П-2), за умови, що Індекс І пер евищує 1, а у випадках дефляції Індекс І не застосовується; О рендна плата (Б) - орендна плат а, визначена в п. 4.2.; Орендна пла та (П) - орендна плата за розрах унковий місяць (місяць, в яком у будуть надаватись послуги з суборенди); (П-1) - місяць, попер едній до розрахункового; (П-2) - м ісяць попередній до (П-1).

Враховуючи те, що колегія ап еляційного суду встановила, що договір є розірваним з 23.01.2009 року, стягненню підлягає оре ндна плата пропорційно часу орендуванню приміщення, тобт о до 23.01.2009 року. Це становить 11 672,50 грн. з урахуванням інфляції. Т аким чином, позов в частині ст ягнення орендної плати підля гає задоволенню частково в р озмірі 11 672,50 грн.

Відповідно п. 4.7. договору суб оренди крім сплати орендної плати суборендар компенсує в итрати суборендодавця пов' язані з експлуатацією, обслу говуванням та утриманням буд івлі, де знаходиться приміще ння, які включають в себе варт ість: комунальних послуг: еле ктроенергію, тепло-, водопост ачання та прийом стічних вод ; експлуатаційних послуг та в итрат по утриманню будівлі.

Компенсація вартості посл уг, передбачених п. 4.7. договору суборенди, здійснюється від повідачем протягом 5-ти кален дарних днів з дати виставлен ня позивачем відповідного ра хунку (п. 4.8. договору суборенди ).

Разом з тим, згідно з вимога ми ст. 193 Господарського кодек су України та ст.ст. 525, 526 Цивільн ого кодексу України зобов' я зання має виконуватись належ ним чином у відповідності з у мовами договору; односторонн я відмова від виконання зобо в' язання і одностороння змі на умов не допускається.

Стаття 629 Цивільного кодекс у України передбачає, що дого вір є обов' язковим для вико нання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов' язання є його невик онання або виконання з поруш енням умов, визначених зміст ом зобов'язання (неналежне ви конання).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 612 ЦК У країни, боржник вважається т аким, що прострочив, якщо він н е приступив до виконання зоб ов'язання або не виконав його у строк, встановлений догово ром або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україн и, боржник не звільняється ві д відповідальності за неможл ивість виконання ним грошово го зобов' язання. Боржник, як ий прострочив виконання грош ового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов' язаний спл атити суму боргу з урахуванн ям встановленого індексу інф ляції за весь час прострочен ня, а також три проценти річни х від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вс тановлений договором або зак оном.

Враховуючи наведене, місце вим судом правомірно відхиле ні заперечення відповідача, що позивач не має права вимаг ати стягнення заборгованост ей за договором суборенди, ос кільки на сьогоднішній день він вже не є орендарем приміщ ення, яке передавав в суборен ду відповідачу, оскільки, як в бачається з заявлених позовн их вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму невиконаних ним зобов' язан ь за договором суборенди які виникли під час дії договору суборенди та залишилися нев иконаними після втрати позив ачем права надавати приміщен ня в суборенду, і також залиши лися невиконаними і на сього днішній день,

Відповідно до ст. 212 ЦК Україн и, особи, які вчиняють правочи н, мають право обумовити наст ання або зміну прав та обов' язків обставиною, щодо якої н евідомо, настане вона чи ні (ві дкладальна обставина). Якщо н астанню обставини недобросо вісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала .

Згідно зі ст. 526 Цивільного Ко дексу України, ст. 193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та законодавства.

Рахунок-фактура (англ. invoice, account, final invoice, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - це вид комерційного рахунку , і окрім свого основного приз начення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-факту ра може бути використана як с упровідний документ (Регіона льна митниця, Наказ «Про затв ердження Технологічної схем и митного оформлення товарів та інших предметів із застос уванням ВМД» від 15.10.2002 N 766).

Як зазначалось вище, відпов ідно до пунктом 4.1 Договору су боренди передбачено, що базо ва щомісячна орендна плата з а цим договором перераховуєт ься Відповідачем в безготівк овій формі на поточний рахун ок Позивача до 5-го числа місяц я, в якому надаються послуги з суборенди, на підставі рахун ків-фактур, наданих Позиваче м або на підставі даного Дого вору.

Відповідно п. 4.7. договору суб оренди крім сплати орендної плати суборендар компенсує в итрати суборендодавця пов' язані з експлуатацією, обслу говуванням та утриманням буд івлі, де знаходиться приміще ння, які включають в себе варт ість: комунальних послуг: еле ктроенергію, тепло-, водопост ачання та прийом стічних вод ; експлуатаційних послуг та в итрат по утриманню будівлі.

Компенсація вартості посл уг, передбачених п. 4.7. договору суборенди, здійснюється від повідачем протягом 5-ти кален дарних днів з дати виставлен ня позивачем відповідного ра хунку (п. 4.8. договору суборенди ).

Проаналізувавши умови дог овору суборенди та норми чин ного законодавства, суд перш ої інстанції дійшов правомір ного висновку, що рахунок-фак тура по своїй суті є документ ом, який містить лише платіжн і реквізити, на які потрібно п ерерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відклад альною умовою у розумінні ст атті 212 ЦК України, а тому наявн ість або відсутність рахунку -фактури не звільняє відпові дача від обов' язку сплатити надані послуги по договору с уборенди (за суборенду примі щення та комунальні послуги) .

Отже, відповідач, як зобов' язана сторона по договору су боренди (п. 5.3.6 договору), повине н був вжити всіх можливих зах одів для уникнення порушення зобов' язань по договору в ч астині сплати послуг суборен ди і компенсації позивачу ва ртості комунальних послуг.

Враховуючи наведене, колег ія суддів апеляційного суду погоджується з висновком міс цевого суду щодо необхідност і стягнення з відповідача як суборендної плати та компен сації комунальних платежів, однак суборендна плата за сі чень 2009 року та компенсації ко мунальних платежів за січен ь 2009 року підлягає до стягненн я частково лише за час фактич ної оренди, відповідно в сумі 11 672,50 грн. та 351,90 грн., а компенсаці я комунальних платежів за гр удень 2008 року повністю в сумі 54 0,40 грн.

Стаття 549 ЦК України зазнача є, що неустойкою (штрафом, пене ю) є грошова сума або інше майн о, які боржник повинен переда ти кредиторові у разі поруше ння боржником зобов' язання ; пенею є неустойка, що обчислю ється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошов ого зобов' язання за кожен д ень прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України вст ановлено, якщо предметом неу стойки є грошова сума, її розм ір встановлюється договором , або актом цивільного законо давства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК Укра їни, нарахування штрафних са нкцій за прострочення викона ння зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або дог овором, припиняється через ш ість місяців від дня, коли зоб ов'язання мало бути виконано .

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Зак ону України «Про відповідаль ність за несвоєчасне виконан ня грошових зобов' язань», п латники грошових коштів спла чують на користь одержувачів цих коштів за прострочку пла тежу пеню в розмірі, що встано влюється за згодою сторін. Ро змір пені, передбачений стат тею 1 цього Закону, обчислюєть ся від суми простроченого пл атежу та не може перевищуват и подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який спл ачується пеня.

Аналогічна позиція виклад ена в п. 49 Інформаційного лист а Вищого господарського суду України від 07.04.08р. №01-8/211, де зазна чено, що згідно з частиною дру гою статті 551 ЦК України, якщо п редметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюєть ся договором або актом цивіл ьного законодавства. Розмір неустойки, встановлений зако ном, може бути збільшений у до говорі. Тобто, відповідно до в имог чинного законодавства с торони в договорі можуть від ступити від положень актів ц ивільного законодавства і вр егулювати свої відносини на власний розсуд, тому встанов лена сторонами у договорі ві дповідальність за простроче ння виконання зобов'язання у більшому розмірі не супереч ить матеріальному праву Укра їни та відповідно не тягне за собою правових наслідків у в игляді визнання угоди недійс ною. Крім того, положення Зако ну України «Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов' язань» не встановлюють обмежень щодо в изначення розміру пені, а пер едбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Колегія апеляційного суду , з врахуванням зменшення сум и боргу здійснила власний пе рерахунок пені, за несвоєчас ну сплату орендної плати за с ічень 2009 року, та дійшла виснов ку, що у відповідності до ст. 1 З акону України «Про відповіда льність за несвоєчасне викон ання грошових зобов' язань» , з врахуванням п. 6 ч. 232 ГК Україн и, п. 49 Інформаційного листа Ви щого господарського суду Укр аїни від 07.04.08р. №01-8/211, та на підста ві передбаченої договором су боренди відповідальності у в игляді сплати пені відповідн о до п. 7.1. договору, підлягає ст ягненню в сумі 1 381,51 грн.

Щодо стягненні пені за прос трочення сплати компенсації комунальних платежів, колег ія апеляційного суду зазнача є наступне.

Оскільки компенсація варт ості послуг, передбачених п. 4. 7. договору суборенди, здійсню ється відповідачем протягом 5-ти календарних днів з дати в иставлення позивачем відпов ідного рахунку (п. 4.8. договору с уборенди), та як встановлено в суді апеляційної інстанції рахунок на оплату компенсаці ї комунальних послуг га груд ень 2008 року відповідач отрима в, відтак вимога щодо стягнен ня пені підлягає задоволенню за здійсненим розрахунком а пеляційної інстанції в сумі 53,66 грн. Щодо стягненні пені за несвоєчасну оплату компенса ції комунальних платежів за січень 2009 року, апеляційний су д, відмовляючи в її задоволен ні, виходить з того, що оскільк и договором, сторони визначи ли що прострочення з оплати б уде вважатися на 6-ий день з да ти виставлення позивачем від повідного рахунку, доказів н аправлення рахунку за січень місяць 2009 року позивачем апел яційному суду так і не надано , що не заперечується останні м, а відтак права на нарахуван ня пені у позивача не виникло .

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також 3% р ічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором аб о законом.

Позивач просить суд стягну ти з відповідача 3% річних за п орушення умов договору в час тині оплати послуг суборенди за січень 2009 року та компенсац ії комунальних платежів за г рудень 2008 року та січень 2009 року за період 05.01.2009р. -17.07.2009 року.

Колегія суддів апеляційно го суду, здійснивши перераху нок у відповідності до зменш ення суми боргу по орендній п латі, вважає що задоволенню п ідлягають 3 % річних в сумі 185,15 гр н., 3% річних за прострочення оп лати компенсації комунальни х платежів за грудень в сумі 8, 79 грн. У задоволенні річних за прострочення оплати компенс ації комунальних платежів за січень 2009 рік, колегія суддів а пеляційного суду відмовляє.

Крім того, позивач також про сить суд стягнути з відповід ача інфляційні згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення умов договору в частині оплати по слуг суборенди за січень 2009 ро ку, за період з 05.12.2008 року по 17.07.2009 р оку. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, у зв' язк у зі зменшення суми орендної плати , що підлягає стягненню , колегія апеляційного суду в важає, що задоволенню підляг ає сума в розмірі - 166,20 грн., яку в межах даної справи позивач на власний розсуд просить су д стягнути з відповідача, оск ільки зазначена сума менша з а суму інфляційних, ніж обрах овано судом, задоволенню під лягає сума заявлена до стягн ення позивачем, а саме - 166,20 гр н.

Відповідно до п. 3.1. договору суборенди, строк суборенди і нарахування орендної плати та інших платежів по цьому до говору суборенди починаєтьс я з моменту підписання акту п рийому-передачі приміщення в ід суборендодавця до суборен даря і закінчується в момент закінчення терміну дії Дого вору оренди. Продовження стр оку суборенди можливе лише з а умови продовження терміну дії договору оренди і підпис ання сторонами відповідної у годи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місце вим господарським судом між ТОВ «Серго» та позивачем бул о укладено договір оренди ві д 01.10.2007 року нежитлових приміще нь загальною площею 3 485,90 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва -Кумача, 7, та які були передані позивачу за актом від 01.10.2007 рок у.

Актом від 12.05.2009 року позиваче м було повернуто ТОВ «Серго» з оренди частину орендовани х за договором оренди приміщ ень площею 3 384,9 кв.м.

01.06.2009 року позивачем та ТОВ «С ерго» укладено договір про р озірвання договору оренди та за актом цього ж дня повернут о з оренди решту орендованих приміщень площею 101 кв.м.

В поданому позові позивач, з окрема, просить суд зобов' я зати відповідача повернути п озивачу орендоване за догово ром суборенди приміщення, мо тивуючи це тим, що після розір вання договору суборенди від повідач приміщення не поверн ув і продовжує безпідставно ним користуватись, і з цих же м отивів позивач просить суд с тягнути з відповідача неусто йку на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК Укра їни та п. 7.9 договору суборенди за період з 07.02.2009 року по 22.07.2009 рок у.

Відповідно до п. 7.9 договору с уборенди, якщо суборендар (ві дповідач) не виконує своїх зо бов' язань по поверненню при міщення, суборендодавець (по зивач) має право вимагати від суборендаря (відповідача) сп лати неустойки в розмірі под війної орендної плати за кор истування Приміщенням за вес ь час затримки.

Відповідно до ст. 785 ЦК Україн и, у разі припинення договору найму наймач зобов' язаний негайно повернути наймодавц еві річ у стані, в якому вона б ула одержана, з урахуванням н ормального зносу, або у стані , який було обумовлено в догов орі. Якщо наймач не виконує об ов' язку щодо повернення реч і, наймодавець має право вима гати від наймача сплати неус тойки у розмірі подвійної пл ати за користування річчю за час прострочення.

Разом з тим, враховуючи вста новлений колегією апеляційн ої суду строк суборенди відп овідачем приміщення на підст аві договору суборенди - з 20.11.2008 року до 23.01.2009 року, колегія вваж ає нарахування в цей період в становленої ч. 2 ст. 785 ЦК Україн и та п. 7.9 договору суборенди не устойки безпідставним, оскіл ьки протягом наведеного стро ку відповідач користувався п риміщенням законно та в ньог о не виникало обов' язку пов ернути позивачу приміщення, і отже відсутні підстави для застосування штрафних санкц ії за неповернення приміщенн я в цей період.

До того ж, судом першої інст анції встановлено необґрунт ованість позовних вимог в ча стині неповернення відповід ачем позивачу приміщення з 12.0 5.2009 року та нарахування неусто йки за період з 12.05.2009 року по 22.07.2009 року, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо стро к (термін) виконання боржнико м обов' язку не встановлений або визначений моментом пре д' явлення вимоги, кредитор має право вимагати його вико нання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов 'язок у семиденний строк від д ня пред'явлення вимоги, якщо о бов' язок негайного виконан ня не випливає із договору аб о актів цивільного законодав ства.

За правилами ст. 613 ЦК України , кредитор вважається таким, щ о прострочив, якщо зокрема ві н не вчинив дій, що встановлен і договором, актами цивільно го законодавства чи випливаю ть із суті зобов' язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов' язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК Укра їни, прострочення боржника н е настає, якщо зобов' язання не може бути виконане внаслі док прострочення кредитора.

Як зазначалось вище, додатк овою угодою № 4 від 12.05.2009 року до д оговору оренди були внесені зміни та з 12.05.2009 року з орендног о користування позивача вибу ло надане відповідачу в субо ренду приміщення та припинив ся строк суборенди приміщенн я відповідачем згідно п. 3.1 дог овору суборенди, тобто з 12.05.2009 р оку позивач втратив право на давати приміщення в суборенд у відповідачу.

В зв' язку з викладеним, кол егія апеляційного суду підтр имує висновок місцевого суду щодо необґрунтованості позо вних вимог в частині зобов' язання відповідача повернут и позивачу орендоване за дог овором суборенди приміщення , оскільки останній втратив п раво на користування орендо ваним приміщенням.

Крім того, відповідачем под авалось клопотання про розпо діл судових витрат, понесени х ним на оплату послуг адвока та в розмірі 38 074 грн. за договор ами № ФС0118 від 18.09.2009 року та № ФС0401 в ід 04.01.2010 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК Укр аїни, суми, які підлягають спл аті за проведення судової ек спертизи, послуги перекладач а, адвоката, витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу та інші ви трати, пов'язані з розглядом с прави, покладаються: при задо воленні позову - на відповіда ча; при відмові в позові - на по зивача; при частковому задов оленні позову - на обидві стор они пропорційно розміру задо волених позовних вимог.

Відповідач зазначає, що адв окатом ОСОБА_1. були надан і йому адвокатські послуги п о договору № ФС0118 від 18.09.2009 року н а загальну суму 18 950 грн., які ві дповідно до п. 1.2 цього договор у складають собою комплекс а двокатських послуг, пов' яза них з представництвом інтере сів відповідача в судах Укра їни у господарській справі № 35/549 про стягнення з відповідач а сум заборгованостей та штр афних санкцій в розмірі 189 502,22 гр н. та зобов' язання передати приміщення.

Відповідач зазначає, що ці с удові витрати він поніс, опла тивши виставлений на підстав і договору № ФС0118 від 18.09.2009 року р ахунок № ФС001 від 30.10.2009 року на су му 18 950 грн., наступним чином:

- 02.11.2009 року відповідач готівк ою сплатив 10 000,00 грн., що підтвер джується видатковим касовим ордером відповідача від 02.11.2009 р оку, прибутковим касовим орд ером адвоката № 62 від 02.11.2009 року;

- 05.11.2009 року відповідач сплати в 5 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 415;

- 12.11.2009 року відповідач сплати в 1 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 424;

- 30.11.2009 року відповідач сплати в 2 450,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 448.

Проте, при дослідженні нада ного відповідачем рахунку № ФС001 від 30.10.2009 року на суму 18 950,00 грн ., місцевим господарським суд ом встановлено, що він складе ний не на підставі та на викон ання договору № ФС0118 від 18.09.2009 ро ку, а на підставі іншого, не на даного відповідачем суду дог овору - № ФС001 від 07.09.2009 року.

Доказів надання відповіда чу та оплати ним адвокатськи х послуг по договору № ФС0118 від 18.09.2009 року суду не надано, а тому колегія апеляційного суду в важає, що місцевим господарс ьким судом правомірно залише но без задоволення вимогу ві дповідача про розподіл судов их витрат в цій частині - 18 950,00 гр н. на підставі договору № ФС0118 в ід 18.09.2009 року.

Також відповідач зазначає , що адвокатом ОСОБА_1. були надані йому адвокатські пос луги і по іншому договору - № Ф С0401 від 04.01.2010 року, які відповідн о до п. 1.2 цього договору склада ють собою комплекс адвокатсь ких послуг, пов' язаних із пр едставництвом інтересів від повідача у спорі з ЗАТ «Європ орт» щодо стягнення з відпов ідача заборгованості та пове рнення орендованого приміще ння за адресою м. Київ, вул. Леб едєва-Кумача, 7, включаючи пред ставництво в господарських с удах всіх інстанцій, у разі на правлення справи на нових ро згляд.

Судом першої інстанції бул о встановлено, що на підставі вказаного договору, відпові дачу були виставлені та відп овідачем оплачені:

- рахунок № ФС0401/01 від 09.06.2010 року о плачений відповідачем згідн о платіжного доручення № 276 ві д 29.06.2010 року;

- рахунок № ФС0401/02 від 13.08.2010 року о плачений відповідачем згідн о платіжних доручень № 461 від 08. 10.2010 року та № 528 від 11.11.2010 року;

- рахунок № ФС0401/03 від 23.12.2010 року о плачений відповідачем згідн о платіжного доручення №12 від 13.01.2011 року.

Загалом, з матеріалів справ и вбачається, що відповідаче м оплачено по договору № ФС0401 в ід 04.01.2010 року за наведеними вище рахунками - 22 448,80грн.

На підставі договору № ФС0401 в ід 04.01.2010 року відповідачем та ад вокатом ОСОБА_1. підписано Акт приймання-передачі посл уг від 14.06.2011 року.

Разом з тим, з вищенаведених договору № ФС0401 від 04.01.2010 року та акту приймання-передачі адв окатських послуг від 14.06.2011 року не вбачається, що всі адвокат ські послуги, зазначені у нав еденому договорі та переліче ні у акті приймання-передачі послуг надавалися відповіда чу саме по даній судовій спра ві № 35/549 (№ 35/549-2/224).

Крім того, відповідно до п. 28 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. N 01-8/164 «Про деякі питан ня застосування норм Господа рського процесуального коде ксу України, порушені у допов ідних записках про роботу го сподарських судів у 2007 році», з азначено, що у визначенні роз умно необхідного розміру сум , які підлягають сплаті за пос луги адвоката, можуть братис я до уваги, зокрема: встановле ні нормативно-правовими акта ми норми видатків на службов і відрядження (якщо їх устано влено); вартість економних тр анспортних послуг; час, який м іг би витратити на підготовк у матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати ві дповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в ре гіоні; наявні відомості орга нів статистики або інших орг анів про ціни на ринку юридич них послуг; тривалість розгл яду і складність справи тощо . Докази, які підтверджують ро зумність витрат на оплату по слуг адвоката, повинна подав ати сторона, що вимагає відшк одування таких витрат (анало гічної позиції дотримується Вищий господарський суд Укр аїни і в раніше наданому Інфо рмаційному листі від 14.12.2007 N 01-8/973).

Проте, окрім вищенаведеног о договору № ФС0401 від 04.01.2010 року, т а складених на його підставі наведених вище рахунків, пла тіжних доручень на їх оплату та акту приймання-передачі, я кі підтверджують розмір спла чених адвокату коштів, відпо відачем не доведено розумнос ті самих сум витрат на оплату послуг адвоката, а саме: з огл яду на: встановлені норматив но-правовими актами норми ви датків на службові відряджен ня (якщо їх установлено); варті сть економних транспортних п ослуг; час, який міг би витрати ти на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вар тість оплати відповідних пос луг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні в ідомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; трив алість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до постанови Ви щого господарського суду Укр аїни від 04.03.2003 у справі № 1/3/655 під ф актичними витратами правово ї допомоги слід розуміти заз начені в угоді про надання пр авової допомоги види передба чуваних фактичних витрат, по в'язаних з виконанням доруче ння (оплата роботи фахівців, я кі працюють за запитом адвок ата, транспортні витрати, опл ата друкарських, копіювальни х та інших технічних робіт, те лефонних розмов, перекладу, н отаріального посвідчення до кументів тощо).

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів апеляційного с уду підтримує висновок місце вого господарського суду, що вимога відповідача про розп оділ судових витрат понесени х ним на оплату послуг адвока та визнається необґрунтован ою та залишається без задово лення.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень та подати до суду відпові дні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму В ерховного суду України від 18.1 2.2009 року № 14 «Про судове рішенн я у цивільній справі», рішенн я є законним тоді, коли суд, ви конавши всі вимоги цивільног о судочинства, вирішив справ у згідно з нормами матеріаль ного права, що підлягають зас тосуванню до даних правовідн осин, а також правильно витлу мачив ці норми. Обґрунтовани м визнається рішення, ухвале не на основі повно і всебічно з' ясованих обставин, на які сторони посилаються як на пі дставу своїх вимог і запереч ень, підтверджених доказами, які були досліджені в судово му засіданні і які відповіда ють вимогам закону про їх нал ежність та допустимість, або обставин, що не підлягають до казуванню, а також якщо рішен ня містить вичерпні висновки суду, що відповідають встано вленим на підставі достовірн их доказів обставинам, які ма ють значення для вирішення с прави.

Виходячи з викладеного вищ е, колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду дійшла висновку, що апе ляційна скарга закритого акц іонерного товариства «Європ орт», м. Київ задоволенню не пі длягає, апеляційна скарга то вариства з обмеженою відпові дальністю «Виробниче об' єд нання «Фабрика спецодягу», м . Київ підлягає частковому за доволенню, а рішення господа рського суду міста Києва від 19.07.2011 року по справі № 35/549-2/224 - сл ід скасувати частково.

З огляду на вищезазначене, к еруючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101-105 ГПК Ук раїни, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу зак ритого акціонерного товарис тва «Європорт», м. Київ на ріше ння господарського суду міст а Києва від 19.07.2011 року у справі № 35/549-2/224 залишити без задоволен ня.

2. Апеляційну скаргу товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Виробниче об' єднання «Фабрика спецодягу», м. Київ н а рішення господарського суд у міста Києва від 19.07.2011 року у сп раві № 35/549-2/224 задовольнити час тково.

3. Рішення господарського с уду міста Києва від 19.07.2011 року у справі № 35/549-2/224 скасувати частк ово. Прийняти нове рішення:

Позовні вимоги первісного позову задовольнити частков о.

Стягнути з товариства з обм еженою відповідальністю «Ви робниче об' єднання «Фабрик а спецодягу» (м. Київ, вул. Стро чака, 6; код ЄДРПОУ 35755847) на корист ь закритого акціонерного тов ариства «Європорт» (03049, м. Київ , вул. Лукашевича, 15-А; код ЄДРПО У 31744061) 11 672,50 грн. - заборгованост і по орендній платі за догово ром суборенди № СУБ-08/С-141 від 22.10.2 008 року, 892,30 грн. - компенсації к омунальних платежів, 1 435,17 грн. - пені, 193,94 грн. - 3% річних, 166,20 грн. - інфляційних нарахувань, 143,60 гр н. державного мита та 35,76 грн. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу. залишити без змін.

В решті в задоволенні позов у в частині стягнення орендн ої плати, компенсації комуна льних платежів, пені, річних в ідмовити.

В іншій частині рішення зал ишити без змін.

4. Стягнути з закритого акці онерного товариства «Європо рт» (03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15-А; код ЄДРПОУ 31744061) на користь т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Виробниче об' є днання «Фабрика спецодягу» ( м. Київ, вул. Строчака, 6; код ЄДР ПОУ 35755847) 100,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скар ги

5. Матеріали справи № 35/549-2/224 по вернути до господарського су ду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

28.10.11 (відправлено)