Постанова

від 02.11.2011 по справі 38/255

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2011                                                                                           № 38/255

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Авдеєва  П.В.

суддів:             

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – представник за довіреністю,  

від відповідача: представник не з’явився,  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем”

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.08.2011 р.

у справі №38/255 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем”   

про стягнення 17 176,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 17 176,00   грн. заборгованості за поставлений товар та судових витрат.        

     Рішенням Господарського суду м.Києва від 25.08.2011р. у справі №38/255 позов задоволено повністю.    

     Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

     В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.  

    Позивачем не надано відзиву на апеляційну скаргу.

    Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з’явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

       Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану скаргу за відсутності представника відповідача.    

      Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.

      Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 21.04.2010р. по 27.10.2010р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 17 176,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та відзивом відповідача. Однак, відповідач за поставлений товар не розрахувався.

      Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач у відзиві (а.с.24) визнав наявність вказаної вище заборгованості.  

        Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних  умовах  звичайно  ставляться.   Кожна  сторона  повинна  вжити  усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

         Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

            Відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

            Згідно із ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

              Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 17176,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнавався в судді першої інстанції (відзив на позовну заяву (а.с.24), тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, колегією суддів визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

    Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.       

         Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

       Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

      Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув справу за відсутністю його представника, чим порушив право останнього на захист своїх інтересів, колегія суддів зважає на наступне.

         Відповідно до п.1 ч.1 ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.    

       З матеріалів справи вбачається, що відповідачем через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що його юрисконсульт перебуває у відпустці.   

      Відповідно до п.3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

          Проте, ЗАТ „Н.І.К.” відповідно до вимог ст.ст.32,34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.   

          Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в разі неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, представництво інтересів ТОВ „Полірем” міг здійснювати безпосередньо керівник підприємства у відповідності до ст.28 ГПК України.

         Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем” на рішення Господарського суду м.Києва від 25.08.2011 року  залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м.Києва від 25.08.2011 року у справі №38/255 залишити без змін.

3.          Матеріали справи  №38/255 повернути до Господарського суду м.Києва.

          Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.     

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

03.11.11 (відправлено)