Постанова

від 08.11.2011 по справі 45/11-38/245

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2011                                                                                           № 45/11-38/245

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко  А.І.

суддів:             

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - юрист

від відповідача: ОСОБА_2 – юрист

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

на рішення          

Господарського суду м. Києва

від 16.08.2011р.

по справі № 45/11-38/245

за позовом  Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Четра – Сервіс»

про стягнення  2 424 000,00  грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Четра – Сервіс» про стягнення заборгованості в сумі 2424000,00 грн., з яких 1939200,00 грн. штрафу в розмірі 20% та 484800,00 грн. штрафу у розмірі 5%.

        Рішенням Господарського суд міста Києва від 07.02.11р. позов задоволено частково. Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 26.04.11р. рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.11р. по справі № 45/11 змінено, абзац 2 резолютивної частини рішення викладено в іншій редакції.

       Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.11р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.11р. та рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.11р. у справі № 45/11 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

       Рішенням  Господарського суду м. Києва від 16.08.2011р. по справі № 45/11-38/245 у задоволенні позову Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» відмовлено повністю.

      Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою,  просить  рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2011 р. скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм  процесуального права та неповне з»ясування обставин справи.

       В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідачем була прострочена на 95 днів поставка бульдозерів, про що свідчать акти прийому-передачі. Проте, всупереч фактичним обставинам справи та наданим доказам прострочення поставки суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов’язання виконав вчасно.

       Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції неправильно визначено термін поставки продукції до 14.08.2010р., оскільки додатковою угодою від 12.07.2010р. сторони продовжили термін дії договору, а не продовжили термін виконання зобов’язання за рознарядкою від 15.03.10р. №ЦХП-20/1731, однак місцевим судом доводи позивача не було прийнято до уваги.    

      Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне:

      31.12.09р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № ЦХП-07-04409-01, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався поставити та передати у власність, а  позивач прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

       Відповідно до п.1.2. укладеного договору поставки найменування продукції: Трактор з бульдозерним обладнанням та тяговим агрегатом (бульдозер) Т-35.01 ЯБЛ-3, виробник продукції: ВАТ «Протрактор», Росія ( п.1.3. договору).

       Згідно з п. 4.3. договору його загальна сума  на момент підписання складає 8080000,00 грн., крім того ПДВ 20% 11616000,00 грн., що разом становить 9696000,00 грн.

       Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що поставка продукції проводиться протягом дії договору, тільки після письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе позивач. Кожна партія продукції постачається протягом 60 календарних днів з дати письмової рознарядки позивача, якщо інше не вказано у рознарядці.

       Відповідно до п.10.1. договору за порушення термінів постачання згідно п.5.2. дійсного договору, відповідач оплачує позивачу штраф у розмірі 20% від суми непоставленої в строк  продукції.

       31.12.2009р. з метою забезпечення зобов»язання відповідача щодо виконання договору поставки № ЦХП-07-04409-01 між позивачем та відповідачем було укладено договір про неустойку № ЦХП-07-04409-НУ, згідно п.2 якого відповідач зобов’язаний протягом 3 банківських днів з дати вимоги сплатити позивачу штраф у загальному розмірі 5% від суми договору у разі  невиконання поставки продукції відповідачем в обсязі та в терміни, визначені згідно з договором.

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Четра – Сервіс» надіслало Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» 04.03.10р. лист №16, в якому  повідомило про готовність до відвантаження продукції та просив надати відповідне розпорядження на відвантаження зазначеної продукції, чим підтвердити готовність до прийняття продукції.

        15.03.10р. позивач надав відповідачу рознарядку № ЦХП-20/1731 на постачання продукції на залізниці України на загальну суму 9 696 000,00 грн.

        23.04.10р. та 08.06.10р. виробник вказаного товару Відкрите акціонерне товариство «Четра-Промислові машини» (ВАТ «Промтрактор») зверталось до позивача з листами №96-810/14-203 та №06-810/14-278 відповідно, в яких повідомляло позивача, що у зв’язку з затримкою поставки двигунів від ВАТ «Автодизель»ЯМЗ» виникла відповідна затримка у виробництві всієї тракторної техніки, тому Відкрите акціонерне товариство «Четра-Промислові машини» (ВАТ «Промтрактор») не має змоги виконати свої зобов’язання за договором у визначені строки.

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Четра – Сервіс» звернулося 29.04.10р. до позивача з листом № 35, в якому просило продовжити строки поставки, визначені договором, у зв’язку з труднощами у комплектації продукції, а також просив укласти додаткову угоду до договору поставки № ЦХП-07-04409-01, в якій зазначити нові строки поставки продукції.          

       15.05.11р. позивач направив відповідачу лист № ЦХП-20/3990, в якому повідомив про відмову продовжити строк виконання договору.

       Як передбачено ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

        Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

        Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

        Господарським судом м. Києва  29.06.10 винесено рішення по справі № 30/162, яким  зобов’язано позивача укласти з відповідачем додаткову угоду до договору поставки від 31.12.09р. № ЦХП-07-04409-01 в редакції затвердженою судом. Відповідно до вказаної додаткової угоди термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 14.08.10р. в частині поставок продукції, а в частині оплати до його повного виконання. Дане рішення було прийнято судом з урахування обставин затримки поставки вказаного товару його виробником.

       Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Четра – Сервіс» 19-20.07.10р. виконало свої зобов’язання за укладеним договором та передало Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» передбачений договором товар, що підтверджується актами прийому-передачі, проте останній за даний товар з Відповідачем не розрахувався.

        25.05.11р. Київським апеляційним господарським судом була прийнята постанова у справі 13/593, якою було залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за вказаний товар. При цьому суд встановив, що відповідно до додаткової угоди термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 14.08.10р. в частині поставок продукції. На виконання умов договору відповідач свої зобов’язання виконав вчасно та в повному обсязі, здійснивши позивачу поставки продукції 19.07.10р. та 20.07.10р.

        Постановою Вищого господарського суду від 08.06.11р. були скасовані попередні судові рішення та справу направлено на новий судовий розгляд з наступних встановлених підстав.

        При розгляді справи Відповідач неодноразово посилався на відсутність його вини в затримці поставки товару в зв’язку з труднощами у комплектації продукції та затримки її поставки контрагентом Відповідача з Росії. Разом із тим, місцевим судом взагалі не надавалась оцінка цим доводам, а апеляційний суд не встановивши наявності вини Відповідача в порушенні строків поставки товару помилково вважав зазначені доводи лише підставою для зменшення розміру штрафу. Таким чином висновки судів за відсутності встановлення наявності вини Відповідача у порушенні ним свого договірного зобов’язання слід вважати таким, що суперечать ст.43 Господарського процесуального кодексу України.         

       Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія приходить до висновку, що  позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню, виходячи  з наступних підстав.

        Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

         Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

           Згідно з  ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

          31.12.09р. між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Четра – Сервіс» був укладений договір поставки №ЦХП-07-04409-01, відповідно до якого Відповідач зобов’язався поставити та передати у власність, а  Позивач прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується  в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі. Відповідно до п.1.2. вказаного договору найменування продукції: Трактор з бульдозерним обладнанням та тяговим агрегатом (бульдозер) Т-35.01 ЯБЛ-3. Згідно з п.1.3. вказаного договору виробник продукції: ВАТ «Протрактор», Росія. Відповідно до п.4.3. вказаного договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає 8080000,00 грн., крім того ПДВ 20% 11616000,00 грн., що разом становить 9696000,00 грн.

         Згідно з п. 5.2. вказаного договору поставка продукції проводиться протягом дії договору, тільки після письмової рознарядки Позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності  Позивача до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка  вказується у рознарядці, несе Позивач. Кожна партія продукції постачається протягом 60 календарних днів з дати письмової рознарядки Позивача, якщо інше не вказано у рознарядці.

         Відповідно до п.10.2. вказаного договору за порушення термінів постачання згідно п.5.2. дійсного договору, Відповідач оплачує Позивачу штраф у розмірі 20% від суми непоставленої в строк  продукції. Згідно з п.2 договору про неустойку №ЦХП-07-04409-НУ від 31.12.09р., Відповідач зобов’язаний протягом 3 банківських днів з дати вимоги сплати Позивачу штраф у загальному розмірі 5% від суми договору у разі  невиконання поставки продукції Відповідачем в обсязі та в терміни, визначені згідно з договором.     Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафних санкцій за прострочення поставки продукції за договором поставки №ЦХП-07-04409-01 в сумі 2424000,00 грн. такими, що не підлягають задоволенню.

          На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку, що непоставка Відповідачем товару Позивачу протягом 60 днів сталась не з вини Відповідача, оскільки найменування тракторів та їх виробник були визначені умовами договору, тому Відповідач не мав змоги поставити Позивачу трактори інших моделей чи інших виробників в зв’язку з затримкою виробництва цих тракторів їх виробником ВАТ «Четра-Промислові машини» (ВАТ «Промтрактор»).

         Оскільки найменування тракторів та їх виробник були визначені умовами договору, тому Відповідач не мав змоги поставити Позивачу трактори інших моделей чи інших виробників в зв’язку з затримкою виробництва цих тракторів їх виробником ВАТ «Четра-Промислові машини»(ВАТ «Промтрактор»).

         Даний висновок підтверджується також рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.10р. у справі №30/162,  яким з цих підстав змінив строк дії договору до 14.08.10р. в частині поставок продукції. Даний висновок підтверджується також постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.11р. у справі 13/593, якою було встановлено, що на виконання умов договору Відповідач свої зобов’язання виконав вчасно та в повному обсязі, здійснивши Позивачу поставки продукції 19.07.10р. та 20.07.10р.

        Враховуючи вищезазначене, колегія приходить до висновку, що  вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення поставки продукції за договором поставки № ЦХП-07-04409-01 в сумі 2424000,00 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

        Відповідно до частин другої та третьої статті 104 ГПК України  порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до  ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Апелянтом не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог,  а доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого суду.

        Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну скаргу  Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2011р у справі № 45/11-38/245 залишити без змін.

Матеріали справи № 45/11-38/245 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

15.11.11 (відправлено)