Рішення

від 08.11.2011 по справі 3/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/271

08.11.11

За позовом   Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив ГК «Промінь»

До                  Приватного підприємства «СА-ГА Транс»                      

Про                стягнення 8 380,59 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача         ОСОБА_1 –по дов. № 424 від 28.04.2011

Від відповідача     не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив ГК «Промінь» про стягнення з Приватного підприємства «СА-ГА Транс»5 600,00 грн. боргу по орендній платі, 1 052,63 грн. боргу по відшкодуванню податку на землю, 604,57 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 178,70 грн. –3% річних, 944,69 грн. пені в порядку п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди від 01.11.2003.                   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 порушено провадження у справі № 3/271 та призначено її до розгляду на 08.11.2011.

Відповідач в судове засідання 08.11.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.10.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про порушення провадження у справі від 26.10.2011 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу, що зазначена в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.11.2011 є місцезнаходженням відповідача : м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2, офіс 2.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.11.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2003 між Обслуговуючим кооперативом «Гаражний кооператив ГК «Промінь»(орендодавець) та Приватним підприємством «СА-ГА Транс»(орендар) було укладено договір оренди № б/н (далі –договір).

Відповідно до п. 1. договору орендодавець передав в оренду орендарю виробничі приміщенні загальною площею 42 кв. м.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг оренди у період з березня по жовтень 2010 року та відшкодування податку за землю, а тому у орендаря виникла заборгованість, яка складається з орендної плати –5 600,00 грн., відшкодування земельного податку –1 052,63 грн. Також за несвоєчасне виконання зобов‘язань позивачем нараховані збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 604,57 грн., 3% річних в розмірі 178,70 грн. та пеня згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України в розмірі 944,69 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Аналогічні положення містяться в п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України щодо застосування Господарського кодексу України.

З огляду на те, що продовжує існувати обов’язок орендаря (відповідача) сплатити заборгованість по орендним платежам, суд вважає, що до спірних правовідносин застосовується Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 17. договору встановлено, що договір діє з 01.11.2003 до 31.12.2003.

При цьому в п. 18 договору зазначається, що при відсутності повідомлення сторін строк дії даного договору продовжується на наступний строк.

Стаття 260 Цивільного кодексу Української РСР передбачала, що в разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

У статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Сторонами доказів в підтвердження того, що даний договір за заявою однієї із сторін припинено не подано.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 2 договору орендна плата за користування вищезазначеним приміщенням встановлена у розмірі 336,00 грн.

Додатковою угодою від 16.12.2008 сторони дійшли згоди про те, що з 01.01.2009 орендна плата становить 700,00 грн., в тому числі ПДВ, в місяць. Також даною угодою передбачено відшкодування орендарем орендодавцю податку на землю в розмірі 397,59 грн.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 30 числа поточного місяця.

Проте, всупереч договірному зобов’язанню відповідач повністю не виконав своїх обов’язків у зв‘язку чим у останнього виникла заборгованість у період з березня по жовтень 2010 року, яка складається з орендної плати 5 600,00 грн. та відшкодування податку за землю –1 052,63 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов‘язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 5 600,00 грн. та відповідно 1 052,63 грн. відшкодування податку за землю, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за послуги оренди та плати за землю не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі  ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь  604,57 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 178,70 грн. (за період з 01.04.2010 до 09.08.2011).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 604,57 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 178,70 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення в порядку п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України пені в сумі 944,69 грн. слід зазначити наступне

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов‘язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

З умов договору та додаткової угоди до нього вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині сплати орендної плати.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені, нарахованої на борг по орендній платі, в розмірі 944,69 грн. безпідставні  та задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив ГК «Промінь»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем державне мито в розмірі 1 (одну) грн. 81 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «СА-ГА Транс»(м. Київ, Картвелішвілі, 7/2, офіс 2, код ЄДРПОУ 32252556) на користь Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив ГК «Промінь» (м. Київ, вул. О.Ольжича, 48, код ЄДРПОУ 22878281) 5 600 (п‘ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. боргу по орендній платі, 1 052 (одну тисячу п‘ятдесят дві) грн. 63 коп. відшкодування податку за землю, 604 (шістсот чотири) грн. 57 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 70 коп. –3% річних, 74 (сімдесят чотири) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 209 (двісті дев‘ять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити повністю.

4. Повернути Обслуговуючому кооперативу «Гаражний кооператив ГК «Промінь» (м. Київ, вул. О.Ольжича, 48, код ЄДРПОУ 22878281) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 1 (одна) грн. 81 коп., яке було сплачено квитанцією № 228 від 20.09.2011. Квитанцію № 228 від 20.09.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/271.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 09.11.2011.