cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 травня 2012 р. № 35/549-2/224
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддів:Бакуліної С.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Удовиченка О.С., розглянувши заявуПриватного акціонерного товариства "Європорт", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі№35/549-2/224 за позовомПриватного акціонерного товариства "Європорт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Фабрика спецодягу" простягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Фабрика спецодягу" доПриватного акціонерного товариства "Європорт" простягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство "Європорт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Фабрика спецодягу" заборгованості з орендної плати у сумі 15 225 грн., заборгованості за комунальні послуги у сумі 999,40 грн., пені в сумі 158 595,52 грн., інфляційних втрат у сумі 166,20 грн., зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення загальною площею 100 кв.м. за адресою : м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7.
Під час розгляду справи відповідачем заявлено зустрічний позов про стягнення з позивача 20755 грн. на відшкодування витрат з орендної плати приміщення, 850 грн. за виготовлення та установку рекламної вивіски, 7 500 грн. за послуги посередницького підприємства.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2009 первісний позов в частині стягнення з відповідача 15225 грн. боргу з орендної плати, 540,40 грн. заборгованості з комунальних платежів, 11 902,88 грн. пені, 166,20 грн. інфляційних нарахувань, 211,21 грн. трьох процентів річних, 150 000 грн. неустойки за користування приміщенням задоволено; зобов'язано відповідача повернути нежитлове приміщення загальною площею 100 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7, за актом приймання-передачі, а в решті первісного позову відмовлено; зустрічний позов залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 рішення господарського суду першої інстанції змінено та постановлено про стягнення з відповідача на користь позивача 15 225 грн. заборгованості з орендної плати, 540,40 грн. заборгованості за комунальні послуги, 166,20 грн. інфляційних втрат, 1 565,31 грн. пені, 150 000 грн. неустойки за користування приміщенням та зобов'язано повернути нежитлове приміщення загальною площею 100 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7; в решті первісного позову та в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2010 рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 в частині задоволення первісного позову скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд у іншому складі суддів; в решті судові рішення залишено без змін.
При повторному розгляді справи, рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2011 позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 15 225 грн. заборгованості з орендної плати, 999,40 грн. заборгованості з комунальних платежів, 1 620,48 грн. пені, 166,20 грн. інфляційних втрат, 217,36 грн. трьох процентів річних, а в решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 рішення господарського суду першої інстанції частково скасовано та постановлено нове рішення, яким стягнуто 11 672,50 грн. боргу, 892,30 грн. заборгованості за комунальні послуги, 1 435,17 грн. пені, 166,20 грн. інфляційних нарахувань та 193,94 грн. трьох процентів річних, а в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі
№35/549-2/224 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 змінено в частині розподілу судових витрат: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Європорт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Фабрика спецодягу" 15000 грн. на відшкодування витрат з оплати послуг адвоката; в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 залишено без змін.
Приватне акціонерне товариство "Європорт" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі №35/549-2/224, в якій просить зазначену постанову скасувати як незаконну, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 785 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх доводів заявником додано до заяви постанови Вищого господарського суду України від 30.06.2011 у справі №5005/352/2011 , від 02.02.2011 у справі №62/203-10 , від 19.06.2008 у справі №36/225 .
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі №35/549-2/224 , суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Європорт" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Фабрика спецодягу" 11 672,50 грн. боргу, 892,30 грн. заборгованості за комунальні послуги, 1 435,17 грн. пені, 166,20 грн. інфляційних нарахувань та 193,94 грн. трьох процентів річних, оскільки судами попередніх інстанцій установлено факти припинення договору оренди та прострочення відповідачем повернення орендованого приміщення. Крім того, суд касаційної інстанції визнав правомірною відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні позову в частині стягнення подвійної плати за користування орендованим приміщенням та повернення орендованого майна, оскільки договір припинено з вини позивача (ним заявлено вимогу про дострокове розірвання договору оренди), у період фактичного користування приміщенням відповідач не порушував умов договору, у подальшому він був позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди за призначенням, а з припиненням договору оренди, за яким визначались права позивача на спірне майно, відсутнє і право вимоги позивача до відповідача щодо повернення майна.
Водночас у постанові від 30.06.2011 у справі №5005/352/2011 , залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, Вищий господарський суд України виходив з того, що відповідач не повернув орендоване майно у встановлений строк, у зв'язку з чим на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України йому нарахована неустойка за період прострочення у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами пункту 10.16 договору оренди нерухомого майна передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення та пунктом 3.12 договору сторони погодили, що закінчення строку його дії не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати у повному обсязі, враховуючи санкції.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011 у справі №62/203-10 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 11077,20 грн., оскільки судами попередніх інстанцій установлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, у зв'язку з чим підлягає стягненню неустойка, нарахована за шість місяців, з урахуванням обмеженого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2008 у справі №36/225 залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 45 276,14 грн. При цьому суди виходили з того, що закінчення строку дії договору оренди не позбавляє орендаря обов'язку здійснювати оплату орендованого майна.
З аналізу змісту наведених постанов суду касаційної інстанції вбачається, що у цих справах судом касаційної інстанції застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій обставин, у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати про наявність різного застосування одних і тих самих норм матеріального з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Враховуючи викладене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити Приватному акціонерному товариству "Європорт" у допуску справи №35/549-2/224 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Бакуліна С.Могил О.Подоляк О.Удовиченко
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2012 |
Оприлюднено | 15.06.2012 |
Номер документу | 24597475 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Добролюбова Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні