Ухвала

від 07.11.2011 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.11.11№ 05-5- 39 / 13418

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву  Державно-комунальної аптеки № 122   

до  Тернопільської обласної ради

про  визнання недійсним рішення сесіїї п"ятого скликання від 19.11.2009 р. за № 792

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 186 від 28.10.2011 р.  і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно вимог ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовну заяву від імені позивача підписано "Представником за довіреністю" Панішко Т.І. При цьому у позовній заяві не зазначені індивідуалізуючі ознаки довіреності, саме відповідно до якої п. Панішко Т.І. підписала позовну заяву

Фактично до позовної заяви № 186 від 28.10.2011 р. додана довіреність № 186 від 04.07.2011 р. вказаного представника, з якої вбачається, що Державно-комунальна аптека № 122 м. Тернополя довірила Панішко Т.І. "представляти інтереси аптеки в судах будь-яких інстанцій з правами наданими законом позивачу і які зазначені в ст. 22 ГПК України, для чого надається право Панішко Т.І. одержувати та подавати від імені аптеки заяви та документи у відповідні установи та організації, отримувати довідки та необхідні документи і вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов"язані з виконанням цієї довіреності".

Проте, суд звертає увагу на те, що процесуальні права, надані законом позивачу та які визначені в ст. 22 ГПК України, він отримує, коли набуває статусу позивача відповідно після порушення провадження у справі.

Право на підписання і подання до суду позовної заяви не входить до переліку прав, наданих чинним законодавством України позивачу, оскільки на час підписання позовної заяви та її подання до суду юридична особа ще не має процесуального статусу позивача.

При цьому, як вбачається з вказаної довіреності правом підписувати і подавати позовні заяви до суду Державно-комунальна аптека № 122 м. Тернополя свого представника Панішко Т.І. не наділило.

Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

У частині 2 ст. 54  Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, зокрема, найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін.

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

У якості  повного найменування позивача у позовній заяві зазначено: Державно - комунальна аптека № 122.

В той же час, суд звертає увагу, що до позовної заяви № 186 від 28.10.2011 р.  додані Свідоцтво № 22599322 про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності Державно - комунальна аптека № 122 м. Тернополя та Статут наведеного суб"єкта підприємницької діяльності, відповідно до яких вбачається, що повним найменуванням позивача є Державно - комунальна аптека № 122 м. Тернополя, а відтак, позивачем не дотримані приписи ст. 54 ГПК України щодо вказання у позовній заяві повного найменування, зокрема, позивача.

Крім того, у позовній заяві у якості найменування відповідача зазначено: Тернопільська обласна рада, а у якості місцезнаходження останнього - наступна адреса: 46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8.

Оскільки позивачем не вказано та до позовної заяви у якості додатків не додано установчих документів юридичної особи відповідача, відповідних довідок про знаходження відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України) із зазначенням його повного найменування та місцезнаходження, то суду не доведено, що повним та вірним найменуванням відповідача є саме зазначені у позовній заяві найменування та місцезнаходженням останнього.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви  і доданих до неї документів:

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.  

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Доданим до позовної заяви фіскальним чеком № 2243 від 28.10.2011 р. з описом вкладення у цінний лист підтверджується, що копія позовної заяви і доданих до неї документів надіслана позивачем  на адресу: 46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8.

В той же час, позивачем не надано жодних доказів того, що  адреса: 46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 взагалі належить відповідачу та є адресою його місцезнаходження.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 2243 від 28.10.2011 р. з описом вкладення у цінний лист в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України ГПК України.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до Господарського суду з позовною заявою слід звернути увагу, що фактично додані до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені. Зокрема, відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа. Натомість, додані до позовної заяви копії листа № 1573/4.3 від 01.07.2011 р. та Заходів з підготовки та забезпечення доступності для населення обласні якісних лікарських засобів, медичних виробів і медичного обладнання взагалі жодним чином не засвідчені, оскільки подані у вигляді ксерокопій.

Керуючись   п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Повернути Державно - комунальній аптеці № 122 м. Тернополя (46021, м. Тернопіль, вул. Федьковича, 16, ідентифікаційний код 22599322) державне мито у розмірі 85,00 грн., перераховане квитанцією № 7/1 від 27.07.2011 р., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., перераховані квитанцією №  6/1 від 27.07.2011 р.

Суддя                                                                                           Гумега О.В.